Суперечка за гроші для вкладників

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб незаконно видав неплатоспроможному Укрінбанку цільову позику на 1,46 млрд грн для виплати компенсації його вкладникам. Такого висновку 26 вересня дійшов Господарський суд Києва у справі № 910/14240/16. В рамках цього розгляду компанія «Укрінком» (правонаступник Укрінбанку) вимагала визнати договір позики недійсним, оскільки ще в березні Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною саму неплатоспроможність Укрінбанку.

Як повідомляв FinClub, Нацбанк визнав Укрінбанк неплатоспроможним 24 грудня 2015 року – тимчасова адміністрація увійшла 25 грудня на період до 24 березня 2016-го. А 1 лютого ФГВФО надав банку позику на 1,46 млрд грн під 12,5% річних. Через тиждень тимчасовий адміністратор Укрінбанку передав Фонду в якості застави центральний офіс банку площею 4,3 тис. кв. м і вартістю 156,4 млн грн. Однак вже 16 березня Окружний адміністративний суд Києва за позовом власника банку Володимира Клименка визнав незаконним віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Після чого він виграв у регулятора всі судові інстанції.

Іпотечний договір між ФГВФО і банком 8 лютого підписав тимчасовий адміністратор Ірина Біла, яка діяла на підставі рішень НБУ і ФГВФО, «протиправність яких встановлена судом». Це, на думку судді Наталії Плотницької, позбавляє законності рішення тимчасового адміністратора. «Суд доходить висновку про наявність підстав для визнання недійсним іпотечного договору від 8.02.2016 в зв'язку з тим, що угода підписана особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення таких дій», – йдеться в рішенні суду. Недійсними було визнано і договір застави, і сам договір позики. Тепер «Укрінком» повинен повернути Фонду 1,46 млрд грн, а Фонд йому – відсотки.

Суперечка триває

Фонд гарантування оскаржить це рішення суду. «Суд у якості аргументів використав судові рішення, які на дату укладення угод ще не існували. Зокрема, мова йде про постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня у справі № 826/1162/16, якою оскаржено рішення про визнання ПАТ «Укрінбанк» неплатоспроможним. При цьому договір цільової позики та іпотечний договір було укладено за місяць до цього – 1 і 8 лютого», – підкреслили у ФГВФО.

До того ж суд не залучив у якості третьої сторони ліквідатора Укрінбанку Романа Оберемка. «Госпсуд Києва грубо порушив норму процесуального законодавства, що призведе до скасування зазначеного рішення судом апеляційної інстанції», – впевнені в Фонді.

Суд зобов'язав Нацбанк повернути Укрінбанку банківську ліцензію, яку він досі не повернув, пославшись на відсутність в законодавстві процедури скасування визнання банку неплатоспроможним. Регулятор очікує вказівок суду з цього приводу, але поки їх не отримав.

Питання грошей

У «Укрінкомі» пообіцяли сьогодні прокоментувати питання повернення Фонду 1,46 млрд грн. Але раніше в компанії обіцяли розрахуватися тільки перед клієнтами банку, які не отримували виплати Фонду. Про плани заплатити 1,78 млрд грн боргу Фонду в «Укрінкомі» нічого не казали.

«В ході здійснення процедури виведення банку з ринку Фонд виплатив більше 1,78 млрд грн. Виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам здійснювалися за рахунок кредитних коштів, залучених Фондом у Мінфіну. Ці кошти повинні повернутися до бюджету країни», – стверджують у Фонді. Але вкладникам Укрінбанку, які отримали від ФГВФО компенсацію втрачених депозитів, ці судові рішення поки нічим не загрожують.

Фонд буде конфліктувати з компанією «Укрінком». Визнання кредитного договору недійсним означає, що позичальник повинен повернути кошти кредитору в повному обсязі. «У разі недійсності угоди кожна сторона повинна повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання угоди, або, в разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість отриманого згідно з цінами, які існують на момент відшкодування. За кредитним договором позичальник отримує певні кошти, які зобов'язується повернути у встановлений термін і виплатити відсотки. Отже, в разі визнання договору недійсним позичальник повертає всі гроші, отримані за договором», – констатує юрист юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Наталія Ляшенко.