Вічний особливий режим

Депутати хочуть посилити контроль держави за банківським сектором. З такою ініціативою виступили троє депутатів президентської фракції – члени комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Руслан Демчак, Михайло Довбенко і Павло Різаненко. Їх законопроект № 9067 пропонує переглянути особливий режим контролю Нацбанку за банками, який не виправдав себе під час банківської кризи 2014-2016 років.

Після появи проблем в банках і визнання їх проблемними більшість з них ставали неплатоспроможними, оскільки ситуацію вже не можна було виправити. Тому депутати вирішили змінити статус-кво. «Коли ми запитуємо, чому близько сотні банків було виведено з ринку, то розуміємо, що в цьому є провина не тільки банків, але й частково Нацбанку. Зараз НБУ може отримувати інформацію про щоденний баланс банку і побачити якісь процеси, але не повну картину. Цього недостатньо, тому що часто рішення визнати банк проблемним є запізнілим», – каже FinClub в.о. голови банківського комітету Михайло Довбенко.

Михайло Довбенко, який втратив у банку «Хрещатик» 7,5 млн грн, наводить приклад цього банку. «Банк «Хрещатик» визнано проблемним 4 квітня 2016 року, а наступного дня вже переведено до категорії неплатоспроможних. Хоча за законодавством банк може перебувати в категорії проблемних до 180 днів. Але в НБУ кажуть, що змушені так оперативно реагувати задля збереження активів банку. Виходить, щоб побачити усі процеси в банку, потрібно призначати перевірку в банку, потім запроваджувати особливий режим контролю і куратора. Ці кроки є разовими і не дають можливості для постійного моніторингу і запобігання ситуації», – пояснив FinClub депутат.

У зв'язку з цим депутати вирішили розширити інструментарій Нацбанку. Законопроектом пропонується наділити уповноважених на нагляд службовців НБУ тими ж повноваженнями, які мають виїзні інспектори. І щоб отримати доступ до всіх приміщень банку, його інформаційних систем і операцій, НБУ не потрібно буде впроваджувати особливий режим контролю або призначати перевірку.

«За кожним банком сьогодні закріплені куратори, які стаціонарно працюють в НБУ. У тих випадках, коли НБУ вводить в банку особливий режим контролю, туди виїжджає ще один куратор, у якому по суті немає необхідності. Ми запитали у НБУ, навіщо витрачаються гроші на цих кураторів, якщо банки й так скрупульозно надають всю інформацію про себе. Вони сказали, що закон не дає куратору, який сидить в НБУ, можливості безперешкодного доступу до всієї інформації в банках. Ми вирішили запропонувати зміни, щоб ці безвиїзні куратори отримали доступ до всіх операцій без призначення в банк особливого режиму контролю», – каже FinClub депутат Руслан Демчак.

Депутати кажуть, що надання таких повноважень дозволить посилити моніторинг банків. «Більше не знадобиться збирати правління, направляти перевірку в банк. Службовці НБУ зможуть виявити негативні тенденції в банках і оперативно надати рекомендації для запобігання ситуації», – очікує пан Довбенко.

Реакція банків

За словами авторів законопроекту, ініціаторами змін виступили самі банки. «Насправді це послаблення для банків. Вони згодні з цими змінами, самі їх ініціювали, і Національний банк також з цим погодився», – заявив Руслан Демчак.

Депутат каже, що банки зацікавлені в тому, щоб не отримувати проблемний статус і супутнє обмеження операцій. «Багато державних, комунальних установ, той же Фонд гарантування в своїх регламентах прописали, що банки, які мають особливий режим контролю, не можуть брати участі в конкурсах або тендерах і ставати обслуговуючими банками. Нівелювання особливого режиму для банків дозволить уникнути цього», – розповів FinClub депутат.

Під час банківської кризи наявність у того чи іншого банку проблемного статусу було важко приховати від громадськості, хоча за законом рішенням НБУ надавався гриф «банківська таємниця». Оскільки через проблемний статус банку заборонялося залучати нові депозити, видавати кредити, то інформація про реальне фінансове становище банку швидко ставала надбанням як персоналу банку, так і його клієнтів. Це в кінцевому результаті приводило до додаткових проблем банків з ліквідністю, оскільки клієнти намагалися масово вивести свої активи.

У Незалежній асоціації банків повідомили FinClub, що поки вивчають законопроект, після чого направлять свої пропозиції до профільного парламентського комітету. Але в цілому банкіри відзначають ризик дублювання повноважень. «Нововведенням стане те, що НБУ в рамках безвиїзних перевірок уповноважить своїх службовців на здійснення нагляду за діяльністю банку. Передбачається, що такому уповноваженому службовцю банк повинен надати такий самий доступ, як і членам інспекційної групи при проведенні перевірок, тобто вводиться ще одна фігура, яка дублює функції інспекторів», – говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

У головному науково-експертному управлінні Ради вже звернули увагу на дублювання повноважень уповноваженого службовця НБУ і виїзного інспектора. При цьому законопроектом не визначається, яку кількість службовців може призначати НБУ. В управлінні хотіли б дізнатися, наскільки ефективною є нинішня система кураторства і отримати висновок НБУ.

Офіційно банкіри, з якими спілкувався FinClub, відмовилися коментувати цю проблему. Один з банкірів неофіційно розповів, що важливо не тільки посилювати повноваження, але й відповідальність службовців НБУ за виконання своїх повноважень. При цьому норму про безперервність процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку, навіть в разі скасування її судом, він назвав позитивною. Адже це дозволить уникнути проблем, з якими НБУ зіткнувся, коли виводив банки з ринку: тільки цього літа почалася ліквідація банку «Юнисон», а в «померлого» кілька років тому банку «Фінансова ініціатива» досі працює тимчасовий адміністратор.

У Нацбанку на запит FinClub поки не відповіли.

Іван Пальчевський

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.