Сканування крипторинку

Україна за підсумками 2017 року увійшла до топ-10 країн за кількістю користувачів криптовалют, йдеться в дослідженні Офісу ефективного регулювання «Зелена книга: регулювання ринку криптовалют». Аналітики BRDO встановили, що офіційно жодна юридична особа не декларує ведення в Україні діяльності на ринку криптовалют, хоча в реальності в країні є уся інфраструктура: покупці та продавці криптовалют, криптовалютні біржі, майнери криптовалют і навіть творці нових криптовалют, які організували успішні ICO.

Криптовалютами торгують українські біржі Exmo, Kuna і BTC Trade UA. Але якщо останні дві біржі проводять операції з криптовалютами тільки за гривню, то Exmo також пропонує транзакції в доларах США, євро, російських рублях і польських злотих. Щодня на біржах укладаються угоди на суму до $1,9 млн в еквіваленті: на Exmo – $1,275 млн, Kuna – $403 тис., BTC Trade UA – $232 тис. Найбільше торгуються у нас валюти ті ж самі, що й на світовому ринку: Bitcoin та Ethereum.

Існують також онлайн-обмінники криптовалют: мінімум 38 сайтів пропонують обміняти гривні на криптовалюту. Найбільш популярним є Bitcoin – операції з ним здійснюють в 34 пунктах, тоді як Ethereum посідає друге місце з 22 обмінними сайтами. Попитом також користується Litecoin, з яким працюють 20 обмінників. Обмін криптовалют можуть провести і офлайн, але за попередньою домовленістю через Інтернет. Цим займаються 4 тис. чоловік.

Помітними учасниками ринку є компанії – емітенти токенів криптовалют. У 2017-2018 роках вже пройшло близько 25 ICO компаній з українським походженням. Користувачі криптовалют перерахували їм $99,3 млн. Лідерами зі збору коштів стали Rentberry ($30 млн), DMarket ($10,5 млн) і SocialMedia.Market ($8,5 млн). Результати деяких ICO не розголошуються.

Згідно з даними Coinmarketcap, з 13 зазначених BRDO криптовалют на ринку торгуються і мають капіталізацію тільки шість. Найдорожчою «українською» криптовалютою став MinexCoin ($35 млн). У цьому списку немає криптовалюти Karbo (від слова «карбованець») вартістю $3,34 млн.

Крім успішних розміщень були ICO з ознаками шахрайства. У лютому 2017-го проект Swiscoin в ході ICO залучив понад $500 тис., але ніяких реальних послуг або продуктів надано не було. У серпні правоохоронці вилучили у організаторів ICO гроші та зброю.

Важливою групою стейкхолдерів стали майнери криптовалют. Оцінка цього ринку є надзвичайно проблематичною, оскільки добута криптовалюта відразу стає частиною глобального ринку і не має географічної прив'язки. При цьому в Україні розташовані компанії, що пропонують послуги з встановлення майнінгових ферм «під ключ» або оренди потужностей для майнінгу. За експертними оцінками BRDO, розмір цього сегмента майнінгу може досягати $100 млн.

 

Проблема дефініцій

«У ринку криптовалют в Україні є свої ознаки, і є основні гравці. Також є оціночні обсяги ринку. Але при цьому відсутня будь-яка офіційна статистика, кількість зайнятих людей в цьому сегменті, немає сплачених податків і зборів, які недоотримує держава. Де-факто ринок є і розвивається, але де-юре його немає, тому що немає державного регулювання», – говорить голова IT-сектора BRDO Олександр Кубраков.

На його думку, криптовалюти пішли в тінь в Україні через невизначену позицію фінансових регуляторів. У 2014 році в НБУ назвали криптовалюти грошовим сурогатом, але вже наприкінці 2017 року НБУ публічно відхрестився від цієї позиції. 30 листопада Нацбанк і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку заявили, що «криптовалюта» не є валютою, платіжним засобом, валютною цінністю, електронними грошима, цінними паперами або грошовим сурогатом. Але регулятори при цьому не змогли дати визначення криптовалюти, а запропонували почекати, поки в інших країнах з’явиться чітка відповідь на питання, що це таке.

Через відсутність правового статусу учасники ринку не розуміють правових наслідків своїх дій, не платять податків і не потребують ліцензії на майнінг. У BRDO вважають, що легалізацію крипторинку можна провести в два етапи. На першому етапі Міністерство фінансів і Державна фіскальна служба повинні письмово роз'яснити, що криптовалюта є нематеріальним активом, а Держспецзв'язку – підтвердити, що майнінг не потребує ліцензії.

На другому етапі знадобляться зміни в закон про запобігання відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. У нього потрібно включити поняття «віртуальні валюти», а провайдерів, залучених до послуг з обміну віртуальними і фіатними валютами, зробити суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Подібні заходи 14 травня Рада ЄС внесла правками до директиви 2015/849/ЄС. Україна повинна імплементувати їх протягом 21 місяця.

Шлях до легальності

Позиція держорганів незабаром зміниться із заперечення криптовалют на сприяння в роботі з ними. «У Кабміні вдалося проштовхнути компромісне рішення про те, щоб внести майнінг до кодів КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності). Це фактично дозволить легалізувати майнінг і таким чином зняти тиск правоохоронних органів на майнерів. Впровадження КВЕД для майнерів зараз знаходиться на узгодженні в Євростаті, тому Україні треба буде узгодити регуляторну політику з європейською», – говорить голова комітету з питань інформатизації та зв'язку Верховної Ради Олександр Данченко.

Рада національної безпеки і оборони ще в січні доручила фінансовим регуляторам взяти крипторинок під контроль. Як розповів FinClub заступник голови НБУ Олег Чурій, у регуляторів вже майже готова концепція регулювання крипторинку. «В основі концепції те, що криптовалюти будуть визнані одним з видів активів, які торгуються на майданчиках. Регулятором цього ринку виступатиме Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку», – повідомив він. Діяльність на ринку криптовалют ліцензуватимуть, а учасники ринку будуть відповідальні за дотримання фінансового моніторингу під час операцій.

НКЦПФР готує пропозиції щодо криптовалют. «У рамках правового поля ми могли б підтягнути їх під поняття товару», – говорить член комісії Максим Лібанов. Він вважає, що всі питання треба врегулювати на рівні закону. «Спочатку потрібно підготувати комплексний законопроект. Визначити, чим же є криптовалюта. На наш погляд, це новий вид фінансового інструменту», – сказав він. Криптовалюти можуть визнати «фінансовим активом».

У Раді вже зареєстровано три законопроекти про регулювання ринку криптовалют. В НКЦПФР та НБУ не вірять в перспективи їх прийняття. Депутат Олексій Мушак, який володіє криптовалютами, підготував четвертий законопроект, але поки не подав його до Ради. За інформацією FinClub, цей законопроект регулятори можуть взяти за основу їхньої концепції. Він може бути схвалений Радою фінансової стабільності в червні, після чого буде доопрацьовуватися.

Написання чітких правил роботи ринку має усунути проблеми «криптовиків» в роботі з банками. «Створення зрозумілих правил гри стане благом як для користувачів, так і для держави в цілому. Учасники ринку мають проблему з відкриттям банківських рахунків. Банкам важливо перестати боятися криптобізнесу, для чого потрібні зрозумілі правила від регулятора. Як тільки регулятор дозволить, у криптобізнесу відразу з'явиться можливість відкривати банківські рахунки», – зазначає засновник криптовалютної біржі KUNA Михайло Чобанян.

«Правила потрібні, щоб учасники ринку могли нормально працювати з банківською системою, щоб не треба було вигадувати цілі платежів, які маскують реальну діяльність, і простий громадянин міг через банк зайти на біржу, відправити гроші за купівлю або продаж криптовалюти», – вважає керуючий партнер АО Juscutum Артем Афян.

 

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.