Велике виведення

Керівництво кредитної спілки «Володар» підозрюється у виведенні грошей у великих масштабах. 30 вересня Святошинський районний суд Києва дозволив слідчому отримати доступ до документів і рахунків КС «Володар», що містять банківську таємницю, у банку «Національний кредит». Про це йдеться в рішенні суду у справі № 759/15441/15-к.

Правоохоронні органи встановили, що в жовтні минулого року «Володар» видав п'яти клієнтам кредити на загальну суму 20,1 млн грн. Один з них перевищив ліміт кредиту на одного члена в розмірі 20% від капіталу спілки. Решта кредитів близькі до цього ліміту: з 27 жовтня до 4 листопада 2014-го були видані кредити на 21%, 19%, 19,83%, 13% і 8% від капіталу. Це правопорушення виявила Нацкомфінпослуг в той період, коли в.о. голови був нинішній народний депутат Максим Поляков, і передала дані до правоохоронних органів. Сама комісія не могла перевірити «Володар» через встановлений в 2014 році мораторій на перевірки.

Правоохоронці підозрюють службових осіб КС у зловживанні своїм становищем з метою одержання неправомірної вигоди та виведення коштів зі спілки. «Слід враховувати наявну небезпеку втрати своїх вкладів іншими членами кредитної спілки у зв'язку з можливими зловживаннями посадовими особами кредитної спілки «Володар» в частині виведення грошових коштів, а також необхідність перевірки осіб, на ім'я яких були надані великі кредити, у зв'язку з можливим використанням даних трьох осіб при укладенні кредитних договорів», – йдеться в постанові суду. Слідчий вказує на те, що головою наглядової ради КС «Володар» є голова наглядової ради збанкрутілого Терра Банку. Крім того, спілка обслуговувалася в збанкрутілому Південкомбанку.

У зв'язку з цим правоохоронці почали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100080011062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 Кримінального кодексу. Йдеться про зловживання повноваженнями з метою отримання вигоди всупереч інтересам підприємства. Таке правопорушення карається штрафом у розмірі 2,55-60 тис. грн або арештом до трьох місяців або тюремним ув'язненням на термін до двох років.

У кредитній спілці «Володар» не відповіли на питання FinClub про видачу цих позик.

Давній інтерес

«Володар» вже здійснював схожі правопорушення. Як повідомляв FinClub, з 1 січня 2011 року до 30 вересня 2013-го КС видав кредити на 14 млн грн особам з дуже низькою платоспроможністю. МВС встановило, що КС видавав кредити на суму 1 млн грн позичальникам з доходами, що не перевищували 25 тис. грн на рік. Підписи тих самих позичальників на кредитних договорах і на додатках до них відрізнялися. Слідчі отримали свідчення однієї з позичальниць про те, що вона жодних договорів з КС не підписувала, коштів не вносила і нічого не отримувала з каси КС.

Проте учасники ринку сумніваються в тому, що дії кредитної спілки можуть мати кримінальний характер. «"Володар" займається кредитуванням житла. А 20 млн грн на п'ять позичальників – по 4 млн грн на кожного – не така вже й велика сума. Це порушення показників спілки, але кримінального характеру тут немає. Нацкомісія може тільки зробити їм припис, щоб усунути це порушення», – говорить президент Національної асоціації кредитних спілок України Петро Козинець.

Довгострокові наслідки

Нацкомфінпослуг не може суворо покарати кредитну спілку за такі правопорушення. Суть діяльності кредитних спілок полягає в тому, що вони могли б працювати навіть без ліцензій. У цьому випадку КС може залучати пайові внески і кредитувати за рахунок капіталу. Ліцензії потрібні, щоб почати залучати депозити та інші кошти для кредитування.

Але в майбутньому ситуація повинна змінитися. Стратегія розвитку фінансового ринку до 2020 року передбачає, що наглядом за роботою кредитних спілок займеться Нацбанк. Судячи з того чищення, яке він проводить на банківському ринку (за півтора року неплатоспроможними визнано вже майже 60 банків), на ринку кредитних спілок відбудуться великі зміни. «Ми маємо взяти на себе більшість функцій Нацкомфінпослуг. Але парламентський комітет не підтримав відповідний законопроект. Це свідчить про те, що фінансовий ринок не хоче, щоб у них з'явився такий регулятор, який є у банків», – говорить перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.