Пошта ва-банк

«Укрпошта» знову воскресила ідею свого перетворення на фінансову установу. Щоправда, про отримання банківської ліцензії та створення поштового банку зараз не йдеться. П'ятирічна стратегія «Укрпошти» на період до 2021 року передбачає прийняття законодавства, яке дозволить поштовому оператору надавати невластиві йому фінансові послуги.

Доставка листів, преси та посилок усе ще приносить «Укрпошті» більшу частину доходів (53%). Друге важливе джерело грошей – плата Пенсійного фонду за виплату пенсій (32%), які пенсіонери отримують готівкою в поштових офісах або від листоноші. «Укрпошта» також заробляє на прийомі платежів ЖКГ (9%) і грошових переказах (5%).

Компанія зараз виплачує 45% пенсій і проводить 28% грошових переказів. При цьому вона поступово втрачає споживачів: їх переманюють банки, які зараховують пенсію на платіжні картки, пропонують підвищені відсотки за депозитами і зручні сервіси для оплати ЖКП платіжними картками. «Укрпошта» хоче надавати споживачам ідентичні послуги: відкривати і обслуговувати спеціальні поштові рахунки, зараховувати на них пенсії, соціальні виплати та грошові перекази. До поштових рахунків випускатимуться платіжні картки державної системи «Простір». Також поштовий оператор займеться інкасацією. «Укрпошта» не кредитуватиме за рахунок грошей на поштових рахунках. Але зможе за агентськими договорами продавати послуги інших банків (видавати їх кредити і залучати їм депозити).

Нова модель бізнесу повинна зменшити обіг готівки. «Цільова аудиторія – сьогоднішні клієнти «Укрпошти», які оперують кешем (пенсії, комунальні платежі й торгівля). Якщо навіть 10% з них перейдуть на безготівкові платежі, то близько 14 млрд грн з готівкового ринку перейдуть у безготівковий. Таким чином ми зможемо зменшити обсяги інкасації в селах хоча б на суму взаємозаліку. Наприклад, бабуся отримує пенсію, відразу оплачує комуналку, купує товари. А ми привезли туди гроші, відвезли назад. З рахунками від цього можна буде піти», – повідомили FinClub у прес-службі «Укрпошти». Йдеться в першу чергу про 16 млн українців, які живуть в 28 тис. невеликих населених пунктах, де практично немає банків, але є офіс «Укрпошти».

Місця присутності

Ініціатива «Укрпошти» щодо масової емісії карток «Простір» є простим способом для реалізації мети Нацбанку довести частку цих карток до 30% вже до 2020 року, зменшивши частку систем VISA і MasterCard. Втім, звичайна роздача пенсіонерам або сільським жителям платіжних карток навряд чи відучить їх від кеша. Розвитку cashless-економіки заважає низька фінансова грамотність населення і слабкий розвиток платіжної інфраструктури поза міст-мільйонників. З подібним вже стикався Ощадбанк: він у 2012 році випустив 6 млн карток НСМЕП (попередня назва системи «Простір») для виплати компенсації вкладів Сбербанку СРСР, українці зняли з цих карток гроші та більше не користувалися ними.

Відтоді державна платіжна система модернізувалася – її картки вже приймають більшість банкоматів і POS-терміналів. Але ці пристрої дуже непросто знайти в невеликих населених пунктах. Тому «Укрпошті» необхідно буде витрачатися на розвиток технологій та встановлення платіжних пристроїв. «У розпорядженні «Укрпошти» близько 12 тис. відділень (для порівняння: у Ощадбанку їх 3,6 тис.), що є безумовною перевагою в разі успішного запуску державного поштового гіганта як фінансової організації. Але в нинішніх реаліях актуальною є конкуренція не стільки кількістю, скільки якістю, мобільністю й технологічністю. Сьогодні успішними є ті банки, які можуть запропонувати клієнтам інновації, швидкість, безперебійність, високий рівень роботи над клієнтськими емоціями», – говорить начальник відділу сегмента масового ринку Укрсоцбанку Дмитро Сахно.

Фінансові послуги «Укрпошти» будуть затребувані в населених пунктах, де взагалі немає банків. Хоча «Укрпошта» також постійно скорочувала свою мережу – протягом десяти років закрила майже 4 тис. відділень. Питання викликає здатність компанії перевчити 73-тисячний персонал, а також забезпечити комп'ютерною технікою 80% офісів. «Якщо приватні банки не бажають працювати в селах, то держава має забезпечити їх жителям доступ до фінансових послуг. «Укрпошта» там вже працює, тому є логічним кандидатом для цього, – вважає старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. – Але що ефективніше: делегувати цю соціальну функцію «Укрпошті» або провести тендер серед приватних банків на надання цих соціальних послуг за рахунок бюджету? Залучення «Укрпошти» – більш швидке й просте рішення. Але державні компанії, на жаль, часто менш ефективні, ніж приватні».

Для повноцінної роботи з фінансами «Укрпошті» доведеться провести повну модернізацію, а вона забере роки. «Потрібно вирішити питання щодо інфраструктури, персоналу, співпраці з національною платіжною системою «Простір», багатомільярдного держфінансування, залучення досвідчених і професійних, можливо навіть іноземних топ-менеджерів, технічного переоснащення», – перераховує Дмитро Сахно. П'ятирічна програма модернізації «Укрпошти» оцінена у $507 млн. Зокрема, на закупівлю 2500 банкоматів витратять $38 млн, комп'ютеризацію відділень – $52 млн, впровадження IT-систем – $31 млн.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.