Кредитування знімуть з паузи

Верховна Рада цього літа продовжує тішити банківське співтовариство своєю роботою. Після того як тиждень тому депутати ухвалили важливий закон про валюту, зараз їм вдалося провести другий банківський законопроект № 6027-д. За задумом автора документа, депутата від БПП і керівника парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайла Довбенка, закон дозволить відновити кредитування. Проблема відсутності кредитування обговорюється в Україні не перший рік. За минулий рік кредитний портфель банків виріс лише на 1,8% – до 1,017 трлн грн, цього року темпи приблизно такі самі – 1,9%.

Одним з основних «гальм» кредитування банкіри вважають ухилення позичальників від виконання умов кредитних договорів. Нібито з цієї причини у банків знижуються апетити до видавання нових позик. Проблемні позичальники використовують лазівки, що дозволяють не платити, через що кредит стає проблемним. За даними НБУ, рівень проблемних кредитів в Україні один з найвищих в світі – 56% від загального банківського портфеля. Це близько 629 млрд грн.

Щоб частково вирішити цю проблему, банкіри вже давно лобіювали усунення слабких місць в законодавстві. І прийнятий проект № 6027-д – далеко не перша спроба. До цього депутати «поховали» ідентичні законопроекти № 2286а і № 4529, оскільки не хотіли ухвалювати закон, який бумерангом вдарить по них же. З липня минулого року в Раді знаходився законопроект № 6027-д, але вчора йому пощастило більше.

Основні зміни

Які ж питання вирішує новий закон? В першу чергу закон чітко визначає умови припинення поручительства. Він не дозволить поручителям за кредитами ухилитися від узятих зобов'язань після ліквідації боржника або шляхом визнання поруки припиненою. За новим законом, поручительство може вважатися припиненим, якщо позичальник виконає зобов'язання або якщо кредитор протягом трьох років не подасть на поручителя позов. Якщо ж боржник ініціює свою ліквідацію, у кредитора з'явиться шанс затягати його поручителя по судах. Для цього потрібно до завершення ліквідації боржника подати до суду на поручителя. Тоді договір продовжуватиме діяти.

«Закон врегульовує питання зобов'язання поручителів у разі ліквідації або смерті боржника, а також у разі зміни основного зобов'язання боржника. Зміни до ст. 543 Цивільного кодексу передбачають, що ліквідація боржника-юрособи або смерть боржника-фізособи не припиняє обов'язки решти солідарних боржників. Ми мали окремі випадки, коли в тому числі й відомі люди організовували банкрутства і ліквідацію своєї компанії-боржника, щоб не повертати кредити за рахунок застав, наданих в забезпечення за цим боргом іншою людиною. Банк не встигав звернути стягнення на заставлене майно, а компанія-боржник вже була ліквідована, і стягнення з заставодавачів боргу ліквідованої компанії було неможливим», – розповідає начальник департаменту врегулювання і стягнення проблемної заборгованості банку «Глобус» Олена Єрмолова.

За її словами, правки до ст. 559 Цивільного кодексу виправляють ситуацію з визнанням договору поручительства припиненим, в разі якщо поручитель не погодився зі зміною зобов'язань боржника. «Через таку норму закону банки часто не могли провести реструктуризацію заборгованості, про яку просив боржник, якщо поручитель не хотів давати згоду на проведення реструктуризації, адже банк не хотів втрачати поручительство. Також були масові випадки, коли поручитель визнавав в судовому порядку свій підпис під останньою додатковою угодою до договору поруки недійсним, що неважко в українських судах. І через ці підстави весь договір визнавався припиненим», – каже Олена Єрмолова. Новим законом передбачено, що поручитель, який не погодився зі змінами в зобов'язаннях боржника, продовжує нести відповідальність за боржника.

Закон виключає норми, що дозволяють припинити іпотечний договір в судовому порядку навіть за наявності боргу за кредитом. Зараз іпотека може бути припинена за рішенням суду, якщо іпотекодержатель не взяв на баланс непродане в ході трьох торгів майно. Тепер же, в разі якщо заставна іпотека не продасться навіть після третіх торгів, договір залишатиметься чинним до погашення боргу. При цьому іпотекодержатель, як і раніше, може взяти її на баланс. Змінено підхід до вартості, за якою кредитор продаватиме іпотеку. На других торгах вартість становитиме 80% (раніше було мінімум 75%), на третіх – 70% (раніше було не менше 50%).

Закон зберігає за банком право власності на заставу після реконструкції її боржником. І якщо позичальник перебудує об'єкт нерухомості, він все одно залишатиметься в заставі. «Дуже часто на земельних ділянках, які віддаються в заставу, ведеться будівництво, і в результаті той кредитор, який одержав цю землю в заставу, не може стягнути її, тому що там є об'єкт незавершеного будівництва. Дана правка вноситься, щоб убезпечити такі випадки в майбутньому», – пояснив депутат Руслан Демчак (БПП).

Важлива норма для банків була відхилена в ході голосування. Вона стосується схеми виведення майна з-під обтяження банку. Пропонувалося, щоб у випадках, коли нерухомість заарештована, обтяжена або перебуває під якоюсь забороною, банк міг би її стягувати в разі невиконання зобов'язання за кредитом. «На практиці суди скасовують реєстрацію права власності за договором іпотеки у випадках, якщо в реєстрі є запис про арешт предмета іпотеки. Цим часто користуються недобросовісні позичальники, які самі ж ініціюють кримінальні справи, тільки щоб отримати арешт на об'єкт і не дати його кредитору. Банк витрачає роки, щоб спочатку скасувати арешт, а потім стягнути майно», – розповів FinClub один з банкірів. Однак депутати не проголосували за цю правку.

Спрощено процедуру позасудового врегулювання заборгованості. Наявність арештів щодо нерухомого майна – іпотеки більше не буде підставою для відмови в реєстрації права власності на це майно за іпотекодержателем. «На даний момент отримання рішення суду про накладення арешту на предмет іпотеки часто використовується найбільшими боржниками банківської системи з метою запобігання реєстрації за банком права власності на нерухомість, яке виступає забезпеченням за кредитом, і замість швидкого вирішення проблеми з боргом банки змушені роками ходити по всіх судових інстанціях», – кажуть в банку «Глобус».

Закон врегульовує питання, що виникають між кредитором і спадкоємцем боржника в процесі успадкування. Як і раніше, спадкоємцям позичальників дають шість місяців для звернення в банк після вступу в спадщину. Згідно із законом вони зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Документом мінімізуються ризики неможливості стягнення з спадкоємців боргів, пов'язані з ухиленням від отримання свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємець зобов'язаний буде отримати свідоцтво про право на спадщину незалежно від видів успадкованого майна і факту його обтяження. Це усуває лазівку, пов'язану з ухиленням виконання зобов'язань спадкоємцями.

Щоб перевірити факт смерті клієнта і працювати зі спадкоємцем, банкам нададуть доступ до інформації з держреєстру актів цивільного стану. Як пояснила старший юрист Ario Law Firm Олена Динник, ця норма законопроекту прийнята для уникнення в майбутньому оскарження одним із подружжя справжності укладених іншим договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, без письмової згоди іншого з подружжя. «Також це допоможе уникнути суперечок про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Для банків такий механізм дозволить не допустити виведення заставного майна з-під обтяжень, а також майна, на яке може бути звернено стягнення в порядку примусового виконання судових рішень. Разом з тим ознайомлення банків та інших фінустанов з громадянським станом фізосіб можливе тільки за письмовою їхньою згодою, причому процедуру її отримання поки недеталізовано», – звернула увагу юрист.

Також закон запроваджує механізм, що дозволяє усунути ризики незаконного відчуження автомобілів, переданих банкам в заставу без згоди кредиторів. Тепер реєстрація автомобіля, за яким є обтяження, здійснюватиметься виключно за згодою обтяжувача. «До законів «Про дорожній рух» та «Про нотаріат» вносяться зміни, що передбачають необхідність перевіряти наявність обтяжень під час перереєстрації транспортних засобів, і в разі їх виявлення здійснення перереєстрації можливе тільки за згодою обтяжувача. Відсутність подібної норми призводила до численних випадків продажу автомобілів, що знаходилися в заставі банків, без їхньої згоди і відома», – каже Олена Єрмолова.

Є кілька приємних моментів і для клієнтів банків. Тепер після повного погашення кредиту банк зобов'язаний звільнити іпотеку від обтяження протягом 14 днів. Раніше конкретного терміну в законі не було. Також закон дозволяє людям, які не можуть прийти в банк, отримати платіжну картку: вона надаватиметься за дорученням. Крім того, банкам надано законодавчу можливість укладати договори в електронному вигляді.

Бонуси для банків

Учасники ринку давно чекали на цей закон. «Зараз, коли парламентарі підтримали законодавче посилення захисту прав кредиторів, можна розраховувати на поступове зниження вартості кредитів. Адже банкам більше не потрібно закладати надвисоку оплату ризиків до ціни кредиту», – вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлинський. За його словами, низька кредитна активність банків останніми роками має коріння в слабкому законодавстві та нереформованій судовій системі.

«З одного боку, були нечесні позичальники, які через недосконалість законів ухилялися від повернення кредитів, з іншого – суди, які часто ухвалюють рішення, які суперечать нормі закону і здоровому глузду. Як результат, банки висували жорсткі вимоги до позичальників і надавали кредити тільки під захмарні відсотки», – зазначив він.

У Незалежній асоціації банків ухвалений закон назвали перемогою. «Адже законопроект забезпечить зменшення ризиків для банківських установ під час здійснення кредитних операцій і сприятиме активізації банківського кредитування за рахунок здешевлення кредитних ресурсів, що, в свою чергу, стане основою для розвитку всіх секторів економіки і залучення іноземних інвестицій», – повідомили в асоціації.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.