Податкова лібералізація

Перед ухваленням держбюджету-2018 парламент вніс правки до Податкового кодексу, які, зокрема, переглядають оподаткування банківського сектора. «Внесено зміни до кодексу, що передбачають скасування ліміту розміру резервів за активами банків і фінансових установ, удосконалення списання проблемних кредитів, а також плавний перехід до нових стандартів МСФЗ 9, які передбачають зміни вимог до формування резервів», – заявив автор цих правок, член парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко (БПП). За його словами, ці зміни «є дуже важливими для банківської системи і, зокрема, для державних банків».

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова каже, що скасування ліміту на облік резервів в об'єкті оподаткування відповідає світовій практиці. «Після фінансової кризи 2008-2009 років і накопичення непрацюючих кредитів більшість європейських країн переглянули податкове законодавство в бік пом'якшення з метою стимулювання вирішення проблеми високого рівня непрацюючих кредитів. Українське професійне банківське співтовариство, заручившись підтримкою міжнародних фінансових інститутів, тривалий час усіма доступними способами намагалося просунути подібні законодавчі зміни в Україні», – підтвердили FinClub в ОТП Банку.

Згідно з результатами дослідження Світового банку з банківського регулювання і нагляду, серед 85 держав в 69% країн існує повний облік резервів в об'єкті оподаткування, в 20% – обмежується облік витрат за період, а в 11% – застосовується інший податковий режим. «Але в законодавстві України діяла норма, яка дозволяла банкам враховувати у витратах резерви тільки в межах певного ліміту, який розраховувався на загальний розмір резервів, які банк створював під активні операції», – каже Олена Коробкова.

Зараз ця проблема посилюється: з 2018 року українські банки переходять на стандарт МСФЗ 9 і будуть зобов'язані формувати резерви на рівні очікуваних збитків. «Це, безумовно, збільшить витрати банків на формування резервів і матиме негативний вплив на їхній фінансовий стан. Наявність ліміту значно ускладнювала адміністрування податку на прибуток та створювала ризики численних податкових інтерпретацій, оскільки перехід до нового стандарту не був врахований в податковому законодавстві», – пояснила проблему Олена Коробкова.

Тепер ця проблема буде вирішена: банки зможуть зменшити зобов'язання з податку на прибуток за рахунок сформованих резервів. Крім того, банки зможуть скоригувати фінансовий результат до оподаткування на різницю між резервами, створеними наприкінці 2017 року і на початку 2018-го. «Скасування обмеження (ліміту) включення до складу витрат сформованих резервів є однозначно позитивним моментом, який в першу чергу спрощує податковий облік. Облік змін, пов'язаних з переходом з нового року на МСФЗ 9 – необхідний і оперативний крок», – вважає головний бухгалтер Банку Кредит Дніпро Руслан Чудаковський.

Зрозуміти і пробачити

Чіткіше тепер в Податковому кодексі прописані випадки, коли не платяться податки при прощенні боргу позичальників. «Чинна норма створювала ризики численних податкових інтерпретацій. Внесені зміни чітко визначають, в якому випадку здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму використання резерву в зв'язку з припиненням визнання активу шляхом вибачення заборгованості. Це дозволить усім банкам в умовах податкової визначеності знаходити найоптимальніші шляхи врегулювання непрацюючих кредитів», – розповідає FinClub Олена Коробкова.

На ринку підтримують ці правки. «Існуючий податковий режим чинив надмірне податкове навантаження для життєздатних банків з високим рівнем знецінених кредитів і створював перешкоди для пруденційних практик формування резервів під знецінення активів, – вважають в ОТП Банку. – Ці зміни відповідають очікуванням банкірів, адже дозволяють звести до мінімуму проблему непрацюючих кредитів та поліпшити податковий режим для банків».

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.