ПриватБанк на початку квітня звернеться до Мінфіну за грошима для виплати депозитів кримським вкладникам. За поточним курсом мова йде про вклади на суму до 10 млрд грн. «Безумовно, гроші кримських вкладників будуть враховані при докапіталізації. Порядок цифр назвати не можу, доки наприкінці цього – на початку наступного тижня не будуть підписані офіційні акти, – заявив голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак. – Як тільки висновки наших аудиторів будуть оформлені, ми відразу подамо документи до Мінфіну та НБУ. Це станеться в перших числах квітня».

Усім не дадуть

Виплату цих вкладів ПриватБанк заморозив після анексії Криму в 2014-му. Влада не зможе і далі ігнорувати цю проблему, враховуючи, що банк з грудня 2016 року вже державний. «Гадаю, буде ухвалено політичне рішення на рівні акціонера – держави, що кримські вкладники – такі ж громадяни України, і вони отримають свої вклади. У банку неодноразово підкреслювали, що проситимуть додаткового вливання капіталу під ці виплати», – говорить аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.

Виникає питання, чи отримають депозити від державного ПриватБанку колишні клієнти банку, які в Криму отримали паспорти РФ і виплати «Фонду захисту вкладників» (ФЗВ). «Значну частину вкладів розміром до 700 тис. руб. компенсував російський аналог нашого Фонду гарантування вкладів. Як ПриватБанк тепер повинен розібратися, хто не отримував компенсації, а хто хоче свій вклад забрати двічі?» – задається питанням Михайло Демків. До жовтня 2016 року ФЗВ сплатив вкладникам ПриватБанку 15,2 млрд рублів (зараз це 7,2 млрд грн).

Тому в ПриватБанку вважають, що майбутню виплату мають отримати не всі кримські клієнти. «Оскільки йдеться про досить велику транзакцію, для її проведення потрібна згода і наглядової ради, і нашого власника – Мінфіну. З ними ми будемо радитися, що робити. Але я буду особисто наполягати на тому, щоб такі вклади отримали ті, хто пов'язав свою долю з Україною. Ті, хто переїхав сюди та економічно пов'язав себе з цією державою: діти ходять до школи, у них тут робочі місця, вони працюють з нашим бюджетом, платять податки, отримують соціальні преференції. І ось цим людям ми повинні повернути вклади», – заявив Олександр Шлапак. Йдеться про українців, які залишили Крим і отримали статус вимушеного переселенця. Згідно даних Мінсоцполітики, до початку 2017 року 31,061 тис. людей залишили анексований Росією Крим.

Керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що питання виплати кримських вкладів залежить від того, чи є вони на балансі ПриватБанку: «Якщо є, то нікуди не дінешся, потрібно платити. А якщо не враховані, то є варіанти». Але цих вкладів вже давно немає на балансі банку. «Після анексії Криму весь портфель активів ПриватБанку разом з портфелем зобов'язань на суму близько 8 млрд грн продано дочірній структурі – компанії «Фінілон». Тому на момент націоналізації на балансі банку не було ніяких кримських активів і зобов'язань», – говорила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

У звіті банку за 2015 рік йдеться про те, що він продав усі активи і зобов'язання кримських підрозділів пов'язаній компанії. Після чого російський «Фонд захисту вкладників» (ФЗВ) заплатив кримчанам. «Якщо читати 11-у примітку звітності ПриватБанку за 2015 рік, то створюється враження, що в Криму російський фонд гарантування усе всім виплатив», – каже пан Паращій. Цей нюанс дає банку можливість для маневру: він може в ручному режимі прийняти від компанії «Фінілон» тільки вклади українців – вимушених переселенців.

Але якщо ПриватБанк візьме на баланс усі вклади, що існували на 2014 рік, а виплатить лише частину – це буде незаконно. «Обмеження осіб, які мають право на повернення вкладу від ПриватБанку за ознакою отримання довідки тимчасового переселенця, є незаконним, оскільки прямо суперечить положенням Конституції. Відповідно до неї, право власності, в тому числі право власності на гроші, розміщені в банку, є непорушним», – говорить керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз. За його словами, в процесуальних кодексах України закріплена змагальність судового процесу, яка зобов'язує сторони довести ті обставини, на які вони посилаються. «Це означає, що якщо ПриватБанк стверджує, що вкладник отримав відшкодування за своїм вкладом від Фонду захисту вкладників РФ, то саме ПриватБанк це й повинен довести», – стверджує адвокат.

Старший юрист юрфірми «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Інна Рудник вважає, що позиція ПриватБанку щодо повернення коштів лише тим жителям Криму, які були належним чином зареєстровані на материковій Україні, є сумнівною. «Їхні дії виправдовуються неможливістю встановити, чи були отримані вкладником кошти від Фонду з повернення коштів РФ, проте з юридичного погляду вони абсолютно неправомірні. Ніякого юридичного зв'язку між ПриватБанком, Фондом РФ і вкладниками немає», – говорить юрист.

Судові справи

Укладаючи договір вкладу, банк бере на себе зобов'язання повернути довірені кошти після закінчення певного терміну. І якщо в договорі не передбачено інше, закриття чи інші перешкоди в роботі конкретних відділень не можуть стати підставою для невиплати коштів. «ПриватБанк на сьогодні повноцінно функціонує. Припинення роботи кримських відділень викликано аж ніяк не діями вкладників, тому вони не можуть нести фінансову відповідальність за понесені банком втрати. Будь-який вкладник банку після закінчення терміну розміщення депозитного вкладу має право вимагати повернення своїх коштів, а в разі затримки – штрафних санкцій, відповідно до закону “Про захист прав споживачів”», – пояснює Інна Рудник.

Тому вкладники, які не погодилися з трирічним заморожуванням депозитів, через суди забирають їх. Суди стають на бік вкладників, апелюючи до норм цивільного законодавства про обов'язковість договору і неможливість односторонньої відмови від узятих на себе зобов'язань. «Оскільки ПриватБанк – чинна юридична особа, то закриття частини відділень не може стати підставою для невиконання умов договору банківського вкладу. Крім того, вкладники звертаються з позовами про усунення перешкод в користуванні розміщеними коштами (стосується ситуацій із заблокованими картками)», – розповідає Інна Рудник. Суди в таких випадках стають на бік клієнтів ПриватБанку (як в ухвалі Вищого суду від 8 жовтня 2015-го). Рішення про відмову також не є поодинокими, але причиною стає зовсім не окупація Криму, а неналежні докази позивачів: депозитні договори без печаток, відсутність доказів внесення грошей на рахунок.

ПриватБанк стверджує, що почав платити за такими справами. «Державна виконавча служба працює, і до нас в банк надходять такі позови. Назвати загальну оцінку мені складно. Але ми маємо приблизно 120 таких справ. Ми почали виплати за першими такими справами, які набули чинності, і через ДВС документи прийшли до нас, – сказав Олександр Шлапак. – Перші виплати – приблизно на 5 млн грн – будуть проведені найближчими тижнями. Окремі виплати вже були, але зараз почнуться більш організовано. Там, де рішення судів ухвалені, ми заплатимо».

Масштаб проблеми значний. У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого у справі № 804/1231/17 йдеться про те, що в Соборному ВДВС на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 11355726 зі стягнення з ПриватБанку у 542 справах сумарно 117,9 млн грн. Ще рік тому – 3 березня 2016-го – це зведене виробництво охоплювало 165 стягнень. Це позови не тільки фізосіб до банку, також з ним судився Нацбанк, Пенсійний фонд і юридичні особи. Вони відсудили сумарно 54,89 млн грн, $2,57 млн, 277,43 тис. євро і 5,54 тис. руб. Ще 10 лютого ДВС заарештувала рухоме майно банку в межах суми, яка стягувалася, – на 132,4 млн грн. ПриватБанк оскаржує ці дії ДВС.

ПриватБанк активно блокував виконання рішень судів. За матеріалами Мін'юсту, об'єднане виробництво в Жовтневому ВДВС Дніпропетровська на 21 жовтня 2016 року охоплювало 419 програних банком справ на 88,48 млн грн. «Визначеннями Індустріального районного суду Дніпропетровська від 20 січня 2016 року і 11 лютого 2016-го у справі № 202/324/16-ц заборонено Державній виконавчій службі здійснювати будь-які дії щодо арешту рахунків і грошей на рахунках ПриватБанку, або проводити будь-яке стягнення з боржника, примусово списувати гроші за платіжними або іншими вимогами ДВС з коррахунків ПриватБанку», – йшлося в листі Мін'юсту на ім'я одного з вкладників. І оскільки гроші списати було неможливо, суд заарештував 21 об'єкт нерухомості банку вартістю 32,22 млн грн.

Витребувати з Росії

Деякі українські суди, коли стають на бік ПриватБанку, посилаються на те, що оспорювані вклади вже виплатила Росія, і саме вона несе відповідальність за відшкодування шкоди, заподіяної правам громадян України в Криму. Наприклад, Печерський районний суд Києва 24 січня у справі № 757/15700/16-ц ухвалив рішення, яким відмовив вкладнику у стягненні депозиту. Суд послався на рішення центробанку РФ про припинення роботи банку в Криму і рішення про націоналізацію майна ПриватБанку для розрахунку з вкладниками. Націоналізація активів банку не дозволила суду перевірити наявність грошей на рахунку позивача.

Найбільш вірогідний сценарій виплати вкладів: Мінфін докапіталізує ПриватБанк, який бере на себе частину вкладів з балансу компанії «Фінілон». Але є й більш складні способи, наприклад, виплата депозитів за рахунок Росії, якщо суд стягне з неї компенсацію за втрачені ПриватБанком активи в Криму. Але подібного рішення поки немає, а очікування компенсації банком не може затягувати розрахунки з вкладниками. «Протиправні дії уряду РФ з конфіскації активів ПриватБанку можуть бути оскаржені в суді (подібні судові справи ініціювалися в 2016 році), але не можуть лягти на плечі клієнтів банку», – говорить Інна Рудник.

Світлана Слєсарук, В’ячеслав Садовничий