Біг на місці

Нацбанк в останній день січня зберіг облікову ставку на рівні 18% річних. «Ми ухвалили рішення залишити облікову ставку незмінною, щоб досягти мети інфляції – 5% – вже в 2020 році», – заявила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Завдяки жорсткій монетарній політиці інфляція сповільнилася з 13,7% у 2017 році до 9,8% за підсумками 2018-го. Цей результат став найкращим за останні п'ять «кризових» років, але все одно перевищив встановлений Нацбанком цільовий діапазон у 6% +/- 2 п.п. на кінець 2018 року.

Похвалився НБУ не тільки дезінфляцією, але й ревальвацією гривні у 2018-му на 1,4%. «Жорсткі монетарні умови були однією з причин зміцнення обмінного курсу гривні», – додала Катерина Рожкова. У січні 2019 року позитивні тенденції на валютному ринку збереглися: фактори валютних надходжень від аграрного експорту і грошових переказів від трудових мігрантів були посилені припливом валюти від нерезидентів, які готові спекулювати на ринку гривневих боргових паперів.

Але незважаючи на позитивні макроекономічні сигнали, НБУ бачить ризики, що насуваються, в тому числі політичні, які зупинили його від зниження облікової ставки. Хоча таку можливість в НБУ вперше почали обговорювати ще на останньому засіданні комітету з монетарної політики наприкінці 2018-го.

Кошик ризиків

Зараз основний ризик НБУ бачить в традиційному посиленні політичної і, як наслідок, економічної невизначеності в рік президентських і парламентських виборів, що може позначитися на інфляційних очікуваннях бізнесу і домогосподарств. Серед зовнішніх ризиків Катерина Рожкова назвала охолодження світової економіки, зокрема економік країн – основних торгових партнерів України, падіння світових цін на сировинні товари українського експорту, збереження трудової міграції з відповідним тиском на рівень заробітних плат. Не забули в НБУ і про геополітичні ризики – ескалацію конфлікту з РФ в Азовському морі, що може привести до скорочення експортної виручки, і про невизначеність щодо обсягів транзиту російського газу через Україну з 2020 року в результаті завершення будівництва обхідних газопроводів з РФ до Європи.

Фактор МВФ, який поки ще відіграє позитивну роль, в подальшому стане ще більш вагомим. Катерина Рожкова зазначила, що «успішне продовження співпраці з МВФ є одним з ключових припущень, яке закладено в макроекономічному прогнозі та є основою для ухвалення рішення про розмір облікової ставки». «Тому ми сподіваємося, що Україна виконає усі взяті на себе зобов'язання, і ми цього року отримаємо в цілому $2,5 млрд двома траншами – у травні та листопаді», – додала вона.

І якщо відносини з МВФ стануть напруженими, про зниження облікової ставки можна буде забути. «Безумовно, ризик непродовження співпраці з МВФ – це той ризик, який в разі його реалізації змусить нас переглядати наші прогнози», – сказала заступник голови НБУ.

Вплив фактору виборів не є таким однозначним. «2019 рік буде складним для інвесторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Після завершення президентських і парламентських виборів ми очікуємо підвищення активності інвесторів і навіть закладаємо приріст, хоча й незначний, прямих іноземних інвестицій. Для економіки важливо, щоб незважаючи на персоналії той, хто переможе в перегонах, продовжив політику, спрямовану на збереження макроекономічної та фінансової стабільності», – сказала Катерина Рожкова.

Ринок завмер в очікуванні

У січні голова НБУ Яків Смолій заявляв про те, що «зараз є всі підстави, щоб пом'якшити нашу політику». Адже саме до зниження облікової ставки його закликали депутати провладних фракцій. Тому заяву керівника НБУ ринок сприйняв як анонс подальших дій. «Україна гідно закрила минулий рік: гривня зміцнилася на 1,4%, темпи зростання економіки, ймовірно, перевищили 3,4%, а темпи інфляції впали нижче 10%. При цьому було підписано угоду з МВФ за новою програмою, а резерви НБУ наприкінці року досягли п'ятирічного максимуму в $20,8 млрд. У таких умовах логічно почати процес зниження процентної ставки», – вважає керівник напрямку інвестиційного бізнесу УкрСиббанку Сергій Ягнич.

Але збереження облікової ставки на нинішньому рівні дає можливість Нацбанку дотримуватися послідовної політики в разі форс-мажорів або реалізації можливих ризиків. Для НБУ важливо, щоб «ринок» не думав, що НБУ не контролює ситуацію і, що ще гірше, не розуміє, що відбувається. А саме так учасники ринку подумають, якщо зараз НБУ вперше з 2017 року знизить облікову ставку (за цей період він підняв її з 12,5% до 18%), а через кілька місяців, коли ситуація погіршиться, знову її підніме.

«Сама заява Якова Смолія не обов'язково передбачала, що ставка буде знижена вже на найближчих зборах монетарного комітету. Також Смолій сказав, що Нацбанк бачить інфляцію на 2019 рік «не більше 7%», що багато хто визнав за можливе погіршення прогнозу інфляції, адже раніше НБУ прогнозував 6,3%», – нагадує керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Якщо НБУ погіршить свою оцінку майбутньої інфляції, це означатиме, що очікувати від Нацбанку зниження ставки найближчим часом необґрунтовано. «Проти логіки зниження ставки говорять зростаючі ризики для гривні, пов'язані як з невизначеністю майбутніх виборів, так і з щільним графіком погашення державних валютних боргів», – перераховує Олександр Паращій.

Збереження облікової ставки означає, що прибутковості на ринку ОВДП залишаться високими і, в разі виникнення на ринку дефіциту ліквідності, вгору можуть піти і депозитні ставки. Це позбавить банки стимулів знижувати кредитні ставки для бізнесу.

Сергій Ягнич вважає, що самі по собі вибори є абсолютно здоровим регулярним процесом, який нормально сприймає і населення, і інвестори. «Разом з тим існує невизначеність, яка саме політика буде проводитися новим президентом або новим складом парламенту, тому ми очікуємо, що якась ступінь консерватизму в рішеннях НБУ буде присутньою», – вважає Сергій Ягнич. Проблемою для інфляції в тому числі та макроекономічної стабільності в цілому можуть стати будь-які політичні рішення: від припинення проведення схвалених МВФ реформ, що загрожує позбавленням зовнішнього фінансування, до прийняття фіскальних рішень, які можуть дестабілізувати бюджет і курс гривні.

Яків Смолій заспокоїв ринок, що працюватиме за будь-якого обраного президента України, а його команда продовжить реалізовувати нинішню політику інфляційного таргетування.

Вікторія Руденко