Росії дали термін Міністр фінансів РФ Антон Силуанов rbc.ru

Росії дали термін

Більшість іноземних приватних кредиторів підтримали запропоновані Україною умови реструктуризації єврооблігацій. Це дозволить списати $3 млрд. Заощадити ще $600 млн поки не вдається: Фонд національного добробуту Росії, який володіє частиною бондів, вважає цей борг суверенним і чекає його погашення. Останнє слово за МВФ, і якщо він переконає РФ піти на реструктуризацію, її нові умови будуть навіть гіршими за нинішні.



14 жовтня більшість власників суверенних єврооблігацій України прийняли «надзвичайну резолюцію», погодившись із запропонованими Україною умовами реструктуризації. «Цей успіх є результатом семи місяців інтенсивної роботи всієї української влади, яку координував Мінфін, щоб переконати власників українських єврооблігацій у необхідності реструктуризації боргу», – повідомили в Міністерстві фінансів.

Згода отримана від власників єврооблігацій на суму близько $15 млрд. Списання 20% дозволить Україні заощадити відразу ж біля $3 млрд і протягом найближчих чотирьох років уникнути погашення паперів на $8,5 млрд. «Нові боргові папери в рамках реструктуризації євробондів будуть випущені в середині листопада», – уточнила міністр фінансів Наталія Яресько. На 1 вересня поточного року державний і гарантований борг становив $70,5 млрд.

На голосування не з'явилися

Фонд національного добробуту Росії, який викупив весь випуск єврооблігацій на суму $3 млрд із погашенням у грудні 2015 року, не взяв участі в голосуванні. На зборах власників цих бондів не було кворуму (для визнання зборів такими, що відбулися, на них мали з'явитися власники 66,6% випуску). «29 жовтня ми пропонуємо Росії ще раз прийняти для себе рішення: вони хочуть отримати умови, які ми запропонували всім кредиторам, – часткове списання та реструктуризація боргів, або вони вважають себе унікальними. Якщо вважають, що унікальні, то ми готові до судового розгляду з Російською Федерацією. Інших умов Росія не отримає», – заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. На повторному засіданні кворум знизиться до 33,3% голосів. «Якщо кворуму не буде і вдруге, тоді буде вважатися, що власники відмовилися від запропонованих умов реструктуризації», – пояснив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Переговорники також займаються боргом Києва. «Щодо Києва переговори ведуться. Домовленості поки немає. Ми підтримуємо Київ у рішенні призупинити платежі та сподіваємося, що кредитори зрозуміють, що потрібно робити реструктуризацію місту», – уточнила Наталія Яресько.

Новорічний сюрприз

Відтоді як Україна навесні оголосила про плани провести реструктуризацію євробондів, Росія неодноразово заявляла про те, що вимагає погашення боргу вчасно і в повному обсязі. Термін оплати єврооблігацій на $3 млрд, випущених в грудні 2013 року під ставку прибутковості 5% річних, настає 20 грудня 2015-го. Зазвичай позичальникові дається ще 10 днів для оплати боргу (як це було з облігаціями у вересні 2015-го), після чого за ними можуть зафіксувати дефолт.

Двосторонні переговори Україна з Росією не вела, але в письмовій формі запрошувала її приєднатися до реструктуризації. Єдина зустріч, схожа на переговори, відбулася 10 жовтня і нічим добрим не закінчилася. «Ми не є комерційним кредитором, ми є сувереном, тому для нас такі умови неприйнятні», – заявляв міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Наталія Яресько підкреслювала, що «російські» єврооблігації український Мінфін розглядає як комерційний борг, оскільки єврооблігації з погашенням в грудні 2015-го випускалися на Ірландській фондовій біржі за тими ж правилами, що й інші бонди.

Право голосу

Для проведення обміну єврооблігацій Мінфін встановив тимчасовий мораторій на розрахунок із зовнішніми кредиторами. Під мораторій підпадають сім випусків єврооблігацій України і два випуски Finipro, за якими до 1 грудня планувалося погашення емісії або виплата доходу. Оскільки РФ вже дала зрозуміти, що і 29 жовтня вона проігнорує пропозицію України, ніяких дій з цим боргом не буде до 20 грудня, планової дати погашення.

У грудні Кабмін продовжить мораторій, щоб Мінфін мав юридичне право не платити за «російським» боргом. Після чого Росія, щоб отримати $3 млрд, поскаржиться на Україну в МВФ. Йдеться про те, що програма співпраці України з Фондом передбачає наші зобов'язання вчасно платити за боргами перед державними кредиторами. Тому саме МВФ повинен поставити крапку в питанні статусу боргу. «У Росії є варіант вимагати визнання боргу офіційним. Це визнання – в компетенції МВФ», – говорить заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. Антон Силуанов вже попередив, що «Москва готова оскаржити рішення МВФ у разі несплати Україною $3 млрд боргу».

Щоправда, подати заявку Росія зможе тільки після невиплати Україною боргу, тобто в січні 2016-го. «Але за фактом це станеться ще пізніше», – каже Тарас Котович. Як пояснив FinClub співрозмовник в Мінфіні, умови випуску єврооблігацій передбачають тривалу процедуру пред'явлення вимог, тому висунути претензії Росія зможе тільки через кілька місяців після непогашення. Рада керівників МВФ розгляне її заявку і прийме рішення, є «російські» єврооблігації суверенним або комерційним боргом.

Рада керівників МВФ може вважати «російський» борг суверенним, тоді, на думку Марії Репко, співпраця України з Фондом може опинитися під загрозою. Є кілька виходів із ситуації. По-перше, МВФ може переглянути програму співпраці з Україною. Зараз під реструктуризацію підпадає виключно комерційний борг, а Фонд міг би вирішити, чи продовжити фінансування України в разі непогашення нею частини суверенного боргу. Другий сценарій – повна оплата боргу перед країною-агресором для України категорично неприйнятна. Президент РФ Володимир Путін хотів би саме цього. «Мені здається, що легше піти таким шляхом: додати Україні $3 млрд, щоб вона могла розплатитися, і всі були б задоволені і працювали б без такої напруги», – заявив він.

У разі відмови України платити Росія подасть заявку на реструктуризацію її боргу в Паризькому клубі кредиторів. «Тоді Росія навряд чи зможе отримати навіть такі умови, як їй пропонують зараз. Їй, наприклад, можуть не запропонувати потім варрантів, прив'язаних до зростання ВВП України. До того ж у практиці Паризького клубу були випадки, коли приймалося рішення списати значно більше, ніж 20%», – попереджає Тарас Котович.

Якщо ж рада керівників МВФ вважатиме «російський» борг комерційним, а РФ не захоче піти на добровільну реструктуризацію, то долю боргу вирішуватимуть члени Лондонського клубу кредиторів. А сторони конфлікту розпочнуть тривалу судову тяганину. «Процедурно ці кроки здійснюватиме Росія, а не Україна. Україна запропонувала умови, Росія може на них або погодитися, або піти до суду», – говорить Марія Репко.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу