Гроші в землю

Дефіцит обігових коштів для проведення посівних робіт перевищує 12 млрд грн. Отримати це фінансування фермерам практично ніде: банки не мають вільної ліквідності, а наявні у них ресурси занадто дорогі для аграріїв. Тому фактично єдиною альтернативою кредитам на сьогодні залишаються безресурсні інструменти. Але й вони не можуть повністю покрити дефіцит оборотних коштів сільськогосподарських підприємств.

Посівна бореться з дефіцитом
Масова ліквідація в 2014 році банків, які в тому числі займалися кредитуванням аграріїв, дефіцит ліквідності у решти гравців ринку та істотна девальвація гривні вдвічі збільшили дефіцит коштів на проведення посівної. «Ситуація в галузі непроста. У першу чергу йдеться про нестачу фінансових ресурсів та істотне подорожчання весняно-польових робіт. За нашими розрахунками, в 2014-му посівна кампанія обійшлася у 41,5 млрд грн, цього року необхідно 66,5 млрд грн. Фактично відбулося зростання на 65%, – повідомив заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. – Дефіцит обігових коштів аграріїв виріс з 6 млрд грн до більш ніж 12 млрд грн». Звернутися до уряду за грошима аграрії не можуть – у I кварталі на підтримку галузі держбюджет виділив усього 60 млн грн.

Банки визнають цю проблему: вони обмежені у фінансуванні, тому пропонують аграріям не кредити, а інші види підтримки. «Від початку року ми профінансували агрогосподарства на 550 млн грн, але значний обсяг склало нересурсне фінансування – авальовані векселі та гарантії, – розповів керівник з розвитку корпоративних проектів і партнерства Райффайзен Банку Аваль Микола Волков. – За цю посівну ми плануємо провести безресурсних операцій на 1 млрд грн і утримати кредитний портфель, який маємо, – 6,6 млрд грн ». Поточна мета будь-якого банку – утримати кредитні ліміти за нинішніми аграрними клієнтами в умовах зростання вартості фінансування і зниження вартості застав.

Гордієва позика
Потребу у фінансуванні українських банків у першу чергу відчуває малий і середній агробізнес. Великі агрохолдинги або отримали довгострокове фінансування на зовнішньому ринку від МФО і великих трейдерів-контрагентів, або зберігали зерно на елеваторах і зараз продають його за цінами вищими, ніж восени. За оцінкою голови ради ACI Павла Козака, в Україні працює близько 40 тис. фермерів і 10 тис. середніх виробників. «Частка безресурсного фінансування МСБ у нас становить 30%. Щорічний приріст за цим продуктом в нашому банку – 70%. Його основною перевагою є відхід від валютного ризику, оскільки платіж за векселем буде проведено восени у гривні», – зазначає Микола Волков. Хоча навіть крупним компаніям буде складно підтримувати борговий портфель: якщо в 2014 році вдавалося рефінансувати 90% зовнішнього боргу, то в 2015-му цей коефіцієнт впаде до 60%.

Однак тільки частину сільгоспробіт можна покрити безресурсними інструментами. «Безресурсне фінансування – це можливість залучення товарного кредиту від імпортних постачальників насіння і агрохімії, які готові взяти на себе країновий ризик і надати товар, але їм потрібні банківські векселі або гарантії. Ми плануємо видати таких інструментів на 300-400 млн грн, – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков. – Це дозволить закрити потребу фермерів у засобах захисту рослин та насінні, але не дозволить купити добрива, або частково дозволить, а також паливно-мастильні матеріали. Питання в тому, де взяти гроші на це?».

Альтернативні джерела
Звертатися до банків аграрії можуть, тільки кредити зараз видаються виключно перевіреним клієнтам, і навіть не всім. «Основна проблема полягає в тому, що навіть банки, які мають ресурс, істотно посилили вимоги до позичальників. І через знецінення застав аграрії не можуть залучити ресурси. Тому ми сподіваємося на пом'якшення умов», – говорить Володимир Лапа. «Я б не сказав, що ми, як інші банки, посилили їх. Просто минулими роками по ряду компаній, які мали більш-менш хороші фінанси, були пільгові умови забезпечення, коли основним забезпеченням покривалося близько 0,3-0,4 і бралася застава майбутнього врожаю», – виправдовувався Олексій Волчков. І тепер банки «усвідомили», що вони, як кредитори, не можуть продати заставу у вигляді «майбутнього врожаю», якщо позичальник проти цього. «Тому банки повертаються до твердих застав – техніки і виробничих потужностей, які мають покривати усі 100% кредиту. Це, до речі, є стандартним підходом в інших галузях», – говорить експерт.

У зв'язку з цим на здешевлення кредитів аграріям у держбюджеті 2 березня закладено 300 млн грн, які видаватимуть саме фермерам: їм обіцяна компенсація 15 процентних пунктів ставки за гривневими кредитами і 6 – за валютними. «За нашими оцінками, виділення компенсації дозволить здешевити кредити на 3,6 млрд грн», – вважає Володимир Лапа. Ці ресурси розподілятимуться між областями пропорційно їх частці у валовому виробництві сільського господарства. Отримання фермером держпідтримки є однією з умов отримання нових кредитів у Райффайзен Банку Аваль, де готові підтримувати клієнтів із земельним банком до 10 тис. га.

Банкіри рекомендують аграріям активніше використовувати форвардні контракти, що дозволяють отримати фінансування на посівну під гарантії продажу вирощеного зерна восени за обумовленою ціною. «Залучити гроші трейдерів реально. Проте сільгоспкомпанії не дуже прагнуть цим користуватися, оскільки очікують, що ціна на зерно восени буде вищою. Але це можливість отримати кошти вже зараз, до того ж у валюті», – говорить Олексій Волчков. Ще одна можливість привернути гроші – аграрні розписки, але вони поки впроваджуються як пілотний проект за підтримки IFC тільки в Полтавській області, і банки під нього не можуть отримати рефінансування НБУ.
 

 

теги #аграрії

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу