Інсайдерів виводять з банків

Інсайдерів виводять з банків

Половина перевірених банків порушують ліміти кредитування інсайдерів, і найчастіше на цьому «ловлять» банки з українським капіталом. Однак НБУ зараз їх не каратиме – установам дається три роки на вирішення цієї проблеми. Банкіри розповіли FinClub, яким чином вони можуть зменшити надмірні портфелі кредитування пов'язаних осіб, і зізналися, що деякі банки усе ще продовжують «хімічити» зі звітністю.



Розкриття порушників

Щонайменше 21 банк проводить операції з пов'язаними особами з порушенням обмежень НБУ. Регулятор, перевіривши баланси 44 установ, знайшов надмірну підтримку інсайдерів майже в кожному другому банку. У жовтні НБУ завершить перевірку ще 14 установ, а за наступні два місяці буде закінчена діагностика усіх банків, що залишилися.

Йдеться про нормативи Н9: кредитування інсайдерів не повинно перевищувати 25% від регулятивного капіталу. Банківська система в цілому зараз порушує це правило. На початок вересня для усіх банків цей показник становив 29,06%. «Діагностика виявила, що в деяких банках рівень виданих пов'язаним особам кредитів перевищує норму в кілька разів. З урахуванням проблемної ситуації, яка формувалася в банківській системі протягом десятиліть, банкам надається можливість у трирічний термін привести обсяги операцій з пов'язаними особами до нормативних вимог», – заявив начальник управління моніторингу пов'язаних з банком осіб НБУ Олексій Рудий.

Чотири банки вже погодили з НБУ графіки зменшення операцій з пов'язаними особами, а 14 банків тільки готують свої трирічні плани. У НБУ не назвали банки-порушники, але підкреслили, що «немає проблем з пов'язаними особами, переважно, у банків з іноземним капіталом». «Проблема інсайдерського кредитування не стосується ОТП Банку. У нас немає кредитів пов'язаним особам взагалі, – підтверджує цю тезу щодо свого банку голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. – Логічно, що кредитування пов'язаних осіб – це проблема українських приватних банків, тому що вони належать до великих холдингів і мають багато пов'язаних сторін, яких можуть кредитувати».

На думку старшого партнера адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислава Кравця, «реальні проблеми зараз можуть мати ПУМБ, ПриватБанк, Кредит Дніпро, «Південний», Мегабанк. Державні банки сподіваються на підтримку держави», – вважає він. Частина цих банків не приховує проблем. У Приватбанку говорять, що наприкінці вересня кредити пов'язаним особам становили 4,71% від його кредитного портфеля, що в рази менше, ніж показник на кінець минулого року – 17,7%. При цьому норматив Н9 усе ж порушувався – 29,29%. «Приблизно половина з вказаної цифри стосується пов'язаних осіб по відношенню безпосередньо до ПриватБанку, а інша частина – до компаній акціонерів», – стверджували в установі.

Директор департаменту кредитування банку «Південний» Вікторія Скоч обіцяє, що її банк «планує знизити обсяги в більш короткий термін», ніж надані НБУ три роки. «Наш банк погодив з регулятором план розвитку до 2019 року, згідно з яким ми зараз працюємо і повинні привести норматив Н9 до необхідних значень. При цьому частка кредитів пов'язаним особам становить не більше 3% нашого портфеля. До необхідного показника наш банк прийде раніше, ніж за три роки», – говорить заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Сергій Волков.

Проблема перезріла

У більшості виявлених випадків банк намагається приховати факт пов'язаності контрагентів з ним, а не самі операції. «Найбільш поширеним методом відходу від виконання вимог НБУ є використання номінальних кінцевих бенефіціарів контрагентів банку, – нарікають в НБУ. – Існують дві найпоширеніші схеми оптимізації поганих кредитів: кредитування пов'язаної з банком факторингової компанії з метою купівлі у банку портфелів поганих кредитів; видача пов'язаній особі кредитів, які спрямовуються на погашення поганих кредитів».

Встановлені НБУ нормативи на пов'язане кредитування банки успішно обходили за рахунок використання прямих механізмів, а також (переважно до 2008 року) за рахунок транзитного кредитування, стверджує начальник відділу ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

У багатьох банках зловживання виявлялися вже під час «розтину» після банкрутства. «Ситуацію, пов'язану з кредитуванням пов'язаних осіб, яскраво продемонструвало банкрутство банку «Київська Русь». Після банкрутства виявилося, що їхня звітність не відповідає реальному стану справ. Така ж ситуація була в Брокбізнесбанку», – зазначає Ростислав Кравець. До слова, серед виявлених в цьому році порушників також є банки-банкрути. Ліміт кредитування інсайдерів порушували банк «Хрещатик» і Фідобанк.

Нацбанк звертає пильну увагу на цю проблему, оскільки концентрація кредитного ризику на одному або декількох бенефіціарах стала однією з причин фінансової кризи минулих років і банкрутства ряду установ. «Норматив Н9 порушують найчастіше банки, чиї засновники відкривали банк для обслуговування свого основного бізнесу. Оскільки компанії в Україні зараз дуже обмежені в джерелах фінансування, кредити в афілійованих банках для багатьох з них є дуже важливою, а іноді єдиною можливістю залучити ресурси», – вважає головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько.

Найчастіше банки, щоб формально дотримуватися нормативів, домовлялися між собою і взаємно кредитували пов'язаних осіб під взаємні поручительства своїх же пов'язаних осіб.

Навіть зараз, коли НБУ переглянув і посилив нагляд за кредитуванням пов'язаних осіб, банки усе ще намагаються винаходити методи приховування своїх проблем. «Щоб дійсно точно дізнатися, у кого проблеми, не обов'язково лише дивитися на показник Н9. Потрібно звернути увагу на загальний кредитний портфель, до якого входять не тільки прямі кредитні операції, а й гарантії та акредитиви. Велика ймовірність, що ті чи інші операції кептивного банку не показані в Н9, але вони присутні в периметрі групи. Якщо у банку не вистачає капіталу і складні перспективи з капіталізації, зі створення необхідних резервів, то банки вдаються до крайніх заходів, щоб приховати свої порушення», – неофіційно розповів FinClub один з банкірів.

Свобода вибору

У зв'язку з цим Андрій Приходько вважає виправданим саме трирічний термін зменшення боргів інсайдерів, оскільки «обсяг пов'язаних кредитів у деяких банках настільки величезний, що власники не можуть одномоментно погасити усі такі кредити». «Перехідний період потрібен. Більшість кредитів бізнесу не можуть бути погашені протягом декількох місяців, а інвестиційні – навіть років. Крім того, банкам потрібно буде ще визначитися з тим, куди перенаправити вивільнені кошти», – згоден Віктор Шулик.

Банки можуть скористатися кількома способами зниження обсягу інсайдерських кредитів. «Умовно їх можна розділити на дві групи: шляхом зміни абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники зменшення заборгованості передбачають її фіксацію на певну дату і скорочення за рахунок планових погашень кредиту пов'язаної особи. Або ж можливе підписання договору про дострокове погашення кредиту», – говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Відносні показники зменшення заборгованості можливі в разі збільшення суми регулятивного капіталу банку, що автоматично знижує кредитний ризик. «Другий варіант – це заміна застави на грошове забезпечення, яке враховується у розрахунку розміру кредитного ризику», – додала вона.

Але неофіційно банкіри визнають, що трирічного періоду буде достатньо не всім установам. «Три роки – досить жорсткий стислий період. Об'єктивно, щоб вийти з поганих балансів, потрібно хоча б років п'ять», – сказав FinClub екс-топ-менеджер одного з банків.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу