Звільнити не можна призначити

Банкіри не змогли домовитися між собою про колективну відповідальність за «відбілювання» репутації колишніх топ-менеджерів банків-банкрутів. Конфлікт вийшов у публічну площину на останній зустрічі керівництва НБУ з банкірами, де обговорювався проект змін до «Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів». Головне дискусійне питання – створення механізмів визнання ділової репутації банкіра бездоганною, навіть якщо раніше вона набула ознак небездоганної (робота банкіра в установі впродовж щонайменше шести місяців протягом року до моменту банкрутства).

У Нацбанку підрахували, що 800 чоловік позбавлені можливості бути керівниками банків, з них близько 620 осіб – строком на три роки, а 180 осіб – на десять років. На початку грудня НБУ запропонував два варіанти «відбілювання» репутації банкірів і до 3 січня збирав пропозиції банків. Перший варіант оспорювання – через «єдиний колегіальний орган», до якого мають увійти банки, Незалежна асоціація банків України (НАБУ), Асоціація українських банків (АУБ), Український кредитно-банківський союз (УКБС). Пропонувалося, що цей орган даватиме обгрунтування бездоганності репутації: «докладний опис фактів, що були досліджені, обґрунтування висновку і підписи осіб, які взяли на себе відповідальність за висновок». Другий механізм – подача апеляції до комітету з питань нагляду НБУ. Банкір із зіпсованою репутацією міг би самостійно направити до Нацбанку докази своєї невинності.

Ідея створення колегіального органу викликала зауваження банкірів. По-перше, в учасників ринку відсутні документи, які б давали їм можливість приймати обгрунтовані рішення: доступ до більшості з них обмежений, оскільки вони знаходяться в самому банку або НБУ та мають гриф банківської таємниці або для службового користування. Крім того, немає чітких критеріїв, за якими можна ухвалювати рішення. Як наслідок, ухвалюючи якесь рішення, банкіри не готові ризикувати власною діловою репутацією. «Даними, які можуть довести провину або невинність банкіра в причетності до банкрутства конкретного банку, володіють виключно Нацбанк і Фонд гарантування вкладів фізосіб, оскільки це банківська таємниця. Вирішувати, хто має право залишитися в професії, а хто ні, не маючи доступу до інформації, – абсолютно безвідповідально», – вважає голова ради НАБУ Роман Шпек.

Колегіальний орган став би по суті органом розслідування, а процес «відбілювання» репутації – процесом винесення обвинувального або виправдувального вироку. Ніяк не регулювався також його склад: Нацбанк не висував жодних вимог ні до кандидатів у члени цього органу, ні до їхньої кваліфікації.

Останнє слово

На зустрічі вирішено, що остаточний вердикт виноситиме Нацбанк. «Саме регулятор має доступ до результатів інспекційних перевірок, фінансового моніторингу. У свою чергу, будь-яка банківська асоціація матиме можливість клопотати про визнання репутації кандидата бездоганною всупереч ознакам. На основі такого клопотання колегіальний орган НБУ вже ухвалюватиме рішення, використовуючи власні ресурси і джерела інформації», – пояснив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. Для підтвердження бездоганної ділової репутації особа зможе подати до НБУ додаткові документи та інформацію.

Дві з трьох банківських асоціацій – АУБ і УКБС, а також ряд об'єднань, що представляють небанківських учасників ринку, вже створили апеляційну комісію, яка виражатиме інтереси фахівців з небездоганною діловою репутацією. «Ми дуже раді, що Нацбанк почув учасників ринку. Наша платформа об'єднує представників банківського, страхового, фондового ринку, інвестиційного бізнесу, кредитної кооперації, фінансових аналітиків тощо, а також представляє абсолютну більшість учасників фінринку, у тому числі банки, які акумулюють 95,8% активів банківської системи України», – відзначає генеральний директор асоціації «Український кредитно-банківський союз» Галина Оліфер.

Втім, експерти вважають, що рекомендований Нацбанком механізм не буде ефективно працювати. «Формулювання, запропоноване Нацбанком, є досить розпливчастим. Воно дає можливість двозначного тлумачення норми про те, чи може Нацбанк на підставі деяких, не визначених законом документів відступати від загальних правил визначення ділової репутації відносно конкретної особистості», – вважає екс-директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко.