НБУ та Ощадбанк в клінчі. Хто з них порушив закон

НБУ та Ощадбанк в клінчі. Хто з них порушив закон

Тривале політичне блокування. Повільний старт. Скандал. Перспектива судів. Так коротко можна описати процес формування наглядових рад у державних банках.Національний банк здивував банківський ринок, відхиливши більшість членів наглядової ради Ощадбанку. Що сталося і чи не стоять за цим рішенням регулятора особисті мотиви посадовців НБУ, дізнались Галина Калачова з «Економічної правди» і Руслан Чорний з «Фінансового клубу» (рос.).

Одна з найважливіших реформ для державних банків може захлинутися ще на старті. Саме на це натякає недавня "суперечка" між Національним банком та Ощадбанком.

Так, за результатами тестування та співбесід НБУ відхилив кандидатури п'ятьох з дев'яти членів наглядової ради Ощадбанку, а там це розцінили як намагання зірвати реформу і помститися за продовження наглядовою радою контракту з головою правління банку Андрієм Пишним.

Це лише один із скандальних епізодів, який супроводжує багатостраждальну реформу. За останні два роки в цьому напрямку нічого не було зроблено.

По-перше, протягом року Верховна Рада не хотіла ухвалювати законопроект, який змінює систему формування наглядових рад у державних банках і робить цей процес більш прозорим.  

По-друге, знадобилося майже півроку для пошуку кандидатів на посади незалежних директорів за допомогою рекрутерів і затвердження президентом, парламентом та урядом своїх представників до наглядових рад. У підсумку все закінчилося згаданим скандалом навколо рішення НБУ.

За останні роки Нацбанк заробив собі репутацію незалежного регулятора, якісного реформатора та дисциплінованого виконавця програми МВФ, тож останнє його рішення стало для ринку справжнім сюрпризом.

Чому воно стало несподіваним?

Річ у тім, що обрані члени наглядової ради Ощадбанку — це представники міжнародної спільноти, відомі юристи і фахівці з інвестиційної діяльності. Позиція регулятора спричинила серед широкого загалу справедливе запитання про причини їх дискваліфікації, але відповіді не було.

Відсутність чіткої обгрунтованої позиції Нацбанку щодо кожної кандидатури спровокувала в банківському середовищі розмови про те, що незалежність регулятора стає історією, а за окремими рішеннями ховаються особисті інтереси посадовців.

Юристи розділилися у своїх оцінках щодо законності дій НБУ і наглядової ради Ощадбанку. Чия правда і які це матиме наслідки для реформи корпоративного управління та репутації України?

Що сталося

10 листопада 2018 року набув чинності закон щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні. 

Він дав зелене світло формуванню незалежних наглядових рад (НР) у державних банках за аполітичним принципом, на чому наполягали міжнародні донори. За законом, наглядові ради повинні складатися з дев'яти членів, з яких шість є незалежними, а три — представниками держави.

У травні 2019 року Кабмін затвердив наглядові ради Ощадбанку, Приватбанку та Укрексімбанку за винятком членів за квотою президента — по одному в кожному банку.

Незалежними членами наглядової ради Ощадбанку стали Шевкі Аджунер, Байба Апін, Олексій Резніков, Олексій Грінченко, Міхаель Вайнштейн, Пітер Бріггс, представниками держави — Даніель Білак (від Кабміну) і Дмитро Власов (від Верховної Ради). У липні членом наглядової ради Ощадбанку за квотою президента став Юрій Храмов.

За законодавством, їхні кандидатури повинен погодити центробанк. Два тижні тому НБУ за результатами тестування та співбесіди відхилив кандидатури Шевкі Аджунера, Олексія Резнікова, Даніеля Білака, Олексія Грінченка та Дмитра Власова. Формальне пояснення — вони не пройшли співбесіду.

Співрозмовники видання в уряді кажуть, що очікували від Нацбанку чого завгодно, але не такого.

"Могли бути зауваження щодо Шевкі, оскільки він є головою наглядової ради "Укрзалізниці". НБУ міг дійти висновку, що у нього конфлікт інтересів. За такого сценарію можливе "погодження за умови".

Тобто Нацбанк міг сказати, що Шевкі стане головою наглядової ради Ощадбанку, якщо піде з наглядової ради "Укрзалізниці", — пояснює співрозмовник видання в уряді.

Чим не влаштували інші — взагалі незрозуміло, каже співрозмовник ЕП.

"Олексій Рєзніков — партнер юридичної компанії Asters, яка захищає НБУ та Приватбанк у міжнародних судах. Виходить, НБУ не погодив власного юриста?" — запитує він.

Справжня причина — не в співбесіді, вважають співрозмовники.

Напередодні наглядова рада продовжила повноваження голови правління Ощадбанку Андрія Пишного ще на п'ять років без проведення конкурсу. Рішення було ухвалене на підставі незалежної оцінки компетенцій Пишного компанією з підбору персоналу "Педерсен і партнерс".

НБУ щодо цього рішення одразу ж висловив "глибоку стурбованість".

"Ми наполягаємо на неухильному слідуванню духу й змісту реформи корпоративного управління в державних банках. Регулятор вважає, що незалежно від того, хто обійматиме посаду голови правління, що, безсумнівно, є прерогативою наглядової ради, усі процедури, передбачені законом, мають бути дотримані", — йдеться в заяві регулятора.

Представників наглядової ради Ощадбанку ця позиція обурила. Дискваліфіковані учасники наглядової ради переконують, що рішення про продовження повноважень голови правління відповідає закону.

До того ж, як виявилося, у класичному розумінні процедури їхньої співбесіди в НБУ не було.

Як зазначають представники наглядової ради, перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова влаштувала їм допит про рішення щодо продовження повноважень Пишного.

"Серйозного обговорення інших суттєвих питань, що стосуються нашої придатності, не було, а решта присутніх членів правління НБУ не брала активної участі в обговоренні", — наголошується у спільній заяві членів наглядової ради Ощадбанку.

"Нам ставили тільки одне питання: чому ми перепризначили Пишного? Причому наші документи лежали в НБУ давно, до наших компетенцій не було питань, доки з відпустки не повернулася Катерина Рожкова", — розповідає один з членів ради.

Міжнародна спільнота відреагувала дипломатично. МВФ, Світовий банк та ЄБРР заявили, що єдині у своїй підтримці реформи управління державними банками.

Кредитори нагадали, що обов'язком НБУ є проведення ретельної і незалежної оцінки, яка включає застосування професійного судження про те, чи є кандидати в наглядові ради кваліфікованими і чи відповідають вони всім юридичним вимогам.

При цьому співрозмовник у Кабміні переконує, що саме представники ЄБРР наполягали на терміновому продовженні контракту з Пишним. Міжнародні експерти були у ньому впевнені, і за його керівництва ЄБРР планував зайти в капітал Ощадбанку. "Я можу продемонструвати їхнє листування", — наголосив чиновник.

Між законом і статутом

У своїй позиції Нацбанк спирається на таку норму закону: "Кандидати на посади голови та членів правління державного банку визначаються на умовах конкурсного відбору". Конкурсу не було, тому закон порушено, вважають в НБУ.

Наглядова рада своє рішення аргументує у тому числі положеннями статуту Ощадбанку. "Призначення і звільнення, підтвердження повноважень голови, заступників та членів правління, керівника підрозділу внутрішнього аудиту належать до виняткових повноважень наглядової ради", — йдеться в документі.

Старший  партнер ЮФ "Ілляшев та партнери" Роман Марченко вважає, що цього недостатньо, і порушення було.

За його словами, конкурс потрібний, бо є ще 153 пункт статуту. У ньому зазначається, що кандидати на посади голови, заступників голови та членів правління визначаються на умовах конкурсного відбору, у тому числі з працівників банку.

З юридичної точки зору ситуацію ускладнює те, що наглядова рада ухвалила таке рішення, коли термін дії контракту з Пишним ще не добіг кінця. Термін дії контракту завершиться 4 грудня 2019 року, тобто на момент ухвалення рішення вакансії для проведення конкурсу не було.

"Вважаю, що наглядова рада перевищила свої повноваження. Вона може внести зміни до контракту, але не в частині його продовження. Вона може змінити підхід до оплати праці, підкоригувати умови роботи", — каже Марченко.

"Комплексний аналіз статуту, положення про наглядову раду та положення про комітет з питань призначень показує, що є дві альтернативні процедури, які може застосовувати наглядова рада", — йдеться у висновку київського офісу Baker & McKenzie, CIS, Limited.

Перша, пишуть юристи, — звільнення голови правління банку з призначенням нового голови правління за умови, що кандидати на посаду обираються на умовах конкурсного відбору відповідно до чинного законодавства.

Друга — підтвердження чи продовження повноважень чинного голови правління, що не потребує проведення конкурсного відбору.

Принцип "що не заборонено, те дозволено" теж ніхто не скасовував.

"Українське банківське законодавство, включаючи нормативно-правові акти НБУ, не містить жодного положення, яке б забороняло наглядовій раді підтвердити повноваження голови правління державного банку без проведення конкурсного відбору", — йдеться у висновку міжнародної юридичної компанії.

Що далі

Наглядова рада продовжить роботу. Виявляється, непогодження Нацбанком членів наглядової ради зовсім не означає припинення її роботи. Наслідки можуть бути іншими.

Положення НБУ про ліцензування банків говорить: якщо за шість місяців з дня вступу на посаду (з 14 червня) вони не підуть з наглядової ради, їх ділова репутація буде вважатися небездоганною з відповідними наслідками для кар'єри.

"Наглядова рада працює у повному складі в звичайному режимі", — повідомив в коментарі виданню Шевкі Аджунер.

Робота наглядової ради та її комітетів розписана до кінця 2019 року. Як зазначає Шевкі, НР зосередиться на розробці матриці компетенцій правління й оцінці професійної придатності кожного члена правління для визначення його відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам.

"Для нових та вакантних посад або в тих випадках, коли ми побачимо недостатню професійну придатність особи, що обіймає цю посаду, будемо проводити відкритий конкурсний відбір для заміщення цих посад", — повідомив Шевкі.

Другий важливий пріоритет — доопрацювання стратегічного плану банку на ширшому корпоративному рівні і в кожному операційному сегменті для досягнення ключових показників ефективності.

"Наші основні стратегічні напрямки — ММСБ та роздрібний сегмент з особливим акцентом на інклюзивність. Також ми робимо акцент на раціоналізації нашої філіальної мережі. Це дозволить підвищити якість та рентабельность послуг банку, а також скоротити витрати", — пояснює він.

Третій пріоритет, за словами Шевкі, — створення сильної функції управління ризиками з окремою висококваліфікованою та ефективною командою з роботи з проблемними кредитами.

На НБУ подадуть до суду. Члени наглядової ради Ощадбанку планують відстоювати свою репутацію в суді. 

У двох юридичних компаніях відмовилися надавати коментарі, тому що їх вже найняли деякі члени наглядової ради, щоб судитися з регулятором. Вони твердо переконані: рішення НБУ було упередженим та необґрунтованим і воно не відповідає процедурним та правовим вимогам належного державного управління.

"Про це свідчить повна відсутність прозорості цього помилкового рішення, у якому єдине обґрунтування — "негативні результати співбесіди". Важко уявити собі більшу безконтрольність і зверхність.Тому ми це рішення перевіримо на предмет законності в українських судах. Ми впевнені, що воно не витримає такої перевірки і буде скасоване", — упевнений Шевкі.

Результат судового процесу залежить від того, наскільки НБУ зможе відстояти свою позицію.

Річ у тім, що рішення комітету НБУ щодо непогодження членів наглядової рад мусить бути ухвалене з урахуванням положень статті 7 закону "Про банки і банківську діяльність", а вона містить широкий перелік підстав для непогодження члена наглядової ради і, як наслідок, припинення його повноважень або відсторонення.

Наприклад, повноваження члена наглядової ради державного банку можуть бути припинені достроково на вимогу Нацбанку, якщо він "не належним чином виконує свої посадові обов’язки" або "не відповідає вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації".

"Якщо саме це стало підставою для непогодження членів наглядової ради, то підтвердження рішенням суду вказаних фактів може дійсно нести негативні наслідки для ділової репутації вказаних осіб", — говорить Марченко.

Якщо ж НБУ не збере достатню доказову базу, то історія може виявитися зовсім іншою. Наявність навіть мінімальної законодавчої колізії теж може послабити позицію регулятора.

Іміджеві та репутаційні втрати. Такі конфлікти не йдуть на користь ні країні, ні конкретним державним структурам. В очах міжнародної спільноти вони ставлять під сумнів спроможність учасників процесу дотримуватися закону.

Крім того, такі скандали відлякують фахівців від участі у конкурсах на вакансії у державному секторі. 

"Нам важко запросити працювати в правління державних банків серйозних фахівців, а тепер вже відмовляються і від наглядових рад, бо не хочуть публічних скандалів", — наголошує співрозмовник з Кабміну.

Крапки над "і" розставить новий Кабмін. За останні роки Нацбанк напрацював собі репутацію незалежного регулятора та дисциплінованого виконавця програми МВФ.

Публічні звинувачення керівництва НБУ у відстоюванні приватних інтересів, висловлені членами наглядової ради державного банку, кидають тінь на менеджмент регулятора.

"Ми маємо справу не з незалежністю НБУ, а з самочинством та упередженістю в ухваленні рішення, яке було продиктоване особистими інтересами. Таке приватне зловживання владою в такому авторитетному закладі є однією з найбільших загроз для його авторитету і незалежності. Це неприпустимо", — наголошує Шевкі.

Чиї це можуть бути інтереси і в чому вони можуть полягати?

Нацбанк не може припинити або продовжити повноваження членів наглядової ради Ощадбанку, але це може зробити новий Кабмін. Власне, з цим і пов'язані кулуарні розмови про можливу політичну складову в рішенні НБУ.

Так, останнім часом на Рожкову здійснювався потужний публічний тиск з боку Ігоря Коломойського. Він не раз вимагав її звільнення. Активізувалися й окремі депутати, які подали проти неї кілька позовів.

Позиція  НБУ щодо наглядової ради Ощадбанку дає додаткові підстави новому Кабміну перепризначити членів наглядових рад. За словами співрозмовників видання в уряді та наглядовій раді Ощадбанку, для Рожкової це може означати політичну індульгенцію з боку нової влади і можливість жити з нею в мирі. Принаймні, деякий час.