Україна приготувалася до революції у валютному законодавстві. Розроблений Нацбанком законопроект «Про валюту» 2 березня отримав підтримку членів Національної ради реформ і президента Петра Порошенка. Тепер законопроект буде направлено від імені президента до Верховної Ради як невідкладний для ухвалення.

Розгляд проекту закону про валюту співпав з річницею набуття сили основного документа, який регулює валютне законодавство, – декрету Кабміну «Про систему валютного регулювання і контролю». 19 лютого виповнилося 25 років з моменту його затвердження урядом. «Минуло 25 років. Світ пішов уперед. А у нас валютне регулювання зразка 1993-го року», – заявив президент на Нацраді й додав, що закон «Про валюту» повинен замінити декрет 1993 року. Його ухвалення є більш ніж актуальним: в Україні зареєстровано понад 10 тис. підприємств – суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які щорічно проводять 2,5 млн операцій.

Про плани скасувати декрет і замінити його сучасним законопроектом в Нацбанку заявляли ще у 2016-му. Публічне обговорення документа НБУ розпочав у серпні минулого року.

Передбачається, що законопроект «Про валюту» дозволить проводити валютні операції за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено». Фактично будь-які валютні транзакції між резидентами, а також між резидентами і нерезидентами в іноземній валюті та в гривнях здійснюватимуться без обмежень. Незважаючи на те що гривня збереже функцію грошей і залишиться єдиним законним способом оплати товарів та послуг, валюту можна буде використовувати для іноземних інвестицій або пов'язаних з ними операцій, а також для банківських послуг тощо. Наприклад, за валюту можна буде купувати й продавати валютні держоблігації. «Позитивний момент пропонованого законопроекту в тому, що він дасть поштовх для перегляду всього нагромадження постанов НБУ про валютне регулювання та валютний нагляд», – говорить голова ради громадської організації «ЕйСіАй – Україна» Павло Козак. Головним недоліком нинішнього законодавства, за словами експерта, є його застарілість. «Закон вже морально застарів, від самого поняття «валютне законодавство» віє совком», – пояснив Павло Козак.

Перші послаблення

Навіть якщо Верховна Рада ухвалить законопроект максимально оперативно, то він почне діяти не відразу. Протягом шести місяців НБУ та інші регулятори повинні привести свої нормативні акти у відповідність до нього. Після цього почнуть діяти лише деякі його положення. Наприклад, буде скасовано ліцензування для інвестування за кордон. Від літа минулого року, наприклад, фізособи можуть інвестувати за кордон не більше $50 тис., але для цього потрібно отримати електронну ліцензію від регулятора. Валютні ліцензії треба буде отримувати тільки банкам і небанківським фінустановам.

Для бізнесу найбільший інтерес в новому законі – це скасування санкцій за порушення термінів розрахунків за експортними та імпортними операціями. Наприклад, граничний термін розрахунку за такими операціями буде збільшено на термін більше 180 днів. Також буде скасовано необхідність реєстрації валютних кредитів від нерезидентів.

Зміниться і валютний нагляд. Замість валютного контролю за всіма операціями буде нагляд за операціями на суму понад 150 тис. грн – операції на таку суму підлягають зараз обов'язковому фінмоніторингу. Нацбанк вже зараз пропонує збільшити її до 300 тис. грн. «Скасування валютного нагляду для операцій на суму до 150 тис. грн дозволить істотно послабити навантаження на банки та їхніх клієнтів. Фактично буде скасовано валютний нагляд для 40% від кількості операцій і для операцій, на які припадає 3% за сумою», – пояснив важливість змін заступник голови НБУ Олег Чурій.

Як пояснюють в НБУ, процедура валютного контролю перейде від дозвільного характеру до повідомного. «Якщо зараз потрібно звертатися до Національного банку за отриманням дозволу для валютних операцій, то за новими правилами потрібно буде повідомляти регулятору, що операція вже відбулася», – зазначив Олег Чурій. При цьому Нацбанк як орган валютного нагляду і банки як агенти матимуть право вимагати від компаній і фізосіб документи за проведеними операціями, а за органами валютного нагляду залишиться право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства.

Анти-BEPS-реформа

Інші обмеження будуть скасовані тільки після затвердження пакету законів анти-BEPS, необхідних для боротьби з ухиленням від оподаткування та розкриття інформації про власність, яка перебуває в інших юрисдикціях. «Повна валютна лібералізація без прийняття цього пакета документів неможлива. Адже без обміну податковою інформацією нам буде складно знімати обмеження для інвестицій іноземних компаній і фізосіб», – пояснив Олег Чурій.

Необхідний пакет законопроектів вже тривалий час не може пройти навіть податковий комітет Верховної Ради. Камінь спотикання – необхідність запровадження «нульової декларації», або амністії капіталів. Небажання депутатів приймати пакет анти-BEPS розуміють і в НБУ, проте вважають, що іншого виходу немає: в іншому випадку Україні загрожують санкції. «Ми розуміємо, що нам буде складно знайти підтримку парламенту, в якому представлені ключові українські бізнес-групи. Але я гадаю, що нам діватися нікуди, тому що якщо пакет законів анти-BEPS не буде прийнято, то Україні загрожують санкції в стилі FATF. У України вже були проблеми, коли вона потрапляла до чорного списку. Це санкції, коли держава не є кооперативною з погляду обміну податковою інформацією», – каже Олег Чурій.

Учасники ринку визнають: практика ведення бізнесу в Україні свідчить про необхідність пакету анти-BEPS для скасування багатьох обмежень. Але є валютні обмеження, наприклад, стосовно роботи на міжбанку, які НБУ міг би скасувати й без ухвалення будь-яких законів. «Що заважає їм це скасувати? Нічого. Скасування обмежень для міжбанківського ринку може викликати більшу волатильність курсу гривні, але вона ніяк не позначиться на фінансовій стабільності країни в цілому. Однак волатильність курсу, звичайно, сприятиме зростанню популістських заяв з боку політиків і зростанню критики правління НБУ. В даному випадку правління прагне не накликати на себе цю критику», – вважає Павло Козак.

Нацбанк всемогутній

Найбільшу критику з боку учасників ринку викликає право Нацбанку в ручному режимі в кризових ситуаціях запроваджувати нові валютні обмеження в майбутньому. Наприклад, регулятор отримає право впроваджувати норму обов'язкового продажу частини валютних надходжень, встановлювати граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами, впроваджувати вимоги до операцій, пов'язаних з рухом капіталу тощо.

Тим часом для нових обмежень будуть потрібні підстави. Ними можуть стати, наприклад, ознаки нестабільного фінансового стану банківської системи або тиску на платіжний баланс України, а також виникнення обставин, які загрожують стабільності банківської або фінансової системи країни.

Передбачається, що ознаки таких кризових явищ буде підтверджувати дорадчий орган – Рада з фінансової стабільності. На думку учасників ринку, ідея органу, який підтверджує або не підтверджує необхідність обмежень, здорова, але нею навряд чи має бути Рада з фінстабільності. «Рада не має в своєму складі чиновників, КРІ яких було б зростання економіки або створення робочих місць; є певний bias в бік ризиків. Це недолік – їм може бути складно бачити ризики від збереження статус-кво і дивитися в майбутнє», – вважає заступник виконавчого директора «Центру економічної стратегії» Марія Репко. Також вона запропонувала прописати в законі певні обмеження для самого ж НБУ – «те, чого він не робитиме за жодних обставин». Наприклад, не забороняти виведення дивідендів за кордон і репатріацію іноземних інвестицій.

Незважаючи на те що максимальний термін таких обмежень – шість місяців, їх можна буде продовжувати в разі необхідності. «Ми вважаємо, що в такому формулюванні це може привести до чергового «квазібезстрокового» існування обмежень, коли обмеження просто кожного разу продовжуються або приймаються заново. Ми хотіли б бачити в тексті закону обмежувач для самих обмежуючих», – наполягає Марія Репко.

На думку Павла Козака, такому інституційно незалежному органу, як НБУ, не можна надавати права щодо встановлення обмежень. «Нагадаю, спочатку декретом про валютне регулювання було встановлено право вводити обмеження на обов'язковий продаж валютної виручки, наприклад, тільки Верховній Раді. Але досвід трансформації законодавства в минулому говорить про те, що в нашому випадку працюють тільки мораторій на зміну законодавства. Такий мораторій потрібно встановити і для закону про валюту», – пропонує він.

У Нацбанку до таких пропозицій поставилися «прохолодно». «Ми отримували пропозицію прописати в законі виключний перелік обмежень, які ми можемо запроваджувати за несприятливої ситуації. Але ми вважаємо, що оскільки відповідаємо за фінансову стабільність, то не можемо себе обмежувати якимось чином», – відповів на пропозиції ринку Олег Чурій. На його думку, встановлення таких обмежень для НБУ може надати преференції окремим учасникам ринку. «Це буде дуже селективно. Чому, наприклад, має бути встановлена заборона на обмеження з репатріації дивідендів? Ті ж експортери можуть сказати: чому ви не прописуєте заборону на обмеження з обов'язкового продажу валютної виручки?» – припустив заступник голови Нацбанку.

Очікуваний ефект

У своїх презентаціях та аналітичних матеріалах Нацбанк акцентував увагу на тому, що ухвалення подібних законів в інших країнах неодмінно приводило до зростання чистих надходжень іноземних інвестицій. Аналогічного результату очікують і в Україні. «Ми вважаємо, що ухвалення закону сприятиме притоку іноземних інвестицій. Ми приведемо законодавство до європейських норм і будемо говорити, що йдемо до вільного руху капіталу і знімаємо багато обмежень, які є неефективними», – заявив Олег Чурій.

На думку Марії Репко, ухвалення закону може привести до позитивних змін, якщо тільки обмежити дискреції Нацбанку. «Якщо обмежувати правильно і не надмірно, то можна очікувати й припливу капіталів, і пожвавлення бізнесу, і поліпшення добробуту людей. Питання в тонкощах конструкції», – вважає вона.

Але є інший погляд: ухвалення закону є необхідним в першу чергу для гармонізації законодавства з ЄС, тоді як реальних результатів документ не принесе. «Реальне зростання іноземних інвестицій настане тільки через кілька років роботи в зрозумілих для інвесторів правилах. Тільки одного факту ухвалення закону недостатньо для цього», – зазначив Павло Козак.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.