Українська «дочка» міжнародної аудиторської компанії з Big4 – компанії PwC – дотримала обіцянки і оскаржила в суді липневе рішення Нацбанку про заборону їй проводити аудит банків в Україні. Компанія «ПрайсвотерхаусКуперс (аудит)», яка на 30% належить PwC, подала позов до Окружного адміністративного суду Києва. 23 січня було відкрито судове провадження.

Аудитор вимагає визнати незаконним і скасувати індивідуальний акт Нацбанку, йдеться в матеріалах суду. У Нацбанку пояснили FinClub, що йдеться про рішення правління НБУ від 20 липня 2017 року, яким ТОВ «ПрайсвотерхаусКуперс (аудит)» було виключено з «Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків». Перше засідання суду в справі № 826/1198/18 («PwC проти Нацбанку») заплановано на 19 лютого.

ПриватБанк розбрату

«ПрайсвотерхаусКуперс (аудит)» виключили з Реєстру, оскільки PwC підтверджувала звіти ПриватБанку, які НБУ згодом назвав сфальсифікованими, а в роботі банку виявив ознаки фінансової піраміди. Звіт ПриватБанку за 2015 рік аудитори PwC підтвердили з «умовно-позитивним» висновком, підкресливши, що «відповідають» за свій висновок з фінансової звітності банку, в якій «відсутні суттєві викривлення».

Однак наприкінці 2016 року ПриватБанк було визнано неплатоспроможним і націоналізовано. Щоб врятувати банк від краху, держава «влила» до його капіталу держоблігації на 155 млрд грн. Нацбанк почав шукати винних і виключив аудитора в липні 2017-го з реєстру. На той момент у PwC було п'ять банків-клієнтів (Ощадбанк, Креді Агріколь Банк, «Південний», «Схід» і Марфін Банк). PwC почав перевіряти звіти ПриватБанку від початку кризи – за 2014-2015 роки.

У Нацбанку навіть планували звернутися до Аудиторської палати з пропозицією застосувати до «ПрайсвотерхаусКуперс (аудит)» стягнення у вигляді виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, тобто заборонити не тільки проводити аудит українські банків, але й в принципі займатися аудиторською діяльністю. Також була ідея анулювати сертифікати аудиторів, які аудіювали річну фінансову звітність ПриватБанку. Це б не дозволило конкретним аудиторам знайти роботу в інших компаніях. Але таке звернення так і не було підготовлено. За неофіційною інформацією, НБУ не хотів завчасно починати справжню війну з PwC.

Хоча міністр фінансів Олександр Данилюк, навпаки, вважав правильним державі подати позов проти PwC, яка не виявила інсайдерський портфель ПриватБанку. «Ми інвестували так багато грошей платників податків у ПриватБанк, і ми шукаємо шляхи компенсувати збитки. Якщо PwC зіграла певну роль, вона має нести відповідальність за це», – сказав він.

Kroll підтвердив підозри

І хоча останні півроку НБУ не атакував PwC, вони готові до протистояння. «Нацбанк був глибоко розчарований роботою PwC в ПриватБанку. Звіти за фінансовими показниками банку включали перекручену інформацію, в тому числі про розмір кредитного ризику і регулятивний капітал. Аудиторська компанія PwC не змогла розпізнати ризики в ПриватБанку, які згодом привели до неплатоспроможності та подальших витрат держави, пов'язаних з націоналізацією банку. НБУ сподівається, що суд винесе зважене і справедливе рішення на підставі існуючих доказів», – заявили FinClub в прес-службі Нацбанку.

Крім того, регулятор не пропустив нагоди нагадати: в січні «результати незалежного розслідування компанії Kroll підтвердили, що ПриватБанк був об'єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій як мінімум протягом десяти років до націоналізації, що призвело до нанесення банку збитків щонайменше в розмірі $5,5 млрд».

В «ПрайсвотерхаусКуперс (аудит)» ситуацію не коментують.

Прихована недоброзичливість

PwC – не перший аудитор, якого Нацбанк вигнав з банківського ринку.

У вересні 2015 року Нацбанк позбавив вісім аудиторських фірм («Донецькінаудит», «Укрвостокаудит», «Блискор», «Українська аудиторська служба», «Консультант», «Оратанія», «Ставр» і «Фінком-аудит») права працювати з банками. Вони давали позитивні висновки про банки, які в 2014-2015 роках збанкрутували. Національний банк звернувся до Аудиторської палати з проханням виключити ці компанії з реєстру аудиторів, але Палата не виконала таке прохання.

Через рік, 4 серпня 2016-го, НБУ заборонив компанії «БДО» аудирувати банки. У нього були питання до висновків компанії з міжнародної групи BDO про звітність Фортуна-банку, Діамантбанку (виведені з ринку) і Апекс-банку (здав ліцензію добровільно). Але аудитор подав до суду на Нацбанк.

«БДО» своїм позовом намагалася довести не свою невинуватість, а оскаржувала жорсткість санкцій регулятора. «Позивач зазначив, що відповідачем вжито до товариства крайній захід впливу, чим порушено принцип пропорційності та балансу між можливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оспорюване рішення», – йдеться в матеріалах справи.

Крім того, аудиторська компанія підкреслювала, що «оскаржуване рішення ухвалено лише на підставі доповідної записки департаменту банківського нагляду від 04.08.2016 за результатами аналізу звітів аудиторів про перевірку річної фінансової звітності банків за 2015 рік, яка не є документом, що фіксує порушення аудиторської фірми під час аудиторських перевірок банків».

Але їй не пощастило. Окружний адмінсуд Києва 24 жовтня 2017 року відхилив позов «БДО», оскільки комітет Нацбанку з питань аудиту неодноразово звертався з листами до компанії «БДО» з вимогами підвищення якості аудиторських послуг, надання пояснень, проведення зустрічної звірки.

Більш того, суду були надані документи, які свідчили про те, що «БДО» в своїх листах до Нацбанку «підтвердила факт порушення підпункту 3.1 пункту 3 Положення про порядок подання банками до НБУ звіту аудитора за результатами щорічної перевірки фінансової звітності, затвердженого постановою НБУ № 389 від 09.09.2003 року». «Таким чином, наявність наведених порушень не заперечується ТОВ «БДО». Захід впливу, вжитий оспорюваним рішенням, прийнято за наявності підстав, і він є адекватним наявним порушенням», – йдеться в рішенні суду.

«БДО» подала апеляцію, але вже 12 грудня Київський апеляційний адмінсуд підтвердив рішення першої інстанції. «Колегія суддів вважає, що питання виключення з Реєстру є дискреційним повноваженням НБУ і, в разі виявлення підстав, передбачених п. 6.4 Положення № 410, є допустимим і не забороненим заходом», – йдеться в рішенні.

Втім, «БДО» вдалося повернутися на ринок не через суд, а завдяки рішенню НБУ, який знову включив їх до Реєстру з «чистого аркуша».

Не Україною єдиною

Останнім часом «промахи» у аудитора з Big4 траплялися не тільки в Україні.

Минулого року Федеральна корпорація зі страхування депозитів США запідозрила PwC в тому, що аудитор не помітив схему шахрайства на $2,3 млрд між Colonial Bank (клієнт PwC) і його іпотечним кредитором – банкрутом. А Британська Рада з фінансової звітності (FRC) оштрафувала PwC на 5 млн фунтів через помилки під час аудиту фірми RSM Tenon Group Plc.

Від співпраці з PwC відмовилася компанія Tesco, яка була її клієнтом більше 30 років. Претензії до роботи аудитора були у британської телекомунікаційної компанії BT Group: аудитор PwC не виявив багаторічне шахрайство в італійському підрозділі BT Group.

2018 рік почався зі скандалу. Рада з цінних паперів Індії в січні заборонила PwC протягом двох років проводити аудит публічних компаній в Індії. PwC звинувачують у прикритті фінансових махінацій, які здійснювалися топ-менеджментом компанії Satyam Computer Services. Індійці вимагають від PwC повернути нечесно отримані доходи (1,5 млн британських фунтів) і сплатити 12% річних від цієї суми за період з 2009 року до дати повної виплати.

Вікторія Руденко

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.