Зупинка на вимогу

«Українська біржа» (УБ) від моменту свого створення 10 років тому позиціонувалася як «центр ліквідності інтернет-трейдингу ринку акцій і похідних інструментів в Україні». До поточного моменту не залишилося нічого: ні ліквідності, ні інтернет-трейдингу. З 18 червня, коли біржа «призупинила» торгівлю в режимі безадресних заявок, не було більше ніяких торгів.

Біржу в 2008 році створили російський майданчик РТС і українські торговці. Це зумовило використання біржею російської торгової платформи. Навіть загроза втрати ліцензії в 2015 році через міноритарія з країни-агресора не спонукала майданчик відмовитися від російського ПО. Хоча від росіян в капіталі довелося відмовитися: їх 43% викупили Dragon Capital та «Універ».

Через три роки – в травні 2018-го – РНБОУ «несподівано» заборонив ПЗ «Московської біржі ММВБ-РТС». Спочатку УБ заявила, що продовжить використовувати російське ПЗ, потім попросила президента скасувати санкції, а коли стало очевидно, що влада не збирається йти назад, біржа оголосила про завершення 15 червня операцій з деривативами – ф'ючерсами та опціонами.

Але «помер» не тільки терміновий ринок. З 18 червня на невизначений термін зупинено торгівлю в режимі безадресних заявок 92 акціями, 245 облігаціями, 28 цінними паперами фондів і 22 ф'ючерсними контрактами. Біржа обіцяла дозволити торгувати цінними паперами в режимі адресних заявок і укладати угоди РЕПО. Але цією пропозицією ніхто не скористався: за даними УБ, від початку тижня на ній не було укладено жодної адресної угоди. А індекс UX почали розраховувати (він «падає») не на основі угод, а на основі «цін попиту і пропозиції».

Біржа пояснила учасникам, як розблокувати і вивести активи – цінні папери і гроші. Але торговці та їхні клієнти почали йти ще наприкінці травня. Перед оприлюдненням списку санкцій, 23 травня, обсяг торгів на УБ склав 293,2 млн грн (341 угода), 24 травня оборот впав удвічі – до 139,31 млн грн (427 угод), а 25 травня майже в вдесятеро – до 18,5 млн грн (313 угод).

Після вихідних, 29 травня, оборот був усього 3,7 млн ​​грн (178 угод). 15 червня, коли достроково були виконані ф'ючерсні контракти, обсяг торгів склав 14 млн грн (279 угод). «Ми відключили програмне забезпечення, надане «Московською біржею». Адресні угоди ми технічно можемо приймати, але ніхто не хоче. Це зовсім нова технологія для наших учасників, для них вона абсолютно незручна», – пояснив «тишу» в торгах директор з розвитку бізнесу УБ Олексій Сухоруков, який очолив цей напрямок від початку червня.

Обіцяне чекайте

Ще 8 червня біржа оприлюднила вимоги до нової торгової платформи, яку хоче купити замість російської санкційної. «На засіданні біржової ради було ухвалено рішення, що біржа продовжить працювати, купить новий софт і створить дочірню товарну біржу», – розповів FinClub президент ІГ «Універ» (співвласник УБ) Тарас Козак.

Нова платформа повинна дозволити торгувати акціями, облігаціями, ф'ючерсами та опціонами за принципом ринку заявок; давати API для прямого доступу до ринків і зв'язку з брокерськими торговими системами; обробляти не менш як 1500 операцій на секунду; мати архітектуру, яка масштабується; бути сумісною із зовнішнім центральним контрагентом або кліринговими компаніями для цінних паперів; забезпечувати функцію центрального контрагента і клірингу похідних інструментів.

Чи буде «Українська біржа» купувати готове ПЗ або його для майданчика «писатимуть» з нуля, поки невідомо. «З нуля писати програмне забезпечення довго, але, з іншого боку, ринок таких систем дуже маленький в світі», – говорить Олексій Сухоруков. У списку потенційних партнерів у біржі вже є українські та іноземні розробники. «Велика частина, звичайно, не з України. Є цікаві пропозиції, які передбачають, наприклад, участь у капіталі», – зазначає Тарас Козак.

Біржа прийматиме заявки від програмістів до 6 липня. «Ще не менше тижня піде на вивчення заявок, після чого ми складемо шорт-лист», – каже Тарас Козак. «У нас щодня йдуть переговори з безліччю потенційних постачальників. Ми поки не розуміємо, кого з них можемо вибрати в підсумку. А у кожного свої терміни, умови, особливості», – розповідає Олексій Сухоруков. У разі закупівлі готового торгового ПЗ його імплементація до українських реалій і вимог НКЦПФР може зайняти від декількох тижнів до декількох місяців.

Керівник КУА «Фінекс-Капітал» Ігор Когут вважає, що паузою в торгах можуть скористатися інші біржові майданчики, щоб запустити у себе аналогічні продукти. «Розробка ПЗ – дороге задоволення. За нинішніх обсягів фондового ринку такі інвестиції якщо й окупляться, то дуже нескоро», – вважає Ігор Когут.

Торговці розбігаються

Торговці, які працювали на УБ, перевели частину потоків на біржу ПФТС. «Ми були маркет-мейкером на терміновому ринку УБ за переважною більшістю інструментів, плюс привели на ринок великих гравців, в тому числі реальних хеджерів валютних ризиків. Зараз цей ринок впав у нуль. Немаркет-мейкерські угоди продовжуємо проводити в штатному режимі, в тому числі через ПФТС», – говорить керуючий партнер ІК Capital Times Investment Company Ерік Найман.

Це ж зробив і співвласник УБ – Dragon Capital. «Угоди перевели на ПФТС, але, на жаль, на ПФТС не можна торгувати ф'ючерсами, немає інтернет-торгівлі для фізичних осіб і висока ймовірність потрапити під ті ж санкції через використання російського софту», – розповів керуючий директор департаменту брокерських послуг ІК Dragon Capital Денис Мацуєв.

Багато торговців заскочив «параліч» УБ, і вони ще не знають, що робити далі. «За фондами думаю переходити на ПФТС. Якщо на УБ відновиться ринок заявок за акціями і залишаться акції як такі після регуляторної діяльності комісії, то повернуся на УБ», – говорить керуючий активами КУА «АРТ Капітал» В'ячеслав Король. «На ПФТС ліквідність дуже невелика: ми дивилися за тими паперами, які нас цікавлять. Мені здається, усі торговці зайняли вичікувальну позицію: дивляться, куди піде ліквідність, і чекають сигналів від УБ про те, коли біржа може відновити роботу», – вважає начальник відділу цінних паперів Райффайзен Банку Аваль Олег Клімас. Висновки він пропонує робити не раніше, ніж за місяць.

ПФТС вже зараз показала невелике зростання обсягу торгів. Якщо з 11 по 14 червня з акціями було укладено 87 угод на 2,96 млн грн, то з 18 по 21 червня угод було 85, але вже на 5,48 млн грн.

Ерік Найман зазначив, що «якщо УБ повернеться на ринок з ПЗ, яке дозволить нормально використовувати алгоритмічні стратегії для маркет-мейкерства, то ми, звичайно ж, повернемося». «УБ була найбільш технологічною біржею України, здатною виконати будь-які завдання з розвитку ринку державних цінних паперів, акцій, корпоративних облігацій, похідних фінансових інструментів та будь-яких інших біржових інструментів. Зупинка діяльності УБ відкинула розвиток українського фінансового ринку мінімум на п'ять років назад», – нарікає Ерік Найман. В Україні тільки почав розвиватися ринок валютного хеджування. «І зараз за фактом його знищено, від чого постраждають в результаті і експортери, і імпортери», – говорить фінансист.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.