Найбільша КУА країни

За період кризи роль Фонду гарантування вкладів фізосіб сильно змінилася. Ще в 2014-2015 роках головною функцією Фонду була виплата компенсації вкладникам, що постраждали від банкрутства банків. Починаючи з 2016 року Фонд почав перетворюватися на найбільшу в країні компанію з управління проблемними активами. ФГВФО неодноразово констатував, що після банкрутства сотні банків до нього потрапили їхні активи сумарним обсягом близько 500 млрд грн ($19 млрд). Але ці активи стільки коштують лише на папері – оцінювачі їх знизили до 100 млрд грн. Але навіть після такої «знижки» на лоти, що виставляються, не вишиковується черга покупців.

Величезний портфель проблемних кредитів, нерухомість та інше майно банків викликали у Фонду гарантування головний біль. Адже в лютому-березні 2019 року завершиться максимальний п'ятирічний термін ліквідації банків, з яких почався банкопад. І Фонд не зможе «закрити» остаточно ні Брокбізнесбанк, ні «Форум», поки в них залишатимуться непродані активи. Від успішності продажів Фонду залежить не тільки дотримання строків ліквідації, а й покриття вирученими коштами виплат кредиторам збанкрутілих банків і повернення боргів перед держбюджетом. ФГВФО позичав гроші у Мінфіну і став винен йому з відсотками $5,5 млрд.

Директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін обіцяв протягом 2018 року виставити на торги активи усіх банків, що ліквідуються. З 2017 року Фонд працює виключно через держмайданчик «Prozorro. Продажі». На цій платформі можна відстежити всі виставлені на торги лоти. До поточного моменту Фонду вдалося виручити за продаж активів 8,18 млрд грн.

Фонд продає переважно права вимоги за кредитами та нерухомість. Дохід від продажу цих груп активів приніс Фонду 5,73 млрд грн і 2,26 млрд грн відповідно.

 

Лідерами за обсягом проданих активів стали ліквідатори Дельта Банку – 1,88 млрд грн, «Форуму» – 1,19 млрд грн, банку «Фінанси та Кредит» – 803 млн грн, ВіЕйБі Банку – 555 млн грн, Фідобанку – 490 млн грн.

 

 

FinClub вивчив інформацію про найактивніших покупців і найбільші продані лоти.

Експерти в NPL

У списку найбільших покупців кредитів переважно фінансові компанії або компанії, пов'язані з боржниками банків. Покупців можна розділити на три основні групи:

– професійні учасники ринку;

– особи, близькі до боржників;

– учасники торгів, які розглядають лоти як вигідні інвестиції.

Найбільшу суму за кредити Фонду заплатила фінансова компанія «Інтегріті» – 402,9 млн грн. Вона була створена в жовтні 2016 року компанією «Дизажіо». За даними аналітичної системи YouControl, з квітня до листопада 2017 року учасником «Дизажіо» був Євген Волгін, який в квітні 2018-го став директором біржі «Статус Експерт». Через інтерфейс цього майданчика потенційні покупці виставляють заявки на аукціони Фонду. Серед всіх підключених майданчиків «Статус Експерт» посіла друге місце за обсягом згенерованого доходу. Завдяки її клієнтам відбулися успішні торги на 887 млн грн. Після Євгена Волгіна учасником компанії з січня до квітня 2018 року було колишній співробітник Фонду гарантування вкладів Вадим Кононець. Він був тимчасовим адміністратором низки банків.

З червня 2018 року «Інтегріті» «переїхала» з Києва до Ужгорода, а її бенефіціарієм стала громадянка Узбекистану Ділнозахтон Тургунова. Найдорожчий куплений «Інтегріті» лот – кредити агрокомпаній Олега Бахматюка в його ж ВіЕйБі Банку на 1,52 млрд грн, взяті під заставу агротехніки – комбайнів і тракторів – вже після початку кризи, влітку 2014 року. Покупець заплатив за актив 180,1 млн грн. У «Інтегріті» не відповіли на запит FinClub.

«Глорі», «Універсум Фінанс» та «ЗВ Ріелті» провели всього по одній, але великій угоді.

 

До топ-5 активних учасників аукціонів Фонду гарантування увійшла фінансова компанія «Женева». У квітні вона купила за 184,6 млн грн заборгованість «Укрпошти» за двома кредитами на 261 млн грн, залученими у Всеукраїнського банку розвитку, що належить Олександру Януковичу. У прес-службі «Укрпошти» коментар отримати не вдалося. У «Женеві» відмовилися від будь-яких коментарів. Кінцевим бенефіціаром «Женеви» є кіпріот Антоніу Константінос (володіє СК «Брітіш Авто Клаб» і факторинговою компанією «Вердикт Фінанс»).

Відмовилися від коментарів також у фінкомпанії «Авістар». Вона відома тим, що купила у ВіЕйБі Банку всього за 64,9 млн грн кредити на 282 млн грн однієї з компаній сфери роздрібної торгівлі. Кінцевим бенефіціарним власником фінансової компанії є керуючий партнер Axel Partners Оксана Козачок. Її партнером у «Авістар» є Юрій Костробій – член наглядової ради Укрексімбанку за квотою президента в 2014-2017 роки.

Активно торгується «Кредит-Капітал», що входить до PrimoCollect Group. «Ми спеціалізуємося на купівлі боргів фізичних осіб, тому нас цікавлять роздрібні кредити та іпотечні борги. Нам вдалося купити більше 300 тис. справ на суму заборгованості понад 5 млрд грн у таких великих банків, як Платинум Банк, Дельта Банк, Банк «Фінанси та Кредит», ВіЕйБі Банк, Укрбізнесбанк», – розповіли FinClub в компанії «Кредит-Капітал» . Зокрема, 22 березня вона за 12,5 млн грн купила у Дельта Банку 17,8 тис. кредитних справ з боргами на 188 млн грн.

Компанія «Фінмарк» серед топ-15 за купленими лотами лідирує як «найбільш регулярна»: вона перемогла в 393 процедурах і заплатила за активи 137,6 млн грн. Її контролює Вікторія Корна – власник біржі «Електронні торгові системи». У компанії відмовилися від коментарів.

Як пояснив FinClub старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий, суміщення бенефіціарів електронного торговельного майданчика і компанії – покупця прав вимоги за кредитами не порушує закон. «В такому разі організатор аукціону може створювати преференційні умови для учасника шляхом істотного зменшення розміру винагороди майданчику, яка оплачується додатково до ціни придбання. Саме по собі це не є порушенням ні законодавства, ні регламенту торгів, проте така преференція в деяких випадках може містити елементи недобросовісної конкуренції», – повідомив юрист.

Викупили себе

Важлива категорія учасників торгів – ті, хто викуповує свої борги через треті компанії. Найбільш яскравим прикладом такого продажу була переуступка прав вимоги за кредитами корпорації «УкрАвто» Таріела Васадзе компанії «Універсум Фінанс». Остання заплатила 243,7 млн грн за заборгованість компаній групи Васадзе перед Дельта Банком на 996 млн грн.

99,9% «Юніверсум Фінанс» належить Інзі Есіава. При цьому Есіава спільно з дочкою Васадзе Ніною контролювала «Гермес Тревел Груп». Система YouControl вказує, що «Універсум Фінанс» входить до групи «УкрАвто». При цьому в самій автокорпорації заперечували зв'язок з вказаною фінкомпанією. FinClub не вдалося отримати коментар фінкомпанії.

Останній свіжий приклад – це купівля продуктовою мережею «Велика Кишеня» своїх боргів. У червні компанія «Маркет-Сервіс» викупила за 190,97 млн ​​грн борги компаній холдингу «Рітейл Груп», який управляє продуктовими мережами «Велика Кишеня» і «Велмарт». За даними системи YouControl, «Маркет-Сервіс» входить до «Рітейл Груп» Романа Луніна. Після підписання договору цей продаж буде четвертим в рейтингу за сумою укладеного контракту.

У 2017-му компанія «Сі Пі Ес Факторинг» придбала кредити будівельної компанії «Юджин» в Банку Форум. Заставою за позиками був підземний паркінг в центрі Києва. Власником факторингової компанії виступає кіпрська «Піколаста Інвестментс». Вона входить до групи «Смарт Холдинг» екс-власника «Форуму» Вадима Новинського. За даними ЗМІ, «Юджин» контролювалася цим бізнесменом. У прес-службі групи «Смарт-Холдинг» на запит не відповіли.

Купівля – інвестиція

Лідером не за сумою, але за найдорожчим купленим активом є інвестиційний фонд «Глорі», який управляється КУА «Інвестиційний капітал Україна». У квітні ICU заплатила 331,2 млн грн за права вимоги за кредитами «Донецьксталі» в Дельта Банку. У 2017 році ICU викупила заборгованість підприємства перед «дочками» російських банків Сбербанком і ВТБ Банком на $250 млн. У компанії не повідомили про деталі проведених угод. «ICU продовжує активну роботу з моніторингу ринку проблемних боргів і купівлі якісних активів цього класу. Ми розглядаємо можливість придбання проблемних активів як у комерційних банків, так і у Фонду гарантування вкладів фізосіб», – сказали в компанії.

Ще одна компанія, що має відношення до великого бізнесу, – це «ЗВ Ріелті». Вона брала участь лише в одному аукціоні: її увагу привернула історична будівля в Києві на вул. Івана Мазепи, 11, що знаходиться на балансі Дельта Банку. Контроллером невідомої компанії є Олексій Шалаєв. Він є керівником транспортної компанії «Нова-Логістика» з Полтавської області. Система YouControl вказує причетність цієї компанії до групи «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго. Вищезазначена будівля могла зацікавити одного з найбільш заможних людей країни через сусідство з ним готелю «Салют». За будинок на Мазепи, 11 було заплачено 210 млн грн. FinClub не вдалося додзвонитися «ЗВ Ріелті».

Фінкомпанія «Локо» заплатила за активи банків 179 млн грн. Найбільшим купленим активом є права вимоги за кредитами авіакомпанії МАУ в банку «Фінанси та Кредит». Заставами за кредитами виступають нерухомість та автомобілі МАУ, а також майнові права на отримані гроші від продажу квитків. У липні минулого року за цей актив було заплачено 119,9 млн грн. Власником і керівником фінкомпанії є Руслан Казюлькін. У прес-службі МАУ на запит FinClub поки не відповіли. З фінкомпанією «Локо» зв'язатися не вдалося, оскільки у компанії немає сайту і телефону.

Компанія «Укрбуд Девелопмент», що входить до групи «Укрбуд», на двох аукціонах купувала недобудовані об'єкти в Києві. Найбільшим лотом стала недобудова в Києві на вул. Лабораторній, 6, яка була у заставі Національного банку. За неї заплатили 112,6 млн грн. «"Укрбуд Девелопмент" є ключовим девелопером корпорації в Києві. Компанія готова розглядати будь-які об'єкти, які можуть мати для неї комерційний інтерес, в тому числі такі, які відчужує Нацбанк і ФГВФО», – повідомили в прес-службі корпорації.

Невисокі результати продажу активів учасники ринку пояснюють слабкістю судової системи країни, а також політичним контекстом в багатьох бізнес-кейсах. «В Україні працює така судова система, що немає впевненості в тому, що ти зможеш реалізувати активи, навіть якщо купиш їх з дисконтом. Ще одна причина – це той факт, що більша частина позичальників пов'язана з політикою, тобто багато проблемних боргів належить компаніям, які можуть бути політично заангажованими. Тому іноземні інвестори не дуже хочуть з цим зв'язуватися», – пояснив керуючий партнер компанії Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун.

Зараз в корпоративному середовищі ситуація з корпоративними боргами вирішується багато в чому за рахунок реструктуризацій. «Кредитори готові списати певну суму заборгованості при поверненні якогось відсотка. Буває, що й 90-відсоткове списання відбувається. Можливо, Фонду гарантування слід йти на такі реструктуризації, проте тут ми впираємося в регуляторні перешкоди. Мені видається, що державі варто розраховувати на повернення максимум 30% від номінальної вартості активів», – додав він.

Пасивність банків

Поки не виявляють особливого інтересу до розпродажу активів банки, яких помічено всього п'ять.

Об'єктами їхнього інтересу виступили роздрібні кредитні портфелі і нерухомість. Кредобанк двічі купував портфель беззаставних кредитів Платинум Банку, а Альфа Банк в червні купив іпотечні борги Дельта Банку. «Ми купуємо переважно готівкові кредити, оскільки якість іпотечних кредитів дає розуміння, що ми не зможемо отримати дохід, на який розраховуємо. Крім того, поки діє мораторій на стягнення заставного майна, нас буде відлякувати валютна іпотека. У цьому напрямку ми працюємо на шляху рефінансування іпотечних кредитів. У нас є звернення, в тому числі від позичальника з неплатоспроможного банку, де ми готові розглянути рефінансування», – пояснила директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин.

 

Якщо говорити про інші банки, то ТАСкомбанк також купував права вимоги за кредитами в різних банках, укладеними з окремими фізичними особами, а також приміщення Дельта Банку. Найбільшою покупкою «Альянсу» стали права вимоги за кредитами із заставою земельних ділянок в Одеській області (28,2 млн грн). ПУМБ взагалі купував тільки офісну техніку, яка залишилася від Платинум Банку.

Банки не цікавляться корпоративними портфелями через недовіру до банківської системи, вважає Олександр Почкун. «З роздрібним портфелем банкам легше працювати. За корпоративною проблемною заборгованістю можуть бути довгі судові розгляди. Тоді як банки не дуже довіряють судовій системі в рішенні таких питань і можуть не бачити перспектив отримання прибутковості за такими кредитами. Крім того, в корпоративних портфелях проблемою може стати непрозоре право власності. А оскільки там фігурують великі суми, то власники такого бізнесу будуть до останнього захищати свою власність», – пояснив він.

Іван Пальчевський

 

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.