Життя після мораторію: валютних позичальників змусять платити банкам

Життя після мораторію: валютних позичальників змусять платити банкам

Парламент кардинальним чином змінив розстановку сил між кредиторами й боржниками: депутати дозволили банкрутство фізичних осіб і скасували мораторій на стягнення житла за валютною іпотекою. Щоправда, мораторій зникне лише в середині 2020 року, а валютним позичальникам запропонують особливі умови реструктуризації боргів. Втім, позичальників ці пільги не тішать, оскільки майже 95% боржників не платять, а зняття мораторію змусить їх почати повертати кредитні борги.

Мораторій знімається

Спокійне життя валютних позичальників, яке тривало з 2014 року і дозволяло без наслідків не платити за іпотечними кредитами, незабаром піде в минуле. Депутати 18 жовтня ухвалили в другому читанні Кодекс з процедур банкрутства, який перебудовує механізм банкрутства і дозволить фізособам легально очиститися від боргів, щоб почати кредитне життя з нуля.

Довгоочікуваною для банкірів, які видали до 2009 року величезні суми валютних кредитів на купівлю житла, стала норма перехідних положень цього Кодексу про скасування мораторію на стягнення заставної нерухомості за валютною іпотекою. Цей мораторій запроваджено як тимчасовий захід понад чотири роки тому в розпал неконтрольованої девальвації гривні.

Тоді депутати прописали в законі, що мораторій втратить силу після прийняття закону про особливості погашення валютної іпотеки. Але прийняти його парламент не зміг, тому у депутатів Руслана Демчака, Руслана Сидоровича і Владислава Голуба з'явилася ідея скасувати мораторій за допомогою нового кодексу про банкрутство. При доопрацюванні законопроекту № 8060 до другого читання комітет з питань економічної політики вирішив, що мораторій закінчиться «в момент набуття чинності Кодексу», який запрацює через півроку після оприлюднення.

Однак в процесі голосування депутати відтермінували на рік скасування заборони для банків забирати житло у неплатників за кредитами. «Через рік з дня набрання чинності цим Кодексом втрачає силу закон "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті"», – зачитав з трибуни Ради голова комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук. Якщо президент Порошенко підпише новий Кодекс до кінця 2018-го, мораторій зникне влітку 2020-го. До цього моменту вже рік діятимуть нові правила пільгової реструктуризації валютних позик.

Спадщина кризи

У Нацбанку підрахували, що на 1 травня частка прострочених кредитів, виданих до кризи 2008 року, становила 94,2% за іпотечним портфелем у валюті та до 36,9% – за гривневим портфелем. Через мораторій на стягнення забезпечення за валютними іпотечними кредитами обсяги конвертації кредитів у гривневі «несуттєво вплинули на якість обслуговування».

«За даними опитаних банків, в 2016 році вони конвертували 2526 кредитів на суму понад 1 млрд грн, у 2017 році – 1061 кредитів на 619 млн грн. Після конвертації 28% і 19% кредитів, конвертованих в 2016-2017 роках, визнано дефолтними», – йдеться у звіті регулятора.

У НБУ підтримують прийнятий кодекс про банкрутство. «У банків залишилася значна частка проблемної заборгованості – близько 50 млрд грн, врегулювати яку покликаний законопроект № 8060. Скасування мораторію спільно з впровадженням інституту банкрутства фізичних осіб зрушить цю проблему з мертвої точки», – вважає керівник проектів НБУ Микита Лазаренко. На його думку, для позичальників, які поки не змогли врегулювати свою прострочену заборгованість за валютною іпотекою, «запропоновано лояльні умови реструктуризації».

Геть мораторій

Скасування мораторію було лише питанням часу. «Мораторій не може тривати вічно, оскільки запроваджувався як тимчасовий захід до законодавчого врегулювання питань погашення валютних кредитів з урахуванням необхідності досягнення компромісу між кредиторами і позичальниками», – зазначає начальник юридичного управління Банку Кредит Дніпро Олександр Ярецький.

Зняття мораторію може спонукати неплатників за кредитами сісти за стіл переговорів з банками, багато з яких і зараз готові реструктуризувати борги. «Більшість банків так чи інакше займалися цією проблемою, не дивлячись на наявність мораторію. Наш банк в 2015-2016 роках провів кілька хвиль рефінансування валютних кредитів, які дали можливість клієнтам перевести валютний борг в гривню і повернути обслуговування кредиту в графік», – розповідає директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Олег Кляпко.

При цьому банки є кредиторами лише у плані таких боргів, багато позичальників вже мають нових кредиторів. «Частина таких кредитів у результаті продажу банками прав вимоги, в тому числі Фондом гарантування за неплатоспроможними банками, опинилася у третіх осіб – фінансових та колекторських компаній, приватних інвесторів. Дана категорія нових кредиторів також зацікавлена в цивілізованому вирішенні проблеми», – вважає Олександр Ярецький.

Пільгові умови

В середині 2019 року (у момент набуття чинності Кодексу) стартує п'ятирічний період пільгових умов реструктуризації боргів. Перша умова – валютні кредити конвертуються в гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність фізособи. Тобто застосовуватиметься ринковий валютний курс, а не умовні 5,05 грн/$, які спочатку вимагали позичальники.

«До вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником в розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, який забезпечує вимоги кредитора», – зачитав Андрій Іванчук. Ринкову вартість визначить оцінювач, обраний кредитором. Залишок боргу, який перевищує вартість нерухомості, підлягає списанню лише «після повного виконання зобов'язань боржником з реструктуризованих зобов'язань».

Прописані також інші умови реструктуризації. Якщо загальна площа квартири не перевищує 60 кв. м (або не більше 13,65 кв. м житлової площі на кожного члена сім'ї боржника) або загальна площа житлового будинку – не більше 120 кв. м, то процентна ставка за таким планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 1 п.п. «План реструктуризації укладається на 15 років, якщо інше не погоджено сторонами», – йдеться в Кодексі. Поточне значення індексу UIRD становить 15,36%. Якщо площа нерухомості більше, то «процентна ставка за планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 3 п.п.», а план реструктуризації укладаєтья всього на 10 років.

При цьому боржник і забезпечений кредитор можуть домовитися встановити в плані реструктуризації або в мировій угоді інші умови і порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, «але лише ті, які не гірші для інтересів боржника».

Банкіри вважають запропоновані депутатами ставки більш ніж привабливими для позичальників. «Поточні ставки за гривневою іпотекою становлять 19-24%, таким чином, запропоновані депутатами ставки у 15-16% – це вже нижче за ринкові. З урахуванням списання частини боргу платіж за кредитом повинен бути дуже пільговим та посильним для клієнта порівняно з ринковими умовами», – говорить начальник управління з врегулювання кредитів бізнес-лінії «Роздрібний бізнес» ОТП Банку Євген Ратушнюк.

Олександр Ярецький вважає, що за таких ставок банки не тільки нічого не зароблять, але навіть зазнають збитків. «Маржа в 1 п.п. не покриває всіх витрат банку, не кажучи вже про ризик-премію та мінімальну прибутковість. Навіть держава, яка вважається безризиковим боржником, залучає ресурси за значно вищими ставками. Рятує тільки те, що для банків валютні кредити – це NPL зі 100% сформованим резервом», – пояснює банкір.

Банкіри комплексно дивитимуться на реструктуризацію, в якій ставка буде тільки одним з елементів. «Старі валютні кредити видавалися під 10-12% в доларах, та ще коли долар був по 5 гривень. Тому не можна говорити, що номінальна ставка в 15,36% або 18,36% в гривні – це добре чи погано. Треба дивитися структуру угоди і умови рефінансування в цілому, враховуючи інші компоненти і реальні фінансові можливості клієнта. Адже ставка – це тільки один елемент з можливого набору умов рефінансування», – каже Олег Кляпко.

Кому винен, всім прощаю

Ухвалення Кодексу сколихнуло активістів так званого Кредитного майдану: вони були не готові до такого повороту подій. «Якщо ухвалять в цілому, то іпотекодержателі відіжмуть все, що залишилося: біда буде», «схоже не на реструктуризацію, а на обов'язкове перекредитування», «нас обіцяли запросити до комітету на засідання щодо правок до цього закону, але нічого не сказали», «чому нас не повідомили, що голосуватимуть за цей закон», обурювалися позичальники.

Основні їхні претензії стосувалися скасування мораторію. Нові умови погашення боргу позичальники в соцмережах не обговорювали. Тому фінансисти очікують нову хвилю вуличних протестів. «Є ризик, що позичальників можуть не зацікавити такі умови реструктуризації. З одного боку, добре, що позичальник повинен повернути банку тільки ринкову вартість квартири, без нарахованих за період несплати пені та відсотків, але з іншого – багатьох не влаштує конвертація кредиту за поточним курсом», – говорить один з банкірів. «Дійсно, є частина боржників, яким комфортно перебувати під мораторієм, безкінечно не повертаючи борги. Але Кодекс через рік після набуття чинності все-таки мораторій скасовує. Звичайно, ми сподіваємося, що це стане стимулом домовлятися як для позичальників, так і для банків», – зазначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Частина валютних позичальників може не піти на контакт з банками навіть після зняття мораторію. «Якщо враховувати, що проблемі курсових різниць за іпотечними кредитами вже більше 10 років, усі ці механізми вже давно пропонувалися банками», – говорить директор кредитного департаменту банку «Південний» Вікторія Скоч. До того ж якщо боржник після реструктуризації кредиту перестане виконувати свої зобов'язання, банк-кредитор матиме право захистити свої інтереси в тому числі шляхом стягнення заставного майна, підкреслює Олена Коробкова.

Олександр Ярецький вважає, що в ситуації, що склалася, все залежатиме від поведінки боржників. «Це компромісне рішення, яке цілком не вигідне для жодної зі сторін, але воно мотивує і банки, і боржників активніше шукати альтернативні варіанти вирішення проблеми. Важливо підкреслити, що право вибору – скористатися реструктуризацією чи ні – залишається повністю за боржниками. Якщо позичальник ініціює процедуру реструктуризації, банк або новий кредитор зобов'язаний прийняти його рішення. Так вирішив законодавець. Але якщо боржник не платить за кредитом і не скористався запропонованою законом реструктуризацією, у банку будуть розв'язані руки в частині примусового стягнення боргу», – вважає Олександр Ярецький. При цьому новий кодекс дозволить позичальникові «здати ключі від квартири» і подати на банкрутство, інакше, якщо продаж заставної квартири не покриє боргу, банк вимагатиме його погашення.

Навряд чи кредитори намагатимуться масово стягувати проблемну іпотеку після скасування мораторію, вважають в НБУ. «Основним бізнесом банків є кредитування, а не торгівля нерухомістю або іншими заставами. Усі комерційні банки зацікавлені в тому, щоб при виникненні проблем з платіжною дисципліною позичальника домовлятися, обговорювати план реструктуризації, а не реалізовувати майно. Стягнення заставного майна – це крайній захід у роботі з боржниками, який навряд чи стане масовим. Проте скасування мораторію – це важливий психологічний фактор для самого позичальника і сигнал до того, щоб сісти за стіл переговорів з банком», – говорить Микита Лазаренко.

Продаж квартир за поточними цінами не покриє боргів позичальників. «Падіння вартості квартири в доларах в кілька разів у порівнянні з вартістю на момент видачі кредиту може призвести до того, що, стягнувши заставне майно і продавши його, вирученої суми може бути недостатньо, щоб погасити борг в повному обсязі. Тому стягнення заставного майна – не дуже цікавий сценарій для банку. Банки вдаватимуться до нього в найбільш безнадійних випадках», – вважає Олег Кляпко. Вікторія Скоч іншої думки: «Банки вже сформували досить резервів під такі кредити і переважно готові прийняти і реалізувати іпотеку в погашення боргу, а залишок боргу покрити за рахунок резерву, щоб почистити портфель».

Вікторія Руденко