Турбопризначення «незалежного технократу»

«Я підтримую політику НБУ, спрямовану на забезпечення макроекономічної, макрофінансової стабільності банківської системи», – заявив кандидат на посаду голови НБУ Кирило Шевченко з парламентської трибуни. Цієї обіцянки виявилося недостатньо фракціям «Європейської солідарності» та «Голосу», які не дали жодного голосу на його підтримку. Проте усі інші фракції та депутатські групи голосами 332 народних депутатів зробили Шевченка одинадцятим головою Нацбанку.

Від моменту внесення президентської пропозиції призначити новим очільником НБУ чинного голову правління Укргазбанку до результативного голосування в сесійній залі парламенту минуло ледве пів доби. Але за цей час Шевченко зумів схилити на свій бік конституційну більшість депутатів.

Він схвально оцінив досягнення НБУ за часів колишніх очільників Валерії Гонтаревої та Якова Смолія, але при цьому пообіцяв змінити як політику Нацбанку, так і його топменеджмент.

«За останні шість років Національний банк пройшов шлях інституційної розбудови. За підтримки наших міжнародних партнерів був побудований незалежний центробанк, який забезпечує макроекономічну стабільність банківської системи та економіки», – заявив Шевченко перед призначенням. Він констатував, що «інструмент інфляційного таргетування продемонстрував свою ефективність». «Проте в теперішніх умовах цей інструмент має відповідати не лише макрофінансовій стабільності, а й створенню умов подальшого економічного зростання країни», – зазначив він.

Поточна політика НБУ з інфляційного таргетування передбачає гнучкий валютний курс гривні та монетарну політику, спрямовану на досягнення щорічної інфляційної цілі на рівні 5% плюс-мінус 1 в.п.

Друге завдання, яке Шевченко поставив собі, – зменшення рівня проблемних кредитів (NPL) в банках. «Треба підсилити роботу з часткою проблемних кредитів у банківській системі, яка становить зараз 48%. Через ковід є певне зростання цього відсотку, проте я лишаюся оптимістом», – заявив він.

Серед інших обіцянок, які він дав депутатам, в тому числі під час засідання фінансового комітету Ради, є запевнення, що він «не допустить неконтрольованої інфляції або емісії» та «продовжить співпрацю з МВФ й іншими міжнародними фінансовими організаціями». Шевченко переконував депутатів, що Зеленський доручив йому «зберегти незалежність НБУ».

При цьому новий голова Нацбанку попередив, що «буде формувати власну команду». Це означає звільнення не лише заступника Олега Чурія, строк повноважень якого закінчився 10 липня, але й інших топменеджерів: Катерини Рожкової, Дмитра Сологуба, Сергія Холода та Романа Борисенка.

Депутати переважно вимагали від Шевченка дешевих кредитів та ревізії діяльності НБУ. Співголова депутатської групи «За майбутнє» Віктор Бондар закликав до спрощення надання кредитів бізнесу і підтримки Нацбанком промисловості «з надзвичайно дешевими і довгими кредитами».

Керівниця фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко отримала від Шевченка запевнення, що НБУ більше не буде «служити спекулятивним зовнішнім господарям» і зробить європейську вартість кредитів; що «у ФГВФО завершиться корупція, коли за 1% своїм людям продається все конфісковане в середнього класу»; що він «позбудеться людей, які шість років нищили Нацбанк»; «закриє фінансову піраміду депозитних сертифікатів і направить гроші в економіку»; «сприятиме тимчасовій слідчій комісії, яку треба утворити у Верховній Раді, з розслідування злочинів і корупції за останні шість років в НБУ». «На всі питання ми отримали позитивну відповідь», – зазначила вона.

На противагу їй Олексій Гончаренко з «Європейської солідарності» запропонував Шевченку стати «на 0% людиною Зеленського»: «Ви маєте бути незалежним. Перше, що зробіть, – заблокуйте в своєму телефоні номер Зеленського, тому що вам будуть дзвонити і просити друкувати гроші».

Ці «міфи» намагався розвіяти голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу»), який забажав монетарної та інфляційної стабільності, продовження зменшення облікової ставки, стабільності банківської системи, дешевого кредитування. «Питання, на які Шевченко дав однозначну відповідь, хочу розвіяти міфи, – це: інфляції не буде, неконтрольованої емісії не буде, незалежність НБУ буде збережена та примножена», – сказав він.

Під час звільнення Якова Смолія депутати дорікали йому низькими результатами урядової програми «5-7-9%», але вчора про неї в сесійній залі не згадували. Як не згадували й про невиправдане, на їхню думку, зміцнення гривні в 2019-му і недостатню її девальвацію в 2020-му. Не нагадували про низьку інфляцію (в червні річна інфляція становила 2,4%), яка не дозволяє Мінфіну виконувати бюджет.

Чим відомий Шевченко

Кирило Шевченко працює в банківській сфері з 1994 року. Кар’єрний шлях розпочав в Українському кредитному банку (зараз А-Банк) та банку «Аваль», а найдовше в той період пропрацював в банку «Фінанси та Кредит» – 11 років. В 2006-2009 роках він очолював Державну іпотечну установу, після звільнення з якої декілька місяців пропрацював радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

Влітку 2009 року відбулася націоналізація Укргазбанку, в якому Шевченко став першим заступником голови правління. Але пропрацював менше року і звільнився в квітні 2010-го.

В 2010 році він очолив правління Терра Банку, співвласником якого був, а в 2011-му увійшов до його наглядової ради. У зв’язку із продажем в 2012-му цього банку Руслану Циплакову (під час банкопаду 2014 року НБУ визнав банк неплатоспроможним) Шевченко залишає банківський бізнес. І повернувся до нього лише восени 2014 року – знову став першим заступником голови Укргазбанку.

У квітні 2015 року Шевченко переміг на конкурсі на посаду голови правління Укргазбанку, а через п’ять років наглядова рада підписала з ним контракт ще на п’ятирічку.

Шевченко був міноритарним акціонером Укргазбанку та заробив минулого року лише зарплатні в Укргазбанку на 14,6 млн грн. Ці понад 1,2 млн грн на місяць на порядок перевищують заробітну плату голови Національного банку, яка до запровадження коронавірусних обмежень (тимчасовий ліміт – 47 тис. грн на місяць) становила в 2019 році в середньому всього 177 тис. грн на місяць.

Сім’я Кирила Шевченка володіє житловою нерухомістю в Києві та земельними ділянками в Київській області та Криму, а грошові кошти зберігає не в готівці, а на банківських рахунках. Левова частка заощаджень була в євро, на другому місці – гривневі депозити. Доларів в нового голови НБУ не було (детальний аналіз декларації тут).

Шлях Укргазбанку

Під керівництвом Шевченка Укргазбанк в 2016 році обрав стратегію ЕКО-банку та зробив ставку на фінансування проектів з використання відновлюваних джерел енергії. В цьому банку допомагала Міжнародна фінансова корпорація (IFC), яка вже декілька років веде перемовини з урядом щодо входження в капітал банку. Закриття угоди постійно відкладалося – в останній раз на цей рік.

IFC має отримати до 20% акцій шляхом конвертації в капітал Укргазбанку нового кредиту на 30 млн євро. Шевченко не встиг реалізувати цю угоду, за якою банк, в якому частка держави становить 95%, отримав би нового інституційного інвестора. Співбесідники в Мінфіні та Укргазбанку раніше стверджували, що затримка відбувається через IFC, а не Україну.

Тимчасово в.о. голови правління Укргазбанку вчора став Андрій Кравець. Очікується проведення конкурсу на нового голову банку.

«Питання обрання наступника буде обговорюватись наступними днями. За законом вимоги щодо публічного конкурсу на Укргазбанк не розповсюджуються, але наглядова рада та міжнародні партнери хочуть зробити процес максимально прозорим та водночас зберегти здорову динаміку в банку», – пояснив заступник голови наглядової ради Укргазбанку Артем Шевальов.

Ризики і можливості

Фінансовий ринок не знає, чого саме чекати від нового очільника, але впевнений, що зміни неодмінно будуть. «З одного боку, з вуст Кирила Шевченка звучать правильні слова про макрофінансову стабільність. З іншого – президент для чогось поміняв Смолія на Шевченка. Не думаю, що лише через прізвища. Мабуть, звучали якісь обіцянки щодо зміни монетарної та курсової політик, а також стосовно нової кадрової політики», – розмірковує засновник і президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

Напередодні цього призначення президент Володимир Зеленський запевнив МВФ, що головою НБУ на найближчі сім років стане «незалежний технократ, який продовжуватиме незалежний курс Нацбанку». В МВФ підкреслили важливість того, щоб «незалежність та професіоналізм Нацбанку були убезпечені і за керівництва нового голови». У професійності Шевченка його колеги не сумніваються.

Водночас перша реакція гравців валютного ринку була негативною: котирування долару на міжбанку підскочили з 27,15-27,17 грн/$ до 27,32-27,34 грн/$. Це не дивно, враховуючи, що в одному з інтерв’ю пан Шевченко критикував рекордну ревальвацію гривні, а однією із причин свого звільнення Смолій назвав небажання штучно девальвувати гривню до закладеного в бюджеті рівня 29,5 грн/$.

В першу чергу зміни очікуються у валютній політиці НБУ та його операціях на ринку цінних паперів, оскільки саме цей напрямок курирує Олег Чурій, якого незабаром замінить новий голова НБУ. «Новий голова НБУ зможе подати кандидатуру заступника, який курує сферу ринкових операцій, зокрема валютних інтервенцій. Не виключено, що Нацбанк стане більш активно викупати валюту на ринку, не допускаючи зміцнення курсу гривні, подібне тому, яке ми бачили у минулому», – каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

В 2019 році НБУ викупив з ринку $7,9 млрд, але курс все одно зміцнився – на 4 грн, до 23,68 грн/$. З початку 2020-го НБУ викупив «лише» $1 млрд, а гривня втратила майже всі здобутки – долар подорожчав до 27,27 грн.

Інші члени правління обіцяли працювати мінімум до моменту призначення нового голови НБУ. І хоча терміни їхніх повноважень ще не скоро завершаться, джерела в НБУ казали про можливе звільнення усіх заступників у разі виникнення конфлікту із новим головою НБУ. Пан Шевченко вже анонсував формування нової команди. «Якщо і коли Шевченко змінить більшість складу правління, тоді можна буде предметніше говорити про нові політики. Найближчими тижнями різких змін я не очікую», – зазначає Тарас Козак.

Інший страх ринку – повернення НБУ до практики викупу ОВДП у банків. Рада НБУ ще в квітні 2020-го скасувала заборону Нацбанку викуповувати ОВДП на вторинному ринку, що мало призвести до кількісного пом’якшення по-українськи. І саме в цьому експерти вбачали можливість емісії НБУ до 100 млрд грн для допомоги уряду із фінансування 300-мільярдного дефіциту кризового бюджету.

Цей сценарій залишається актуальним, оскільки Шевченко публічно виступив не проти емісії, яка в тій чи іншій формі відбувається завжди, а проти «неконтрольованої» емісії.

«Ми воліли б побачити від нового голови зважену монетарну політику, коли Національний банк не стане йти на втрату макростабільності, щоб виконати забаганки депутатів чи уряду. І не важливо, чи йтиметься про кредити держбанків для обраних підприємств, чи про багатомільярдну емісію гривні для фінансування дефіциту державного бюджету, чи про фіксацію курсу гривні на якомусь певному рівні без врахування ринкової рівноваги», – зазначає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Від нового керівника НБУ під час рецесії економіки також очікують послаблення регуляторних обмежень корпоративного кредитування, яке минулого року перебувало в стагнації. «Призначення Кирила Шевченка виглядає логічним з огляду на бажання президента пришвидшити темпи кредитування в Україні. Під його керівництвом Укргазбанк більш ніж подвоїв обсяг кредитного портфеля на фоні більш ніж скромних результатів банківської системи загалом. Очевидно, що нас чекає більш м’яка монетарна політика та послаблення вимог до кредитування», – прогнозує Михайло Демків.

Марія Репко вважає послаблення вимог до якості банківських позичальників «дуже і дуже непевним грунтом для стійкості зростання фінансового ринку». «Хоча, в принципі, можна допустити, що деякі окремі вимоги до розрахунку ризиків будуть переглянуті», – зазначає експертка.

Банкіри дійсно вже давно просять НБУ переглянути постанову № 351, через яку кредитні ризики позичальників «тиснуть» на капітал банків. Михайло Демків прогнозує, що Нацбанк за нового керівництва може пом’якшити вимоги до кредитування в частині фінансових показників позичальників, адже значна частина бізнесу все ще залишається в «тіні», яку не покажеш кредитним працівникам банку.

«Це дасть додатковий приріст кредитування, але навряд чи відповідатиме очікуванням. В Україні просто немає достатнього попиту на кредити від платоспроможних позичальників, які не можуть отримати позику виключно через регуляції НБУ. В такому випадку виник би тіньовий банкінг – спроби прокредитувати позичальників в обхід чинних правил регулювання, наприклад, через інші інструменти, щоб на цьому заробити. Але таке явище фактично відсутнє», – зазначає експерт.

Головний ризик полягає у створенні нового навісу проблемних кредитів через надмірне послаблення правил їх видачі, попереджає Марія Репко. «Хто б не став головою НБУ зараз, він робитиме те, що обіцяв президент, – продуктивну емісію та послаблення регуляцій, тобто стимуляцію видачі кредитів тим, хто не збирається їх повертати», – зазначив ексзаступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ Євген Дубогриз перед голосуванням в парламенті кандидатури Шевченка.

В своїй доповіді в Раді пан Шевченко згадав, що найвищий рівень NPL – в державних банках, хоча безпосередньо в Укргазбанку він був найнижчим в держсекторі (всього 21%). «Кирило Шевченко – це людина із системи державних банків з багаторічним досвідом роботи у ній, накопиченим багажем зв’язків та досвіду. З-поміж інших державних банків Укргазбанк вигідно вирізнявся меншим відсотком проблемних кредитів у портфелі та більш високою стадією готовності до залучення інвесторів. Хоча загалом залишався частиною цього дуже проблемного сектору», – зазначила Марія Репко.

Колишній заступник голови Ради НБУ Тимофій Милованов, який зараз є президентом Київської школи економіки, назвав призначення Шевченка «найкращим вибором з можливих». Але експерти його Школи в останньому звіті більш песимістичні: невизначеність щодо політики нового голови НБУ суттєво підвищує ймовірність кризового сценарію.

«Скасування вже майже завершеної угоди з розміщення єврооблігацій, мінімальний інтерес до гривневих ОВДП, підвищення дохідностей внутрішніх і зовнішніх державних цінних паперів – яскраве тому підтвердження. Виправити ситуацію можливо через призначення «технократичного» голови НБУ, який продовжить політику на забезпечення цінової та фінансової стабільності. Питання, наскільки цим критеріям відповідатиме Кирило Шевченко, залишається відкритим», – зазначено в звіті. У разі, якщо політика НБУ буде зміщена в бік більш короткострокових політичних інтересів, подальші перспективи вітчизняної економіки будуть погіршуватися, а створений останніми роками «запас безпеки» – швидко танути.

Першим «іспитом» стане рішення НБУ щодо облікової ставки, перегляд якої заплановано на 23 липня. Вона зараз на найнижчому в історії України рівні 6%, і експерти очікували її подальшого скорочення до 5% до кінця року. І оскільки рішення з цього питання правління НБУ ухвалить більшістю голосів, то перший конфлікт між новим головою НБУ та його заступниками, якщо їхні позиції щодо нового розміру облікової ставки не співпадуть, проявиться вже за тиждень.

В середньостроковій перспективі експерти сподіваються, що НБУ залишиться відкритим до співпраці із ринком та не втратить набуту потужність великого аналітичного та управлінського центру. «Після кризи важливо буде відновити інтеграцію до світових ринків – через валютну лібералізацію та інтеграцію з ЄС. Але поки для України головне – зберегти макростабільність під час цієї кризи. Це означатиме не втратити шанс на приєднання до клубу більш розвинених країн Східної Європи, де і рівень життя, і фінансові можливості кращі, ніж у проблемних країн», – впевнена Марія Репко.