Фіскали беруть рахунки підприємців на контроль

Фіскали беруть рахунки підприємців на контроль

ДФС підозрює фізосіб-підприємців у масовому ухилянні від сплати податків: кожні двоє з трьох підприємців не відкрили в банках спеціалізовані рахунки, а користуються рахунками звичайної фізособи. Про це фіскалам повідомили самі банки. Юристи і банкіри заспокоюють своїх клієнтів: вони не повідомляли до ДФС дані про рухи грошей за рахунками клієнтів, а їх наявність не є правопорушенням.

Банки передали до Державної фіскальної служби інформацію про всі відкриті у них рахунки фізичних осіб – підприємців (ФОП). «Від банків отримана перша інформація про рахунки, відкриті особами, які мають статус ФОП. Зараз вона обробляється. І вже попередній аналіз свідчить: лише третина з них відкрита як рахунки для ведення підприємницької діяльності», – заявив в.о. заступника голови ДФС Євген Бамбизов.

У серпні на зустрічі з банкірами ДФС називала іншу статистику: з майже 2 млн самозайнятих осіб банківські рахунки мали лише 964 тис. ФОП. «Просте запитання: інші що, не працюють? Усі ми розуміємо, що це не так. Отже, йдеться про навмисне заниження оборотів бізнесу, ухиляння від податків. За попередніми оцінками, від цього бюджет несе істотні втрати – мова йде про мільярди гривень», – заявив Євген Бамбизов.

Що банки «злили» податківцям

У ПриватБанку, який є найбільшим гравцем на ринку послуг мікробізнесу і в якому відкрито максимальну кількість рахунків ФОП, пояснили FinClub, що банк подав до ДФС інформацію про наявність рахунків у осіб, зареєстрованих як фізособи-підприємці. «Інформація була надана відповідно до переліку осіб, зазначених у запиті ДФС», – сказали в банку. В ОТП Банку відзначили, що подавалася інформація за всіма відкритими клієнтськими рахунками ФОП, в тому числі за їхніми рахунками, відкритими як для фізичних осіб.

У державних Ощадбанку та Укргазбанку пояснити передані дані відмовилися.

Директор юридичного департаменту ПУМБ Леся Насекан зазначила, що банки на постійній основі подають до ДФС інформацію про факт відкриття і закриття рахунків самозайнятих осіб (ФОП та осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю – адвокатів, нотаріусів), а також рахунків фізосіб, за якими банку відомо про наявність у таких осіб статусу самозайнятих.

Наприклад, підприємець став ФОП з 1 січня 2018 року і тоді ж відкрив рахунок ФОП, а у травні відкрив звичайний рахунок фізособи, повідомивши, що є підприємцем. До податкової служби надійде інформація про два рахунки. Ці вимоги закріплені в ст. 69 Податкового кодексу. «Така інформація має бути подана представниками банку в день відкриття або закриття суб'єктами господарської діяльності банківського рахунку», – пояснили в KPMG в Україні.

Але якщо підприємець при відкритті рахунку фізичної особи не повідомить банку про свій статус, то інформація про такий рахунок не надійде до ДФС. «Законодавство не зобов'язує банки та інші фінансові установи надавати органам ДФС в автоматичному режимі інформацію про відкриття рахунку звичайною фізичною особою, тільки за відповідним запитом», – говорить юрист юридичної групи LCF Гліб Ботвинцев. При цьому замовчування інформації не тягне за собою покарання: санкції за неінформування ДФС про всі свої рахунки не передбачені.

У прес-службі банку «Південний» заявили, що «банк продовжує відправляти до податкової повідомлення в електронному вигляді при відкритті рахунку суб'єктом господарської діяльності, таким чином виконуючи покладену функцію повідомлення ДФС». «Інших запитів з ДФС до банку за станом на 14 вересня не надходило», – відповіли у банку.

Чи отримує ДФС дані про операції за рахунками

Банки запевняють, що не надавали до ДФС інформацію про кількість грошових коштів на рахунках клієнтів або про рух грошей за ними. «Така інформація може бути отримана ДФС тільки на підставі рішення суду», – пояснила Леся Насекан. Гліб Ботвинцев каже, що при отриманні запиту ДФС з вимогою надати детальну інформацію банк, посилаючись на статтю 62 закону «Про банки і банківську діяльність», відмовляє у її наданні.

У KPMG в Україні пояснили, що ДФС на підставі рішення суду може запитувати, наприклад, інформацію про обсяги та обіг коштів на рахунку, в тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в оренду індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. «Таке судове рішення може бути отримано, наприклад, під час перевірки фізичної особи як платника податків, якщо у такої особи є податковий борг», – уточнили в КPMG в Україні.

Як ДФС скористається отриманими даними про рахунки підприємців

Отримання ДФС від банків інформації не означає, що фізособам щось загрожує. Леся Насекан зазначила, що «інформація, право на отримання якої має ДФС, не може стати підставою для звинувачення в несплаті податків з огляду на її усічений обсяг (тільки дані про наявність рахунків і дату їх відкриття/закриття)».

Гліб Ботвинцев вважає, що підприємцям, у яких відкриті як рахунки ФОП, так і рахунки фізосіб, побоюватися не варто: для звинувачення в несплаті податків фіскалам слід встановити факт отримання особою доходу, який підлягає оподаткуванню, а також порушення ним порядку і термінів сплати податкових зобов'язань. «Наявність великої кількості відкритих банківських рахунків у фізичної особи, крім рахунку, який використовується для підприємницької діяльності, саме по собі не може бути підставою для звинувачення в несплаті податків, але це може привернути увагу органів ДФС і привести до податкової перевірки діяльності такого ФОП», – говорить Гліб Ботвинцев.

Він вважає, що в першу чергу ДФС перевірятиме платників податків так званої групи «високого податкового ризику» – підприємців, які не надають податкові декларації, порушують податкові зобов'язання або дотримуються їх формально.

Кому варто побоюватися ініціативи ДФС

Увагу податківців можуть привернути платники податків (ФОП, фізособи), у яких є податковий борг. ДФС може через суд вимагати інформацію про рух за рахунками таких боржників.

Гліб Ботвинцев зазначив, що ст. 349 ЦПК передбачає скорочені строки розгляду справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, – п'ять днів з моменту надходження заяви. «Якщо в результаті перевірки отриманої від банку інформації про кількість і рух грошових коштів на рахунках фізичної особи буде встановлено, що особа, отримавши дохід, не сплатила у встановленому законом порядку суми податкових зобов'язань, її буде притягнуто до відповідальності за несплату податків, аж до кримінальної», – нагадує юрист.

Зарахування грошей на рахунки підприємця, відкриті ним як фізичною особою, можуть бути розцінені органами ДФС як отримання доходу, який підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб (18%) і військового збору (1,5%), говорить Гліб Ботвинцев.

Вікторія Руденко

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу