14 жовтня більшість власників суверенних єврооблігацій України прийняли «надзвичайну резолюцію», погодившись із запропонованими Україною умовами реструктуризації. «Цей успіх є результатом семи місяців інтенсивної роботи всієї української влади, яку координував Мінфін, щоб переконати власників українських єврооблігацій у необхідності реструктуризації боргу», – повідомили в Міністерстві фінансів.

Згода отримана від власників єврооблігацій на суму близько $15 млрд. Списання 20% дозволить Україні заощадити відразу ж біля $3 млрд і протягом найближчих чотирьох років уникнути погашення паперів на $8,5 млрд. «Нові боргові папери в рамках реструктуризації євробондів будуть випущені в середині листопада», – уточнила міністр фінансів Наталія Яресько. На 1 вересня поточного року державний і гарантований борг становив $70,5 млрд.

На голосування не з'явилися

Фонд національного добробуту Росії, який викупив весь випуск єврооблігацій на суму $3 млрд із погашенням у грудні 2015 року, не взяв участі в голосуванні. На зборах власників цих бондів не було кворуму (для визнання зборів такими, що відбулися, на них мали з'явитися власники 66,6% випуску). «29 жовтня ми пропонуємо Росії ще раз прийняти для себе рішення: вони хочуть отримати умови, які ми запропонували всім кредиторам, – часткове списання та реструктуризація боргів, або вони вважають себе унікальними. Якщо вважають, що унікальні, то ми готові до судового розгляду з Російською Федерацією. Інших умов Росія не отримає», – заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. На повторному засіданні кворум знизиться до 33,3% голосів. «Якщо кворуму не буде і вдруге, тоді буде вважатися, що власники відмовилися від запропонованих умов реструктуризації», – пояснив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Переговорники також займаються боргом Києва. «Щодо Києва переговори ведуться. Домовленості поки немає. Ми підтримуємо Київ у рішенні призупинити платежі та сподіваємося, що кредитори зрозуміють, що потрібно робити реструктуризацію місту», – уточнила Наталія Яресько.

Новорічний сюрприз

Відтоді як Україна навесні оголосила про плани провести реструктуризацію євробондів, Росія неодноразово заявляла про те, що вимагає погашення боргу вчасно і в повному обсязі. Термін оплати єврооблігацій на $3 млрд, випущених в грудні 2013 року під ставку прибутковості 5% річних, настає 20 грудня 2015-го. Зазвичай позичальникові дається ще 10 днів для оплати боргу (як це було з облігаціями у вересні 2015-го), після чого за ними можуть зафіксувати дефолт.

Двосторонні переговори Україна з Росією не вела, але в письмовій формі запрошувала її приєднатися до реструктуризації. Єдина зустріч, схожа на переговори, відбулася 10 жовтня і нічим добрим не закінчилася. «Ми не є комерційним кредитором, ми є сувереном, тому для нас такі умови неприйнятні», – заявляв міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Наталія Яресько підкреслювала, що «російські» єврооблігації український Мінфін розглядає як комерційний борг, оскільки єврооблігації з погашенням в грудні 2015-го випускалися на Ірландській фондовій біржі за тими ж правилами, що й інші бонди.

Право голосу

Для проведення обміну єврооблігацій Мінфін встановив тимчасовий мораторій на розрахунок із зовнішніми кредиторами. Під мораторій підпадають сім випусків єврооблігацій України і два випуски Finipro, за якими до 1 грудня планувалося погашення емісії або виплата доходу. Оскільки РФ вже дала зрозуміти, що і 29 жовтня вона проігнорує пропозицію України, ніяких дій з цим боргом не буде до 20 грудня, планової дати погашення.

У грудні Кабмін продовжить мораторій, щоб Мінфін мав юридичне право не платити за «російським» боргом. Після чого Росія, щоб отримати $3 млрд, поскаржиться на Україну в МВФ. Йдеться про те, що програма співпраці України з Фондом передбачає наші зобов'язання вчасно платити за боргами перед державними кредиторами. Тому саме МВФ повинен поставити крапку в питанні статусу боргу. «У Росії є варіант вимагати визнання боргу офіційним. Це визнання – в компетенції МВФ», – говорить заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. Антон Силуанов вже попередив, що «Москва готова оскаржити рішення МВФ у разі несплати Україною $3 млрд боргу».

Щоправда, подати заявку Росія зможе тільки після невиплати Україною боргу, тобто в січні 2016-го. «Але за фактом це станеться ще пізніше», – каже Тарас Котович. Як пояснив FinClub співрозмовник в Мінфіні, умови випуску єврооблігацій передбачають тривалу процедуру пред'явлення вимог, тому висунути претензії Росія зможе тільки через кілька місяців після непогашення. Рада керівників МВФ розгляне її заявку і прийме рішення, є «російські» єврооблігації суверенним або комерційним боргом.

Рада керівників МВФ може вважати «російський» борг суверенним, тоді, на думку Марії Репко, співпраця України з Фондом може опинитися під загрозою. Є кілька виходів із ситуації. По-перше, МВФ може переглянути програму співпраці з Україною. Зараз під реструктуризацію підпадає виключно комерційний борг, а Фонд міг би вирішити, чи продовжити фінансування України в разі непогашення нею частини суверенного боргу. Другий сценарій – повна оплата боргу перед країною-агресором для України категорично неприйнятна. Президент РФ Володимир Путін хотів би саме цього. «Мені здається, що легше піти таким шляхом: додати Україні $3 млрд, щоб вона могла розплатитися, і всі були б задоволені і працювали б без такої напруги», – заявив він.

У разі відмови України платити Росія подасть заявку на реструктуризацію її боргу в Паризькому клубі кредиторів. «Тоді Росія навряд чи зможе отримати навіть такі умови, як їй пропонують зараз. Їй, наприклад, можуть не запропонувати потім варрантів, прив'язаних до зростання ВВП України. До того ж у практиці Паризького клубу були випадки, коли приймалося рішення списати значно більше, ніж 20%», – попереджає Тарас Котович.

Якщо ж рада керівників МВФ вважатиме «російський» борг комерційним, а РФ не захоче піти на добровільну реструктуризацію, то долю боргу вирішуватимуть члени Лондонського клубу кредиторів. А сторони конфлікту розпочнуть тривалу судову тяганину. «Процедурно ці кроки здійснюватиме Росія, а не Україна. Україна запропонувала умови, Росія може на них або погодитися, або піти до суду», – говорить Марія Репко.