Інструмент № 1 – Інвестування в акції

Поріг входу на ринок інвестицій відрізняється у різних брокерів. Директор з розвитку бізнесу «Української біржі» Олексій Сухоруков зазначає, що мінімальний внесок на український брокерський рахунок зазвичай становить $1-2 тис. Інвестувати менше просто невигідно, оскільки потенційний прибуток може не покрити супутніх витрат.

Схожої думки дотримується директор компанії «Фінекс-Капітал» Ігор Когут. Якщо інвестувати лише $1-3 тис., то витрати на обслуговування операцій будуть значно більшими за очікуваний протягом року дохід. «Коли людина (інвестує. – Ред.) $1-2 тис. – це як зайти в казино і розуміти, що для куражу ти можеш пограти в цю рулетку. Інвестиції такого плану можуть бути тільки для куражу», – вважає він.

Згідно з вимогою НБУ, платежі на брокерський рахунок для купівлі іноземних акцій мають здійснюватися SWIFT-переказом. Плата складається з фіксованої величини та частки від суми переказу. У ПриватБанку, наприклад, фіксована плата становить $12, а комісія – 0,5% від суми переказу. Відповідно, з інвестиції у $1 тис. комісія складе $17, або 475 грн.

Теоретично на українському ринку інвестувати в іноземні компанії можна й менше, навіть $100. Але тоді витрати на сам переказ будуть дуже великими, а такі інвестиції втратять сенс, вважає пан Сухоруков. Він зазначив, що якби не заборона проводити прямий платіж українському брокеру в іноземній валюті, можна було б вільно купляти акції, які коштують $50 чи $100. За його словами, зараз ведуться перемовини з НБУ про скасування цієї заборони. В цьому випадку мінімальний вхід для інвестицій може впасти до $50-100.

З чого почати купівлю акцій іноземних компаній?

1. Обрати компанію, в яку будете інвестувати

В компанії The Motley Fool наголошують, що важливо, не скільки куплено акцій, а на яку суму та яка якість компаній. Ігор Когут підкреслює, що інвестор має бути обачним, все зважити, усе перевірити і мати довіру до об’єкта інвестування. Він радить кожному інвестору відповісти на питання: «Добре, ти хочеш купити акції Tesla чи Apple. А для чого?»

На прикладі коливання ціни на акції компанії – розробника вакцини від COVID-19 BioNTech добре видно, як публічні заяви впливали на цікавість інвесторів до цієї компанії.

2. Знайти інвестиційну компанію (брокера)

Купити акції іноземних компаній можна тільки через брокера. Самостійно – ніяк. В Україні обов’язково треба підписати паперовий договір з брокером, який можна укласти в офісі інвестиційної компанії, у двох екземплярах.

На цьому етапі клієнт дізнається про комісії брокера за його послуги. Тарифна політика компаній відрізняється у лідерів ринку, таких як Dragon Capital, Concorde Capital, «Універ Капітал» тощо. На українському ринку вже котируються акції таких компаній, як Apple.

Якщо у вас є рахунок в іноземному банку, ви можете підписати договір з іноземним брокером, а не працювати через українського. На думку пана Когута, у цьому випадку український інвестор буде більш захищеним. Але для роботи через іноземного брокера мінімальний поріг для відкриття брокерського рахунку складе приблизно $10 тис.

3. Відкрити брокерський рахунок

З брокерського рахунку, який відкриє брокер після підписання договору, ви зможете купувати акції. Саме його ви будете поповнювати SWIFT-платежем для подальшої купівлі іноземних акцій. Торгувати акціями чи виводити гроші можна буде через застосунок або сайт брокера.

Якщо ви перерахуєте на брокерський рахунок $1 тис., це не означає, що за них ви зможете купити акції тільки однієї компанії. «Це не обов’язково має бути (інвестиція. – Ред.) в один папір. Ви зараховуєте гроші на свій брокерський рахунок, в рамках якого вже будете вирішувати, які папери купляти, у якій кількості й коли», – каже Олексій Сухоруков.

4. Отримати е-ліміт

Якщо акції іноземних компаній купуються не в Україні, а за кордоном, то знадобиться е-ліміт. Він фактично є дозволом НБУ на проведення інвестиційного платежу за кордон – на відкритий вами брокерський рахунок. Протягом року ви можете вивести з України до 100 тис. євро. Отримання е-ліміту безкоштовне, але для цього необхідно довести банку, який подає вашу заявку в НБУ, легальність походження коштів, які відправляються за кордон.

Щоб отримати е-ліміт, необхідно у вашому банку (можна через онлайн-сервіс) подати заявку на проведення SWIFT-переказу. До заявки треба додати необхідні документи: реквізити брокерського рахунку та сканкопію договору з брокером.

Дозвіл від НБУ на проведення платежу можна отримати протягом дня. «Формально з Нацбанку відповідають протягом доби, але за фактом все це автоматизовано і займає лічені хвилини», – заявив Олексій Сухоруков. Після цього гроші будуть зараховані на брокерський рахунок і стануть активними для купівлі акцій.

5. Купити акції

Процес купівлі чи продажу відбувається через застосунок у телефоні чи браузері. У програмі можна переглядати котирування акцій, торгувати ними та виводити гроші. Клієнт обирає самостійно, які акції та за якою ціною купувати. Іноземний брокер та український субброкер виступають лише посередниками в цій операції. Якщо ви продали акції, ви зможете вивести їх назад в Україну.

Які існують ризики

Брокер має надати загальну консультацію щодо ризиків на фондовому ринку. Інвестиційні компанії зазвичай не надають індивідуальні детальні консультації клієнтам. «Є правило: купляти треба, коли ринок падає, продавати – коли зростає. А всі роблять завжди навпаки: на перегрітому ринку всі бажають вскочити в останній вагон, купують, а потім ринок починає стрімко падати вниз», – каже Ігор Когут.

У інвестицій за кордон є підводні камені. Захищені українським законодавством лише інвестиції в цінні папери, які заведені в депозитарну систему України. Але таких акцій дуже мало. Ігор Когут зауважує, що український інвестор не захищений в стосунках з брокером. І якщо брокер захоче, він зможе «кинути» інвестора і не повернути гроші.

Пан Когут додав, що інвестувати в закордонні акції можна, коли відкритий рахунок за кордоном, і ці гроші вже можна інвестувати в іноземні цінні папери напряму. «Я дуже скептично ставлюся до інвестицій з України в іноземні цінні папери. Можуть виникнути питання, і посилатися на те, що в усьому світі це робиться, недостатньо. Потрібно працювати в правовому полі. Сам цього не роблю і не раджу», – каже він.

Проте він визнає, що зараз на ринку переважно лишилися такі інвестиційні компанії, які не заплямували свою репутацію. «Все ж таки очищення ринку відбулося. Але ми все одно маємо багато компаній, які в тих чи інших умовах можуть не виконати свої зобов’язання», – заявив експерт. Ігор Когут переконаний: якщо у випадку кризової ситуації компанія муситиме виконати всі зобов’язання, то понад третини з них просто штучно стануть банкрутами і нічого не повернуть.

Якщо інвестиції за кордон для вас складні, небезпечні чи непатріотичні, ви можете вкласти гроші у акції українських компаній, які котируються на «Українській біржі». Але на українському ринку вибір невеликий. Через «Українську біржу» можна інвестувати переважно в українські промислові підприємства: «Турбоатом», «Укрнафту», «Центренерго». Вкладати у них гроші марно, вважають експерти.

Вся справа в ринку і у його правилах. За логікою, для компанії продаж акцій має бути інструментом залучення коштів від широкого кола інвесторів. Це важливо для її розвитку чи виходу з кризи. Для інвестора – шанс отримувати щорічні дивіденди або продати акції в подальшому дорожче. В Україні це так не працює.

Ігор Когут назвав український ринок акцій профанацію. За його словами, в Україні акції – лише інструмент для контролю над підприємством. Тому вони не розглядаються самими власниками компаній як засіб залучення коштів. «Я нікому не раджу інвестувати в акції на нашому ринку. Це втрачені гроші. Ми не можемо говорити, що це нормальний ринок акцій – його не існує, це все профанація», – переконаний Ігор Когут.

Інструмент № 2 – Інвестування в ОВДП

На кінець 2020 року фізичні особи зберігали на банківських рахунках понад 600 млрд грн. Депозит – давній, перевірений і поширений фінансовий інструмент з фіксованим прибутком, який часто перевищує інфляцію. Проте депозит має низку недоліків: відсоткову ставку може «з’їсти» інфляція, зняти строковий депозит достроково неможливо, а прибуток від нього обкладається податками. Окрім того, банк може збанкрутіти, а гарантії Фонду гарантування вкладів зараз не перевищують 200 тис. грн.

Альтернативний, хоча й менш поширений інструмент для вкладень – облігації внутрішньої державної позики. ОВДП – це державні цінні папери, за допомогою яких Мінфін запозичує гроші в юридичних та фізичних осіб.

ОВДП vs депозит

ОВДП має низку переваг у порівнянні з банківськими депозитами. Зокрема, держава гарантує виплату за 100% власних зобов’язань. Інвестор не залежить від ліквідності та платоспроможності банку чи інвестиційної компанії, через яку купив облігації, зауважує фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Проблеми можуть виникнути у випадку дефолту, але навіть в такому випадку буде йти мова не про втрату інвестицій, а їх реструктуризацію. «Коли ми говоримо про надійність, то ОВДП надійніші, ніж депозити. Якщо говорити про суму понад 200 тис. грн, то облігації – найнадійніший інструмент, який є в країні, оскільки надійність держави завжди вища, ніж надійність банку», – вважає Сергій Фурса.

У разі потреби облігації можна достроково продати на вторинному ринку. «Якщо ви маєте річний строковий депозит, то протягом року ви не можете з нього вийти. А якщо ви придбали річну ОВДП, то можете у будь-який момент продати її на вторинному ринку», – пояснив експерт.

Протягом тривалого часу дохідність ОВДП була вищою, ніж ставки за банківськими депозитами. Попри те, що нині вони перебувають приблизно на однаковому рівні, в облігації вигідніше інвестувати через те, що вони не обкладаються податком на доходи фізосіб. При цьому інвестор звільнений не тільки від сплати цього 18-відсоткового податку, але й від 1,5% військового збору. «Наразі не можна говорити, що ставки за ОВДП суттєво вищі. Вони приблизно відповідають депозитним. Серед переваг – відсутність податків. Якщо за депозитом ви сплачуєте податок, то у випадку ОВДП для фізичних осіб податків немає. Відповідно, у вас є виграш у цьому плані», – каже Сергій Фурса.

Про що слід знати на старті

Чому ж тоді депозити досі більш популярні, ніж ОВДП? Однією з причин є високий поріг входу. «Якщо сума менша 200 тис. грн, то краще залишатися в депозиті, де у вас все гарантовано і ви взагалі нічого не боїтеся. Якщо у вас сума вища, то є сенс пробувати», – вважає Сергій Фурса.

На думку банкіра, мінімальним порогом входу в ОВДП, який дозволить заробляти на інвестиціях, є $10 тис. в еквіваленті, оскільки інвестор сплачує комісії брокеру та банку.

Мінфін продає ОВДП в гривні, доларах та євро. «Слід дивитися на доларові та гривневі ОВДП, євро мають невисоку популярність. Головний принцип – диверсифікація. Враховуючи проблеми у відносинах з МВФ, залишатися весь час у гривні неправильно й ризиковано. Тому 60% – у доларі, 40% – у гривні. У гривні ставка вище, це дозволяє вам відіграти певний рівень девальвації, навіть якщо він буде. В межах 10% ви захищені ставкою», – пояснює Сергій Фурса.

Номінальна вартість облігації становить 1000 одиниць у відповідній валюті – гривні, доларі чи євро. Відповідно до терміну погашення, облігація може бути короткостроковою (до року), середньостроковою (до 5 років) та довгостроковою (понад 5 років). Номінальний рівень дохідності діючих ОВДП, за даними НБУ, становить від 2% до 18%. Кожна облігація має міжнародний номер ISIN.

Як придбати ОВДП

Для придбання ОВДП необхідно відкрити у банку чи інвестиційній компанії рахунок у цінних паперах та довести легальність походження коштів. «Ви купуєте ОВДП у два-три кроки – це дещо складніше, ніж депозит, це вимагає від вас трохи більших зусиль. Необхідно відкрити спеціальний рахунок, а потім вже перераховувати гроші в банк», – пояснив Сергій Фурса.

Потрібно визначитися із сумою, терміном та валютою ОВДП, підготувати документи (паспорт, ІПН, реквізити поточного банківського рахунку в українському банку та виписку з нього; довідку про доходи, річну декларацію про доходи, завізовану печаткою податкової служби, довідку про продаж квартири, автомобіля чи довідку про успадкування). Далі потрібно обрати банк чи інвестиційну компанію, відкрити спеціальний рахунок у відповідній валюті, укласти брокерський договір, обрати серед наявних на вторинному ринку серій облігації у необхідній валюті та з бажаним рівнем дохідності й терміном погашення, підписати заявку для брокера.

Доступ до майданчиків фондових бірж, де торгують ОВДП, мають професійні учасники ринку – торговці цінними паперами, а також банки – первинні дилери: Укргазбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсиббанк, ОТП Банк, Сітібанк, Укрексімбанк, ПУМБ, ПриватБанк, Альфа-банк, Кредобанк, «Південний». Однак зазвичай банки встановлюють високі мінімальні суми для купівлі ОВДП, а також високі комісії за послуги.

ОВДП також можна придбати через брокерів, які мають ліцензію на укладання відповідних контрактів на біржі, таких як Київська міжнародна фондова біржа, «Перспектива», УМВБ, «Українська біржа», ПФТС. На цьому ринку працюють такі компанії, як Capital Times, Dragon Capital, ICU, «Універ Капітал».

ОВДП, куплена через посередника, належить безпосередньо інвестору. Ця інформація фіксується в депозитарії НБУ, тому інвестор убезпечений від проблем свого брокера.

«Джерело походження коштів зараз вам доведеться підтверджувати й для депозиту. Тому відмінність у тому, що у випадку з ОВДП є якась комісія. Зазвичай вона невелика, але тут вже залежить від вашої суми. Якщо у вас маленька сума, то комісія для вас може бути суттєвою. Якщо сума велика, то, відповідно, це менш чутливо. Розмір комісії банку чи інвестиційної компанії – це вже окрема історія», – каже Сергій Фурса.

Рахунок, який відкриває потенційний інвестор, має бути у тій валюті, в якій він зібрався купувати ОВДП. Інформацію про розміщення ОВДП можна отримати на офіційному сайті Мінфіну, а про торгівлю ними – на сайтах бірж, банків, торговців цінними паперами.

Основними покупцями ОВДП нині є банки та іноземні інвестори. На фізичних осіб припадає незначна частка ринку. Покупцю ОВДП серед наявних на вторинному ринку серій облігацій потрібно обрати привабливий варіант щодо дохідності, а також терміну погашення. Щоквартально інвестор отримує купонний дохід за ОВДП, а в кінці терміну обігу – номінальну вартість ОВДП. Облігації в будь-який момент можна продати на вторинному ринку, проте інвестор може втратити частину дохідності.

Інструмент № 3 – Віртуальні злитки дорогоцінних металів

Третій інвестиційний інструмент – дорогоцінні метали. Їх однозначною перевагою є те, що в часи знецінення валют їх вартість зростає. Вони є свого роду безпечним активом, щоб вберегти заощадження. Люди вкладають кошти в золото, срібло, платину й паладій.

Офіційний курс НБУ на золото складає близько 51 тис. грн за унцію (близько 31 г), на срібло – 6,7 тис. грн, на платину – 283 тис. грн, паладій – 687 тис. грн.

Існують також віртуальні металеві рахунки та вкладення в золоті, срібні чи платинові фонди. Відкриття металевого рахунку дозволяє купувати «віртуальний» метал. Інвестор не зможе «потримати його в руках», але відсотки за таким депозитом будуть нараховуватися на золото, срібло чи платину, а не на грошовий еквівалент.

Плюси: не потрібно платити ПДВ і податок на прибуток; немає витрат на зберігання; безкоштовне відкриття та закриття рахунку.

Мінуси: у разі банкрутства банку вкладник не отримає компенсацію від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб навіть у розмірі 200 тис. грн; комісія за всі операції.

Де можна відкрити

Кілька місяців тому відкрити такий рахунок можна було у банку «Конкорд» під 3,5% річних, але з вересня банк припинив надання послуги. ПриватБанк пропонує лише купівлю фізичного золота. Інші банки надають послугу відкриття металевого рахунку, але лише для зберігання. А в банках, де ця послуга доступна, є лише «золоті» вклади.

В Укргазбанку депозит можна відкрити лише під 0,01% річних, незалежно від строку договору. Мінімальна сума початкового внеску на депозит у день оформлення складає 3,215 унцій, тобто 100 грамів. Сплату процентів банк обіцяє в кінці строку розміщення депозиту шляхом перерахування на поточний рахунок в банківських металах. Послуга дострокового повернення частини чи всієї суми відсутня.

Радабанк пропонує клієнтам депозит під 1% на 6-24 місяці. Мінімальна сума вкладу – 50 грамів. Виплату відсотків банк проводить наприкінці строку.

Комерційний індустріальний банк обіцяє 1,5-2% річних, якщо клієнт покладе на рахунок 100 грамів золота на строк від 6 до 18 місяців. Виплату відсотків банк здійснює щомісяця.

Як відкрити

Процедура відкриття металевого рахунку проста. Спочатку потрібно знайти банк, який залучає «металеві» депозити, та подати заявку на відкриття вкладу в золоті. З документів знадобиться тільки паспорт та ідентифікаційний код. Оскільки йдеться про відкриття депозиту без фізичної поставки, потрібно купити віртуальний метал для зарахування на рахунок.

Депозит, залежно від умов договору, може бути виплачений золотом у зливках чи в гривневому еквіваленті. Важливо, що основний вклад сплачується у вигляді зливків, а дохід за депозитом – в грошовому еквіваленті. Це пов’язано з тим, що в банку просто може не бути зливків необхідної ваги, щоб виплатити відсотки за металевим депозитом.

Інвестування у фонди

Більш екзотичними для українців є інвестиції у металеві фонди, які є популярним методом отримання доходу за кордоном. Інвестуючи у фонд дорогоцінних металів, ви купуєте його акції, рух котирувань яких залежить від світових цін, оскільки ці інвестфонди вкладають залучені кошти виключно в купівлю золотих, срібних чи платинових злитків.

Плюси цього інвестиційного інструменту – висока ліквідність, швидка купівля й продаж акцій та невеликий спред. Мінуси – комісія брокера і фонду, високі ризики (потрібно відслідковувати фактори, що впливають на коливання цін).

Як це може зробити українець

Найбільший золотий фонд – SPDR Gold Trust (SPDR Gold Shares). Такі фонди торгуються на зарубіжних фондових біржах, тож його акції можна купити тільки через закордонного брокера. В Україні є посередники, але це буде непряма купівля. Для угоди потрібно відкрити інвестиційний рахунок у закордонного брокера. Мінімальна сума – $10 тис. Але є й простіший варіант: відкрити рахунок у локального торговця цінними паперами фонду, який надає доступ до торгів іноземними акціями. Мінімальна сума – від $1 тис.

Наступний крок – перерахунок грошей для торгів і власне сама купівля доступних фондів на біржах. Голова аналітичного департаменту HUG`S Артем Щербина пояснює, що прибуток від інвестування залежить не стільки від суми, скільки від коливання цін. «Прибуток не залежить від суми інвестицій. Це ринковий ризик. Прибуток залежить лише від динаміки цін на золото. Середньоісторичне зростання вартості золота – десь 7% річних», – каже він. Такі інвестиції зберігають кошти, а не слугують отриманню прибутку. «Довгостроково, від п’яти років, це альтернатива «грошам під матрацом», особливо в гривні. Спекулятивно такі фонди також можуть принести прибуток», – вважає Артем Щербина.