Про девальвацію 2015 року

Одним з ключових рішень Нацбанку в поточному році ми вважаємо дотримання режиму гнучкого курсоутворення і неповернення до фіксації обмінного курсу. Перехід до гнучкого курсу був хворобливим, адже він збігся у часі з ескалацією конфлікту на сході країни і супроводжувався різкою девальвацією гривні. Але нам вдалося стабілізувати ситуацію і звузити коливання курсу, який досягав 30 грн/$ у лютому, до 20-24 грн/$ протягом наступних 10 місяців. Стабілізацією валютного ринку ми зобов'язані реалізації мінських угод, підписанню програми розширеного фінансування з МВФ, і, головне, адміністративним заходам НБУ, які ми почали впроваджувати ще минулого року і продовжили на початку цього року.

Про плани валютної лібералізації

У квітні Нацбанк розробив і погодив з МВФ план поступового зняття валютних обмежень. У проведенні лібералізації валютного регулювання Нацбанк виходить не з конкретних термінів, а відштовхується від виконання певних економічних і фінансових умов. Зокрема, до цих умов відноситься успішне завершення другого перегляду програми розширеного фінансування МВФ. На жаль, перенесення графіка отримання чергових траншів не дозволило нам продовжити валютну лібералізацію такими темпами, як сподівалися. У 2016-му ми маємо намір продовжити поступове ослаблення або зняття валютних обмежень. Однією з ключових передумов залишається отримання фінансування МВФ.

У серпні в НБУ створено робочу групу для розробки операційного плану щодо лібералізації всієї системи валютного регулювання. Починати лібералізацію валютного регулювання необхідно за операціями поточного рахунку платіжного балансу і припливу прямих іноземних інвестицій. Лібералізація відбуватиметься поетапно. Реалізації кожного етапу передуватиме виконання низки умов: макроекономічна стабільність, фіскальна консолідація, оздоровлення і динамічний розвиток банківської системи, достатній рівень міжнародних резервів, проведення судової реформи та посилення захисту прав інвесторів.

Про повільне зростання міжнародних резервів

Протягом року вдалося купити істотні обсяги валюти на поповнення резервів. Зокрема, у вересні були впроваджені валютні аукціони, на яких НБУ може як купувати валюту для нарощування резервів, так і продавати її для усунення дисбалансів на ринку. Від початку року НБУ купив на міжбанківському валютному ринку $1,6 млрд. Банки змогли збільшити свою валютну позицію, купуючи валюту в населення: чиста купівля склала $1,5 млрд. За нашими планами, міжнародні резерви НБУ мали вирости в 2015 році до $15- 18 млрд. Але ці прогнози будувалися з урахуванням надходження в Україну третього і четвертого траншів МВФ, які цього року ми не отримали. Міжнародні резерви зросли на 77% – до $13,3 млрд.

Про своп-лінії

Ми домовилися про відкриття валютних своп-ліній на суму до 15 млрд юанів з Народним банком Китаю, до $500 млн – з Національним банком Швеції, до 4 млрд злотих – з Народним банком Польщі. Загальна сума відкритих валютних своп-ліній досягає $3,8 млрд.

Про курс гривні в 2016 році

Як вам відомо, Міністерство фінансів заклало в бюджет на 2016 рік курс на рівні 24,1 грн/$. Нацбанк вважає такий прогноз реалістичним, але усвідомлює ризики, які можуть перешкодити його реалізації. Під цими ризиками ми розуміємо зовнішні та внутрішні фактори, які перебувають поза контролем монетарної політики, зокрема, погіршення зовнішньої кон'юнктури. Ці ризики можуть бути нівельовані іншими факторами. Падіння надходжень від експорту металів і зернових може компенсуватися здешевленням імпортних енергоносіїв.

Прискорення структурних реформ може створити основу для припливу валютних надходжень. Адже однієї макроекономічної стабілізації для інвестиційної привабливості України недостатньо. Відновлення економічної, цінової та фінансової стабільності мають супроводжувати боротьба з корупцією, судова реформа, посилення захисту прав інвесторів, дерегулювання умов ведення бізнесу, демонополізація багатьох ринків. Ці реформи поліпшать діловий клімат країни і зможуть знову привернути увагу приватних інвесторів, що матиме позитивний ефект і на платіжний баланс, і на курс гривні.

Про зниження інфляції

Після досягнення максимуму в квітні – 60,9% у річному вимірі – споживча інфляція сповільнилася до 46,6% у листопаді. За нашими прогнозами, інфляція складе близько 44%. Затверджена правлінням НБУ стратегія монетарної політики на наступні чотири роки передбачає траєкторію досягнення оптимальної інфляції – 5%. Цільовий показник інфляції складе 12% в 2016 році (+/- 3 п.п.), у наступні три роки – 8%, 6% і 5%.

Про надлишкову ліквідність

Ми маємо надліквідну банківську систему. На депозитних сертифікатах НБУ перебуває 76 млрд грн, на коррахунках – 33 млрд грн. Крім того, у ФГВФО – 9,4 млрд грн, на єдиному казначейському рахунку – 20,5 млрд грн. Загальна ліквідність досягає 139 млрд грн. Гроші є.

… та її регулювання

Від початку грудня ми скоротили термін надання кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів з одного року до 90 днів. Як забезпечення приймаємо тільки ОВДП, депозитні сертифікати НБУ, іноземну валюту і облігації міжнародних фінансових організацій. У липні НБУ вийшов на вторинний ринок з пропозицією ОВДП зі свого портфеля і побудував криву прибутковості строком до 10 років. Відтоді ми продали ОВДП на 1,6 млрд грн. А в грудні Нацбанк почав аукціони з продажу ОВДП. За результатами трьох аукціонів були продані ПДВ-ОВДП на 136,4 млн грн із середньозваженою дохідністю 19,12-19,5% річних.

Про економний Нацбанк

Проект трансформації Нацбанку допоможе заощадити в 2014-2016 роках 7,3 млрд грн з поточних і капітальних видатків. З них 5,7 млрд грн ми вже зекономили. Починаючи з 2017-го проект трансформації дозволить економити на операційних витратах більше 1 млрд грн щорічно.

Про стрес-тестування

Цього року ми провели діагностику 20 найбільших банків для виявлення їхніх потреб у докапіталізації. Вперше така діагностика здійснювалася силами фахівців НБУ. Ми вже надали банкам наші звіти з висновками. Після консультацій з банками ми дали їм більше часу: перенесли термін затвердження планів капіталізації перших десяти банків з 1 січня на 1 лютого 2016-го, другої десятки – з 1 лютого на 1 квітня. Це погоджено з МВФ.

Збільшення капіталу відбуватиметься не одномоментно, а протягом трьох років. Ми не будемо називати, яка сума докапіталізації потрібна найбільшим банкам, бо не всім акціонерам доведеться вносити всю суму в повному обсязі. Якщо протягом трьох років банк зуміє зменшити обсяг інсайдерських кредитів, обсяг необхідної докапіталізації буде менше.

Про ситуацію в ПриватБанку

ПриватБанк виконав всю програму рекапіталізації, яка була передбачена за результатами стрес-тесту 2014 року. У 2015-му банк за результатами стрес-тесту минулого року вніс 8,2 млрд грн в капітал. У банку на сьогодні коррахунок складає близько 4 млрд грн, у касі – 9 млрд грн. Це навіть більша ліквідність, ніж треба для підтримки обов'язкових резервів.

Про недобросовісних власників і менеджерів

Рівень прозорості банківської системи – більше 98%. Нам ще невідомі власники лише семи невеликих банків. Банки, які не нададуть інформацію про своїх власників до кінця року, будуть визнані проблемними.

Фонд гарантування вкладів фізосіб подав до правоохоронних органів і судів більше 2100 заяв на загальну суму 133 млрд грн. З них 250 заяв на майже 100 млрд грн – у справах, в яких фігурантами є власники і керівники банків. Наприкінці року створено об'єднану групу правоохоронців, яка займатиметься справами керівників і власників банків, які підозрюються у доведенні установ до банкрутства.

Про кредити рефінансування

За мою каденцію заборгованість банків за кредитами рефінансування та стабілізаційними кредитами знизилася на 8,4 млрд грн – до 100,5 млрд грн. Левова частка заборгованості була сформована ще до мого призначення главою НБУ, і ми не сподіваємося її повернути. Неплатоспроможні банки заборгували за кредитами рефінансування НБУ майже 45 млрд грн. Спільно з ФГВФО працюємо над продажем застав під кредити неплатоспроможним банкам. На початку 2016 року буде опубліковано перелік таких застав. З працюючими банками, які поки не можуть обслуговувати борги, укладаємо угоди про реструктуризацію.

Про безготівкові платежі

За кількістю операцій частка безготівкових розрахунків в Україні становить близько 65%, що на 10 п.п більше за торішні показники. Збільшенню використання платіжних карток сприяє зростаючий рівень фінансової обізнаності українців та розгалужена інфраструктура (більше 34 тис. банкоматів і 180 тис. терміналів). Кількість встановлених в Україні банкоматів досягла середньоєвропейського рівня. Прогнозуємо, що до 2020 року банківська система розширить мережу платіжних терміналів з 3800 до 4000-4300 на 1 млн осіб.