Джанлука Корріас: «Сьогодні ми віримо в діджиталізацію, інновації і економіку замкнутого циклу»
Голова правління Правекс Банку Джанлука Корріас працює в Україні недавно, але вже встиг вивчити специфіку місцевого українського банкінгу. У новому проєкті FinClubTALK Джанлука Корріас розповів керуючому партнеру «Фінансового клубу» Руслану Чорному про те, як Правекс Банк і група Intesa Sanpaolo проходять через коронакризу, як змінюється глобальний і український банкінг, що чекає на український ринок іпотеки. FinClub публікує скорочену версію інтерв'ю (рос.).
– Як змінилася ринкова позиція Правекс Банку в трьох основних сегментах – роздробі, роботі з малим та середнім бізнесом, корпоративному сегменті – відтоді як в 2008 році група Intesa Sanpaolo купила український банк?
– Наша частка ринку все ще досить невелика. Ми не є великим банком, але у нас є план розвитку, який, сподіваємось, дозволить нам наростити нашу частку. У будь-якому випадку ми продовжимо дотримуватися розумного підходу до профілю ризику клієнтів незалежно від сегмента, в якому вони знаходяться. І ми сподіваємося, що це належним чином відобразить бізнес-модель і бізнес-філософію Intesa Sanpaolo у всіх країнах присутності.
– Наскільки Intesa Sanpaolo може активніше підтримувати українську «дочку», щоб вона стала більш значущою в рамках всієї групи?
– Нам потрібно дивитися на ринок та його потенціал. Україна має родючі сільськогосподарські землі, дуже гарний потенціал в сільгоспсекторі – у вирощуванні пшениці, жита, кукурудзи, сої, соняшнику. Сильним є також металургійний сектор, дуже розвинена промислова база, кваліфікована і дешева робоча сила, дуже хороша система освіти. На нашу думку, банк може скористатися потенціалом цих секторів економіки, щоб залучити клієнтів і забезпечити собі необхідні позиції на ринку.
– Якщо говорити про глобальний банківський сектор, яким Intesa Sanpaolo бачить своє майбутнє через два – п’ять років, враховуючи, що вже чотири з п’яти найбільших світових банків китайські?
– Група продовжує показувати відмінні результати. Незважаючи на дуже складний 2020 рік для всіх, не тільки для банківського сектору, наші результати за перше півріччя більш ніж відповідають поставленим цілям.
З точки зору зростання головною подією цього року стало злиття з UBI Banca – однією з найбільших банківських груп в Італії, яка переважно сконцентрована на північному сході країни. Це злиття дозволить нам стати в єврозоні другим банком за ринковою капіталізацією, шостим банком за розміром операційного доходу і восьмим – за загальними активами.
Після злиття у групи тепер більше 100 тис. співробітників по всьому світу. Але крім цифр, коли ми говоримо про Intesa Sanpaolo, дуже важливими є два поняття. Перше – стабільний розвиток, друге – інклюзивність. Наш банк твердо вірить в те, що є частиною спільноти, до якої належить і яку представляє. Ми відчуваємо відповідальність за те, щоб вона отримувала віддачу з нашого боку.
Це важливо враховувати в контексті сьогоднішньої ситуації. Якщо ми подивимося на пандемію COVID-19 та її наслідки по всьому світу, то цього року група Intesa Sanpaolo вирішила на ринку, де це особливо важливо – я зараз говорю про Італію, відстрочити платежі за іпотечними та іншими кредитами для бізнесу та фізичних осіб. Група Intesa Sanpaolo надала 100 млн євро для боротьби з надзвичайною ситуацією в зв’язку з пандемією і видала 50 млрд євро кредитів бізнесу і фізичним особам, щоб забезпечити безперервність бізнесу і зберегти робочі місця.
– Ви сказали, що після злиття Intesa Sanpaolo посіла друге місце за капіталізацією в Європі і тільки шосте з операційного доходу. Це означає, що у вас є можливості для експансії? Куди група готова інвестувати, щоб збільшити прибутковість?
– Наша бізнес-модель досить сильна, і ми плануємо розвиватися в тому ж напрямку. Сьогодні складно сказати, що ми будемо робити через три або чотири роки. Ми спостерігаємо активну консолідацію в сфері банківського бізнесу в Європі. І те, що ми робимо в 2020 році з UBI Banca, є першою важливою ініціативою щодо консолідації на європейському рівні. Але я не думаю, що ми дуже віддалимося від нашого традиційного бізнесу – реальної економіки. Ми хочемо працювати не стільки з ініціативами, заснованими на транзакціях і деривативах, скільки з клієнтами, які щось створюють, розуміти їхні потреби, щоб допомогти їм постійно зростати.
Сьогодні ми віримо в діджиталізацію, інновації, і дуже віримо в економіку замкнутого циклу. Циркулярна економіка – це все, що дозволяє нам відмовитися від старої концепції «брати, використовувати і позбуватися». Сьогодні це більше виглядає як «використовувати, робити щось разом і реінвестувати». Це більшою мірою круговий процес. І ми дуже віримо в цю нову економіку.
– Пандемія COVID-19 вплинула на весь банківський сегмент. Як з нею справляється Intesa Sanpaolo і Правекс Банк? З якими показниками ви увійшли в карантин і як ситуація змінилася за пів року?
– Ця ситуація захопила всіх нас розполохом, змусила думати і діяти швидко. Коли потрібно було відреагувати на місцеві заходи ізоляції, ми негайно створили невелику кризову команду для вирішення найбільш важливих питань здоров’я, безпеки і безперервності роботи Правекс Банку. Було вкрай важливо, щоб якомога більше людей працювали в безпеці. Я маю на увазі фізичну безпеку, тобто роботу у віддаленому режимі з дому. Тому ми закупили ноутбуки, переконалися в тому, що можна безпечно підключитися, підтримувати зі співробітниками взаємодію і комунікацію. Ми зробили комунікацію невід’ємною частиною роботи.
В цьому відношенні Правекс Банк чітко дотримувався принципів, отриманих від Intesa Sanpaolo в Мілані, як і інші банки групи. Нам слід пам’ятати, що у Intesa Sanpaolo в Італії не було багато часу на роздуми, бо в Європі пандемія в першу чергу торкнулася Італії. І показники захворюваності вже в лютому і березні там були надзвичайно високими. Було важливо належним чином відреагувати, ми чітко дотримувались інструкцій і намагалися робити те, що робила група.
– Але все ж таки наскільки пандемія вплинула на ваш бізнес? У цей період співробітники не приходили у відділення, клієнти не приходили у відділення, було дуже багато невдоволених. Наскільки це погіршило динаміку Правекс Банку в роздробі та корпоративному бізнесі?
– Період з березня до середини травня був складним – ми працювали у відділеннях позмінно. Обсяги бізнесу, безумовно, скоротилися, спостерігався різкий спад транзакційного бізнесу, різке скорочення відвідувань відділень клієнтами. Але з травня стан справ почав набагато поліпшуватися.
З точки зору продуктивності ми постраждали в плані обсягів і доходів, але що стосується якості, то завдяки тому, що ми зазвичай орієнтуємося на клієнтів певного рівня, ми не спостерігали значного погіршення якості портфеля.
Проводилися реструктуризації кредитів окремим роздрібним клієнтам – їм довелося відстрочити частину погашення, майже нічого не змінилося в корпоративному бізнесі. Тобто ми увійшли в період карантину з сумнівами, як і всі інші банки, з приводу того, що може далі відбутися з економікою, але ми вийшли з цієї ситуації та знаходимося у відносно стабільному положенні.
І ми також думаємо, що з цією ситуацією дуже добре впорався Національний банк, якому вдалося гарантувати ліквідність і стабільність на фінансових ринках. А це те, що багатьом складно було уявити, беручи до уваги те, що відбувалося на фінансових ринках під час попередньої кризи в Україні. Тому ми повинні відзначити хорошу роботу НБУ.
– Незважаючи на кризу, в останні пів року депозитні ставки в Україні феноменально пішли вниз. Президент постійно просить банки видавати дешеві кредити. Але ми бачимо, що банки не кредитують корпоративний сектор, а купують держоблігації. Як ви вважаєте, чи можуть кредити стати дешевими в Україні, і якщо можуть, то коли ставки за кредитами стануть такими ж, як в ЄС?
– Так, на мою думку, кредити можуть бути дешевшими, ніж були раніше. Ми вже пару місяців просуваємо іпотеку з низькою процентною ставкою, і вона користується великим попитом. Я вважаю, що банківський сектор зможе запропонувати більше кредитів, коли будуть проведені реформи.
Для нас, як для банку, надзвичайно важливо, що проводяться реформи в сфері захисту прав кредиторів, судова реформа, оскільки все це визначає для нас рівень ризик-апетиту. І навіть якщо ми бачимо, що з операцією щось пішло не так, ми знаємо, що вона була правильно структурована і у нас є достатня застава, на яку ми можемо звернути стягнення, і знаємо, що законодавство дозволить нам стягнути його.
Необхідно, щоб в цій сфері було більше впевненості, щоб банки почали реагувати на те, що сьогодні, при більш низьких ставках, люди зацікавлені брати кредити. П’ять років тому було важко позичати на купівлю будинку під 20-22%. Якщо сьогодні ви здатні заплатити 9,99% річних за кредитом на 20 років, це підвищує попит, і ми щодня бачимо це в нашому банку.
– Які реформи ще необхідно провести?
– Нам потрібен більш надійний захист прав кредиторів, який би запевнив банки, що якщо вони мають заставу, вони зможуть звернути стягнення на неї. Це обговорюється не тільки банками на місцевому рівні, програма МВФ також спирається на умову проведення судової реформи.
Якщо я знаю, що є процедура або можливість звернути стягнення на майно, яке надано в забезпечення, то ціна пропонованого кредиту знизиться. Але якщо я знаю, що в мене виникнуть проблеми зі зверненням стягнення на заставне майно та мені не вдасться це зробити в розумні терміни, ставка обов’язково підвищиться, оскільки я повинен буду закласти цей ризик в ціну.
– Якщо ці закони будуть ухвалені, чи стануть реальними в Україні кредити під 2-4%, як в Європі, чи це залишиться міфом?
– Ми просуваємося набагато більше до реальності, ніж до міфу. Звичайно, треба враховувати багато факторів. Насамперед Національний банк повинен визначати облікову ставку відповідно до монетарної політики утримання інфляції під контролем. В цьому випадку знизяться й кредитні ставки.
Ми також повинні брати до уваги, що в Україні облікова ставка знизилася з 18% два роки тому до 6% сьогодні. Два роки тому багатьом складно було б навіть передбачити таке зниження, але воно відбулося. І це було зроблено в дуже складний час. Думаю, що Нацбанк демонструє, що жорстка монетарна політика може здійснюватися в загальних інтересах.
– Давайте я спробую спрогнозувати, що нас чекає: НБУ більше не знижує облікову ставку, вибори завершені, але депутати домовляться ухвалити потрібні закони тільки до весни, висока інфляція малоймовірна, а завдяки карантину експорт перевищує імпорт і сильний тиск на курс не очікується. З такими передумовами коли в Україні буде кредитна ставка в 4%?
– Мені важко відповісти. Банку, щоб кредитувати під 4%, потрібно залучати гроші дешевше. Сьогодні я можу кредитувати під 9%, тому що я плачу за ресурс 6–7,5%. Мої можливості для маневру за ставкою кредитування залежать від можливості маневрувати вартістю депозитів. Облікова ставка НБУ – однозначно важливий фактор. Але якщо уряд захоче компенсувати відсоткові ставки, то кредитні ставки, можливо, знизяться швидше.
– Ви вважаєте справедливою компенсацію ставок за кредитами за рахунок платників податків?
– Якщо уряд хоче, щоб видавалося більше кредитів, то це можливо лише за умови зміни ризик-апетиту. Особливо це стосується міжнародних банків. Потрібні дії, які змінять ризик-апетит. І якщо вони хочуть, щоб ставки і далі знижувалися, їм теж потрібно щось зробити. Один лише фінансовий сектор не може нести весь тягар. Якщо уряд хоче побачити поліпшення в цьому напрямку, потрібні реформи.
– Правекс Банк одним з перших знизив ставку за іпотекою нижче 10%. Які перші підсумки цієї програми?
– Ми спостерігаємо збільшення кількості заявок з травня – червня. Іпотеку ми видаємо на 20 років, з яких перші п’ять років – за фіксованою процентною ставкою, що роблять деякі банки. У нас є певні вимоги до першого платежу, але наші умови цікаві роздрібним клієнтам. З травня ми вже видали 105 іпотечних кредитів (до моменту публікації інтерв'ю вже видано 198 кредитів за програмою 9,9%. – Ред.) – на 40-60% від вартості житла. Також ми пропонуємо інші продукти, такі як кредит під заставу житла, щоб люди могли купити ще один будинок або використовувати отримані гроші на інші цілі. Ми розширюємо продуктову лінійку.
– Як ви оцінюєте ці результати?
– Результати невеликі. Ми почали з дуже маленької бази. Але сьогодні ми вже маємо 10-11% ринку іпотечних кредитів в Україні та посідаємо друге місце після Кредобанку. Для нашого банку, у якого 38-39 тис. роздрібних клієнтів, це досить мало. У цій сфері ми робимо те, що потрібно для завоювання частки ринку і збільшення нашої присутності на ньому.
– Яким є середній термін виданих іпотечних кредитів, і наскільки він відрізняється від аналогічного показника в Італії?
– Не можу назвати середній термін, але ми видаємо іпотеку до 20 років. В Італії ви можете взяти іпотеку більше, ніж на 30 років. Минулого року я взяв в Італії іпотечний кредит в Intesa Sanpaolo, але через мій вік я не можу взяти його більше ніж на 15 років. Якщо вам 30, ви можете взяти в Італії іпотечний кредит на 30 років, але якщо вам 50, вам буде складно взяти 30-річну іпотеку. Усе дуже залежить від ваших вихідних характеристик та інших чинників, таких як заробітна плата, рід діяльності, репутація. В Україні я не бачив іпотечного кредитування на 30 років. Але в найближчому майбутньому в нас не буде причин не кредитувати на такий тривалий термін.
– Мої знайомі в Ізраїлі беруть іпотеку, а погашати її будуть їхні діти, тобто кредит дається більше ніж на 30 років. А в Україні більшість клієнтів, які беруть іпотеку, повертають кредит за два-три роки, притому що Правекс Банк вимагає перший внесок в 40%. Говорити про те, що це така ж доступна іпотека, як в Європі, неможливо. Як ви думаєте, коли в Україні може з’явитися нормальна недорога іпотека для молодих людей з нульовим внеском?
– На мою думку, 40-процентний початковий внесок за іпотекою на термін до 20 років з фіксованою процентною ставкою протягом п’яти років сьогодні в Україні – це непогані умови. Безумовно, ринок має розвиватися. У більшості банків навіть в Європі зараз нормальне співвідношення тіла кредиту і застави становить приблизно 75-80%. Ви не побачите багато банків, які фінансують 95% вартості нерухомості. Такі приклади є, але я не знаю, наскільки це розповсюджено.
Якщо ви подивитеся на умови, які пропонуємо ми, то помітите, що щомісячна виплата за іпотекою буде аналогічна тій сумі, яку багато молодих пар і сімей щомісяця віддають за оренду. Причина, з якої багато людей виплачують іпотечні кредити швидше, полягає в тому, що процентна ставка була настільки високою, що вони робили все можливе, щоб позбутися своєї заборгованості. З цієї ж причини багато людей намагаються купувати нерухомість за готівкові заощадження, а не за рахунок кредитних коштів.
Для змін і розвитку потрібен час. Давайте не будемо забувати, що лише десять років тому світ пережив величезну кризу в сфері нерухомості. У деяких країнах усе ще відчуваються її наслідки. Сьогодні банки не робитимуть те, що деякі з них робили 10-12 років тому, надаючи кредити, які перевищували ринкову вартість нерухомості, оскільки були переконані, що в будь-якому випадку через два-три роки вартість нерухомості буде вище за кредит.
Історія показала, що низькі процентні ставки і роздутий ринок нерухомості можуть бути потенційно небезпечними. За ринком необхідно дуже уважно стежити. Історія має чимало прикладів, коли ці два сценарії реалізовувалися, і це не завжди приносило найкращий результат.
– Минулого року в Україні було видано менше 5 тис. іпотечних кредитів. Цього року, можливо, банки видадуть 8 тис. іпотек. Коли в Україні може з’явитися активне іпотечне кредитування і кредити зможуть брати молоді люди? І чи вийде Правекс Банк на рівень, який був до кризи 2008 року, коли він видавав сотні іпотечних кредитів щомісяця?
– Ми були б щасливі видавати і тисячу іпотечних кредитів, і десять тисяч, якщо при розгляді потенційного клієнта будемо дотримуватися важливих для нас параметрів. Перш за все клієнт повинен мати офіційний дохід. Тому ми орієнтуємося на заможних клієнтів, ми зацікавлені у фахівцях сфери IT, медичної сфери тощо.
– Яким повинен бути український клієнт, щоб Правекс Банк видав йому кредит?
– Ідеальним кандидатом є представник сектору економіки, який нас особливо цікавить, а саме фахівець IT-сфери, медичної сфери, просто заможний клієнт, той, хто має заставне майно, яке може бути запропоновано для отримання нашого кредиту.
У корпоративному сегменті ми віддаємо перевагу великим компаніям, які пройшли аудит, мають гарну кредитну історію в інших банках. Звичайні вимоги, нічого особливого. Нам подобається обговорювати з компанією, що їй необхідно, які у неї плани сталого зростання в майбутньому. Нам подобається працювати з компаніями, які можуть бути зацікавлені в роботі за межами України, мають можливості для проведення імпортних та експортних операцій, і, безумовно, з компаніями, які мають зв’язок з Італією.
– Що повинен зробити клієнт, щоб до нього не було питань у ризик-менеджменту банку?
– Ми приділяємо багато уваги питанням дотримання нормативних вимог, боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Ми проводимо комплексну перевірку цих аспектів не тільки з боку корпоративного управління, а й кінцевого бенефіціарного власника. Ми з’ясовуємо, чи є вони публічними діячами, чи є у них зв’язки, які не такі ясні або прозорі, як нам хотілося б. Тому комплексна перевірка – це не тільки вивчення фінансової сторони, але й перевірка дотримання нормативних вимог, юридична перевірка, перевірка, пов’язана з питаннями боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
– Багато великих корпоративних позичальників або прямо, або опосередковано належать політикам, тому вони не повертали кредити банкам роками. Парламент останніми роками вніс чимало правок до законодавства для захисту прав кредиторів. Але чи змінилася ситуація на практиці? Як ви оцінюєте поточний стан корпоративного кредитування в Україні?
– Я вже говорив про права кредиторів. Це те, що потрібно покращувати. В Україні існує велика конкуренція за провідних корпоративних клієнтів. Клієнти, з якими ми працюємо або хочемо працювати, є клієнтами наших конкурентів, таких як «ІНГ Банк Україна», Укрсиббанк, Райффайзен Банк Аваль. Це ринок, який продовжує розвиватися. Конкуренція значно посилюється і природним чином породжує потребу в нових продуктах, нових послугах, нових умовах, інноваціях. Це і є шлях, як допомогти цьому ринку розвиватися.
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
Схожі матеріали (за тегом)
ТОП-новини