Приборкання курсу

Після зміни в середині літа керівника Національного банку майбутнє курсу гривні видавалося невтішним. Однією з причин свого звільнення екс-голова НБУ Яків Смолій називав небажання штучно девальвувати гривню до закладених в бюджеті 29,5 грн/$. До моменту подачі його заяви про звільнення курс зміцнився до 26,69 грн/$, хоча наприкінці березня досягав 28,18 грн/$.

Призначення Кирила Шевченка головою НБУ в середині липня не додало визначеності: в одному з інтерв’ю він критикував рекордну ревальвацію гривні в 2019-му (див. графік). Не вселяв надії учасникам валютного ринку також очікуваний вихід з Нацбанку Олега Чурія – заступника голови, який відповідав за валютну політику і операції НБУ на ринку цінних паперів.

До кінця липня долар підскочив до 27,69 грн/$, але протягом серпня подешевшав до 27,47 грн/$ – рівня початку квітня 2020-го. Серпневе зміцнення гривні фінансисти пояснюють декількома факторами. Підтримку курсу гривні надавали сприятливі умови торгівлі, пов’язані перш за все з різким стрибком цін на залізну руду, а також «букет» інших причин.

Показники серпня ще не підраховані, тому експерти спираються на дані червня та липня. «Ймовірно, як і в попередні місяці, досить стійким був приплив валюти від експорту продукції АПК та IТ-послуг, переказів трудових мігрантів. Зростає виробництво хімічної продукції, відновлюється металургія, що теж сприяє експортним надходженням», – говорить голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук.

Валютні «витрати» країни при цьому залишаються помірними. Витрати українців на закордонний туризм виявилися нижче в порівнянні з попередніми літніми сезонами. «Також не видно поки й різкого відновлення імпорту, особливо інвестиційного. Ціни на енергоносії хоч і підросли трохи останніми місяцями, залишаються на дуже низьких рівнях», – додав експерт.

Аналітик ІК Concorde Capital Євгенія Ахтирко вважає, що в серпні ослабішали психологічні чинники, що призвели до різкого сплеску попиту на валюту і зростання курсу в липні: протягом останнього місяця літа пропозиція валюти на міжбанку перевищувала попит. «Найвірогідніше, імпорт, як і в минулі місяці, був слабким, тому попит на валюту був невеликим. Це призвело до посилення ревальваційного тиску. Щоб уникнути швидкого зміцнення курсу, Нацбанк протягом місяця активно купував валюту на міжбанку. За перші три тижні серпня він викупив $392,5 млн. Якби НБУ не проводив ці операції, то ми б побачили більш стрімке зниження курсу в серпні», – вважає вона.

За останній тиждень серпня НБУ викупив на міжбанку лише $68 млн, що майже в два рази менше, ніж тижнем раніше. Сумарно від початку року НБУ купив $4,475 млрд, а продав – $3,292 млрд. Чиста купівля валюти, завдяки чому НБУ наростив резерви, склала $1,183 млрд.

«Останніми тижнями баланс цін зовнішньої торгівлі України продовжував поліпшуватися, насамперпед за рахунок підвищення цін на низку важливих експортних товарів: залізну руду, металопродукцію, соняшникову олію. У зв’язку з цим відновлення імпорту після «коронавірусної паузи», яке спостерігається, проходить дуже рівно з точки зору збереження балансу попиту і пропозиції на валютному ринку, утримуючи його від значного зростання курсової волатильності», – говорить начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.

Ситуативно в серпні на користь зміцнення гривні зіграла і сплата квартальних податків, що підвищувало попит бізнесу на гривню, і низька ділова активність в період масових відпусток.

Коронавірусна осінь

Євгенія Ахтирко не виключає, що у вересні масштаб валютних коливань буде аналогічним поточному тренду. «Тобто збережеться ревальваційний тиск, і Нацбанк буде продовжувати свої інтервенції, аби не дати курсу зміцнюватися занадто швидко», – прогнозує вона.

Водночас у вересні почнеться новий бізнес-цикл, на який нашаруються виборча кампанія на місцевих виборах, запланованих на кінець жовтня. Посилення ділової активності створить передумови для збільшення попиту на валюту, що може знову привести до подорожчання долара. «Знову можуть виникнути фактори політичної невизначеності, що також може вплинути на ситуацію на валютному ринку», – пояснює Євгенія Ахтирко.

Тиснути на курс гривні буде планомірний вихід нерезидентів з ОВДП. Тільки за серпень портфель ОВДП нерезидентів скоротився з 92,5 млрд грн до 87,7 млрд грн, тоді як на початку року він становив 117,7 млрд грн. «Не спостерігається також приплив капіталу за іншими статтями фінансового рахунку, хоча й значний відтік теж відсутній», – зазначає Сергій Ніколайчук.

Новорічний сюрприз

Незважаючи на те що президента Володимира Зеленського засмучує той факт, що експортери втрачають гривневу виручку, бо курс не досяг запланованих 30 грн/$, у другій половині літа від влади стали дедалі частіше надходити помірні прогнози. У липні Мінекономіки опублікувало оновлений консенсус-прогноз експертів про вплив пандемії ковіду на економіку. У ньому середньорічний обмінний курс в 2020 році прогнозується вже на рівні 27 грн/$, хоча в квітневому консенсус-прогнозі йшлося про 28,85 грн/$. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в одному з інтерв’ю заявив, що до кінця року курс коливатиметься в районі 27-28 грн/$ і не вийде за межі 29 грн/$.

Олексій Блінов також оптиміст. «Ми очікуємо в цілому стабільну динаміку обмінного курсу. За нашими оцінками, в останні чотири місяці 2020 року середній курс міжбанківського ринку складе 27,9 грн/$. Це виведе на середньорічний обмінний курс 2020 року в 26,9 грн/$, що фактично дуже близько до показників 2017-2018 років», – прогнозує він.

«На початку осені на валютному ринку в більшості випадків спостерігаються девальваційні тенденції, викликані сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту з боку імпортерів, відновленням ділової активності після літнього сезону, а також психологічними факторами щодо девальваційних очікувань восени. Однак поточні обставини, пов’язані з карантином, можуть як послабити (за рахунок менш активного відновлення попиту), так і посилити (за рахунок збільшення падіння економіки) цей тренд», – вважає головний економіст Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин.

На думку Олексія Блінова, найбільш сильні чинники ризику пов’язані з перспективами фіскального балансу, а також здатністю України зберігати продуктивну динаміку взаємин з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями. «Повільний прогрес в проходженні першого перегляду програми з МВФ і отриманні наступного траншу не сприятиме поліпшенню настроїв іноземних інвесторів. Як і заборона на в’їзд іноземців в Україну», – пояснює Сергій Ніколайчук.

Євгенія Ахтирко вважає, що саме відсутність нового траншу МВФ навряд чи призведе до суттєвого дефіциту валюти. «При цьому, як завжди, зрив договору з МВФ може стати психологічним фактором, і це може привести до сплесків курсу», – попереджає вона.

Загроза курсу під 30 грн/$ не зникла. «Восени ми очікуємо незначну девальвацію і вихід курсу в діапазон 29-30 грн/$ до кінця року. В першу чергу це пов’язано з прогнозованими закупівлями імпортної продукції з початком нового бізнес-сезону і відновленням запасів в умовах нормалізації логістики поставок», – прогнозує Сергій Ніколайчук.

На його думку, зростання доходів населення та обсягів роздрібної торгівлі дає всі підстави очікувати сплеску споживчого імпорту найближчим часом. «Передбачуване зниження цін на залізну руду і слабкий попит на європейському ринку металопродукції з високою ймовірністю негативно позначаться на експортних надходженнях. Не видно передумов для поліпшення ситуації з потоками інвестиційного та боргового капіталу: найвірогідніше, нерезиденти продовжать скорочувати свої портфелі українських держпаперів», – зазначає експерт.

«Серед інших чинників впливу на курс можна відзначити перспективи продовження співпраці з МВФ, волатильність зовнішніх товарних ринків, а також політичну ситуацію в Україні, зокрема, місцеві вибори», – сказав Олександр Печерицин.

Ще один важливий фактор посилення девальваційного тиску, на думку Сергія Ніколайчука, – це високі фіскальні виплати наприкінці року. «Вони цього року, ймовірно, поб’ють усі рекорди, враховуючи річний план щодо дефіциту бюджету майже в 300 млрд грн і поки що слабку його реалізацію», – пояснив він. За січень – липень дефіцит ледь перевищив 50 млрд грн.