Тимур Хромаєв: Маніпулювання ціною дискредитує український фондовий ринок Фото прес-служби НКЦПФР

Тимур Хромаєв: Маніпулювання ціною дискредитує український фондовий ринок

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку рік тому почала «хрестовий похід» проти фіктивних цінних паперів та маніпулювання ними на біржах. В ході Ukrainian Financial Forum, організованого групою ICU, голова НКЦПФР Тимур Хромаєв розповів журналісту FinClub Вікторії Руденко про судову практику боротьби з маніпулюванням цінами акцій на ринку.


– Суди розглядають безліч справ, пов'язаних з маніпулюванням на фондовому ринку. Чому на форумі ви сказали про «позитивну практику», адже не завжди суди стають на ваш бік?

– Практика складається з конкретних справ. Якщо говорити в цілому, то суди зараз підтримують нашу позицію. У суді розглянуто чотири позови на постанови комісії про санкції за маніпулювання (прийняті на користь комісії. – FinClub). Ще вісім справ очікують на розгляд (в 2015-2016 роках оскаржено в суді 12 постанов НКЦПФР про накладення санкцій за маніпулювання цінами – на суму 3 млн грн – FinClub).

З деяких питань, таких як зупинка торгівлі цінними паперами емітентів з ознаками фіктивності, ми пройшли по всіх інстанціях, навіть до «вишки» дійшли: суд ухвалив нашу позицію. Але питання не в кількості виграних справ, а в якості. Важливим є те, що суди, визнавши рішення комісії про зупинку торгівлі законними, фактично підтвердили не тільки повноваження комісії, а й філософію, якої вона дотримується. Боротьба з правопорушеннями – одна з базових функцій усіх регуляторів ринків цінних паперів у всіх цивілізованих країнах (станом на 1.09.2016 продовжена зупинка торгів ЦП тільки 16 емітентів з раніше «замороженої» сотні; у 39 емітентів зберігаються ознаки фіктивності. – FinClub).

– І суди вникають у специфіку розглянутих позовів?

– Мова йде про визнання протизаконною діяльності з формування необґрунтованих цін на фінансові інструменти. І питання навіть не в тому, яка ціна – висока або низька. Якщо інструмент коштує нуль, він у принципі не може мати ціни. Цінні папери – особливий об'єкт цивільних прав, який так само як і інші об'єкти – зерно, метал або нерухомість, – має певну вартість. Його можна так само купувати, продавати, дарувати, використовувати як заставу і багато іншого. Тому дуже важливо, щоб ціна об'єкта формувалася прозоро, була економічно обґрунтованою. Вартість цінних паперів повинна відповідати ринковій вартості активу, на який випущені ці цінні папери.

Ця ідеологія знайшла розуміння в судах. Ми бачимо, що формується певна практика, судді отримують більше розуміння і починають глибше вникати в питання фондового ринку.

– На цьому тлі Мін'юст скасовує держреєстрацію акту № 980/2015 «Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності». Як це рішення вплине на подальшу боротьбу з маніпулюванням?

– Ми оскаржуємо це рішення. Хоча насправді у нас конфлікту з Мін'юстом немає. Це міжвідомча суперечка, яка повинна вирішуватися в судових інстанціях. Комісія завжди звертала увагу на те, що реєстрація наших нормативно-правових актів є втручанням в регуляторну політику. Процес реєстрації, покликаний спочатку перевірити документ на відповідність загальним вимогам законодавства та внести його до нормативної бази, по суті перетворився на оцінку наших актів нефахівцями. Мін'юст реєструє документи також інших регуляторів – НКРЕКП, Нацкомфінпослуг, НКЦПФР, і його співробітники не можуть бути фахівцями відразу в усіх цих сегментах. Відмовляючи в реєстрації або анулюючи держреєстрацію документу, Мін'юст фактично втручається в роботу регуляторів ринків. У той же час практика попередніх років показала, що суди визнають наші регуляторні повноваження. Це підтверджено і нашим профільним міжнародним регулятором (IOSCO): операційна незалежність – це наше зобов'язання перед МВФ, умова для підписання IOSCO MMoU і наша мета. У Нацбанку є такі повноваження. Я вважаю, що два регулятори фінансового ринку повинні мати автономію.

– Як відбувається посилення «незалежності» комісії?

– Операційна незалежність, яка має на увазі самостійність в ухваленні нормативних актів, їхню реєстрацію та анулювання, прописана в законопроекті № 3498 про регульовані ринки та деривативи. Документ вже ухвалено в першому читанні. Коли закон пройде друге читання і наабере чинності, у нас буде операційна незалежність. Питання нашої фінансової незалежності ми вирішуємо в рамках інших нормативно-правових актів. У законі про держбюджет передбачено наявність спеціального фонду для фінансування діяльності НКЦПФР з нагляду за ринком. Питання фінансової незалежності ще належить вирішувати системно.

– Більшість справ з маніпулювання на біржах стосуються минулих періодів. Свіжі справи є?

– Основна маса справ – це маніпулювання за 2014 і 2015 роки. Комісія бачить такі порушення після появи звітності за попередній рік.

– Кількість маніпуляцій зменшується?

– Зараз таких справ поменшало. Зменшується кількість біржових операцій та емітентів, логічно, що й маніпулювання стає менше. За підсумками 2016 року зовсім інша картина, багато емітентів, чиї цінні папери використовувалися для маніпулювання ціною, більше не торгуються на біржах у зв'язку з жорсткістю вимог до лістингу. З 1 січня 2016 року в лістингу залишалося вже 16 паперів, зараз їх усього 8. Як показує світова практика, такі типові правопорушення, як маніпулювання і інсайдерська торгівля, зустрічатимуться. Але їхня форма змінюватиметься.

– Такі операції будуть переходити на позабіржовий ринок?

– В тому числі. Вже зараз ми відзначаємо на неорганізованому ринку досить великий обсяг сумнівних операцій. Таку інформацію складно приховати: ти дивишся на торгівлю цінними паперами емітента, а у нього коливання ціни в десятки разів.

– Але на позабіржовому ринку у вас немає жодних механізмів впливу. Що ви можете зробити?

– Ми шукаємо варіанти. Маніпулювання ціною, в тому числі й на неорганізованому ринку, дискредитує український фондовий ринок в цілому. Наша мета – захистити інвесторів, забезпечити прозорість ринку і усунути системні ризики. Маніпуляції є системним ризиком не тільки для фондового ринку, а й для усього фінансового сектора України – банківського, страхового ринків. Ми не хочемо, щоб фондовий ринок використовувався не за призначенням. Комісія продовжить аналізувати звітність емітентів, активність учасників і судову практику, а також готуватиме нормативні акти, щоб витісняти це явище. Ми хочемо ще більше посилити нагляд за компаніями з управління активами та торговцями, а також підвищити рівень їхньої відповідальності, адже вони розпоряджаються коштами інвесторів.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу