На радість людям

Уряд пропонує підняти мінімальну зарплату з нинішніх 3200 грн до 3723 грн (+16,3%) вже за місяць – з 1 січня 2018 року. Про це йде мова у проекті закону № 7000 «Про держбюджет на 2018 рік», який уряд доопрацював до другого читання. Але президенту Петру Порошенку цього недостатньо. «За підсумками поліпшення інвестиційного клімату та надходжень до бюджету ми можемо проаналізувати підсумки півріччя або трьох кварталів, щоб ухвалити рішення про підвищення мінімальної заробітної плати до 4100 грн», – пообіцяв він. Мова йде про підвищення мінімальної зарплати в кінці наступного року.

Голова держави вже отримав підтримку своєї ініціативи. «У нас є всі шанси досягти мінімальної зарплати 4100 грн у 2018 році неінфляційним шляхом», – заявив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. Що заважало уряду самим додати ще 377 грн до «мінімалки», він промовчав.

Інтерес Кабміну очевидний: підвищення зарплат збільшить надходження єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, що дозволить «вчергове підвищити пенсії». А завдяки зростанню збору податку на доходи фізосіб збільшаться надходження державного і місцевих бюджетів.

Плюс на мінус

Практикуватися в риториці підвищення мінімальної зарплати влада почала рік тому, коли подвоїла «мінімалку». Економісти попереджали про ризики прискорення інфляції. Їхні страхи виправдалися: Нацбанк не зміг досягти мети таргетування у 8% +/- 2 п.п. «За підсумками року Нацбанк не впорався з таргетуванням інфляції, зокрема через підняття мінімальної зарплати до 3200 грн», – зазначає аналітик ІК Adamant Capital Костянтин Фастовець.

У Нацбанку підрахували, що зростання мінімальної зарплати додало в 2017 році приблизно 2-2,5% до інфляції. Це змусило його погіршити річний інфляційний прогноз з 9,1% до 12,2%, притому що в жовтні інфляційний показник становив 14,6%. Саме високі інфляційні ризики змусили НБУ відмовитися від монетарного стимулювання і підняти облікову ставку до 13,5%.

Керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій нагадує, що Нацбанк вже називав можливе зростання заробітних плат одним з ризиків інфляції 2018 року. «А це означає, що Нацбанк продовжить жорстку монетарну політику і, найімовірніше, буде надалі підвищувати облікову ставку», – вважає експерт. Віце-прем'єр Павло Розенко про ці ризики вчора не згадував, як і не побачив зв'язку між поточним прискоренням споживчої інфляції та подвоєнням мінімальної зарплати на початку року.

Уряд минулої п'ятниці погіршив прогноз інфляції на наступний рік з 7% до 9%, а Нацбанк ще в жовтні погіршив свій прогноз з 6% до 7,3%. Обидва ці прогнози засновані на «мінімалці» у 3723 грн, тому її підвищення до 4100 грн чинитиме додатковий тиск на рівень цін. Але цей вплив буде слабким. «Він буде в межах контрольованого діапазону», – каже FinClub керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.

Не очікує сплеску інфляції і член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, оскільки йдеться про невеликий приріст зарплат. «Минулого разу її підняли вдвічі, або на 100%, зараз – на 28%, тобто вплив буде на рівні 0,5-1 п.п., ближче до 0,5 п.п.», – підрахував Віталій Шапран. У Нацбанку поки не прокоментували ініціативу президента.

Споживчий інтерес

Підвищення оплати праці залишається дискусійною темою в середовищі економістів. З одного боку, це призводить до детінізації «зарплат у конвертах», з іншого – збільшення витрат бізнесу, який може провести звільнення з метою оптимізувати витрати на працю. «Ще одним наслідком підвищення мінімальної зарплати вважається зниження конкурентоспроможності українських товарів. Але зарплати й так зараз сильно зростають, в тому числі через еміграцію працівників до ЄС після отримання Україною безвізового режиму», – каже Костянтин Фастовець. Середня заробітна плата в Україні у 2017-му зросла з 6008 грн до 7377 грн (+22%).

Дії уряду можна трактувати як спробу виправити дисбаланс: після рецесії 2014-2015 років частка зарплат у структурі ВВП впала з 52% до 36,8%. «Перерозподіл доходу змістився в бік прибутку підприємств усіх форм власності (державної та приватної). Нова структура доходу, з одного боку, є природним стимулом до зростання приватних інвестицій. Але ця структура є нестабільною з макроекономічного погляду, адже інвестиції в основний капітал є найбільш змінним компонентом ВВП, а споживання громадян і витрати уряду – найбільш стабільним. Тому відновлення попередньої структури розподілу доходу є вкрай необхідним для стабілізації економіки, яка й так повільно відновлюється», – зазначає Олександр Вальчишен.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.