Мораторій продовжується

Президент Володимир Зеленський направив до Верховної Ради пропозиції до ухваленого 16 липня закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відомого як «закон Дубінського». Цим законом дія мораторію на стягнення житла продовжується ще на 14 місяців: він мав би скінчитися 21 жовтня 2020 року, проте депутати продовжили його до 1 січня 2022-го.

Із цим не погодився Володимир Зеленський. Президент запропонував продовжити мораторій лише на пів року – до 21 квітня 2021-го, і лише через пандемію COVID-19. Мораторій діє з 2014 року, і його не можна було скасовувати без врегулювання проблеми прострочених валютних іпотечних кредитів. Проблему «врегулювали» ще в жовтні 2018 року, коли парламент ухвалив Кодекс з процедур банкрутства.

Новий кодекс набрав чинності 21 квітня 2019-го, але був введений в дію лише 21 жовтня. А скасування мораторію за валютною іпотекою взагалі відстрочили до 21 жовтня 2020-го.

Кодекс прописує механізм реструктуризації заборгованості фізособи за валютним кредитом, забезпеченням за яким виступає житло, в якому проживає сім’я боржника. Умови реструктуризації передбачають прощення штрафних санкцій та пені, а також списання частини боргу за тілом кредиту.

Три сценарії

У депутатів є три сценарії подальших дій. Перший – подолання вето президента. В цьому випадку дія мораторію продовжиться до початку 2022 року. У цього сценарію є потенціал, оскільки закон в липні підтримали 349 народних депутатів, а для подолання президентського вето достатньо 300 голосів.

Другий сценарій – фракція «Слуги народу», в якій 248 депутатів, дослухається до президента і ухвалить закон в новій редакції. Для цього достатньо 226 голосів. Тоді мораторій продовжиться до квітня 2021-го. Третій сценарій є найменш вірогідним: депутатам не вистачить голосів ані для подолання вето, ані для ухвалення нового закону. В цьому випадку мораторій спливе через два місяці.

«У випадку якщо мораторій не буде продовжено після 21 жовтня, банк продовжить стягнення заборгованості за такими кредитами в межах законодавства. За більшістю таких кредитів вже є рішення судів про стягнення заборгованості, які набули сили, однак виконання яких було зупинене у зв’язку зі вступом у дію закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», – сказала директорка департаменту по роботі з проблемними активами та адміністративному управлінню Піреус Банку Маргарита Москвітіна.

Загроза втрати житла має підштовхнути позичальників, які припинили платити після cтрибка курсу з 8 грн/$, до діалогу. «Корінь проблеми криється не у відсутності чи наявності тих чи інших параметрів врегулювання. Головною проблемою є ментальність боржників, які «завдяки» довготривалій історії з мораторієм вже «списали» для себе ці борги й не збираються нічого платити кредиторам», – каже начальниця управління розвитку процесів стягнення і контролінгу Альфа-Банку Олена Супрун.

Проте банк – це не ломбард, наголошує вона. Банки не зацікавлені у нарощуванні обсягу непрофільних активів на балансі, тому налаштовані на врегулювання заборгованості у добровільний спосіб.

Основним інструментом такого врегулювання є реструктуризація, головними двома підставами для якої є готовність боржника співпрацювати з банком і здатність виконувати умови реструктуризації кредиту, каже заступник директора юридичного департаменту банку «Південний» Олег Бедний.

Мораторій забороняв стягувати заставне майно, але дозволяв добровільну реструктуризацію. Більшість банків вже зробили для бажаючих все можливе для реструктуризації проблемної іпотеки: конвертували заборгованість за валютними кредитами в гривню, подовжили терміни кредитів зі встановленням прийнятних графіків погашення, списали штрафи і пені тощо, розказує директор департаменту по роботі з непрацюючими активами Кредобанку Роман Позняков.

При цьому лише частина клієнтів скористалася такою можливістю, бо у випадку конвертації валютного кредиту у гривневий мораторій в подальшому вже не діє для цього позичальника. І у випадку прострочки за гривневим реструктуризованим кредитом банк вже може стягнути заставне житло.

Нові програми реструктуризації банки не вигадують. Зараз банки чекають можливості застосувати процедури реструктуризації, прописані в Кодексі з процедур банкрутства, каже заступниця директора департаменту врегулювання боргових зобов’язань Укргазбанку Анастасія Клеймьонова.

Шлях до реструктуризації

Мораторій, який діє вже понад шість років, не вирішив проблему валютних позичальників і не призвів до погашення заборгованості перед банками. Частка непрацюючих валютних кредитів перевищує 95%. В період мораторію боржники отримали можливість жити в заставній квартирі, нічого не сплачуючи кредитору. Відсутність загрози втрати застави не стимулювала позичальників починати переговорний процес з банком і розглядати запропоновані варіанти врегулювання.

Такий діалог починався переважно після застосування щодо них або поручителів процесуальних заходів впливу, наприклад, звернення стягнення на додаткове майно, встановлення фактів, що виключають дію мораторію, розповіла виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Експертка впевнена, що продовження мораторію не створює в боржника жодного стимулу починати домовлятися з кредитором. «Зняття мораторію разом із впровадженням інституту банкрутства фізичних осіб дозволить зрушити з місця вирішення проблеми. Адже, по-перше, стимулюватиме позичальників, які наразі не платять за кредитами і не входять в переговорний процес з банком, шукати компроміс, реструктуризувати борг з переведенням у гривню і повернутися до обслуговування кредиту за графіком. По-друге, скасування мораторію дозволить повноцінно запрацювати нормам Кодексу про пільгові умови реструктуризації іпотечних валютних кредитів», – каже Олена Коробкова.

За даними НБУ, кредити в іноземній валюті, які знаходяться в дефолті, на 1 липня 2020 року сягали 42,2 млрд грн (зменшилися за рік на 18%, або 9,1 млрд грн). Найбільші портфелі були у Альфа-Банку (13,4 млрд грн), ПриватБанку (12,8 млрд грн), Універсал Банку (2,3 млрд грн), ОТП Банку і Укргазбанку (по 2,2 млрд грн), Сбербанку (1,7 млрд грн), Ощадбанку і Укрексімбанку (по 1,6 млрд грн).

Кодекс передбачає реструктуризацію валютної іпотеки без штрафів чи пені, з обмеженням розміру вимог кредитора вартістю застави (сума боргу зменшується до поточної вартості житла, яка після останніх криз є меншою за кредит), зменшенням розміру кредиторських вимог на вже погашену боржником частину кредиту з прощенням залишку боргу зі строком погашення 10-15 років.

Конвертація валютного кредиту у гривневий буде відбуватися за курсом НБУ на дату відкриття справи про банкрутство (зараз курс становить 27,4 грн/$). Відсоткова ставка за такою «новою» іпотекою буде становити 12-місячний Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (UIRD), збільшений на 1-3 відсоткові пункти. Ці ставки співмірні із валютними, за якими бралися іпотечні кредити в 2007-2008 роках, і набагато нижче, ніж поточні ринкові.

«У Кодексі вже сформована концепція з прийнятними ставками: соціальне житло – це UІRD + 1%, несоціальне – UIRD + 3%. Враховуючи, що ставка UIRD на 26 серпня складала 8,72%, а ставки за іпотечними кредитами перебувають у межах 13-20% річних, очевидно, що визначені у Кодексі відсоткові ставки за реструктуризованими кредитами є нижчими від ринкових», – зазначає Олена Коробкова.

Боржник і кредитор можуть домовитися про інші умови реструктуризації, якщо вони будуть кращими, ніж передбачені Кодексом. В банках досі діють програми реструктуризації, що враховують фінансовий стан клієнта, складні життєві обставини, дозволяють вирішити питання проблемного кредиту в досудовому порядку, без звернення до суду і входження в процедуру банкрутства фізособи. Це дозволяє уникнути витрат на арбітражного керуючого і судовий розгляд.

Виконавча директорка НАБУ пропонує депутатам виключити з бази оподаткування прощений банками борг за кредитами під іпотеку житлової нерухомості. Сьогодні це оцінюється як «додаткове благо», з якого боржник має сплатити податок.

Експертка з фінансових та банківських питань проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору» Анна Муріна звертає увагу, що відкритим залишається питання неврегульованості проблемної заборгованості за кредитами фізосіб, які викупили фінансові компанії у Фонду гарантування вкладів фізосіб. «Наразі такі компанії виглядають не зацікавленими в реструктуризації на пільгових умовах Кодексу з процедур банкрутства, а, ймовірніше, підуть на більш значне прощення боргу, але з виплатою в дуже короткий строк. Не у всіх позичальників є матеріальна можливість виконати такі умови, і тому їм буде загрожувати виселення», – попереджає експертка.

Іпотечні валютні кредити майже порівну – по 20 тис. кредитів – «поділені» між банками та ФГВФО.