Виводять оптом і в роздріб

Фонд гарантування вкладів фізосіб зіткнувся з проблемою – незаконними діями нотаріусів та державних реєстраторів, які виводять з-під контролю ліквідаторів банків їх найбільш ліквідні активи. «Останнім часом дуже багато «чорних» нотаріусів та сумнівних реєстраторів збільшили кількість угод, через які ми втрачаємо нерухомість і землю», – каже директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

З оприлюднених Фондом матеріалів випливає, що тільки в 2017-2019 роках шахраї спробували незаконно вивести з власності банків-банкрутів 121 об'єкт нерухомого майна сумарною балансовою вартістю 4,5 млрд грн. Найчастіше мова йшла про переоформлення заставної власності за рішеннями судів або фіктивними документами.

Майже 82% цієї суми сформував усього один об'єкт – земельна ділянка площею 113,5 га в мікрорайоні Оболонь в Києві балансовою вартістю 3,7 млрд грн. ФГВФО втратив цей актив у грудні 2017 року через незаконну перереєстрацію права власності, але оперативна реакція Мін'юсту дозволила швидко повернути об'єкт Фонду.

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юсту виявила факт незаконного втручання невстановленими особами у Держреєстр і скасувала здійснені шахраями проводки. «Скандальна історія була за Родовід Банком, коли оболонську землю переписали і вивели з нас. Завдяки втручанню міністерства і міністра юстиції усю цю справу швидко розгорнули, оперативно спрацювали. Ми бачимо, що Мін'юст може на ці процеси впливати, може допомагати нам», – говорить Костянтин Ворушилін. Втрачав Родовід Банк не тільки землю, а й елітні квартири на Хрещатику.

Без врахування вартості земельної ділянки на Оболоні, в 2017 році у ФГВФО намагалися увести об'єкти вартістю 97,75 млн грн. У 2018 році втрати від «крадіжки» активів оцінювалися Фондом у 665 млн грн. А від початку 2019-го Фонд вже зіткнувся з аферами на 68,25 млн грн.

ФГВФО визначив сім способів «крадіжки» нерухомого майна. Найпоширеніша схема – виведення майна за рішенням суду: це 80 із 121 випадку «рейдерства». На другому місці – 20 об'єктів – виведення майна за договорами купівлі-продажу. Замикає трійку найпоширеніших схем скасування стягнення іпотечного майна (11 об'єктів нерухомості). На інші схеми припадає по кілька «вкрадених» об'єктів: шляхом виведення майна банку за договорами іпотеки, дарування, на підставі рішення державного реєстратора або незаконного втручання у держреєстри (докладніше див. графік).

Фонд наводить приклади постраждалої дюжини банків: банку «Меркурій», Фідобанку, Родовід Банку, банків «Фінанси та Кредит» і «Український фінансовий світ», Інвестбанку, АктаБанку, Платинум Банку, Інтеграл-банку, Дельта Банку, Енергобанку, ВТБ Банку.

Оціночна вартість їхнього постраждалого майна оцінюється в 1,26 млрд грн. «Втрати для банків досить відчутні, значні. Близько 1 млрд активів можемо не дорахуватися. Основні неодержувачі цих грошей – це Фонд і НБУ», – пояснив Костянтин Ворушилін.

Багато історій мають хепі-енд. Дельта Банку вдалося скасувати фіктивне виведення землі в Івано-Франківській області вартістю 19,8 млн грн і виведення кафе в Одесі вартістю 7,7 млн ​​грн. Йдеться про переоформлення земельної ділянки площею 7,1 га в с. Поляниця Івано-Франківської області. Переписати земельну ділянку на іншого власника допоміг приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області через визнання фіктивного договору купівлі-продажу. У цього ж банку державний реєстратор Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових і технічних досліджень» намагався вивести права власності на кафе «Ольвія» в Одесі. Суд визнав незаконність операції, і майно повернулося банку.

У банку «Фінанси та Кредит» двічі намагалися вкрасти землю вартістю 38 млн грн. Йдеться про земельну ділянку в Києві площею 0,1 га. У липні 2017-го держреєстратор на підставі фіктивного договору купівлі-продажу вніс запис про виникнення права власності на цю ділянку у ТОВ «Комплектфонд». А через кілька місяців приватний нотаріус «закріпив» цю ділянку за іншою компанією – «Галфіна Бізнес Лтд» (Сейшели) і вніс такий запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Останні кричущі приклади – крадіжка з балансу ВТБ Банку в грудні 2018 року 46 об'єктів нерухомості сумарною вартістю 105 млн грн фактично за підробленим рішенням суду. Фонд вже подав заяву до правоохоронних органів і апеляційну скаргу до суду.

На початку осені 2018-го так само у Платинум Банку вкрали будівлю в центрі Одеси на проспекті Т. Шевченка площею понад 11 тис. кв. м та оціночною вартістю 144 млн грн. З Реєстру речових прав на нерухоме майно без будь-яких пояснень було вилучено запис про право власності банку на будівлю. Після чого майно перереєстрували на фізособу. Легітимізувала шахрайство реєстратор сільради. «Такий масштаб з'явився не відразу. Спочатку була одна крадіжка, через півроку ще одна, а зараз схема набула нечуваних масштабів», – запевняє заступник директора-розпорядника ФГВФО Світлана Рекрут.

Ревізія правил

Складність швидкого самостійного повернення активів змусила ФГВФО попросити Мін'юст допомогти боротися з «чорними» нотаріусами та сумнівними реєстраторами. «Ми просимо Мін'юст виділити спеціальних людей, щоб більш уважно дивитися на цю ситуацію. Нас хвилює не конкретний окремий випадок, а тенденція, яка набирає обертів. Я боюся, що під час передвиборної кампанії кількість людей, які спробують проводити сумнівні операції, зросте», – каже Костянтин Ворушилін.

Фонд констатує, що масштаб проблеми ширше, ніж описані випадки за 121 об'єктом. ФГВФО направив до правоохоронних органів сумарно 76 заяв про скоєння кримінальних правопорушень щодо 26 неплатоспроможних банків. Загальна сума збитків за цими заявами перевищує 11 млрд грн. У всіх випадках прийняття незаконних рішень нотаріусами та державними реєстраторами Фонд направив скарги до Мін'юсту.

У Мін'юсті не відповіли на запит FinClub.

У ситуації, коли власник раптово втрачає контроль над майном або правами на компанію та її активами, потрапляє не тільки Фонд гарантування, але й звичайні юридичні та фізичні особи. Тому, на думку партнера юридичної компанії «Наказ» Арсенія Салалайка, реакція Міністерства юстиції не повинна обмежуватися «рамковою відповіддю». «Міністерство юстиції може розглянути подану скаргу і розібратися в порушеннях законодавства реєстратором при проведенні реєстраційних дій по реєстрації прав відповідно до ст. 37 закону "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", крім випадків коли таке право було придбано на підставі судового рішення. Якщо проблема повторюється неодноразово і системно, значить вона має глобальний характер, і необхідно вживати комплекс заходів для її усунення», – зазначає Арсеній Салалайко.

Він вважає, що для комплексного вирішення проблеми слід контролювати професійний досвід і належним чином перевіряти знання реєстраторів. Адже глобальною проблемою в цій сфері є неналежна підготовка реєстраторів та іноді навіть недостатні знання ними нормативно-правових актів України. «Наприклад, рішення суду, яке подається як документ, на підставі якого необхідно провести певний запис, має бути таким, що набрав чинності. Для цього реєстратор повинен розуміти, як і де можна перевірити судове рішення, щоб не взяти в роботу підробку», – каже Арсеній Салалайко.

До того ж слід максимально розширити доступ і поліпшити якість взаємодії з реєстрами держорганів. «Можливо варто розширити перелік інформаційних систем державних органів, з якими пов'язані реєстри прав на нерухомість та інші реєстри, і поліпшити якість взаємозв'язку з реєстрами державних органів, з якими на даний момент вже встановлено обмін даними, але він не працює належним чином - наприклад з Єдиним державним реєстром судових рішень, реєстрами виконавчих проваджень, довіреностей та інше», – підкреслює він. Як додатковий чинник контролю Арсеній Салалайко пропонує посилити відповідальність реєстратора за проведення незаконних операцій.

Тата Кривенко