НБУ не чіпатиме чужого Фото firestock

НБУ не чіпатиме чужого

Нацбанк дозволив українцям, які отримують доходи за кордоном, не йти до центробанку за валютними ліцензіями з метою інвестування за кордоном грошей, зароблених також за кордоном. Від легалізації нинішнього статус-кво виграють ті, хто зараз змушений декларувати закордонні активи, але не брав у НБУ ліцензії для валютних операцій.


Короткі руки контролю

Національний банк змінив правила ліцензування валютних операцій фізосіб. Тепер українцям не треба йти до НБУ за індивідуальною валютною ліцензією для зарахування на рахунки в іноземних банках валюти, отриманої ними за межами України в формі заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів або дивідендів. При цьому від минулої суботи українці також можуть без такої ліцензії здійснювати за кордоном інвестування своїх зарубіжних доходів.

«Проблема» полягає в тому, що українці й раніше здійснювали ці операції без ліцензії – зарубіжні банки під час відкриття українцям рахунків і проведення за ними операцій просто не вимагали надання дозволів від українського регулятора. НБУ, нічого не знаючи про ці операції, не міг покарати українців-порушників. «По суті не зміниться нічого, оскільки раніше здійснення інвестицій за кордоном не було відкрито заборонено, а тепер воно стало дозволено. Нацбанк просто лібералізує сферу, яка до цього важко піддавалася регулюванню в принципі», – сказали FinClub в одному з банків з іноземним капіталом.

Лібералізація поїзда

Учасники ринку вітають будь-які спрощення правил інвестування, оскільки НБУ частіше говорить про валютну лібералізацію, ніж робить реальні кроки. Нове рішення – це плюс для тих, хто вже має валюту за кордоном, тоді як обмеження на виведення грошей з України залишилися без змін. «Постанова НБУ є позитивною лише для тих, хто отримує доходи за кордоном, наприклад, IT-фахівців», – вважає керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.

З юридичного погляду НБУ підлаштовує регулювання до реальності, а не змінює її. «Своєю постановою НБУ наздоганяє поїзд, який вже давно відійшов, фактично легалізувавши існуючий стан справ. Законно отримані доходи можуть бути використані для інвестицій: громадянам можна купувати будинки, засновувати підприємства, купувати цінні папери тощо», – вважає партнер АО «СК ГРУП» Юлія Курило.

Українці, які працюють за кордоном, можуть тепер законно, згідно з українським законодавством, отримувати інвестиційний дохід, процентний дохід і роялті за кордоном. «Доходи громадян за кордоном дозволено отримувати на рахунки, відкриті в іноземних банках без ліцензії. Єдина умова – це декларування наявності рахунків у іноземних банках і доходів, які на них надходять», – говорить Юлія Курило. Про ці угоди не потрібно буде навіть повідомляти Нацбанк. «Принцип повідомлення в даному випадку не працює. Звітувати потрібно буде тільки перед податковою про отриманий дохід і майно», – уточнює юрист.

Цільова аудиторія

Виграють від цієї операції чиновники. В ході електронного декларування їм необхідно вказувати усі свої активи, в тому числі закордонні. Відсутність ліцензій НБУ на операції за кордоном могла б їм зіпсувати життя, але тепер Нацбанк звільнив їх від головного болю отримання спеціальних дозволів. «У черговій е-декларації ми можемо побачити рахунки в зарубіжних банках навіть у «бюджетників». Це гарна новина для всіх, хто хотів би легалізувати свої доходи в іноземній валюті, не заводячи її сюди. Іншими словами, українці отримали ще одну причину отримувати дохід за межами батьківщини», – вважає Олексій Сухоруков.

Проблема розкриття інформації про закордонні активи полягає в тому, що українці самі показують Державній фіскальній службі свої доходи, з яких могли не платити податки, особливо в разі відсутності договору про уникнення подвійного оподаткування з відповідною країною отримання закордонного доходу. Але до впровадження загального декларування ця загроза не торкнеться більшості українських емігрантів. «Хто не хоче показувати доходи, і далі зможе їх не показувати», – упевнений Олексій Сухоруков.

Все може змінитися, коли впровадять автоматичний обмін інформацією. Ще в квітні 2016 року голова Державної фіскальної служби Роман Насиров заявив, що Україна готова приєднатися до багатосторонньої угоди про обмін податковою інформацією. У 2017 році близько 50 країн уже будуть обмінюватися цією інформацією. «Україна так до сих пір і не стала учасником системи автоматичного обміну податковою інформацією, і не буде отримувати повідомлення при здійсненні іноземних інвестицій, але грунт для цього готується», - вважає керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу