Як захиститися від прихованих комісій торговців

Як захиститися від прихованих комісій торговців

Популяризація безготівкових платежів зіграла зі споживачами злий жарт. Покупці звикли, що оплата карткою за допомогою POS-терміналу завжди безкоштовна, тому вони з подивом зіткнулися зі спробами продавців перекласти на них оплату транзакційних витрат. FinClub розбирався, як покупцям боротися з такими маніпуляціями торговців.

Термінальний «збій»

Всеукраїнська мережа торгових POS-терміналів досягла 263,6 тис. пристроїв, якими охоплено 196,4 тис. підприємств торгівлі та сфери послуг. За три квартали банки встановили торговцям 31,5 тис. нових POS-терміналів, і кількість магазинів з опцією безготівкової оплати зростатиме ще швидше, коли уряд схвалить новий графік загальної «терміналізації».

Населення вже звикло платити карткою. За січень-вересень на безготівкові операції припало 77,9% усіх операцій з платіжними картками, а частка цих операцій за сумою платежів склала 44,3%. Для порівняння: у 2017 році ці показники склали 74,8% і 39,3% відповідно.

Однак оплата товару або послуги платіжною карткою може несподівано обернутися для клієнта додатковою комісією. В одній з київських клінік краси вартість послуг під час оплати карткою зростає на 0,7%. «Коли відбувається оплата послуги, то касир її проводить як видачу готівки з картки, за що додатково до суми чека додається 0,7% «за зняття готівки». Тільки після цього проводиться оплата послуги», – розповіла FinClub відвідувач клініки Анна.

Ще одним способом «чесного відбирання грошей» стала підміна платіжної операції p2b через POS-термінал р2р-переказом. Продавець «підв'язує» до POS-терміналу не рахунок юрособи або фізособи-підприємця, а звичайний картковий рахунок фізособи. «Якщо підключено стандартний торговий еквайринг, то клієнт, розраховуючись карткою, ніяких комісій не платить. Якщо до терміналу підключено сервіс р2р-переказів, то з клієнта-фізособи додатково спишуться комісії як за сервіс переказу грошей від фізособи до фізособи», – сказали в ПриватБанку. Пояснити механізм підключення сервісу р2р-переказів до терміналу (банк це робить за заявкою клієнта або торговець підключає сам через систему «Клієнт-Банк») в ПриватБанку не змогли: «У нас такої опції немає».

Сервіси р2р-переказів найчастіше беруть плату в 0,5-1% від суми переказу плюс 5 грн. Не варто забувати і про комісії з боку банку за ініціювання трансакції. Наприклад, якщо ви відправите свої особисті кошти з кредитки ПриватБанку на чиюсь картку для виплат, то комісія складе 1%, а якщо платіж пройде за рахунок кредитних коштів, то комісія підскочить до 4,5%.

Проблеми виникають також через штучне завищення кредитних платежів. Пільговий період за кредитною карткою банку традиційно не поширюється на р2р-перекази, тому клієнт, ніби-то розплатившись карткою за товар в POS-терміналі, може навіть не знати, що грейс-період раптово закінчився і включився лічильник за користування кредитними коштами.

Багато подібних нарікань споживачів викликала «Нова пошта». У компанії стверджують, що р2р-перекази проводяться, тільки якщо покупець оплачує товар післяплатою (в такому випадку гроші за товар надходять не на рахунок «Нової пошти», а перераховуються продавцю, яким, як правило, є фізособа). ПриватБанк і Універсал Банк почали блокувати p2p-операції з використанням кредитних коштів, щоб клієнти не платили високі комісії.

Україна в глобальному тренді

Бажання продавців товарів і послуг заощадити є зрозумілим і зустрічається не тільки в Україні. У деяких торгових точках Польщі висять оголошення про знижку при оплаті готівкою. Але знижка при оплаті готівкою і комісія при оплаті карткою – це різні речі. В Україні обслуговування безготівкових платежів обходиться торговцям до 2,5% від обороту. Але головною причиною популярності таких маніпуляцій може бути аж ніяк не бажання торговця не платити комісію.

Керівник практики супроводу бізнесу ЮК Juscutum Алла Цимановська впевнена, що підміна карткових транзакцій р2р-переказами або операціями зі зняття готівки проводиться з метою уникнення оподаткування. Якщо торговець «підв'язує» POS-термінал до рахунку фізособи, то ці надходження не бачить ДФС, а отже, продавець не стане їх декларувати і платити з них податки. «Поточні банківські рахунки фізичних осіб не є комерційними, і інформація про їх відкриття не передається банками до органів ДФС, що виключає можливість їх перевірки під час податкової перевірки», – пояснює партнер компанії Dega Partners Андрій Костира. Це ж стосується псевдозняття готівки: банк і податкові органи кваліфікують цю операцію як зняття власником картки готівки, яка може залишитися неврахованою у цього продавця.

Пункт 7.7 постанови НБУ № 492 «забороняє використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності». «Фізособи не мають права проводити операції, пов'язані з підприємницькою діяльністю, за своїми картками. Вони зобов'язані зареєструватися як фізособи-підприємці», – говорить головний менеджер з продажу електронних банківських послуг Райффайзен Банку Аваль Павло Хорошко. «Здійснення фізособою господарської діяльності без державної реєстрації – адміністративне правопорушення, яке тягне за собою штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого правопорушення», – зазначає Андрій Костира.

Проблемою зацікавилися в Нацбанку. Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова пообіцяла, що в I кварталі 2019 року Нацбанк спільно з Мінфіном розроблять критерії, які банки зможуть використовувати для моніторингу «сумнівних» операцій. «Це вже не зовсім сфера Нацбанку – це на стику. Адже питання є загальними для країни: дуже багато компаній, оптимізуючи свої витрати, використовують «ФОПів» і фізосіб. Ми з Мінфіном обговорювали це питання – це проблема сірого ринку. Ми думали, як ми можемо з боку банківського сектору, банківськими регуляціями і контролем впливати на обсяг таких платежів. Це питання для фінмоніторингу. До кінця I кварталу ми з Мінфіном опишемо операції, як ми це зробили за страховим ринком, які можуть свідчити про виведення капіталу або ухилення від оподаткування», – сказала топ-менеджер. Вона навела приклад, коли у банку є клієнт-фізособа, а йому постійно заходять якісь платежі. «Це вже дзвіночок для фінмону», – попередила Катерина Рожкова.

Махінації торговців негативно позначаються на споживачах. «Як підсумок – негативний досвід використання платіжної картки, після якого клієнти бояться розплачуватися картками за послуги. Усі зусилля з переказу платежів в cashless зводяться нанівець. Ми вже отримали кілька десятків тисяч скарг клієнтів на списання додаткових комісій під час оплати товарів. В даному випадку банк для захисту прав клієнтів встановив обмеження на оплату кредитними коштами р2р-переказів через POS-термінали», – розповіли FinClub у ПриватБанку.

Обізнаний – значить озброєний

У споживачів є інструменти захисту своїх прав. «Треба бути уважним перед тим, як підтвердити оплату за продукцію. Згідно з п. 23 Порядку здійснення торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, касир повинен чітко назвати суму, що підлягає оплаті. У більшості електронних пристроїв перерахування коштів є електронне табло, на якому чітко видно суму до оплати. Якщо вона відрізняється від цінника, краще відмовитися від покупки або вимагати розрахунку за цінником», – радить Алла Цимановська.

Але навіть якщо операцію вже проведено, компенсувати невиправдані комісії все ж можна. «У такому разі доцільно звернутися до адміністрації магазину для повернення різниці, мотивуючи це порушенням права на інформацію про продукцію. Згідно з ч.7 ст.15 закону «Про захист прав споживачів», споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, якщо придбання продукції відбулося за рахунок надання неповної, недостовірної або недоступної інформації», – пояснює FinClub Алла Цимановська.

Самому торговцю загрожує штраф у розмірі 30% від вартості одержаної для реалізації партії товарів, виконаних робіт або наданих послуг, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто не менше 85 грн), нагадує Андрій Костира.

Юрист каже про можливість «мирного» врегулювання подібного конфлікту: «Наприклад, отримання клієнтом знижки на наступну покупку або зарахування бонусу на особистий рахунок». Якщо продавець не йде назустріч, клієнт може подати скаргу в Управління захисту прав споживачів та ДФС. «Зокрема, для перевірки постачальника і фінансової установи на предмет порушення норм КУАП: ведення постачальником госпдіяльності без реєстрації, і порушення фінустановою порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги)», – радить Андрій Костира.

І тільки якщо усі ці методи не спрацювали, варто йти до суду. Старший юрист юрфірми AEQUO Віктор Панченко вважає, що покупці можуть оскаржити дії торговців як неправомірні. «Угода, яка укладається сторонами з метою приховати їхні істинні мотиви, як у випадку з проведенням оплати товару шляхом p2p-перекладу, відповідно до Цивільного кодексу, є уявною», – пояснює він. Уявність угоди не тягне за собою її недійсність, але якщо таким чином торговець намагається піти від виконання вимог під час продажу товарів, то йому це зробити не вдасться, оскільки операція буде розглядатися і регулюватися в тому ключі, в якому повинна була б регулюватися реальна операція. «В даному випадку – як купівля-продаж товару, а не простий переказ коштів іншій особі», – пояснює Віктор Панченко.

Відповідно до закону про захист прав споживачів, така операція має всі ознаки нечесної підприємницької практики. «Умови операції вводять споживача в оману, не дають йому чіткої інформації, необхідної для здійснення усвідомленого вибору. Угоди, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними за законом», – говорить юрист. За застосування нечесної підприємницької практики торговця можуть притягнути до відповідальності. «Для оскарження дій торговця споживачеві не обов'язково йти до суду, на першому етапі досить звернутися зі скаргою до Державної служби з питань безпеки продовольчих продуктів і захисту споживачів», – зазначає Віктор Панченко.

Для захисту своїх прав потрібно розуміти реальну ситуацію з системою правосуддя в Україні, її ефективністю та оперативністю. «Дуже важливо приділити час збору інформації та досудовому врегулюванню спору», – вважає він. Для подання позову клієнтові потрібно мати надану продавцем інформацію і/або договір, платіжні документи, що підтверджують оплату комісії, листування з представниками постачальника про проблему і можливе компромісне врегулювання питання. «Також потрібно спробувати встановити юридичну або фізичну особу, яка надала вам послуги/товар, з'ясувати через свій банк, яка фінустанова забезпечила переказ грошей, а також звернутися до неї з вимогою розкрити інформацію про кінцевого одержувача грошей», – перераховує Андрій Костира.

Віктор Панченко звертає увагу, що неправомірні дії торговців, з великою ймовірністю, можуть бути визнані такими, що порушують правила міжнародних платіжних систем Visa і MasterCard, в рамках яких емітовано використані при проведенні операцій платіжні картки: «Операції можуть бути оскаржені через платіжні системи, для чого споживачеві слід звернутися до банку, який випустив йому платіжну картку».

Юрист юркомпанії «Волхв» Ярослава Борка каже, що покупець, який здійснив своє замовлення і оплату через Інтернет, за обсягом своїх прав і обов'язків прирівнюється до звичайного споживача. «Купівля та продаж товарів у Інтернеті від звичайної купівлі-продажу практично нічим не відрізняються. Вимоги про надання інформації про свою господарську діяльність ідентичні вимогам до продавців, які не займаються електронною комерцією, що дозволяє покупцеві оскаржувати неправомірні дії продавця в судовому порядку в разі виникнення спору», – пояснює Ярослава Борка. Тому якщо клієнту довелося заплатити комісію через переведення грошей приватній особі, такий договір можна визнати недійсним з відповідними наслідками: «Здійснити повернення сплаченої за товар суми, а також комісії, неправомірно сплаченої покупцем».

Вікторія Руденко