Велике об'єднання

Через три місяці після ухвалення парламентом закону «Про валюту і валютні операції» Нацбанк представив банкам концепцію валютного регулювання, яка почне діяти з 7 лютого 2019-го. Нацбанк готовий скористатися моментом, щоб під гаслом імплементації нових валютних правил не вносити правки до чинних зараз 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, а замінити їх на написання з нуля 7 нових регуляцій.

«Розробка структури валютного регулювання – це перший крок до втілення закону «Про валюту і валютні операції» в життя. Далі ми будемо наповнювати їх змістом. При цьому проект кожного з постанов ми плануємо обговорити з банківським та експертним співтовариством, перш ніж остаточно завершити їх обробку і оприлюднити їх фінальну версію для ознайомлення громадськості за місяць до набуття чинності», – пообіцяв заступник голови НБУ Олег Чурій.

Учасники ринку очікують, що зміняться не тільки формулювання валютних правил, а й їхня суть. «Зміни передбачають синхронізацію нормативної бази, делегування регулятивних питань валютного ринку в ведення Нацбанку, зміна характеру більшості валютних процедур з дозвільного на повідомний, перехід до роботи за принципом "Дозволено все, що не заборонено"», – каже директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний .

Але ні повна валютна дерегуляція, ні валютна лібералізація в 2019 році не відбудеться: у нових нормативно-правових актах Нацбанк планує продублювати майже всі діючі зараз валютні обмеження. І знімати їх буде повільно і тривалий час в майбутньому.

Компанії відчують дух свободи

Валютні послаблення для юросіб більшою мірою торкнуться суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. У Нацбанку неодноразово підкреслювали, що спочатку вони включать «зелене світло» для експорту й прямих інвестицій в Україну, а тільки потім – вільному руху капіталу.

Зараз НБУ оприлюднив список послаблень, які запрацюють відразу ж. Граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами буде розширено з нинішніх 180 днів до 365 днів. «Це дозволить резидентам більш впевнено себе почувати під час укладання контрактів з нерезидентами, зареєстрованими в юрисдикціях, поставка продукції з яких (або в які) вимагає значних витрат часу (Китай, наприклад). Дуже часто такі резиденти порушували законодавчо встановлені терміни розрахунків на кілька днів через неможливість вплинути на терміни перевезення купленої/продукції, що поставляється», – пояснює особливості роботи компаній-ЗЕД заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников.

В результаті валютна виручка від частини експортерів приходитиме пізніше. Але такі зміни не повинні істотно вплинути на валютний ринок. «Якби, наприклад, граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами був п'ять днів, а його розширили до 365 днів, то, певна річ, це мало б більш значний вплив, ніж його зміна з 180 до 365 днів», – вважає начальник управління фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак.

Буде скасовано валютний нагляд за експортно-імпортними операціями на суму до 150 тис. грн. «Зміни дозволять дебюрократизувати ринок, більш оперативно та ефективно реагувати на динаміку платіжного балансу і ринкової кон'юнктури, зняти частину навантаження з банків, наприклад, з валютного контролю за операціями до 150 тис. грн., які складають 40% за кількістю, але лише 3% за обсягом валютних операцій», – каже Олег Курінний.

Регулятор обіцяє скасувати вимогу до бізнесу отримувати індивідуальні валютні ліцензії для виведення валюти за кордон. Замість них з'явиться система електронних лімітів. «Механізм проведення таких операцій поки не визначено. Але логічно припустити, що буде обрано шлях е-ліцензування, аналогічний е-ліцензуванню для фізосіб», – пояснив Артур Загородников. Йдеться про те, що будь-яка фізособа може отримати е-ліцензію на виведення до $50 тис. на рік, якщо вона доведе легальність походження цих грошей. Але це не означатиме безконтрольність бізнесу. Артур Загородников підкреслює, що у банків з'являється додаткова відповідальність за прийняття рішення про правомірність видачі е-ліцензії своїм клієнтам.

Підуть в минуле санкції за порушення термінів валютних розрахунків суб'єктів-ЗЕД. Зараз законодавство дозволяє припиняти (!) зовнішньоекономічну діяльність такої компанії.

Але не все виглядає «райдужно». Учасники ринку побоюються, що у нерезидентів при роботі з гривнею буде навіть більше проблем, ніж зараз. «Замість звичайного рахунку у них будуть окремі рахунки з обмеженими можливостями. Це явно не те, що прописано в законі», – нарікає один з учасників фінансового ринку. Крім того, юрособам, як і раніше, буде заборонено купити собі валюту на рахунок «про запас», не прийнявши її жодними валютними контрактами. «Не буде ринку ні спотів, ні свопів, а без цього не буде інвестицій», – вважає співрозмовник FinClub.

«Імплементація прямо передбачених в законі норм, наприклад, скасування валютного контролю за зовнішньоекономічними операціями до 150 тис. грн, може пройти так, що для підприємств мало що зміниться – все ті ж папери будуть вимагати тепер уже банки. По суті, обіцяна просто більш зручна реалізація існуючих обмежень на зразок перетворення індивідуальних ліцензій на виведення валюти за кордон в електронні ліміти, – говорить виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Принципово ж НБУ як і раніше боїться дати підприємствам і громадянам свободу без обмежень купувати і продавати валюту, проводити зовнішньоторговельні операції без надання купи паперів в банки, а нерезидентам – вільно проводити операції в гривні».

Валюту скуплять онлайн

Діюча система отримання електронних ліцензій з лімітом у $50 тис. на рік для фізосіб збережеться. Але нова валютна система зможе зачепити й «простого українця», який не оперує такими великими сумами. НБУ анонсував, що вже в лютому дозволить фізособам купувати іноземну валюту онлайн. Ще кілька років тому таку послугу своїм клієнтам надавав ПриватБанк через інтернет-банкінг Приват24, чим викликав на себе різку критику інших учасників ринку, які боялися НБУ і не хотіли запускати послугу з сумнівною правовою базою. Ця послуга була активна навіть у кризові 2014-2015 роки, хоча ПриватБанку й доводилося тимчасово запроваджувати добовий ліміт – можна було купити тільки $100.

Через вісім місяців після націоналізації ПриватБанку його нове керівництво пішло на поводі у НБУ і відмовилося від цього функціоналу. Купити валюту стало неможливо, а продати – тільки в будні в робочий час, коли проходили угоди на міжбанку. «Банк вже мав такий сервіс для клієнтів з невеликим чеком валютообміну. Ми будемо готові відновити цю послугу в перший день старту», – пообіцяла заступник голови правління Приватбанку Галина Пахачук.

НБУ дозволить купувати й продавати онлайн до 150 тис. грн на добу (ліміт операцій, які не підпадають під фінансовий моніторинг) – це близько $5,3 тис. Олег Курінний вважає, що обмін валют онлайн банки запустять для долара і євро. «Можливо, на польський злотий в західних регіонах і російський рубль – в східних. Рівень попиту на валюту з боку населення визначається не стільки каналами її купівлі, скільки макроекономічними факторами, інфляційними і девальваційними настроями та очікуваннями, що переконливо підтверджує статистика готівкового валютного ринку за кілька років», – каже банкір.

Деякі банки готові вже зараз почати роботу над новою опцією, а деякі учасники поки не готові на доопрацювання своїх інтернет-банкінгів. Начальник управління фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак вважає, що онлайн-послуга з обміну валют користуватиметься обмеженим попитом. «На жаль, наше населення досі тяжіє до готівки», – пояснює він.

Олег Курінний вважає, що в українській відкритій економіці курсова динаміка більшою мірою визначається співвідношенням надходжень експортної виручки і попиту на валюту з боку імпортерів. «Більш того, регулятор має повноваження коригувати порядок проведення валютних операцій відповідно до поточної ринкової ситуації та глибини девальваційних ризиків», – пояснює він.

Приємний страховий бонус

Ще одне нововведення торкнеться компаній зі страхування життя: Нацбанк дозволить їм укладати накопичувальні договори страхування життя у валюті, що дозволить клієнтам захистити свої накопичення від інфляції. «Нам така послуга цікава. Зараз ми пропонуємо клієнтам програми страхування життя з прив'язкою до долара і євро. Але при цьому оплата і виплата за такими програмами здійснюється за курсом НБУ на дату оплати та виплати», – пояснили в компанії зі страхування життя «ТАС».

Укладаючи договори з прив'язкою до валюти, клієнти втрачають на курсовій різниці. «Клієнт вносить платіж у гривні, компанія переводить гривню у валюту і розміщує її в різних інструментах. По закінченню терміну дії договору компанія знову переводить валюту в гривню і видає клієнтові. Причому клієнти, як правило, відразу ж переводять отриману гривню знову в валюту», – пояснює генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова.

Щоправда, в СК «ТАС» пояснили, що пропонувати договори у валюті клієнтам вони будуть тільки після того, як всі питання будуть врегульовані на рівні законодавства.

Без ризику для курсу

Представлена Нацбанком концепція є продовженням політики поступового зняття валютних обмежень, запроваджених в розпал кризи в 2014-2015 роках, а також політики дебюрократизації різних дозвільних процедур. В реальності ж повноцінна валютна лібералізація – зняття обмежень на вільний рух капіталу – ще навіть не починалася. «Анонсовані зміни – політика поступової валютної лібералізації. Говорити про кардинально нові тенденції та підходи в сфері валютного регулювання ще зарано», – говорить Артур Загородников.

На думку Гліба Вишлінського, НБУ обмежився лібералізацією, прямо продиктованою законом, або ж усунув очевидно неадекватні в 2018 році обмеження на зразок заборони на валютообмінні операції громадян онлайн. «Така «лібералізація» ніяк не вплине на валютний ринок, оскільки вона мало що змінить. Її можна швидше назвати помірною дебюрократизації валютних операцій, – стверджує експерт. – При цьому новий закон дає НБУ повну свободу в валютне регулювання. Тому якщо раніше можна було посилатися на Декрет як джерело обмежень, то тепер вся відповідальність за них лежить на НБУ».

«Плавна лібералізація – єдиний правильний шлях. Будь-які різкі дії можуть розгойдати наш і без того нестійкий валютний ринок, а це не піде на користь ні банкам, ні їхнім клієнтам. НБУ продовжуватиме те, що відмінно вміє – знаходити і знімати такі валютні обмеження, які вже втратили ефективність і скасування яких не може помітно порушити баланс на ринку», – говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Вона уточнила, що паралельно з розробкою нових нормативних актів щодо валютного регулювання НБУ представить громадськості дорожню карту подальшої лібералізації, в якій відобразить обмеження і умови, що залишаються, за яких вони будуть скасовуватися.

Поки ж НБУ заявляє, що зняття валютних обмежень настане «тільки за сприятливих макроекономічних умов». Він не уточнює, які саме умови будуть визнані «сприятливими», а отже, зняття обмежень знову відбуватиметься в ручному режимі.

Олена Коробкова зазначає, що кроки, які робить НБУ, торкнуться не тільки українських компаній, але й нерезидентів. «Зазначені полегшення не однобокі – вони спрощують проведення невеликих за обсягом операцій, розширюють допустимі строки розрахунків, разом з цим створюють умови для надходження валюти в країну і перетікання операцій з чорного валютообмінного ринку на офіційний. Це дозволить краще збалансувати ринок в цілому і з часом виключити періодичне одночасне існування банківських і чорних курсів, які значно відрізняються», – вважає вона.

Незважаючи на те що завжди хочеться більшого, банкіри визнають, що НБУ не може зробити більшого. «Потрібно оцінювати динаміку розвитку нашої економіки та фінансів. І якраз поступовий шлях змін і розвитку нам підходить найбільше. Але за більш динамічного розвитку економіки лібералізація може бути більш динамічною та кардинальною», – вважає Галина Пахачук. «До 7 лютого 2019 року, коли закон і нова нормативку вступлять в силу, у банків і їх клієнтів є всі можливості тиснути на НБУ, вимагаючи більшої свободи в остаточній версії регуляторних документів. В іншому випадку красива фраза президента, що цей закон дозволяє все, що не заборонено, стане гіркою іронією: всі можливості заборонити будуть використані повною мірою», – попереджає Гліб Вишлінський.

У Нацбанку взагалі вважають, що проблема не в ньому, а в ринку, який не готовий до тотальної лібералізації. «Півроку тому, коли гривня зміцнювалася, основним лейтмотивом усього бізнесу було те, що ми повинні скасувати обмеження, тому що це заважає бізнесу працювати. Коли гривня починає трохи слабшати, ми чуємо від тих самих людей, що треба швидше впроваджувати обмеження, інакше гривня девальвує», – констатує Олег Чурій.

Вікторія Руденко