Україну не «зливають»

Україну не «зливають»

Переговори щодо реструктуризації держборгу заходять у глухий кут. У Мінфіні повідомили, що кредитори не погоджуються на пропозиції України, вважаючи, що НБУ може допомогти Мінфіну в погашенні держборгу. Подібні заяви свідчать про затягування переговорів – у Мінфіні вже визнали, що можуть не досягти компромісу з приватними кредиторами до отримання другого траншу МВФ у липні.


Перекидання боргу

Міністерство фінансів ризикує зайти в глухий кут у переговорах із зовнішніми кредиторами про необхідність haircut (часткове списання) держборгу. Вчора відомство розкрило подробиці п'ятничної телефонної розмови зі спеціальним комітетом, який представляє інтереси зовнішніх кредиторів України на суму понад $10 млрд. У Мінфіні підкреслили, що «пропозиція, озвучена комітетом з формату реструктуризації українського боргу, залишається незмінною». Це означає, що кредитори не бажають йти на поступки Мінфіну, який пропонує часткове списання.

Кредитори запропонували свій варіант зменшення боргового навантаження: «перекласти їхні вимоги на рахунки Національного банку України». У Мінфіні вже назвали таку пропозицію неприйнятною. «Це передбачає використання для сплати за боргами резервів НБУ, що є порушенням законодавства України і в цілому суперечить найкращим практикам центральних банків», – йдеться в його повідомленні. «Законодавство розмежовує зобов'язання НБУ і Мінфіну та їх відповідальність. Просто так перекинути борги з Мінфіну на Нацбанк не можна», – підтверджує старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Росія не входить до комітету кредиторів, оскільки все ще розраховує, що Україна в грудні 2015 року в повному обсязі погасить єврооблігації на $3 млрд. Учора заступник міністра фінансів РФ Сергій Сторчак заявив, що Зовнішекономбанк (володіє Промінвестбанком) вже повідомив Euroclear, що єдиним власником цих паперів є Російська Федерація.

Біг з перешкодами

Суперечки між Україною та кредиторами трапляються не вперше. Більше місяця тому сторони звинувачували одна одну в небажанні йти на компроміс. «Подібні заяви свідчать про те, що процес переговорів йде», – вважає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Ймовірність того, що уряду все ж вдасться домовитися про реструктуризацію заборгованості, залишається. До того ж глава Мінфіну Наталія Яресько та прем'єр-міністр Арсеній Яценюк з 8 по 10 червня перебуватимуть з робочим візитом в США, а отже можуть продовжити переговори з кредиторами.

Вимоги кредиторів «перекласти» борг з Мінфіну на Нацбанк експерти вважають необґрунтованими. «Інвестори проти haircut і, очевидно, пропонують перенести частину боргу на Нацбанк, щоб зменшити навантаження на бюджет і таким чином виконати вимоги МВФ», – говорить Сергій Фурса. Він нагадує, що свого часу Греція за допомогою ряду транзакцій приховала від кредиторів реальний обсяг держборгу. «Це і стало однією з причин дуже глибокої кризи. Отже відмова Мінфіну діяти за вказівкою кредиторів заслуговує на схвалення», – вважає Сергій Фурса.

Необхідність досягти угоди з кредиторами про реструктуризацію боргового тягаря (включаючи зміну суми боргу, процентної ставки і термінів погашення) відповідає цілям програми розширеного фінансування МВФ. Міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що реструктуризація дуже важлива для прийняття рішення Фондом, але не є необхідною умовою для отримання другого траншу. Він очікується вже в липні в розмірі $1,7 млрд. «Це не структурний маяк, але вирішення цього питання є важливим показником для Фонду, для його розуміння стану переговорів», – зазначила глава Мінфіну в інтерв'ю ZN.UA. Тобто навіть якщо Україна не досягне консенсусу з інвесторами, МВФ може виділити черговий транш.

Якщо МВФ дивитиметься крізь пальці на суперечки Мінфіну з кредиторами, Україна матиме більше часу, щоб домовитися. Але крайній термін – початок осені. «Найближче погашення єврооблігацій буде у вересні, потім у жовтні, а в грудні – погашення «російських» євробондів. До цього в червні ми маємо заплатити купон з 3-мільярдного випуску 2013 року і випуску 2006-го, а в липні – з випуску єврооблігацій 2012 року. Проте купонні виплати значно менш критичні, ніж погашення, тому вони не впливатимуть на хід переговорів», – каже Тарас Котович.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу