Спліт і нині там

За три роки законопроект про спліт, який передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг і поділ її повноважень між Нацбанком і НКЦПФР, так і не ухвалили. Хоча 20 червня 2015 року президент Петро Порошенко зареєстрував його у Верховній Раді як першочерговий, лише через рік, 7 липня 2016-го, депутати підтримали законопроект у першому читанні. Відтоді документ постійно допрацьовувався, проте на друге читання в зал так і не був винесений.

У Нацкомфінпослуг стверджують, що навіть в нинішніх реаліях небанківський ринок очищується від недобросовісних і неактивних учасників. Член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов повідомив, що в 2017 році з Держреєстру фінансових установ вони виключили 20 страхових компаній (включено чотири), 85 кредитних спілок (+1), 55 ломбардів (+14) та 117 фінкомпаній (+126). За три роки комісія виключила з реєстру 717 компаній, але при цьому внесла до нього 623 нові.

Але на небанківському ринку залишається багато «білих» плям. «Нещодавно Нацкомфінпослуг оприлюднила статистику страхового ринку. У переліку десятки найбільших страхових компаній за збиранням премій є такі, про які ніхто нічого не знає. Там працюють невеликі колективи до 10 осіб з мінімальними зарплатами. Вони збирають по кілька мільярдів гривень, але до 90% від цих зборів йде на перестрахування», – заявив заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак. Депутат навів приклади діяльності страхових компаній «Актив-Гарант», «Кремінь», «Біфест», «Проксіма».

До того ж у деяких компаній, які збирають мільярдні премії, зовсім немає ніяких страхових виплат. Серед них «Актив-Гарант» і «Біфест». І хоча Олександр Зальотов уточнив, що в квітні у цих компаній були відкликані ліцензії, це не скасовує той факт, що минулого року вони залучили 3,1 млрд грн і 1,3 млрд грн страхових премій. «Якщо відштовхуватися від даних комісії, то можу зробити припущення, що такі страхові компанії можуть використовуватися для оптимізації оподаткування. Тобто за допомогою фінансових установ не платяться податки, і це мільярди гривень. Це повинні встановити правоохоронні органи», – зазначив він.

Руслан Демчак припустив, що наявність таких великих доходів дозволяє окремим страховим компаніям лобіювати свої інтереси. «Ми розуміємо, що якщо є можливість генерувати доходи, то у них є ресурс, щоб стримувати зміни на цьому ринку. Нинішня ситуація їм вигідна, і у них є ресурс для того, щоб лобіювати свої інтереси і опиратися очищенню ринку», – сказав депутат.

Не страховим ринком єдиним

Фінансові схеми «ховаються» не тільки на страховому ринку. Перевірка ділової репутації для власників і керівників страхових та фінансових компаній є формальною, тому керівники і власники банків-банкрутів можуть почати працювати в небанківському фінансовому секторі. Олександр Зальотов каже, що комісія лише зараз почала узгоджувати свої нормативно-правові акти в частині вимог до власників і керівників фінкомпаній. «Ми активно співпрацюємо з НБУ, щоб у нас були аналогічні вимоги», – сказав Олександр Зальотов. При цьому торік було створено близько 525 нових фінкомпаній. І немає гарантій, що серед їхніх засновників або менеджерів немає банкірів з небездоганною діловою репутацією.

Більш того, саме фінкомпанії були ключовими учасниками схеми в Банку Михайлівському. Вкладники у відділенні банку укладали договори з компаніями «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ІРЦ) і «Кредитно-інвестиційний центр» (КІЦ), а після банкрутства банку ухвалено закон, який дозволив компенсувати вклади клієнтам цих фінкомпаній за рахунок держави.

Активно розвивається і ринок кредитування в небанківському секторі. За даними Нацкомфінпослуг, за минулий рік обсяг кредитів, виданих фінансовими компаніями, виріс з 18,3 млрд грн до 26,9 млрд грн – майже на 50%. У комісії стверджують, що вони кредитують за рахунок коштів власників, але джерело цих коштів не перевіряється. «Небанківський сектор – це кептивний сектор. Це не фінансовий сектор з точки зору світової практики, але це сектор, в якому посередники отримують субсидію і ведуть певні схеми, використовуючи фінансові інструменти», – вважає голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв.

У Нацбанку впевнені, що затягування спліту гальмує реформування всього банківського сектора і заважає відновленню довіри українців до фінансового сектору. «Ми втратили чотири роки в реформуванні небанківського сектора. За цей час Нацбанк провів очищення банківського сектора: ми знаємо, хто власники банків, хто їхні керівники. Ми знаємо, наскільки прозорий банківський сектор і наскільки непрозорий небанківський сектор. Велика частина речей, які відбулися в банківському секторі, в небанківському ніколи не відбудуться», – сказав начальник управління стратегії та реформування банківської системи НБУ Михайло Відякін.

Президент Української федерації убезпечення Андрій Перетяжко зазначив, що зміна кадрового складу Нацкомфінуслуг не виправдала очікувань учасників ринку. «Чотири роки тому ми раділи якісній зміні складу комісії та очікували, що новий склад продемонструє ту ж ефективність з очищення ринку, що й Нацбанк. Але цього не сталося. Нагляд над платоспроможністю СК пробуксовує. Ніхто не може дати гарантії, що СК виконуватиме свої зобов'язання», – визнає Андрій Перетяжко.

Час еволюції

Пропонований перехід від секторальної моделі нагляду, коли кожен регулятор відповідає за певний сегмент ринку, до інтегрованої не є українським ноу-хау. «Після кризи 2008-2010 років вдвічі зменшилася кількість країн, які мають секторальну модель нагляду», – стверджує Михайло Відякін.

Заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» Юлія Вітка зазначила, що ризики інтегрованої моделі є в країнах, де фінансовий сектор дуже великий і регулятор може «прогавити» щось. «В Україні небанківський фінансовий сектор не такий великий, щоб його було складно регулювати», – вважає Юлія Вітка.

На українському фінансовому ринку склалася ситуація, що саме у Нацбанку вище інституційна та фінансова спроможність, ніж у комісії, оскільки у нього й штат, і бюджет більше. Тому логічно, що саме до нього перейде контроль над більшою частиною фінансового ринку. «У Нацбанку працюють більше 5 тис. чоловік, адміністративні витрати – 1,26 млрд грн. У комісії працюють 228 осіб, бюджет за 2017 рік склав 62 млн грн», – зазначив Руслан Демчак. При цьому НБУ, на відміну від комісії, не реєструє свої нормативно-правові акти у Міністерстві юстиції, а також може проводити перевірки учасників ринку.

В той час коли для Нацкомфінпослуг діє мораторій на перевірки, вони отримують в Держрегуляторній службі дозволи на перевірки конкретних скарг споживачів. «Тому у Національного банку більше можливостей для реагування на ті виклики, які є на цьому ринку», – додав депутат. Ще два роки тому в Нацбанку створено департамент, який займався підготовкою методологічної бази і моніторингом ситуації на небанківському ринку, оскільки розраховували на швидке ухвалення закону щодо спліту.

У Нацбанку готові до діалогу і запевняють, що завдання «задавити» небанківський ринок немає. Перехід до нової системи регулювання буде максимально безболісним для учасників ринку, і побоювання щодо «смерті» небанківського ринку є безпідставними. Якщо раніше йшлося про перехідний період терміном на шість місяців, то тепер цей термін збільшено вдвічі. «При цьому ще рік нам знадобиться на напрацювання разом з ринком усіх законодавчих змін на небанківському ринку, щоб в подальшому запроваджувати євродирективи», – сказав Михайло Відякін.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.