Лізинг наздоганяє кредитування

Лізинг наздоганяє кредитування

Купівля автомобіля або спецтехніки в лізинг стала альтернативою банківському кредитуванню, кажуть учасники ринку. Але подальший розвиток лізингу гальмує оподаткування таких операцій, відсутність активності майже трьох чвертей учасників ринку і шахрайство.


У лізинг підлили палива

Кількість автомобілів, які українці беруть у лізинг, стрімко наближається до поточного рівня автокредитування. У 2016 році було продано понад 70 тис. авто, з них кожен п'ятий транспортний засіб куплено за фінансової підтримки банку або лізингової компанії. «У 2016 році на лізинговий ринок припало 8,3% від загального обсягу реалізованих автотранспортних засобів. Частка банківського кредитування автотранспорту склала 12%», – говорить директор компанії «Український лізинговий фонд» Олександр Кощеєв. За його словами, в минулі роки частка взятого в лізинг автотранспорту становила не вище 2-6% загальних автопродажів.

За оцінкою Олександра Кощеєва, у грошовому вираженні частка лізингу ще вище, тому що в лізинг, як правило, клієнти беруть дорожчий автотранспорт – вантажівки або мікроавтобуси. Тоді як кредит залишається найчастіше інструментом для купівлі легкових автомобілів.

Ринок фінансового лізингу зараз на підйомі. Обсяг наданих послуг зріс за рік на 13% (до 22,6 млрд грн), а кількість укладених договорів – на 24% (до 17 тис.), підрахував член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. На фінансування автотранспорту учасники ринку направили найбільшу суму (7,9 млрд грн), на другому місці – сільгосптехніка (5,6 млрд грн).

До 60% обсягу лізингу членів Асоціації лізингодавців (в 2016 році уклали договорів на 6,9 млрд грн) припадає на фінансування автотранспорту, а 28% – сільськогосподарської техніки та обладнання. «Обсяг переданих в лізинг автомобілів торік наблизився до шести тисяч, що говорить про зростання на 70%», – зазначив Олександр Кощєєв. Для кредитування купівлі сільгосптехніки і устаткування в 2016 році було укладено 640 договорів на суму близько 2 млрд грн.

Невидиме гальмо

Красиві цифри зростання не повинні вводити в оману. Низка накопичених проблем гальмує розвиток ринку. Наприклад, компанії хочуть уникати сплати ПДВ, який зараз стягується під час вилучення техніки. «Це ставить нас в нерівне становище з банками, у яких немає такої проблеми. А лізингові компанії змушені платити додатковий податок у 20%», – говорить директор Асоціації лізингодавців Марина Масіч. Учасники ринку спільно з регулятором і профільним парламентським комітетом розробили проект закону «Про фінансовий лізинг», який має спростити правила ринку для нинішніх гравців. «Питання вже два роки обговорюється на різних рівнях виконавчої та законодавчої влади як проблемне, але досі немає рішення. Сподіваємося на якнайшвидший розгляд законопроекту», – зазначає Марина Масіч.

Паралельно Нацкомфінпослуг виводить з ринку слабкі компанії. Олександр Зальотов розповів, що за 2016 рік ринок покинули 78 учасників, залишилося 202. При цьому на топ-10 припадає 60% лізингу, а на 15 компаній – членів профільної асоціації – 80%. За словами пана Зальотова, сотня лізингових компаній зареєстрована, але не працює, а у 50 компаній обсяги операцій мізерні. «Процедура ліцензування – крайній захід, але вона необхідна, щоб відсіяти тих, хто не планує працювати на ринку. Відбудеться його очищення», – проанонсував зміни Олександр Зальотов. Компанії, які до 10 червня 2017 року не отримають ліцензії, будуть виведені з ринку.

Представники ринку скаржаться на проблеми з фондуванням в національній валюті, яка стає основною валютою платежу. Директор компанії «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин говорить про зростання частки лізингу в національній валюті з 10-20% в 2014-2015 роках до 50% торік. За його прогнозами, частка гривневих угод в новому бізнесі в 2017 році скоротиться до 40% у зв'язку зі стабілізацією курсу.

Заслін проти шахраїв

Як і в інших фінансових секторах, де «є гроші», у лізингу активізувалися шахраї. Схема обману клієнтів, які бажають отримати автомобіль або техніку в лізинг, проста. Шахраї підписують договір з клієнтом і беруть передоплату в розмірі декількох десятків відсотків від вартості об'єкта. Після цього, уважно вивчивши договір, клієнт виявляє, що гроші були сплачені не за техніку, а за консультаційні або інформаційні послуги, або в якості комісії. І розрив договору не гарантує повернення сплачених грошей.

Марина Масіч каже, що таких нечесних компаній стає дедалі більше, а управу на них знайти дедалі складніше. «Ці випадки серйозно дискредитують лізинг. Українці перестають довіряти лізинговим компаніям», – попереджає Марина Масіч. Цю проблему могла б вирішити профільна саморегульована організація в складі найбільших учасників ринку, яка зайнялася б виявленням шахраїв і боротьбою з фірмами, що мімікрують під надання лізингових послуг. Скаржаться клієнти і на реальних гравців ринку. За словами Олександра Зальотова, в Нацкомфінпослуг в 2016-му надійшло 74 скарги на лізингові компанії, хоча це й вдвічі менше, ніж у 2015 році (тоді – 136 скарг).

Не рідкісні випадки, коли клієнти цілеспрямовано обманюють лізингові компанії. За словами Марини Масіч, нещодавно було ухвалено судове рішення про повернення клієнту техніки, взятої в лізинг, при цьому компанію зобов'язали повернути клієнту гроші, раніше сплачені ним за послугу. «По суті, суд дозволив користуватися технікою лізингодавця безкоштовно», – обурена Марина Масіч.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу