Підуть за пенсіями

Кабінет міністрів обіцяв 9 млн пенсіонерів підвищення пенсій вже з 1 жовтня. Однак парламент на останньому пленарному засіданні вересня, 22-го, навіть не почав розгляд підготовленого до другого читання пенсійного законопроекту № 6614, який передбачає позачергове підвищення пенсійних виплат.

Пенсійна реформа є однією з ключових у вимогах МВФ. «Всесвітній банк та МВФ направили українському уряду листа із зауваженнями до пенсійної реформи. Зараз пенсійна система нестійка. Вона з'їдає 11% ВВП», – заявила директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

Але ухвалення пенсійного законопроекту, який можуть почати розглядати вже 3 жовтня, не буде швидким, адже до нього подано понад 2 тис. правок. «Більше тисячі з них відхилені, враховано близько 400. Така велика кількість поправок викликана тим, що уряд розробляв законопроект, не враховуючи думку парламенту. Документ спіткає та ж доля, що й законопроект про судову реформу. Багато поправок виноситимуться на підтвердження в залі», – заявила секретар комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради Наталія Веселова на Ukrainian Financial Forum, що був організований ICU.

Наталія Веселова назвала одну з правок, без якої вона не підтримає документ: запуск другого рівня пенсійної системи з 1 січня 2019 року. «Законопроект вносить багато новел, які погіршують умови як для майбутніх пенсіонерів, так і для тих, хто отримує пенсію вже зараз: втручання у формулу розрахунків, зміна коефіцієнта стажу тощо. Але немає ніяких компенсаторів. Наша правка дає громадянам, які зараз соціально активні, платять внески і податки, гарантії, що вони будуть забезпечені в старості», – каже депутат.

Її правку комітет врахував, але зберігається загроза, що в залі парламенту її можуть поставити на «підтвердження». Згідно з пропозицією, «учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування є особи, які на 1 січня 2019 року підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню». При цьому «застраховані особи, яким на 1 січня 2019-го залишилося менше 10 років до досягнення пенсійного віку... мають право прийняти рішення не сплачувати страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування».

До 1 січня 2018 року Кабмін повинен «створити інституційні компоненти функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування». Одночасно 59 народних депутатів подали до парламенту законопроект № 6677 про впровадження накопичувальної пенсійної системи.

Запустити не можна відставити

Запуск накопичувального рівня є логічним елементом пенсійної реформи, але реалізація цієї ідеї викликає питання. «Запуск другого рівня зараз, за нинішної інфраструктури ринку і повноважень регулятора, – це кримінал чистої води. Ми зобов'язані пройти весь шлях реформування ринку і зробити ринок комфортним. Інакше це шлях в нікуди», – попередив член НКЦПФР Дмитро Тарабакін. За його словами, способи запуску накопичувальної системи без реформи ринку все ж існують: «Що зробили люди, невпевнені в своїй системі? У Казахстані були найняті дві іноземні компанії, які займалися управлінням активами. Якщо ми хочемо зробити все швидко, то це наш варіант».

На думку члена НКЦПФР Олександра Панченка, передумовами для запуску другого рівня є ухвалення законопроекту про спліт повноважень Нацкомфінпослуг і посилення інституційної спроможності НКЦПФР, яка зможе посилити нагляд за установами накопичувального рівня, забезпечити захист учасників пенсійної системи і запобігти зловживанням на ринках капіталу. Законопроект про спліт ухвалено в першому читанні влітку 2016 року, але на друге його так і не винесли. «Як альтернативу законопроекту про спліт № 2413а ми пропонуємо проект про передачу функцій нагляду і контролю за установами недержавного пенсійного забезпечення до НКЦПФР», – сказав чиновник.

Ще одним спірним питанням є джерело та розмір коштів, які акумулюватимуться на другому рівні. Керівник підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко каже, що зниження в 2015 році ставки ЄСВ з 37% до 22% привело до падіння доходів і зростання дефіциту Пенсійного фонду до 142,6 млрд грн, або 6% від ВВП. В таких умовах запуск другого рівня за рахунок «розщеплення» ЄСВ неможливий. Тому накопичувальна система повинна працювати за рахунок підвищення відрахувань. За словами Наталії Веселової, депутати запропонували спочатку встановити ставку обов'язкового накопичення на рівні 2% від зарплати і протягом п'яти років підвищити її до 7%.

Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова вважає, що треба на початку реформи обговорити, яким буде накопичувальний рівень – обов'язковим або добровільно-обов'язковим. «Обов'язкова система передбачає відрахування роботодавця і працівника, але можливий варіант, коли людина сама вибирає, чи накопичувати пенсію, і тоді вона може висунути вимоги роботодавцю дати йому таку можливість. Наприклад, якщо я сама відраховую з зарплати на пенсійний рахунок 3%, то й роботодавець повинен докласти 3%», – пояснює вона.

Експерти оцінюють обсяг надходжень до накопичувальної системи в залежності від кількості залучених осіб протягом перших трьох років у 10-15 млрд грн на рік. «Українська економіка готова до впровадження трирівневої пенсійної системи, а застереження про недостатність інструментів для інвестування пенсійних коштів є безпідставним», – вважає Григорій Овчаренко.

Зараз основними інструментами, в які НПФ вкладають активи майбутніх пенсіонерів, є ОВДП і корпоративні облігації (близько 50% коштів) та грошові кошти, в тому числі депозити (41%). На частку акцій припадає лише 1%, тоді як в США, Австралії, Великій Британії, Нідерландах, Швейцарії, Канаді та Японії акції є ключовим інструментом (45%). «На частку облігацій припадає 28%, тоді як грошові кошти та депозити займають лише 3%», – говорить Григорій Овчаренко.

Галина Третьякова пропонує дати можливість молоді використовувати агресивні, помірні та консервативні стратегії інвестування, людям середнього віку – помірні та консервативні, а тим, кому до пенсії залишилося не більше п'яти років, – тільки консервативні стратегії. Це інвестиції в інструменти з фіксованою прибутковістю і гарантіями держави. В Україні є такі інструменти, щоправда, залишається дискусійним питання, чи зможуть вони забезпечити довгострокову прибутковість вище рівня девальвації гривні. «Існуючий обсяг ринку, а саме обсяг випуску інструментів з фіксованою прибутковістю і капіталізація підприємств, акції яких включені до першого та другого рівня лістингу українських бірж, значно перевищують очікувані обсяги надходжень», – вважає Григорій Овчаренко. Загальний випуск ОВДП перевищує 690 млрд грн. У юросіб на депозитах 429 млрд грн, з них 135 млрд грн – строкові вклади.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.