Мінфін дізнається про таємницю громадян

Мінфін дізнається про таємницю громадян

Уряду дозволили отримати доступ до фінансової інформації громадян, які отримують державні виплати. Це дозволить Мінфіну позбавити виплат «мертвих душ» і заможних громадян, які користуються грошима малозабезпечених. Скептично по відношенню до реформи налаштовані банкіри: вони очікують підвищенні нервовості їх клієнтів та зростання витрат банків.



Під завісою таємниці

Сьогодні парламент надав Мінфіну право допуску до банківської таємниці громадян. За день до цього парламентський комітет з питань бюджету погодився, на вимогу заступника міністра фінансів Романа Качура, зберегти цю норму в законопроекті № 3629. У Бюджетному кодексі пропишуть «право Мінфіну отримувати інформацію, яка містить банківську таємницю, персональні дані».

Такою можливістю міністерство зможе скористатися «під час моніторингу пенсій, допомоги, пільг, субсидій, інших соціальних виплат» для проведення контролю над виконанням бюджетного законодавства. Для отримання та обробки персональних даних Мінфіну не знадобиться просити дозволу у фізособи, яку перевіряють, якщо ця людина раніше дала таку згоду іншому центральному органу виконавчої влади, наприклад, Мінсоцполітики.

У парламенті спочатку не були готові до компромісу. Головне науково-експертне управління і бюджетний комітет 15-16 грудня констатували, що питання регулювання банківської таємниці не відноситься до компетенції Бюджетного кодексу. Але прийняти рішення по суті комітет тоді не зміг через відсутність кворуму. Вже 22 грудня громадянська платформа «Реанімаційний пакет реформ» заявила про загрозу скасування ключової реформи у сфері публічних фінансів: «Підкомітет з видатків бюджетного комітету рекомендував відхилити цю поправку (про доступ до банківської таємниці. – FinClub), що унеможливить проведення верифікації одержувачів пенсій та соціальної допомоги. А це, у свою чергу, може свідчити про бажання зберегти корупцію в системі пенсійного та соціального захисту».

Голова підкомітету з питань видатків Олександр Горбунов («Народний фронт») поки не відповів на запит FinClub, чи блокував він запропоновану Кабміном верифікацію одержувачів соціальних виплат. Але проект рішення комітету, розданий учора учасникам засідання, пропонував «не передбачати норм, які не є предметом регулювання кодексу».

Учасник засідання розповів FinClub, що член комітету Ярослав Маркевич («Самопоміч») зачитав з телефону позицію міністра соціальної політики Павла Розенка, що верифікацією повинен займатися саме Мінфін. А Роман Качур вкотре нагадав депутатам, що Мінфін вже має успішний досвід проведення верифікації соціальної допомоги переселенцям.

Побоювання висловив голова підкомітету з питань держборгу Андрій Гордєєв (БПП):

– Мінфін матиме допуск до банківської таємниці, і ви зможете його використовувати не тільки для перевірки адресності субсидій та пільг. Ви будете як правоохоронний орган.

Замміністра Роман Качур зміг його переконати:

– Ні. Йдеться тільки про використання цієї інформації для моніторингу того, як використовуються публічні кошти!

У підсумку бюджетний комітет вирішив залишити цю норму в редакції Мінфіну.

Однак прийняття цього законопроекту недостатньо, щоб Мінфін отримав доступ до банківських рахунків «пільговиків». Норма про включення Мінфіну до переліку органів, які мають право на розкриття банківської таємниці, прописана в законопроекті № 3628. Рішення за цим документом ухвалював комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Він завізував законопроект і запропонував прийняти без поправок – відразу в цілому.

У статті 62 закону «Про банки і банківську діяльність» буде вказано, що Мінфін під час бюджетного процесу з метою верифікації та перевірки достовірності даних, наданих фізособами для розрахунку і отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, зарплат, зможе за письмовим запитом отримувати дані про рахунки (поточні, кредитні, депозитні), операції та залишки за ними. Це стосується витрачання грошей державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Оскільки ці норми включені в бюджетний і соціальний законопроекти, комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності не бачив ні перший, ні другий.

У пошуках грошей

Сенс проведення верифікації Мінфін пояснив напередодні. «Прийняття законопроекту № 3628 дозволить провести верифікацію одержувачів держпідтримки, всіх соціальних виплат і пенсій, які отримують громадяни, а не «мертві душі». Ми плануємо від реалізації цього заходу економити мінімум 5 млрд грн, – заявив Роман Качур. – А також підвищити адресність надання соціальної допомоги та керуватися принципом, що допомогу повинні отримувати лише ті, хто її потребує. Заможні родини не повинні її отримувати».

Є й альтернативні оцінки. «За масштабами економії це буде як друге Prozorro (електронні держзакупівлі. – FinClub). Мінфін консервативно оцінює економію соцвиплат у 5 млрд грн, на мою думку, більш реалістична оцінка – 10-15 млрд грн. Якщо бенчмарк (орієнтир масштабу перевірок та реформ. – FinClub) – Греція, то буде 10 млрд грн економії, якщо Грузія, то до 100 млрд грн, якщо буде проведена вся верифікація», – вважає експерт РПР Павло Кухта. Перевірка майнового стану буде використана при розрахунку субсидій: витрати на них зростуть з 24,4 млрд грн в поточному році до 35 млрд грн.

У Мінфіні на запит FinClub повідомили, що доступ до банківської таємниці дозволить їм виконати два завдання: провести верифікацію одержувачів соціальної допомоги, зарплат і пенсій; а також збільшити адресність допомоги - направити її дійсно малозабезпеченим громадянам.

Для проведення верифікації Кабміну необхідні дані про фінансовий стан громадян не менше ніж з двох джерел: у разі виплат пенсій мова йде про Пенсійний фонд і банк, який зараховує кошти на карту клієнта і відстежує їх використання. «Це дозволить виявляти випадки, коли гроші нараховуються одній людині, а потрапляють на рахунки іншої, або ж якщо карткою, на яку нараховується соціальна допомога/пенсія, користується не та людина, якій вона видана», – відзначили в прес-службі Мінфіну.

У міністерстві наводять приклад можливої верифікації бюджетників. «Якщо людина зареєстрована і офіційно працює в с. Пациків Івано-Франківської області в якійсь бюджетної організації, а картка для виплати її зарплати зареєстрована у відділенні банку в Києві, і саме в Києві проходять всі транзакції по картці, то це може означати як те, то людина дійсно працює в селі, а картку віддала дитині, яка поїхала навчатися до Києва, а може свідчити про те, що зарплата просто оформлена на фіктивного працівника. Виявлення цього факту дозволить уникнути виплат неправомірним одержувачам», – резюмує Мінфін.

Паралельно з вичищеному «мертвих душ» Мінфін почне переходити до адресності соціальної допомоги. Ця процедура буде передбачати перевірку добробуту громадян, що претендують на отримання або які вже отримують соціальну допомогу. «Для визначення реального майнового стану необхідно оцінити всі їхні джерела, зокрема заробітну плату, пенсії, доходи від майна і депозитів, залишки на банківських рахунках, – запевняють у міністерстві. – Ця інформація допоможе надавати близько 400 млрд грн, які виплачуються населенню по різних соціальних програмах, з максимальною адресністю».

Можливо, ці зміни спрямовані на перевірку пенсіонерів, які зареєструвалися як тимчасово переміщені особи, але проживають у зоні АТО, каже Павло Кухта. «Спочатку чорнова робота – прибрати померлих і фейкових пенсіонерів, пільговиків, чорнобильців, – вважає він. – А потім потрібно запроваджувати майнові критерії, що дозволить звужувати групу одержувачів виплат, щоб їх направляти тим, хто їх потребує».

Спірне втручання

Зараз банківська таємниця може бути розкрита за запитом фізособи, за рішенням суду або за письмовим запитом правоохоронних або податкових органів. Але Мінфін вже намагався отримати доступ до фінансової інформації громадян. Влітку чиновники розробили законопроект про зняття банківської таємниці з доходів заможних українців, але потім зняли його з розгляду.

Представник переселенців каже, що незадоволений ініціативою. «У європейських країнах такий доступ можуть мати тільки органи слідства в рамках конкретної кримінальної справи, пов'язаної з махінаціями. Тут перевіряти збираються також одержувачів тих виплат, фінансовий стан яких і членів їхніх сімей не має значення. Наприклад – лікарів, вчителів або пенсіонерів, які мають право на пенсію незалежно від їхніх депозитних рахунків, а також жінок, які народили дитину і отримують виплати до трьох років», – говорить координатор організації «Схід-SOS» Олександра Дворецька. Верифікація цих виплат заощадила Мінфіну 1 млрд грн, кажуть в РПР.

Юристи вважають, що частину завдань Мінфіну може виконати ДФС. «Призначення субсидії обчислюється виходячи з розміру нарахованих фізособі доходів, інформація про які надається ДФС і міститься у Держреєстрі фізичних осіб – платників податків. Тобто фактично метою подання запиту на отримання інформації про відкриті на ім'я фізособи рахунки буде перевірка відомостей про дохід фізособи, який вказаний у держреєстрі, – пояснює адвокат адвокатського об'єднання «Спенсер і Кауфман» Сергій Пушко. – Разом з цим перевірка достовірності таких відомостей є компетенцією ДФС, яка здійснює податковий контроль, а не Мінфіну. Таким чином, законопроектом передбачається надання Мінфіну не властивих йому повноважень».

Банкам буде складно

Банкіри, яким доведеться розкрити таємну інформацію, вважають це порушенням прав людини. «Достатньо налагодити комунікації держорганів і не встановлювати додаткових прецедентів для необгрунтованого розголошення банківської таємниці. Особливо з урахуванням того, що для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат фізособа надає документи з підписом і печаткою особи, яка несе відповідальність за достовірність відомостей в них, – говорить начальник управління супроводу роздрібного бізнесу юридичного департаменту ПУМБ Дмитро Мартиновський. – Будь-яке необгрунтоване втручання в особисте життя можна вважати порушенням прав людини».

Фінансисти побоюються, що ця ініціатива спровокує відтік коштів з системи – в основному, вкладів на невеликі суми. «Перше, що спрацює миттєво – клієнти, які одержують будь-які субсидії, негайно заберуть свої вклади, навіть невеликі, з банків. Банківська система, яка і без того страждає через відтік ресурсів, знову отримає удар, – розповідає голова правління Комерційного Індустріального Банку Вадим Березовик. – Крім того, якщо цю ініціативу підтримають, то фактично ми матимемо припинення функціонування такого інституту, як «банківська таємниця». Що стосується фізичних осіб, то спираючись на визначення: «проведення верифікації та перевірки достовірної інформації» без надання таких документів, можна оформити запит на будь-яку фізособу».

Головним залишається питання довіри. «Будь-яка спроба держави встановити додаткові підстави для розкриття банківської таємниці та визначити уповноважених для цього осіб не сприяє зростанню довіри до банківських установ та державної влади в цілому. Клієнти прагнуть конфіденційності у відносинах з банком, і це цілком природно», – зазначає директор юридичного департаменту Кредобанку Микола Змерзлий. Також це потягне нові витрати. «Для кожного банку виконання нових вимог законодавства – це додаткове навантаження у бізнес-процесах і додаткові витрати грошових і людських ресурсів», – говорить Микола Змерзлий.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу