Список 37

Невідомі службові особи Національного банку підозрюються в зловживанні владою або службовим становищем. За це їм загрожує до шести років позбавлення волі в рамках ч. 2 ст. 364 КК. Зараз Нацполіція розшукує потенційних порушників одразу в трьох департаментах НБУ.

«В ході проведення досудового розслідування встановлено, що в 2016-2017 роках службові особи департаменту інспекційних перевірок, департаменту банківського нагляду і департаменту ліцензування НБУ, діючи умисно та узгоджено між собою, перебуваючи у змові з власниками та керівниками комерційних банків, зловживаючи, всупереч інтересам служби, своїм службовим становищем, не виконували власних службових обов'язків з перевірки походження коштів, які спрямовуються на капіталізацію банків. Вони достовірно знали про невідповідність їх походження зазначеному в наданих документах», – йдеться в ухвалі суду.

Кримінальне провадження № 12017000000001360 поліцейські розслідують з 25 вересня, але про нього стало відомо лише з ухвали Шевченківського районного суду Києва. Цей суд 17 листопада санкціонував вилучення поліцією з Нацбанку масиву даних, які стосуються... 37 банків.

Йдеться про вилучення документів, у тому числі із обмеженим доступом: службової кореспонденції НБУ, матеріалів з «АСКОД» і СЕП, довідок інспекційних перевірок, доповідних записок, презентацій, схем, виписок за рахунками, які «використовувалися посадовими особами НБУ для аналізу, підтвердження і/або спростування джерел походження коштів, якими планувалося збільшити регулятивний і/або статутний капітал банків». Суд дозволив поліції зробити копії в паперовому або електронному вигляді.

Санкція на вилучення документів була отримана в листопаді, але рішення суду було оприлюднено лише 4 грудня. Нацбанк не сказав, чи приходили вже до них поліцейські. На запит FinClub він відповів формально: «НБУ знаходиться в постійній співпраці з правоохоронними органами», а за 2016-2017 роки надав їм доступ до речей і документів «у рамках розслідування кримінальних проваджень майже 300 разів». Небагатослівна була його реакція і на прохання прокоментувати звинувачення в змові з банкірами. «Коментувати хід досудового розслідування – у компетенції правоохоронних органів», – сказали в прес-службі.

Неофіційно співрозмовники FinClub в НБУ, які опинилися під «підозрою» поліції, кажуть, що «більш образливого» звинувачення, ніж звинувачення в недостатності перевірки джерел капіталу, вони не чули. У цій ситуації вони можуть лише надати поліції запитувану ними інформацію, дати пояснення щодо своїх дій і «працювати далі».

Читайте: Зарплату готують до підвищення

У матеріалах суду не зазначено критерій відбору 37 банків, але список поліції збігається з переліком банків, які на 27 березня мали статутний капітал менше 200 млн грн. Щоб ці установи встигли докапіталізуватися до 11 липня, парламент навіть ухвалив закон «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків». Незрозуміло, чому поліція перевіряє саме 37 банків. Адже на початку року було 43 недокапіталізованих банки, а до дедлайну 11 липня їх залишилося 20. Якби поліцейські взяли список на початок року, в ньому опинився б «Глобус», а до 11 липня його покинули такі банки, як МІБ Петра Порошенка і Сітібанк американської Citigroup.

Поліція звинувачує НБУ в корисливій бездіяльності, але зі списку 37-ти на ринку немає вже шести банків. «Богуслав», «Новий» і «Гефест» були визнані неплатоспроможними і передані під управління ФГВФО. А банк «Фінансовий партнер», «Промислово-фінансовий банк» і «Кредит Оптима Банк», не зумівши пройти «чистилище» Нацбанку, вирішили відмовитися від ліцензії.

Решта 31 банк – це Кредитвест Банк, Вернум Банк, «Центр», «Авангард», Міжнародний інвестиційний банк, Агропросперіс Банк, Полтава-Банк, «Конкорд», «Розрахунковий центр», «Траст-капітал», Європромбанк, Оксі Банк, Комерційний індустріальний банк, «Січ», Альтбанк, «Портал», КомІнвестБанк, Айбокс Банк, Альпарі Банк, Кристалбанк, Полікомбанк, Скай Банк, «Український капітал», Акордбанк, «Земельний капітал», МетаБанк, Мотор-Банк, Сітібанк, Укрбудінвестбанк, «Фамільний», Український банк реконструкції та розвитку. З них три банки ще не завершили докапіталізацію до 200 млн грн: «Центр», «Портал» і Полікомбанк.

Шок і тремтіння ринку

Банкіри шоковані дивним «наїздом» поліції на Нацбанк. За їхніми словами, в реальності все навпаки: НБУ перевіряє кожну гривню, яку акціонери направляють до капіталу банку, навіть якщо походження грошей є легальним та очевидним, наприклад, якщо акціонери направляють до капіталу банку прибуток цієї ж кредитної установи або дивіденди, отримані від інших бізнесів.

Кожен з банкірів, з якими спілкувався FinClub, говорив одне й те ж: процедура перевірки походження коштів жорстка, складна і нешвидка, а можливість «змови» близька до нуля. «Ми проходили дуже довго і дуже ретельно процес узгодження документів. І якби була якась змова або якісь протиправні дії, то у нас би це не зайняло майже півроку! Величезна робота юристів, з ретельними узгодженнями з боку Нацбанку. Усі їхні вимоги були, з одного боку, абсолютно легітимними, з іншого – максимально жорсткими, – розповів FinClub керуючий директор Айбокс Банку Євген Березовський. – Це була щотижнева робота, мало не щотижневі зустрічі, узгодження документів, багато Нацбанк відбраковував, ми знову готували, аудити проводили, ретельно, детально. Мені може й не подобалося, що це так багато часу забирало, але дуже професійний підхід».

І це був не поодинокий випадок. «Усе це було не тільки по відношенню до нас, але й до багатьох банків. НБУ при збільшенні капіталу підходив до всіх дуже вимогливо. Тому справа поліції – перевіряти, але коли я прочитав про це рішення суду, був здивований, тому що ми почали цей процес в березні, а отримали погодження 15 жовтня. Якби у мене була якась змова, ми б зробили це простіше і швидше», – пояснює пан Березовський.

Деякі банкіри дізнавалися про «творчість» поліції від кореспондента FinClub. «Вперше чую про це. Не уявляю, кому це треба», – відповів голова правління Полікомбанку Микола Тарасовець. Його банк саме зараз займається процедурою збільшення капіталу, тому не розуміє, про яку змову йдеться, коли узгодження проходить дуже складно.

Читайте: Статус криптовалют оголошено у розшук

Голова правління банку «Фамільний» Ольга Долженко сказала FinClub, що бачила цей «божевільний список банків», в якому вони також були згадані. «Але що тут коментувати? Як суб'єкт, який чистий перед законом, навіть не турбувалися. Усі наші документи знаходяться в НБУ, джерела всі доведені й прозорі, велика частина коштів протягом декількох років враховувалася в балансі банку як субординований капітал. Вони враховувалися в валюті, ми конвертували їх в гривню, внесли до статутного капіталу. Усі транзакції прозорі. Чесно кажучи, це якесь непорозуміння», – здивована вона. Процедури Нацбанку її банк пройшов без затримок: «У нас абсолютно все прозоро. У нас не було ніяких затримок з реєстрацією, ми все подали, всі документи підтвердили: усі аудиторські висновки та джерела коштів».

Аналогічні тези говорять і в банку «Авангард», який належить екс-бізнес-партнерам голови НБУ Валерії Гонтаревої: «Всі етапи докапіталізації банку «Авангард» здійснювалися в повній відповідності до законодавства. Докапіталізація проводилася за рахунок чистого прибутку банку, яка підтверджується фінансовою звітністю з висновками незалежного міжнародного аудитора».

Агропросперіс Банк посилається і на законодавство, і на «норми ділової етики ведення бізнесу». «Банк в липні завершив процедуру збільшення статутного капіталу з 160 млн грн до 210 млн грн. В рамках реєстрації збільшення капіталу банк надав НБУ документальні підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких іноземним інвестором збільшено статутний капітал. Надані банком документи підтверджені висновками іноземного та вітчизняного аудиторів, довідками іноземного податкового органу, документами іноземного банку, незалежним оцінювачем, НКЦПФР, департаментом фінансового моніторингу та іншими підрозділами НБУ», – повідомили FinClub в банку.

Підозри в змові ображають банкірів. «Вернум Банк дорожить своєю діловою репутацією і діє виключно в правовому полі. А будь-які твердження про вступ Вернум Банку в змову з НБУ і/або іншими особами є безпідставними, бездоказовими і не відповідають дійсності», – заявив FinClub голова правління банку Євген Панченко.

Адвокат Леонід Антоненко, який в 2014-2015 роках очолював департамент ліцензування НБУ і погоджував статути банків, говорить, що за своєю жорсткістю нові вимоги НБУ не мають прецедентів. «Я чув від банкірів скарги, що вони працюють не перший рік, але ніколи раніше їм не доводилося мати справу з таким високим стандартом перевірки джерела походження коштів. Абсолютно безпрецедентна за своєю жорсткістю процедура: перевірялися джерела походження коштів «в десятому коліні», – говорить він. – Навіть були закиди, що НБУ може собі дозволити ці «репресії» до маленьких банків. Навряд чи регулятор став би так само підходити до банку Ахметова або Пінчука».

Навесні законопроект про спрощену докапіталізацію називався дискримінаційним до маленьких банків, оскільки раніше при докапіталізації великих банків НБУ фактично був позбавлений права перевіряти походження грошей. «Принципова позиція НБУ полягала в перевірці походження коштів. На цьому тлі було б дивно їх підозрювати зараз, що вони погано роблять свою роботу по такій великій кількості заявлених банків», – говорить Леонід Антоненко.

Можливе є неможливим

Банкіри говорять, що вимоги НБУ формальні і прозорі. «Процедура стандартна: є пакет документів і є пояснення до них. Якщо у акціонерів задекларовані джерела доходів, то ця процедура працює, а якщо немає, то вона не може працювати. Тому інтерес поліції незрозумілий», – зазначив у розмові з FinClub голова правління Альтбанку Ігор Волох. Він не бачить «осмисленості» в діях поліції, а в підозри щодо «змови» не вірить.

«Уявити собі змову чотирьох десятків банків з Нацбанком неможливо навіть у сні. Це виглядає як структурована маячня», – говорить банкір. Його підтримують колеги. «Якщо відштовхуватися від того, що є якась змова з метою прискорити процес або визнати якісь нелегітимні документи легітимними, то це означає, що питання вирішується швидко і досить безболісно. Я не знаю жодного банку, який би це так швидко вирішив», – каже Євген Березовський. А Ольга Долженко прямо відкидає підозри, що НБУ міг щось у них «просити». «У нашій практиці ніколи ніхто нічого не вимагав. Навіть натяків не було ані під час реєстрації цього капіталу, ані раніше», – говорить керівник банку «Фамільний».

Читайте: Іпотека піде з молотка

До процедури узгодження докапіталізації залучено велику кількість управлінців, тому навряд чи хтось би ризикнув їх корумпувати. «У цій ситуації я не уявляю змову між банками та НБУ, тому що в узгодженні документів беруть участь не один, не два і не три департаменти. Бере участь правління банку, комісія, яка затверджує докапіталізацію. Ми проходили величезну кількість погоджень різних департаментів. Нам Нацбанк говорив, що навіть МВФ бере участь в огляді. Не знаю, якою має бути змова, щоб за гроші це «вирішувати». За всіх говорити не можу, але вважаю це неможливим. Здивуюся, якщо щось подібне відбувалося в реальності, що хтось вирішував «іншим» чином», – сказав Євген Березовський.

Голова наглядової ради банку «Конкорд» Олена Сусідка каже FinClub, що «оскільки в постанові абсолютно всі банки, то смішно припускати змову всіх з НБУ». «Звичайно, ніякої змови з НБУ не було і бути не може. Питання були до походження капіталу в рамках закону: показати декларації, показати джерело і більш нічого», - зазначила вона.

Джерело загрози

«Банкіри – не віщуни», – відповів Ігор Волох на питання про те, хто може стояти за цією історією.

Але версій у банкірів багато. «Гадаю, такий інтерес є у певної групи банків, яким українські банки заважають танцювати», – сказав Микола Тарасовець. На уточнююче запитання, чи не іноземні банки він має на увазі, він відповів ствердно. І продовжив думку: «Кому це вигідно? Нацбанку? Ні. Вони й так засмикані. Маленьким банкам? Кожен з тих банків може розповісти, як вони пройшли «сто кіл пекла», як вони доводили капітал». В іншому банку навели приклад однієї з «надмірних» вимог НБУ: надати аудиторський звіт на дивіденди від транснаціональної компанії ArcelorMittal.

Леонід Антоненко каже, що у банкірів могла скластися думка, що НБУ застосовує до них подвійні стандарти: великі банки докапіталізувалися де-факто без перевірки походження грошей, а від невеликих банків зажадали довести джерела, що «може сприйматися як політика регулятора щодо звільнення ринку від дрібних гравців». Але навряд чи хтось би скаржився: «Адже якщо ти проскочив перевірку, ти хочеш надалі мати з НБУ хороші відносини».

Хоча «помста» одного з банків не виключена. Леонід Антоненко каже, що банки, які стали жертвами нових підходів Нацбанку, могли поскаржитися в поліцію. «Але тоді логічно було б, щоб запит поліції в НБУ був точковим. А оскільки запит по всім банкам, то під питання фактично ставиться компетенція регулятора. Інакше чим спробою тиску на Нацбанк це не назвеш», – упевнений він.

Банкіри зі «списку 37» неофіційно кажуть, що карна справа може розслідуватися роками без будь-яких результатів. Але розслідування може виявити «слабку ланка» серед трьох десятків банків, і на цьому банку – жертві у підсумку сконцентрується увесь тиск правоохоронців.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.