Два питання криптосвітобудови

«Я – представник одного з регуляторів, а в регуляторів у світі сьогодні виникає насамперед питання: «що це таке?». А друге питання: «що з ним робити?». Насправді багато регуляторів не дійшли до відповіді на питання: «що це таке?», тому вони не займаються другим питанням. Це складно, адже інструмент нестандартний.

Якщо розібратися, то можна сказати, по-перше, що це, напевно, платіжний засіб. Його пропоненти кажуть, що переваги цього платіжного засобу в тому, що не треба проходити ідентифікацію. Платежі проходять швидше і нібито дешевше. На це я не те що хочу заперечити, але швидкість розрахунку зараз не дуже швидка. З приводу вартості я читав цікавий рісерч про те, скільки платить система майнерам за обробку транзакцій. Якщо перевести на один платіж, то в середньому проведення платежу коштує $36. Платежі у банків коштують $2-3.

Якщо спробувати оцінити це як фінансовий актив, то пропоненти кажуть про певні переваги: автентичність, оскільки його неможливо підробити, і рідкість, бо обсяг емісії обмежений. Тому якщо порівнювати з доларом або будь-якою валютою, емісію якої постійно проводить центральний банк, то вони кажуть, що на довгостроковому періоді криптовалюти дорожчатимуть просто тому, що кількість звичайних валют постійно збільшується, а обсяг емісії криптовалют нібито обмежений. Окей, обсяг емісії конкретної криптовалюти обмежений та її неможливо підробити. Але вже є тисяча криптовалют! Чому інвестор обиратиме саме Bitcoin, а не щось інше?

Позиція регуляторів, виходячи з останніх тенденцій, які ми бачимо в світі, – це спроба все-таки загнати «це» в якісь рамки. Хоча якщо розглядати з погляду потенційного впливу на фінансову систему, а регулятори бояться якогось негативного впливу, то воно є досить маржинальним. Загальний глобальний обсяг акцій і облігацій становить в світі $250 трлн. Капіталізація всіх криптовалют на сьогодні – всього близько $150 млрд. Це менше 0,1%. Тобто говорити про якийсь серйозний вплив на фінансову стабільність, напевно, зараз не можна.

Проте регулятори стурбовані тим, що по суті така манія (багато хто називає це тюльпановою манією) призводить до того, що з'являється багато фізичних та юридичних осіб, які інвестують в Bitcoin, їх він цікавить як інвестиційний актив. Причому оцінити вартість цього активу неможливо ніяк. Є спроби це зробити, є якийсь теханаліз, але не знаю, наскільки теханаліз підходить для оцінки криптовалют. Є спроба оцінити з точки зору платіжної системи, але знову ж таки вона не зовсім зрозуміла. Рух, який виник, і освітлення преси насамперед викликано, як мені здається, вибуховим зростанням цін.

Причому люди, які купують, назвемо їх «інвесторами», гадки не мають, як можна оцінити криптовалюти. Звичайне правило інвестування:  ти повинен розуміти value (цінність. – FinClub). Якщо ти вважаєш, що value, яка є на ринку, нижче, ніж та value, яку ти розрахував, то тобі варто купити це і отримати value, коли ціна досягне цього рівня. З точки зору криптовалют це важко робити. Регулятори, напевно, стурбовані тим, що інвестори можуть просто втратити гроші, інвестуючи в них.

Другий момент – вони, безумовно, побоюються шахрайства. І ми, наприклад, проводили в Національному банку зустріч з учасниками ринку, консалтинговими компаніями, і одна з них сказала, що вона вважає, що 95% так званих криптовалют – це чистої води шахрайство. І тільки невелика частина реально мають під собою якийсь сенс. Я не ручаюся за ці коментарі учасників ринку».

«Wait & see»

«Що ми, як регулятор, збираємося робити? Відповідаючи на перше запитання, можемо сказати, що це точно не валюта. Не валюта, тому що там зовсім інші учасники: немає центрального емітента цієї «валюти», або «активу». Ми також не можемо це визнати як платіжний засіб, оскільки єдиним законним платіжним засобом в Україні є національна валюта. Ми частково відповіли на це питання методом виключення. У нас ще залишаються інші варіанти.

Країни по-різному оцінюють. Японія, напевно, далі за всіх пішла у визнанні криптовалют. Вона визнала їх платіжним засобом, але для того щоб захистити інвесторів від втрат, пов'язаних з шахрайством, від нерозуміння. У них з 1 жовтня всі операції з криптовалют мають проходити на ліцензованих біржах.

Інші країни дотримуються трьох підходів. Перший підхід – відсутність правового статусу у «цього». Є другий тип країн, де «це» заборонено. І є третій тип країн, де «це» в якомусь вигляді дозволено. Напевно, регулятори повинні вийти з першого статусу, але усі одне на одного дивляться, не зовсім розуміють, що ж робити. Коли ми спілкувалися з МВФ з приводу криптовалют, вони посилалися на директиву Європейського центрального банку. Вона дуже велика, але ви можете її не читати, тому що там похід такий: «wait & see» – «сидіть і чекайте». Тому що дійсно не зовсім зрозуміло, що робити.

Хочеться подивитися на той же досвід Японії. Він позитивний з погляду визнання криптовалют. А, наприклад, досвід Китаю скоріше негативний. Вони спочатку дозволили торгувати, були дозволені ICO, а потім китайський регулятор сказав, що ICO всі заборонені. І більш того, вони заборонені до такої міри, що те, що ви зібрали у інвесторів, поверніть назад.

Що сьогодні робимо ми? Стараннями медіа та силових служб ситуація дійшла до того, що необхідно починати щось думати. Принаймні, спробувати щось вирішити. Ми, як регулятор банківського ринку, можемо сказати тільки за Національний банк. Є у нас інші регулятори: Міністерство фінансів відповідає за податкову службу, ще є Держфінмоніторинг. Насправді відповідь із врахуванням позиції держорганів влади має бути «консолідованою, зрозумілою». І тут є кілька питань.

Крім «що це» і «як його регулювати» є ще податкове питання. У ДФС немає інструментів для адміністрування сплати податків, але обов'язок українських громадян декларувати свої доходи ніхто не відміняв. У нас чимало депутатів вже задекларували. Не знаю, як вони податки платитимуть, але принаймні перший крок вони зробили. Ще одне важливе питання – фінансовий моніторинг. У FATF є певні вимоги щодо криптовалют. До речі, дослідження FATF найцікавіше. Воно дуже структуровано і, прочитавши його, ти розумієш, про що йдеться».

Про легалізацію крипти в Україні

«У нас є робоча група на рівні органів держвлади. Ми намагаємося виробити спільну позицію. Поки у нас дійшло до створення робочої групи. Далі спілкуємося.

На сьогодні у криптовалюти немає правового статусу в Україні. У листі 2014 року було посилання на так званий сурогат, сурогатну валюту, але насправді, якщо почитати уважно закон «Про Національний банк», сурогатна валюта – валюта в готівковому вигляді. Це навіть притягнути за вуха важко. Лист вийшов, напевно, тоді, коли це питання було не надто актуальним, і в цілому підхід в світі був такий, що це, власне кажучи, якась піраміда. Ніякого іншого підходу не було, тому, напевно, тоді ми випустили такого листа. Але знову ж таки, у нас є офіційна позиція: лист має таку ж правову силу, як і наш лист на сайті. Немає жодної регуляції, жодного закону, де зазначено, що це заборонено».

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.