– Наскільки стабільним ви вважаєте сьогоднішній стан фінансової системи України?

– Національний банк та банківська система злагоджено працюють у надскладних умовах. Зараз наші головні завдання – підтримання безперебійної роботи фінансової системи країни та Системи електронних платежів НБУ, стабільного функціонування об’єктів критичної інфраструктури та максимальна підтримка Збройних Сил України.

Ми робимо все, щоб наші громадяни, захисники, підприємства і держава відчували впевненість у фінансових питаннях, мали можливість своєчасного доступу до особистих коштів, потрібних фінансових інструментів та необхідної допомоги. В умовах воєнної агресії росії ми виконуємо функцію фінансової підтримки й оборони України та підтримуємо економіку.

Банки залишаються ліквідними та добре капіталізованими. Вони мають достатній запас ліквідних активів для виконання зобов’язань перед клієнтами. І це є результатом в тому числі проведених нами протягом останніх років стрес-тестів. Звичайно, в методології стрес-тестування не були закладені такі жахливі події, як війна, але несприятливий сценарій передбачав негативний розвиток подій.

Раніше нас критикували за нашу методологію стрес-тестування, але, як показують сьогоднішні результати діяльності банків, наші підходи були правильними. Тому зараз ми бачимо результати нашої спільної роботи з банками, яка забезпечила стабільну роботу банківської системи у вкрай складних умовах.

У регіонах України, в яких не проводяться активні бойові дії, працюють майже всі відділення. Частина відділень обслуговують клієнтів навіть у зоні бойових дій. Безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень.

Для підтримки банків ми максимально спростили вимоги до поточної роботи фінустанов, дали змогу здійснювати кредитні канікули у найбільш зручний для банків спосіб та не застосовуємо заходи впливу до банків за порушення ними нормативів. 

Цілком зрозуміло, що скорочення кредитування, недоотримання доходів та втрати частини кредитного портфеля знизять капітал банків. Проте банки продовжать працювати, навіть якщо їхні показники достатності капіталу будуть меншими за встановлені нормативи. Після завершення війни фінустанови матимуть достатній час, аби привести свою діяльність у норму та знову сформувати запас капіталу.

– Який зараз стан ліквідності банківської системи? Наскільки з початку війни зросла заборгованість банків перед НБУ за кредитами рефінансування? Які банки продовжують потребувати нового рефінансування?

– Загалом обсяг коштів клієнтів зріс: станом на 31 березня маємо плюс 28,1 млрд грн в еквіваленті (за коштами юридичних та фізичних осіб в усіх валютах за фіксованим курсом) порівняно з початком війни – 24 лютого. Гривневі вклади населення від початку бойових дій зросли майже на 18%.

Кошти вкладників переважно акумулюються на гривневих поточних рахунках, строкові та валютні вклади скорочуються. Обсяги коштів підприємств скоротилися, адже значна частина коштів пішла на виплати заробітних плат та податків. Водночас багато підприємств припинили роботу, отже надходження на їхні рахунки суттєво знизилися.

У разі потреби банкам додатково доступні інструменти підтримки ліквідності з боку НБУ, у тому числі бланкове рефінансування, яке ми запровадили одразу, 24 лютого. Водночас зараз попит на таке рефінансування є помірним. Це свідчить про те, що банки не відчувають браку ліквідних активів навіть за умов повномасштабної війни. Наприклад, цього тижня розглядали заявки всього трьох банків на рефінансування. Обсяг заявок був незначним.

Загалом за період з 24 лютого по 23 березня 2022 року було видано 74,3 млрд грн кредитів рефінансування як бланкового, так і забезпеченого. На сьогодні обсяг загальної заборгованості за кредитами рефінансування становить майже 129 млрд грн, заборгованість за бланковими кредитами рефінансування скоротилась приблизно до 13 млрд грн.

– Суспільство дуже позитивно сприйняло підтримку платежів безготівково. Проблема, що платіжні картки приймають не скрізь, залишається. На вашу думку, чи варто в період воєнного часу зобов’язати бізнес під загрозою штрафів приймати платіжні картки?

– Ми з перших днів війни виступили зі зверненням до торговельних мереж – магазинів, аптек, АЗС – приймати безготівкову оплату. Адже безготівкові розрахунки є одним із найбезпечніших і найнадійніших способів оплати у поточних умовах. До того ж будь-які обмеження на безготівкові розрахунки в Україні, зокрема на розрахунки через POS-термінали у торговельних мережах, відсутні.

Окрім того, ми рекомендували торговцям надавати держателям платіжних карток послугу з видачі готівки на касі. Це дозволяє забезпечити громадян готівкою, зокрема у віддалених населених пунктах, а також зменшити обсяги інкасації, не наражаючи на зайву небезпеку інкасаторів. І вони оперативно реалізували таку можливість.

Дійсно, за оцінками Національного банку, розрахунки готівкою у період воєнного стану значно зросли, зменшивши частку безготівкових. Це пояснюється як спадом ділової активності, особливо у зоні активних бойових дій, так і психологічними чинниками.

При цьому ми вже можемо констатувати, що ситуація з безготівковими розрахунками стабілізувалась. Щодо вашого питання про те, чи варто в воєнний час зобов’язувати бізнес приймати платіжні картки, то ми не є прихильниками адміністративного регулювання цього питання як в мирний, так і у воєнний час.

Як показали перші дні війни, торгові мережі, які приймали лише готівку, стикнулися з проблемою її використання – були випадки, коли торгові мережі були не в змозі її інкасувати. Тому зараз співвідношення готівкових та безготівкових розрахунків поступово повертається до довоєнного рівня.

– Наприкінці лютого голова НБУ Кирило Шевченко пообіцяв, що всі банки не в зоні бойових дій забезпечать постійне поповнення банкоматів готівкою. Але навіть в Києві багато банкоматів досі залишаються порожніми. В невеличких селах в регіонах взагалі тепер відсутня готівка. Чому так відбувається і коли ця проблема буде вирішена?

– Очевидно, що умови проведення операцій з інкасації під час війни суттєво відрізняються від мирних часів. Ми на постійному зв’язку з банками і бачимо, що вони вживають всіх заходів для нормальної роботи, зокрема забезпечують безперебійні безготівкові розрахунки та за можливості і за умови безпечних під’їзних шляхів підкріплюють банкомати готівкою. Національний банк зі свого боку підкріплює готівкою каси банків та підтримує ліквідність банківської системи.

Якщо виникають якісь тимчасові складнощі з підкріпленням банкоматів, вони всі поступово вирішуються, з урахуванням умов комендантського часу та безпеки у містах. Навіть попри загрози життю та здоров’ю працівників, багато банків продовжують роботу у містах, де точаться бойові дії.

На початку війни ми налагодили онлайн-спілкування між банками, в тому числі й щодо готівки. Зараз гостра фаза пройшла і ми спостерігаємо злагоджену і безперебійну роботу банків з цього питання.

– НБУ увів обмеження на валютні перекази, заборонив зняття готівкової валюти. Коли ці обмеження будуть зняті? Як можна перерахувати кошти родичам за кордон?

– Почну з того, що все ж таки Р2Р-перекази за кордон дозволені у межах щомісячного ліміту 100 тис. грн в еквіваленті. Простіше кажучи, громадяни можуть перераховувати кошти з власних карток на картки фізосіб за кордон. Один важливий нюанс: цей ліміт поширюється і на операції quasi cash, тобто на поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, купівлю віртуальних активів тощо.

Також хочу нагадати, що НБУ дозволив без обмежень переказувати кошти за кордон з метою оплати навчання (на рахунки навчальних закладів), а також для покриття витрат на лікування, переміщення хворих та пов’язаних зі смертю.

Звісно, коли мова йде про обмеження, запроваджені Нацбанком, багато хто насамперед фокусується на власних потребах. Водночас я хочу наголосити, що обмеження – це один з важелів, які допомагають нам сьогодні утримувати стабільність фінансової системи. Вони також є важливими для того, щоб після перемоги Україна мала можливості відновити економіку.

Ми намагаємося підлаштовувати наші валютні обмеження таким чином, щоб максимально спростити життя українцям як в середині країни, так і за кордоном, та водночас прикрутити можливості для масової втечі капіталу.

Національний банк і надалі планує поступово послаблювати обмеження, якщо бачитиме простір для такого послаблення.

– НБУ разом із країнами Європи намагається створити умови для обміну біженцями готівкової гривні на іноземну валюту цих країн. Але проблемою є не тільки обсяг гривні, який можна обміняти, але й курс обміну. В іноземних банках відмовляються приймати гривню, тому що за офіційним курсом – не хочуть, а за яким міняти – не розуміють. Як, по-вашому, можна вирішити цю проблему?

– У цьому питанні ми вже маємо перші позитивні результати. Наприкінці березня набрала чинності угода з Національним банком Польщі щодо обміну української гривні на польські злоті українцями, які перебувають у Польщі. Вона, зокрема, визначає, що курс обміну буде максимально наближеним до офіційного. Обмін здійснюватиме низка відділень PKO Bank Polski.

Ми також продовжуємо переговори з центробанками країн-сусідів, кількість біженців до яких є найбільшою, й сподіваємося на якнайшвидше врегулювання цієї проблеми.

Крім того, на початку березня ми дозволили українським банкам купувати готівкову гривню в іноземних фінансових установ за безготівкову іноземну валюту в обсязі до 1 млн євро на день (в еквіваленті). Це також сприяє поступовому вирішенню проблеми. За наявною інформацією кілька банків вже почали здійснювати обмін готівкової гривні за кордоном на іншу валюту, використовуючи цей механізм. В Угорщині та Молдові – OTP Bank, у Словаччині – Tatra banka, Австрії – Raiffeisen bank та  Erste Bank Oesterreich, в Румунії – Banca Comercială Română.

Ми наполегливо рекомендуємо українцям, які ще не перетнули кордон, поповнити свій банківський рахунок в Україні, щоб безпечно використовувати за кордоном свою платіжну картку для безготівкових операцій та зняття у банкоматах готівкової валюти країн перебування.

– НБУ на початку війни дозволяв вивозити іноземну готівку з України навіть без підтверджуючих документів, чим могли скористатися корупціонери (в ЗМІ публікувалися дані про вивіз у валізах по $17-30 млн). Чи знає НБУ, скільки за цей час було вивезено валюти з країни?

– Дійсно, 4 березня, враховуючи черги на кордонах та потреби громадян, ми зняли норму про отримання підтверджуючих документів для отримання готівки. Більш ніж за тиждень – 13 березня – ми повернули цю норму, яка діяла і до воєнного часу.

Не слід розглядати це як безперешкодний дозвіл на вивезення іноземної валюти. Вимоги щодо декларування не змінювалися.

По-перше, за цей період навантаження на кордонах знизилося, і значна кількість громадян встигла перетнути кордон. По-друге, за цей період у людей була можливість покласти кошти на рахунки, щоб уникнути зайвих дій на кордоні у вигляді декларування. Вимога декларування при переміщенні цінностей обсягом вище 10 тис. євро (в еквіваленті), хочу нагадати, лишалася чинною. По-третє, це рішення було ухвалене з метою запобігання виведенню капіталу за кордон, враховуючи консультації з відповідними органами державної влади.

Ми рекомендуємо перевозити валютні цінності за кордон насамперед у безготівковому вигляді. Такий спосіб дозволить уникнути зайвих дій на кордоні, він є зручнішим та безпечнішим.

– Фіксування незмінного офіційного курсу сприяє формуванню тіньового ринкового курсу. Як НБУ планує разом з правоохоронцями боротися із тіньовим валютообміном?

– Перш за все нагадаю, що продаж готівкової іноземної валюти фізичним особам заборонений з 24 лютого 2022 року через запровадження воєнного стану, крім продажу у філіях, відділеннях банків, які розташовані на територіях, що перебувають під загрозою окупації державою-агресором за рішенням керівництва даних банків. Ці обмеження сьогодні діють не просто так, вони є необхідними для збереження фінансової стабільності.

Що стосується небанків, то наразі купівлю готівкової іноземної валюти у громадян здійснює лише одна небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій. Ще декілька повідомили нам, що тимчасово призупинили такі операції на період дії воєнного стану, інші звітують нам про нездійснення валютообмінних операцій.

Тіньовий валютообмін здебільшого поширений в обмінниках, які не мають ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

Ми вже передали отриману від громадян інформацію стосовно діяльності нелегальних пунктів обміну іноземної валюти до територіальних підрозділів Національної поліції. І надалі готові взаємодіяти з правоохоронцями з цього питання.

Також хочу звернутися до громадян: якщо ви бачитимете обмінник, який працює попри обмеження, встановлені НБУ, повідомте нам.

– Чи прораховував НБУ, як війна вже вплинула на майбутні потоки валюти (експорт, імпорт) і яку очікувати курсову динаміку після війни?

– Сьогодні важко дати якусь чітку оцінку за будь-яким макропоказником, тому можу лише окреслити ситуацію. Зараз імпорт товарів обмежений лише критичним переліком, який, втім, нараховує значний перелік товарів.

Натомість через логістичні проблеми експорт відчутно знизився. Наприклад, експорт агропродукції до війни здебільшого здійснювався через порти Чорного моря, і зараз вони заблоковані. Ми знаємо, що уряд вживає заходів щодо розширення шляхів експорту.

Відповідно ми розуміємо, що торговельний баланс відчутно погіршиться. Але це може бути частково компенсовано експортом ІТ-послуг, надходженнями від трудових мігрантів і, звісно, значними обсягами макрофінансової допомоги.

Український бізнес достатньо швидко пристосовується до будь-яких навіть найбільш екстраординарних подій. Він шукатиме інші шляхи постачання товарів, це частково вирішуватиме проблеми з логістикою, тобто експорт має потенціал до зростання.

Крім того, дії НБУ спрямовані на те, щоб тримати ситуацію під контролем.

– НБУ підтримав 100% гарантію всіх депозитів на період воєнного стану. Що відбудеться з гарантією після закінчення війни?

– Тимчасова 100-відсоткова гарантія депозитів – це додаткова підтримка вкладників з боку держави під час дії воєнного стану. Я вважаю, що це необхідний та важливий крок для впевненості українців у збереженні їхніх заощаджень у повному обсязі. Це, у свою чергу, сприятиме підтримці ліквідності банків.

Ця ініціатива пов’язана з законопроєктом № 5542-1, який містить відповідні положення. Документ також передбачає збільшення гарантованої суми вкладів фізосіб до 600 тис. грн, приєднання Ощадбанку до системи гарантування вкладів, відновлення платоспроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та посилення стійкості системи гарантування вкладів.

На період дії воєнного стану гарантовано усю суму вкладів фізичних осіб, а після його завершення або припинення – до 600 тис. грн.

– Чи планує НБУ дозволити знімати більші гривневі суми з рахунків фізосіб, ніж це дозволено зараз?

– Наразі діють тимчасові ліміти на зняття як готівкової іноземної валюти, так і гривні в Україні, які становлять по 100 тис. грн на кожен день. Така сума дозволяє повністю закрити більш ніж просто першочергові потреби клієнтів.

Крім того, безготівкові операції можуть здійснюватися без обмежень. Зараз безготівково можна розрахуватися у багатьох місцях, тому потреба у готівковій гривні не є значною.

Що стосується зняття обмежень, то, як я і зазначив, ми послаблюємо їх, коли бачимо для цього можливість. Попередньо ми, як і раніше, аналізуватимемо макроекономічну ситуацію та стан фінансового сектору. У НБУ є значний досвід роботи за валютних обмежень та поступового їх зняття, тому це питання для нас не є чимось новим.

– Як працює СЕП? Чи переведена СЕП НБУ на резервні потужності?

– Система електронних платежів Національного банку і сьогодні, і кожного дня з початку війни працює у звичайному режимі – 23 години на добу та сім днів на тиждень.

Банки України підключені до СЕП та мають можливість здійснювати платежі клієнтів у штатному режимі та без перебоїв. Щоб так було і надалі, ми вживаємо всіх належних заходів.

Скажу навіть більше, в аналогічному режимі система працювала і до нападу росії, тобто фактично можна говорити, що у режимі роботи СЕП нічого не змінилося, навіть попри війну.

Тому фейки, які періодично розганяються у мережі, що нібито система електронних платежів і, відповідно, безготівкові розрахунки не працюватимуть, приміром, на вихідних чи в якісь інші дні, є дезінформацією.

– НБУ дозволив банкам закордонний процесинг. Наскільки успішний цей проект? Чи багато банків вже перейшли на західні хмарні технології обробки платіжних транзакцій?

– На сьогодні процес використання банками хмарних сервісів нормативно урегульовано. На нашу думку, надані банкам можливості забезпечать стабільне функціонування банківської системи України в період дії воєнного стану.

Наразі Національний банк активно опрацьовує запити банків та банківських асоціацій стосовно надання деталізованих роз’яснень про використання та зберігання різного виду інформації у хмарах. Зважаючи на проявлену активність банківської спільноти до питання використання хмарних сервісів, уже зараз можна сказати, що це буде затребуваною опцією серед українських банків.

– Кредитні канікули позиціонуються як добра воля кредиторів, на яку вони можуть і не піти. Як можна забезпечити сприйняття банками кредитних канікул без корупційних проявів?

– Штрафні санкції за прострочення виконання кредитних зобов’язань у період дії воєнного стану скасовані відповідним законом. Це має полегшити фінансове навантаження на українців-позичальників на час війни та на початку післявоєнного відновлення економіки.

До того ж банки розуміють, що у поточних умовах далеко не всі позичальники спроможні обслуговувати позики, тому запровадили «кредитні канікули»: клієнтам дозволено тимчасово не сплачувати за кредитами. Про детальні умови обслуговування кредиту позичальнику варто дізнаватися безпосередньо у своєму банку.

Водночас важливо розуміти, що скасування відсотків за користування кредитними коштами не передбачено – таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Адже нові правила – це не прощення боргу, а можливість відтермінування його обслуговування під час дії воєнного стану. Банки ж не можуть зупинити нарахування відсотків за депозитами.