Причина конфлікту

У парламенті з’явилися два законопроєкти, які схвилювали платіжний ринок. На початку жовтня до Ради надійшов законопроєкт № 4178, який різко обмежує розмір комісії, яку торговець платить банку, що встановив POS-термінал. Знизити хочуть і ставку інтерчейндж, яка входить до цієї комісії і сплачується банку-емітенту платіжної картки, якою розплатився покупець. Завищена комісія за еквайрингові послуги «не мотивує торговців приймати платіжні картки», які при цьому вони приймати зобов’язані, стверджується в пояснювальній записці.

Міжбанківська комісія (інтерчейндж) – це комісія, яку банк-еквайєр, що обслуговує продавця або торгово-сервісне підприємство, сплачує банку-емітенту, який видав карту покупцю, за кожну транзакцію по оплаті товару або послуги, виконану з допомогою картки. Розмір інтерчейнджу визначається платіжною системою таким чином, щоб забезпечити рівні умови для всіх учасників платіжного ланцюжка, стверджують в платіжних системах.

Зараз для великих торговців комісія складає від 1,7% з кожної транзакції, проведеної за картками міжнародних платіжних систем, а для малих і середніх магазинів – 2-3%. Водночас в ЄС, згідно з Регламентом 2015/751, комісії набагато нижче – 0,2-0,3% за дебетовими і кредитними картками. Тому вартість еквайрингу в Україні хочуть суттєво обмежити: з 1 січня 2021 року – 1,5% від суми транзакції, з 1 липня 2021-го – 1%, з 1 січня 2022-го – 0,5%. Інтерчейндж запропоновано знизити також в три етапи – до 1%, 0,65% і 0,3%. За стягування більш високих комісій НБУ штрафуватиме на 10 мінімальних зарплат (в 2021-му штраф складе 60 тис. грн) за кожне порушення.

Вже в середині жовтня з’явився менш радикальний проєкт № 4178-1. Він пропонує інтерчейндж з 2021 року на рівні 1,2% від суми транзакції, з 2022-го – 1%, з 2023-го – 0,9%. Розмір комісії за послуги еквайрингу знизять поетапно до 1,8%, 1,6% і 1,4%. Штрафи запропоновані у 1700-3400 грн.

Укладачі законопроєкту підрахували, що при середній вартості торгового еквайрингу на рівні 2% витрати ритейлу на оплату комісії за прийом безготівкових платежів за картками в 2016 році становили 11,4 млрд грн, а тільки за I півріччя 2020-го ритейл заплатив 11,35 млрд грн . «Логічно припустити, що за результатами року витрати торговців на сплату комісії перевищать 22,6 млрд грн. Протягом п’яти років фіксується подвоєння таких витрат. Їх вартість включається до ціни товарів та послуг, і за це повинні платити пересічні українці», – зазначено в пояснювальній записці.

Це не перша спроба законодавчим чином обмежити інтерчейндж. У 2017 році законопроєкт № 6573 пропонував ті ж ставки, які зараз з’явилися в проєкті № 4178, але тоді ініціативу не встигли розглянути через розпуск парламенту в 2019-му.

Нацбанк, банківська спільнота, а також представники міжнародних платіжних систем виступили проти цих ініціатив. «Ми категорично проти регулювання того, що може регулюватися ринковими механізмами», – заявив заступник голови НБУ Олексій Шабан. Просте порівняння ставок комісій в ЄС та Україні він вважає некоректним. «Коли ми порівнюємо інтерчейндж, то треба порівнювати не тільки відсотки, а й ціну транзакції в євроцентах або доларах, тому що POS-термінал в Європі та Україні коштує однаково, а комісію, яка заробляється на транзакції, вже не порівняти, вона в кілька разів в Україні менше. Тобто окупається обладнання довше», – сказав топ-менеджер НБУ.

Про свою негативну реакцію на законопроєкти Нацбанк уже повідомив профільний парламентський комітет, Мінфін і банківську асоціацію. «Позиція НБУ: ми категорично проти регулювання того, що може саморегулюватися. Ми проти того, щоб інтерчейндж знижувався такими темпами, які пропонуються законопроєктами», – сказав Олексій Шабан.

Старша віце-президентка Visa в країнах СНД і Південно-Східної Європи Віра Платонова вважає, що ініціатори законопроєктів намагаються зруйнувати працюючу платіжну інфраструктуру. «Є розбиті дороги, а є автобани, за які платять внески автомобілісти. Зараз у нас гарні дороги, і ми повинні зрозуміти, ми їх далі розвиваємо і будуємо якісні та швидкі, або ж переходимо до сільських доріг без асфальту. Наслідки ухвалення законопроєкту катастрофічні. Ми побачимо різке падіння обсягів безготівкових платежів, різке скорочення мережі прийому карток», – каже Віра Платонова.

Тиск лобі

Банкіри впевнені, що ініціатива обмежити рівень комісій йде від найбільших торговців. «Створено лобі, хороша піар-кампанія «банки грабують бідний бізнес, який платить податки». Добре виписані мовні модулі, все зроблено за законами жанру», – зазначає заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Дії торгових мереж схожі на «викручування рук» банкам. «Великий ритейл займається викручуванням рук 30 млн користувачів і 10 найбільшим банкам, які вклали і збираються вкласти до 2025 року щонайменше 10 млрд грн у розвиток мережі», – вважає директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

На його думку, якщо великий ритейл просто хоче скоротити витрати на POS-термінали, то малий бізнес в принципі не хоче їх встановлювати і показувати свої торгові обороти. «62% суб’єктів господарської діяльності в країні не приймають картки і «зухвало ігнорують» всі вимоги законодавства щодо прийому безготівкових платіжних засобів до оплати», – пояснив Олександр Карпов. Тому для тих, хто не хоче платити податки, будь-який розмір комісії буде «високим». «І це основна і єдина причина, чому 62% бізнесу ігнорують вимоги закону», – поскаржився він.

Комісії міжнародних платіжних систем неодноразово ставали «яблуком розбрату» не тільки в Україні чи ЄС, а й в США. У 2018 році, наприклад, системи Visa, Mastercard і низка банків США повинні були доплатити ритейлерам $900 млн за завищені комісії.

У разі ухвалення закону заощадити торговцям навряд чи вдасться: їхні витрати навіть зростуть. «Банки, які несуть витрати на процесування транзакції, на комісії, кешбеки, грейс-періоди, перекладуть їх на торгові мережі. Просто вони будуть називатися інакше. Працювати собі в збиток банки не будуть. Якщо нам не буде вигідно, ми будемо йти з торгових мереж», – попередив Антон Тютюн. Наприклад, в Європі є моделі, коли сам ритейл купує POS-термінал.

Зникнення POS-терміналів з кас магазинів призведе до падіння продажів та ще більших збитків, ніж витрати торговців на безготівкові платежі. «Коли я йду до магазину, в мене є картка, якою я завжди можу оплатити. Але якщо треба оплачувати готівкою, то я зазвичай не ходжу з великим запасом грошей в кишені. Тому буде поганий вплив на всіх, включаючи ритейлерів», – пояснив голова правління ПриватБанку Петр Крумханзл.

Наслідки відчують і мережі побутової техніки, продажі яких стимулюються кредитами. «Великий ритейл забуває, що разом з дебетними картками банки надають клієнтам і кредитні картки, які дають кредитне плече або розстрочку, що збільшує середній чек і кількість купленого товару, забезпечуючи великих ритейлерів до 40% обсягу продажів через кредит», – попередив директор департаменту продуктів для приватних клієнтів Райффайзен Банку Аваль Олексій Пузняк.

До того ж торговцям доведеться більше платити за інкасацію готівкової торгової виручки. «Залізна мережа згорнеться. І ритейлери повинні розуміти, що вартість інкасації зростатиме. І спроба заощадити на безготівкових транзакціях в кінцевому підсумку призведе до того, що ритейлери більше платитимуть за інкасацію готівки», – пояснив Олексій Шабан.

«Ми змушені будемо зробити якісь послуги з безкоштовних платними. І торговцям розповімо, що ви пакетне обслуговування отримували під 1,6%, а тепер будете отримувати під 0,5%, але за все інше – за термінал, за чек, за папір, за обслуговування, за чарджбеки – ви заплатите окремо. У підсумку це буде вам дорожче. Якщо ви хочете війни, вона вам буде», – пообіцяв Олександр Карпов.

Споживач заплатить двічі

Торговці навряд чи знизять вартість товарів і послуг для клієнтів, якщо їм зменшать витрати на безготівкові операції. «Якщо закон ухвалять, то магазини, великі мережі заощадять певні суми на виплату комісії банкам, при цьому ціни не знизяться для споживача. Досвід Європи показує, що цього не сталося», – розповів Антон Тютюн.

Олексій Пузняк підрахував, що у великого мережевого ритейлу середній чек становить 163 грн за операцію. «Навіть якщо рівень інтерчейндж впаде на 1 процентний пункт і весь цей 1% ми віддамо клієнту, який оплачує товар, то він отримає економію в 1,63 грн», – сказав банкір. У будівельних гіпермаркетів середній чек – близько 640 грн, у АЗС – 400 грн. «Ці 1,63 грн або 4 грн, навіть якщо віддати їх клієнтові, він не помітить в загальній сумі чека. Тоді навіщо її віддавати торговцю, який за її рахунок підвищить свою маржинальність, свою прибутковість», – дивується Олексій Пузняк.

У разі ухвалення закону українці втратять безкоштовні банківські послуги. «Підвищаться ціни для кінцевого споживача – фізособи на супровід рахунку, на карткові операції, – сказав Антон Тютюн. – Люди не отримають зниження цін в ритейлі, отримають підвищення цін в банках».

Співвласник фінтех-проєкту «Монобанк» Олег Гороховський розповів, що в Європі законодавчі обмеження вдарили в першу чергу по приїжджих. «І немає нікого серед тих, хто їздив хоч раз за кордон, хто не стикався з пропозицією заплатити в доларах або гривнях. І коли він помиляється і вибирає, тобто комісія в 10%, яку банки добирають багато в чому завдяки тому, що ця регуляція не дозволяє їм брати пристойної комісії з торговця або клієнта. Вони добирають величезними комісіями, створюють поганий клієнтський досвід всім, хто приїжджає в Європу», – пояснив він. Крім того, в Європі транскордонні операції, тобто платежі за кордон, подорожчали на 30%.

До того ж в Європі, досвід якої намагаються скопіювати в Україні, зникли безкоштовні картки. «У Європі вартість обслуговування кредитної картки підвищилася до 60 євро. Будь-хто може перемножити і зрозуміти, скільки це коштуватиме в Україні. У них кількість карток в обігу впала на 20%. Якщо ви раніше використовували дві – три картки, то зараз будете прив’язані до вашого зарплатного банку з однією стандартною карткою найпростішою», – змалював Олександр Карпов перспективи українців.

Заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай попереджає, що «у ритейлерів не буде безкоштовних банкоматів, а у клієнтів не буде безкоштовних продуктів». «Безконтактний пластик, який треба прикласти до термінала, коштує грошей. Заготовка коштує 36-50 грн. Тепер кожного разу, отримуючи картку, громадянин повинен буде заплатити ці 50 грн. Загубив – ще 50 грн. Ми в кінцевому підсумку отримаємо те саме, що в Європі, про що ініціатори законопроєкту мовчать, тому що там кожна взаємодія з банком – готівкова або безготівкова – коштує грошей. При цьому ми звикли до того, що картка видається безкоштовно, гроші ми в банкоматі отримуємо безкоштовно», – сказав Олексій Шабан.

Олег Гороховський радить українцям забути про кешбеки, якщо все буде «як у Європі». «Ніяких кешбеків напоказ немає. Revolut (британська компанія. – Ред.) дає жалюгідні 0,1% на залізну картку, за яку клієнт платить 40 євро на рік. Це повна зупинка нормального бізнесу», – вважає він.

Рішучі заходи

У банків немає потужного лобі в парламенті, яке б їх почуло. «У цьому протистоянні у банків слабка позиція. Адже для того, щоб розповісти про ініціативу торговців, досить сказати, що «банки зажралися» і «треба зробити, як в Європі». А щоб банкам пояснити, чому це робити не потрібно, треба пояснити для початку, що таке еквайринг, що таке інтерчейндж, що це не призведе до економії у клієнта. Нам набагато складніше. І в зв’язку з цим є серйозна загроза того, що ця ініціатива може бути ухвалена», – журиться Олег Гороховський. Його підтримав Антон Тютюн. «Ми знаємо, що таке інтерчейндж, але 99% населення гадки не має. Але виглядає це так, ніби у бізнесу реальна проблема, просто знищують його», – пояснив він.

Тому банкіри домовилися про спільну заяву для всіх клієнтів. «Давайте спробуємо зробити загального короткого листа, щоб привернути увагу клієнтів. Щоб усі банки написали своїм клієнтам однакового листа, що зараз готується ініціатива, яка може сильно вплинути на користування карткою. Реальна проблема в тому, що клієнти не вірять в те, що у нас болить. І не вірять в те, що цей біль буде в тому числі у них», – підкреслив Олег Гороховський.

Олексій Шабан запропонував написати листа клієнтам Монобанку, ПриватБанку, ПУМБу тощо, що «є законопроєкт, і якщо він буде ухвалений, то «завтра ми будемо змушені взяти з тебе ось таку плату, ось таку і таку», щоб було зрозуміло, скільки людина платитиме за обслуговування свого рахунку через півроку – через рік, в гривнях». Листа можуть відправити і великим торговельним мережам. «Пропоную аналогічно скласти листа для торговців, щоб великі еквайєри написали, що їм світить: купівля терміналів та їх обслуговування за свій рахунок, зміна ціни на інкасацію та відсутність інших приємних принад», – сказав Олексій Пузняк.

Зниження комісій є неминучим

Розміри комісійної винагороди в Україні знижуються навіть без втручання парламенту в комерційні ринкові відносини між банками і платіжними системами. Олександр Карпов каже, що за останні 25 років ставки впали з 6% до 1,6-2%. «У новому 2021 році міжнародні платіжні системи другий рік поспіль будуть знижувати інтерчейндж», – повідомив Антон Тютюн. І це зниження продовжиться. «Існує саморегуляція. Ми бачимо на ринку, що ставка інтерчейндж зменшується, і ми повинні продовжувати йти цим шляхом», – сказав Петр Крумханзл.

Віра Платонова вважає, що саме вільний ринок дозволяє «драйвити» Україну. «Безготівкові платежі в Україні зростають дуже хорошими темпами, за кількістю операцій – на 18% в рік. Ця цифра одна з найбільш лідируючих в Європі і говорить про те, що ставки (комісії. – Ред.), які існують на сьогодні, та інвестиції банків – це правильна стратегія», – зазначила вона і додала, що зараз відбувається «поступове і повільне зниження ставки інтерчейндж з року в рік».

Прогрес підтверджує і Нацбанк. «Ми бачимо бажання і готовність, згоду великих емітентів, платіжних систем розмовляти про можливе поступове зниження міжбанківських комісій. Ми готові бути тим майданчиком, на якому обговорюються подальші кроки», – сказав Олексій Шабан.

Нацбанк контролює тарифи національної платіжної системи «Простір» (1,3-1,7%) і бачить, як ставки міжнародних платіжних систем знижуються з часом. «Зараз великі міжнародні платіжні системи вже знижують інтерчейндж, і з часом інтерчейндж «Простір» і міжнародних платіжних систем може зрівнятися», – зазначав чиновник в інтерв’ю FinClub.