Стартова перевірка

Мінфін оголосив про початок масштабної верифікації одержувачів соцвиплат. «Це соціальна справедливість. Країна має обмежений ресурс, і вона повинна використовувати його для допомоги тим, хто цього дійсно потребує. Наша мета – підвищення ефективності та адресності. Ми хочемо виявити шахраїв і тих, хто не має права на виплати. Чесні громадяни можуть навіть не помітити цього процесу», – пообіцяла міністр фінансів Наталія Яресько.

Вже 10 березня Мінфін збирається надати Мінсоцполітики, Пенсійному фонду і місцевим органам влади рекомендації з перевірки відповідності одержувачів держдопомоги затвердженим урядом критеріям. Завершити перший етап верифікації планується до 1 липня.

Пілотний проект з перевірки одержувачів виплат соцдопомоги переселенцям, розпочатий минулоріч, дав хороші результати: держава заощадила близько 1 млрд грн. Цього року Наталія Яресько очікує економію 5 млрд грн. Це 1,4% від усіх видів виплат (350 млрд грн).

Верифікація здійснюватиметься у три способи. Електронна верифікація включає звірку інформації про людину з даними, отриманими від донорів (від інших центральних органів влади, державних та недержавних підприємств і організацій, банків). Телефонна верифікація відбуватиметься шляхом телефонування, а фізична – під час безпосереднього спілкування верифікатора з одержувачем соцвиплат. Їм може бути співробітник банку або ж соцпрацівник. «Минулого року в нас «пропало» понад 50 тис. одержувачів, які не пройшли верифікацію в Ощадбанку, де їм мали виплатити кошти», – розповів начальник управління верифікації та моніторингу виплат Мінфіну Андрій Рязанцев.

Під час пілотного проекту вдалося з'ясувати основні порушення. «Ми виявили 1800 осіб у віці від 100 до 120 років», – навела приклад Наталія Яресько. А 453 виплати отримали реципієнти за посвідченням особи, загубленим 5-10 років тому. За однією з адрес у Костянтинівці Донецької області було зареєстровано понад 10 тис. переселенців. «Досить часто трапляється ситуація, коли за одним контактним номером зареєстровано до 50 одержувачів виплат. Це не означає, що ми припинимо виплати усім цим людям, але ми обов'язково перевіримо інформацію про них», – розповів Андрій Рязанцев.

Не все стане явним

Процес верифікації дозволяє Мінфіну отримати доступ до банківської таємниці. Але поки він буде «неповним». «З більш ніж 60 видів соцдопомоги лише три включають в себе фінансовий показник: субсидії на оплату житлово-комунального господарства, виплати малозабезпеченим сім'ям та переселенцям», – уточнює заступник міністра фінансів Роман Качур. Тому тільки отримувачі цих виплат перевірятимуться на наявність депозитів. Наприклад, переселенець не отримуватиме виплату, якщо з'ясується, що у нього є депозит в розмірі понад 10 прожиткових мінімумів, тобто більше 16,1 тис. грн. «Нами зафіксовано 2686 таких випадків, і найчастіше – в Києві, Дніпропетровську, Харкові та Одесі», – каже Андрій Рязанцев.

При цьому в Мінфіні попереджають, що відомство буде єдиним одержувачем банківської таємниці та не стане передавати інформацію до інших органів. «Доступ до неї матимуть лише кілька людей на умовах найсуворішої конфіденційності. Більш того, ми не претендуємо на розкриття повної інформації про клієнта. Нам потрібна відповідь у форматі «так/ні». Наприклад: «Чи є у конкретного одержувача соцвиплати депозит в розмірі, що перевищує десять прожиткових мінімумів?» Конкретний розмір вкладу нам не потрібен», – пояснюють в Мінфіні.

Велике занурення

Зупинятися на досягнутому в Мінфіні не планують і запустять другий рівень верифікації, який дозволить виявити липових одержувачів соцвиплат. «У різних країнах, де була проведена верифікація, середній рівень економії склав 3-5%. У деяких країнах він досягав 30%. У нас же поки що менше 1%», – розповів про цілі Роман Качур. «У Греції в результаті верифікації вдалося заощадити 0,5% ВВП, що в перерахунку на українські реалії становить 10 млрд грн, а Грузія змогла на чверть заощадити витрати на соцвиплати», – наводить діапазон ефективності верифікації експерт РПР Павло Кухта.

Більшість «фальшивих» виплат, які зараз відсіються в Україні, пов'язані з внутрішніми переселенцями: як пряма соцдопомога, так і пенсії внутрішньо переміщеним особам. Основний пласт українців-пільговиків поки залишається недоторканим. «Раніше кожен поважаючий себе чиновник отримував статус постраждалого від аварії на ЧАЕС і досі отримує допомогу», – говорить представник громадянської платформи «Нова країна», президент ІГ «Універ» Тарас Козак. «На наступних етапах верифікації треба буде налагодити тіснішу співпрацю з Мінсоцполітики, МОЗ, щоб перевіряти обґрунтованість отримання тих чи інших пільгових статусів», – зазначає Роман Качур.