FINCLUB Фiнансовий клуб

Парламент змінив умови отримання податкової пільги з ЄСВ. Тепер знижений єдиний соціальний внесок – приблизно 14-15% – зможе почати платити більша кількість компаній, ніж за законом, прийнятим в грудні. Масовим перехід на нову систему не буде: багато роботодавців чекатимуть 2016 року, коли їм обіцяна ставка ЄСВ у розмірі близько 20%.

Депутати на поточному тижні прийняли законопроект № 1863, який спрощує умови зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ). Закон змінює критерії, за яких платник може почати використовувати коефіцієнт 0,4 до базового розміру єдиного внеску в 2015 році. Зараз ставка ЄСВ нараховується в діапазоні 36-49%. «Законопроект покликаний легалізувати доходи платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Лібералізація режиму для всіх необхідна і запланована на 2016 рік, коли розмір внеску зменшиться із застосуванням коефіцієнта 0,6», – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Автори законопроекту підрахували, що навіть якщо відрахування до Пенсійного фонду не збільшаться, загальні доходи зведеного бюджету зростуть на 28 млрд грн. «Без легалізації заробітних плат не буде ніякого виходу економіки з тіні, неможлива жодна податкова реформа, – говорить депутат Андрій Журжий («Самопоміч»). – Виросте фонд оплати праці, і внаслідок цього зростуть відрахування за іншими видами податків із зарплати, наприклад, податок на доходи фізосіб».

Ширше коло

Першу спробу зменшити єдиний соціальний внесок було зроблено в кінці грудня 2014 року, коли було введено коефіцієнт 0,4. Однак нові правила виявилися настільки жорсткими, що ніхто не став їх виконувати, а в Державну фіскальну службу почали надходити скарги від громадян, які бажали застосовувати понижуючий коефіцієнт. «З цієї причини депутатами різних фракцій спільно з Державною фіскальною службою та Міністерством фінансів було напрацьовано законопроект, що прибирає усі ті речі, які заважають бізнесу застосувати знижувальний коефіцієнт і в цих важких умовах, в яких перебуває країна, підняти заробітні плати працівникам і таким чином компенсувати частину їхніх втрат через знецінення курсу гривні», – розповідає Андрій Журжий.

Бізнес не впорався з вимогою, що середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше трьох мінімальних зарплат і мінімум на 30% вище, ніж в 2014 році, а середній платіж за ЄСВ – не менше 700 грн. «Замість цього вводиться проста вимога, що платіж на підприємстві в розрахунку на одну застраховану особу має бути не менше, ніж середній платіж на цю ж особу в 2014 році», – пояснив Андрій Журжий. Також вирішено, що для отримання пільги середня зарплата на підприємстві в порівнянні з 2014-м має зрости не на 30%, а на 20%.

Більш того, якщо чинний закон передбачає один коефіцієнт – 0,4, то в новій версії він розраховується як відношення середньої зарплати в 2014 році до поточної зарплати: якщо отримане співвідношення менше, ніж 0,4, то застосовується коефіцієнт 0,4.

Не для всіх
«Полегшена» версія закону дозволить скористатися «пільгою» більшій кількості підприємців, але не всім. «У цьому році зниження ЄСВ торкнеться тільки тих, хто не платив офіційну зарплату», – зазначає експерт РПР групи «Податкова реформа» Ілля Несходовський. «Крім того, так і залишилося невирішеним питання щодо підприємств, створених в 2015 році. Вони скористатися коефіцієнтом не зможуть, бо у них немає бази 2014 року для проведення розрахунків», – говорить керуючий партнер юркомпанії Prove Group Владислав Кочкаров.

До того ж вивести заробітну плату з тіні погодяться далеко не всі роботодавці. «Якщо роботодавці сьогодні покажуть реальну зарплату і платитимуть ЄСВ у розмірі 14,7%, то в 2016 році їм все одно доведеться нараховувати ЄСВ за ставкою близько 20%», – попередив Владислав Кочкаров.
 

Валютні резерви України продовжують знижуватися: на початок березня вони опустилися до мінімального рівня у $5,6 млрд. Єдиний спосіб зупинити процес «обнулення» резервів – кредит МВФ, який країна сподівається отримати вже наступного тижня. Після цього розпочнуться переговори про реструктуризацію держборгу.

Втеча валюти
Обсяг валютних резервів України в лютому зменшився ще на 12% і на 1 березня склав черговий історичний мінімум – $5,625 млрд, повідомили в Нацбанку. Скорочення викликане погашенням та обслуговуванням урядом і НБУ прямого та гарантованого державою боргу на суму $539,1 млн, у тому числі перед МВФ.

Національний банк знову витрачав гроші на валютні інтервенції – $651,3 млн, щоправда, він не вказав, скільки з цієї суми отримала НАК «Нафтогаз України». Наприкінці лютого Нацбанку вдалося купити на ринку валюти на $144,7 млн. При цьому уряд виручив від розміщення валютних цінних паперів $298,3 млн.

Після скорочення резервів на $775 млн в Нацбанку визнають, що грошей надовго не вистачить. Основна надія на кредит МВФ. «Враховуючи те, що Україна очікує позитивного рішення Ради директорів МВФ про надання нового пакету фінансової допомоги вже 11 березня, обсяг міжнародних резервів на сьогодні є достатнім для виконання зобов'язань та поточних операцій уряду і Нацбанку в короткостроковій перспективі», – підкреслили в НБУ.

МВФ говорив про можливість надання Україні $17,5 млрд у найближчі чотири роки. Найбільшу суму – до $10 млрд – представники української влади хотіли б отримати вже в березні. «Мінімальне, що ми плануємо, – це три місяці покриття імпорту. Я все-таки сподіваюся, що ми зможемо досягти рівня $17 млрд на кінець 2015 року. Якщо зможемо досягти $20 млрд, більшу частину з яких складатимуть чисті резерви, я буду дуже щасливою», – прогнозувала голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Велика потреба

Фінансисти згодні з тезою, що без МВФ уряд навряд чи впорається з кризою. «В умовах пасивності влади МВФ стає основним двигуном реформ. Боротьба з корупцією, забезпечення прозорості та ефективності державних фінансів, формування стійкої монетарної та валютної політики – усе це ключові стратегічні завдання України. І ці ж завдання є лейтмотивом програми співпраці з МВФ, – говорить старший радник президента Альфа-банку Роман Шпек. – Я не дуже розумію логіку «ми зробимо те й те, щоб задобрити МВФ, і тоді він дасть нам кредит». Тобто кредит візьмемо, а як забезпечити його повернення, придумаємо потім? Виконання умов програми МВФ потрібно Україні набагато більше, ніж Фонду».

Інших кредиторів, які можуть збільшити резерви НБУ і вирівняти платіжний баланс, в України поки немає. «Українська економіка переживає один з найважчих періодів з моменту здобуття незалежності. Глибокі реформи як ніколи потрібні країні. Крім внутрішньої потреби, це й вимога МВФ, без допомоги якого впоратися з виплатами за держборгом найближчим часом буде практично неможливо. У той же час західна допомога – як фінансова, так і експертна – може допомогти запустити економіку», – сподівається начальник відділу стратегічного планування Укрсоцбанку Агшин Мірзазаде.

Значна сума першого траншу кредиту МВФ потрібна Україні в тому числі для того, щоб розрахуватися за єврооблігаціями, викупленими Росією в грудні 2013 року на $3 млрд. Україна повинна розрахуватися за цим боргом в грудні 2015 року, проте міністр фінансів РФ Антон Сілуанов вже пригрозив, що зажадає повернення боргу достроково. Вважається, що Україна порушила умови позики – її держборг перевищив планку в 60% від ВВП. У Мінфіні України, втім, хотіли б реструктуризувати цей борг разом з іншими випусками єврооблігацій.
 

Нацбанк вилучає зайву гривню з ринку, щоб її не можна було використовувати для валютних операцій. Для цього він запровадив ряд жорстких заходів, підвищивши вартість гривневих кредитів і ще більше обмеживши роботу підприємств з валютою. Попередній пакет монетарних і адміністративних обмежень не дав результату – за короткий термін гривня вдвічі знецінилася до долара.
 
Гривня подорожчає
Головні поточні цілі Нацбанку – утримання низької інфляції та валютний курс в діапазоні 20-22 грн/$. І задля їх досягнення НБУ готовий застосувати усі заходи, які йому дозволить МВФ. Вчора в НБУ оголосили, що продовжать боротися з валютною нестабільністю шляхом обмеження обсягу вільної гривні на ринку.

Перший крок – підвищення облікової ставки з 4 березня з 19,5% до 30% річних. Такої високою ставка була півтора десятиліття тому: з березня до квітня 2000 року вона становила 32%. Її нинішнє зростання зробить дорожчими гривневі ресурси. НБУ вже заявив про підвищення ставок своїх активних і пасивних операцій. Але щоб не підривати стабільність банків, ставка стабілізаційних непогашених кредитів залишиться незмінною до червня. «Паніка і ціни зростають, з магазинів почали зникати товари, які не мають ніякого відношення до курсу та імпорту і виробляються в Україні. Це ненормально. Тому ми продовжуємо використовувати монетарні заходи і підвищуємо облікову ставку», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Це вже друга зміна ключової ставки Нацбанку в поточному році – 6 лютого її підвищили з 14% до 19,5%, оскільки напередодні центробанк відпустив курс гривні у «вільне плавання». Після цього гривня впала вдвічі – долар подорожчав на міжбанку з 16 до більше ніж 34 грн/$, а на споживчому ринку почалася паніка.

Удар по резервах

Банки повинні будуть знайти додаткові кошти для збільшення обов'язкових резервів. Їх загальний обсяг має збільшитися на 12 млрд грн, але як мінімум 9 млрд грн банки зможуть «зарезервувати» без особливих проблем. До обов'язкових резервів можна буде включати не 50%, а 100% залишків готівки в касах банків у національній валюті. «Такий дозвіл спростить обов'язкове резервування для банків», – пояснює начальник управління торгових і казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко. Обсяг резервів, який банкам потрібно сформувати за рахунок нових джерел, становить таким чином 3 млрд грн.

Нацбанк встановив максимальний ліміт зростання монетарної бази в 2015 році – 91 млрд грн. Насправді це величезна сума. За 2014-й монетарна база зросла на 26,1 млрд грн – до 333,2 млрд грн. В НБУ кажуть, що значну частину цих коштів складуть кредити Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам збанкрутілих банків. У держбюджеті закладено на ці цілі 20 млрд грн, а учора було визнано неплатоспроможним Дельта Банк, клієнтам якого ФГВФО обіцяє повернути 16,4 млрд грн. При цьому НБУ обмежить зростання свого портфеля ОВДП: буде менше викуповувати їх у НАК «Нафтогаз» і держбанків.

В результаті цих заходів курс долара повинен трохи опуститися. «Курс на міжбанку вже почав зміцнюватися до 24-25 грн/$, а офіційний курс – 24,82 грн/$. Нові обмеження плюс монетарна політика швидко почнуть допомагати повернутися до фундаментального рівня курсу – 20-22 грн/$», – анонсувала Валерія Гонтарєва.

Валютні несподіванки
Одними монетарними заходами НБУ не обмежився. Він опублікував постанову № 160, якою ввів нові адміністративні обмеження у роботі з валютою. Тепер банкіри не зможуть купувати валюту за дорученням підприємств, якщо у тих є валютні депозити в банках на суму понад $10 тис. Також НБУ визначив, що видача готівки з електронних платіжних інструментів проводиться тільки в гривні. Банкам заборонено продавати підприємствам за безготівкову гривню банківські метали масою понад 3,216 тройської унції протягом тижня.

Крім того, було продовжено норму про повернення валютної виручки в країну протягом 90 днів і продаж 75% валютних надходжень підприємств на міжбанку. Нацбанк буде моніторити валютні операції та зможе зупиняти підозрілі угоди. Також продовжено обмеження з купівлі громадянами валюти в еквіваленті не більше 3 тис. грн в день, за винятком купівлі валюти для погашення кредитів. Крім того, громадяни не можуть переводити за кордон валюту без відкриття рахунку більше, ніж на 15 тис. грн день, а з відкриттям рахунку – 150 тис. грн на місяць.

У Нацбанку особливо підкреслили, що нові обмеження не торкнуться населення. «Це зроблено виключно для боротьби з нелегальним імпортом і відтоком капіталу. Ці норми не тільки узгоджені з МВФ, але Фонд також допомагав їх розробляти, – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва. – Ми спеціально оприлюднимо ці норми лише ввечері, щоб хтось не встиг вигадати можливості для їх обходу».

Утримання гривні
Експерти кажуть, що подорожчання гривневих ресурсів може не привести до стабілізації курсу. «Підвищення облікової ставки до рівня інфляції – остання цифра 29% – є класичною монетарною політикою, але погано працює за галопуючої інфляції. Звичайно, це підвищить вартість кредитів, але їх майже не видають або видають лише дуже надійним позичальникам. Тому загальний вплив буде мінімальним на курс і, скоріше, негативним на економіку», – розповідає керуючий директор компанії Empire State Capital Partners Ярослав Удовенко.

При цьому банкіри зазначають, що ситуація на ринку вже почала поліпшуватися: відбувається не тільки падіння курсу долара, але й перевищення обсягу купівлі валюти у населення над продажем. «У понеділок цей тренд був особливо помітним, – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов. – Ми купили у населення валюти в п'ять разів більше, ніж йому продали».
 

Уряд хоче законодавчо встановити термін повернення валютної виручки в Україну на рівні діючих зараз 90 днів і покласти відповідальність за видачу дозволів на його перевищення підприємствами на Нацбанк. Банкіри вважають, що це не панацея від валютної кризи в Україні, але позитивні результати, безумовно, дасть.

Термін зафіксують
Сьогодні вранці парламент планує прийняти в цілому законопроект № 2265, поданий в понеділок урядом Арсенія Яценюка. Законопроект «Про внесення змін до закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо валютного регулювання і валютного контролю» покликаний допомогти Нацбанку встановити контроль над валютними потоками.

Документ пропонує зафіксувати в законі, що граничний термін зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки та відстрочення поставки під час здійснення імпортних операцій становить 90 днів. Зараз закон визначає термін до 180 днів, а 90 днів з травня 2014 року діють виключно на основі окремих рішень Нацбанку. В даний момент експортери повинні заводити 75% своєї виручки протягом 90 днів (постанова № 270). Ця норма перестане діяти 4 березня, але з високим ступенем ймовірності її знову продовжать.

Уряд передасть НБУ контроль над цим процесом. В даний час у разі перевищення крайнього терміну надходження валюти підприємство має отримати висновок в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі про можливість більш пізнього зарахування валюти в країну. Законопроектом запропоновано скасувати цю норму – замість неї встановлять необхідність отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку у разі перевищення зазначеного терміну.

Документом пропонується скасувати призупинення нарахування пені за затримку повернення валюти в Україну за наявності звернення суб'єктів господарювання до суду. Введення пені в таких випадках, на думку Арсенія Яценюка, ліквідує схему, коли підприємства провокують початок фіктивних судових спорів, тільки щоб не повертати валютну виручку в країну.

Експортери відповідатимуть за валюту
Нацбанк неодноразово заявляв, що основною причиною зменшення пропозиції валюти на ринку є бажання експортерів притримати її в очікуванні зростання курсу. З цією метою регулятор здійснив низку заходів щодо скорочення обсягів фіктивного імпорту. «У експортерів є можливість повернути валютну виручку в термін до 90 днів, тому що, наприклад, у торговців зерном швидке обертання коштів. А для машинобудування взагалі потрібно 180 днів. І тому вони найчастіше продовжують повернення валютної виручки. Штрафи за неповернення мінімальні, на жаль. Їх однозначно потрібно збільшувати, про що ми неодноразово говорили з Міністерством економіки», – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва в інтерв'ю «Українській правді».

Тепер НБУ може отримати такі повноваження. Арсеній Яценюк навіть пропонує зменшити в ході другого читання термін повернення валютної виручки не до 90 днів, а до 60 днів.

Недостатні заходи
Банкіри згодні з тим, що пропозиції Кабміну допоможуть збільшити обсяги пропозиції валюти на ринку. «Ні для кого не секрет, що відстрочка з повернення валютної виручки використовується для того, щоб не заводити валюту в країну якомога довше і чекати сприятливого курсу. Усе це провокує падіння гривні. Я давно відзначав, що крім боротьби з панікою і спекуляціями на валютному ринку, НБУ і уряду необхідно посилювати роботу з експортерами, включаючи адміністративні заходи. Це один з них. Думаю, він допоможе збільшити пропозицію валюти на ринку. Не вважаю це панацеєю від кризи, але позитивні результати, безумовно, дасть», – говорить голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.

Практика останніх 10 місяців показала, що тільки зменшення терміну до 90 днів для повернення валюти недостатньо. «Можна було б пояснити введенням цієї норми істотне скорочення експорту, але таке припущення було б занадто сміливим. Адже крім цієї норми на обсяги експортно-імпортних операцій вплинула величезна кількість інших чинників», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Закріплення ж за Нацбанком функції видачі дозволу на збільшення терміну повернення валютної виручки може не призвести до зменшення неправомірних прострочень – МЕРТ підозрювали в корупційній складовій під час видачі таких дозволів. «Норма, що перекладає відповідальність за видачу дозволів (ліцензій, висновків) на продовження термінів з МЕРТ на НБУ, не міняє ситуацію. Немає великої різниці для підприємств, в якому органі отримувати дозвіл і як буде виглядати або називатися такий документ. На поточний момент 90-денний термін розрахунків є оптимальним», – вважає начальник управління валютних операцій і валютного контролю банку «Фінанси та Кредит» Артем Осипенко.

Девальвація поки не здатна вирівняти торговий баланс: одночасно з імпортом в січні обвалився і експорт, український бізнес продовжив втрачати російський ринок збуту. Враховуючи, що в січні курс був ще 16 грн/$, експерти вважають, що звітність лютого-березня повинна показати, чи здатний вищий курс поліпшити зовнішньоторговельний баланс.

Обвальний початок
Платіжний баланс в січні 2015 року залишався дефіцитним – $890 млн, хоча нестача валюти в країні була в 2,2 рази менше, ніж у січні минулого року ($1,93 млрд) і в 2,5 рази нижче, ніж у грудні 2014-го ($2,26 млрд), повідомили в п'ятницю в Нацбанку.

Дефіцит поточного рахунку склав $342 млн на тлі падіння експорту майже на третину – до $3,1 млрд, що стало найнижчим показником за чотири роки. Зокрема, на 34,3% знизився експорт чорних металів, на 41,5% – руди. Це сталося «в результаті зниження як фізичних обсягів експорту внаслідок військових дій, так і внаслідок зниження світових цін на 10-15%». «Минулого року ціни на метал знизилися майже на третину, зараз цей процес уповільнився», – говорить старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

На 79,9% знизилися обсяги вивезення мінерального палива «через припинення виробництва нафтопродуктів і дефіцит вугілля всередині країни». Через торговельні обмеження Росії на 45,2% знизився експорт продукції машинобудування. В цілому частка експорту всіх українських товарів до Росії знизилася до 9,5% з 16,6% в січні минулого року, а частка експорту в країни Азії зросла з 26,9% до 34,7% – в основному завдяки поставкам зернових.

На третину зменшилися і обсяги імпорту – до $3,5 млрд, що було більш очікувано, ніж скорочення експорту. «Це відбулося насамперед внаслідок девальвації гривні і було більш рівномірним по групах. Однак імпорт продовольчих товарів і нафтопродуктів знизився вдвічі, а легкових автомобілів – майже в три рази», – підрахували в Нацбанку. Враховуючи нарощування реверсних поставок газу в Україну з ЄС, частка імпорту з країн Європи виросла з 28,5% роком раніше до 34,3% у січні, а частка імпорту з Росії впала з 27,6% до 17,8%.

Фінансовий розрахунок

Відносно повільним в січні був відтік капіталу за фінансовим рахунком – $548 млн, що втричі менше, ніж у грудні. «В умовах ескалації військового конфлікту можливості залучення зовнішніх ресурсів приватним сектором були досить обмеженими, тому ролловер за зовнішніми зобов'язаннями скоротився з 74% у грудні до 63% у січні, у тому числі 28% у бізнесу, 74% – у банків», – зазначають в НБУ.

Чистий відтік за кредитами та облігаціями приватного сектора склав $645 млн, але при цьому надходили прямі іноземні інвестиції ($108 млн) і скорочувалася готівкова іноземна валюта поза банківською системою ($57 млн). У Нацбанку також нагадали, що в січні відбулося чергове погашення кредиту МВФ на загальну суму $220 млн.

Під пресом
Січень був останнім місяцем перед тим, як 5 лютого НБУ вчергове відпустив гривню у «вільне плавання». Після чого офіційний курс злетів з менш ніж 16 грн/$ до 30 грн/$, останньої п'ятниці впавши нижче рівня 28 грн. Дефіцит платіжного балансу продовжує чинити тиск на курс гривні. «Як тільки платіжний баланс стане профіцитним, можна буде говорити, що дно девальвації вже пройдено», – прогнозує виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.

Йдеться про «ринковий» профіцит платіжного балансу без урахування великих траншів від МВФ, найближчий з яких влада очікує в кінці березня. На зустрічі з членами Американської торговельної палати в п'ятницю 27 лютого голова Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що обґрунтований і справедливий курс – це 20 грн/$, як і закладені в проекті поправок до держбюджету 21,7 грн/$. «При такому розрахунковому курсі фундаментально, навіть з урахуванням присутності НАК «Нафтогаз», яку ми на ринок не випускаємо, у нас уже повністю збалансовано рахунок поточних операцій», – заявила вона.

Коли курс становив 16 грн/$, експорт та імпорт знижувалися ідентичними темпами, а новий курс може виправити зовнішньоторговельний дисбаланс. «Подальшого зниження цін на продукцію металургії не очікується, тому я згоден з тим, що коли курс буде на рівні 20 грн за долар, платіжний баланс вирівняється», – говорить Олександр Жолудь.
 

Боржників відсторонили від валюти
Іноземну валюту зможуть купувати на міжбанку тільки ті підприємства, які не мають податкового боргу перед держбюджетом. Згідно з листом Нацбанку № 28-211/12780 від 26 лютого, банки зможуть продавати валюту своїм клієнтам під імпортні операції лише за наявності у них довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості по сплаті податків. Офіційна причина змін абстрактна: «з метою вдосконалення контролю над відтоком коштів, зменшення тиску на валютний ринок та посилення фінансової дисципліни клієнтів».

Це вже не перша обмежувальна міра Нацбанку, яка стосується імпортерів. Минулого тижня він почав перевіряти усі імпортні контракти при здійсненні передоплати на суму понад $50 тис., щоб виявити операції фіктивного імпорту. А усі контракти на суми понад $500 тис. проводитимуться виключно на основі відкритого імпортного акредитиву, який має бути підтверджений закордонним банком з рейтингом інвестиційного рівня. Крім того, регулятор заборонив гривневе кредитування підприємств для купівлі ними валюти на міжбанку. А термін валютування заявки клієнтів було збільшено з трьох до чотирьох днів з моменту подачі заявки.

У Нацбанку неодноразово підкреслювали, що обмеження спрямовані на боротьбу зі спекулянтами та фіктивними операціями. «Перевірятимуться тільки імпортні контракти, бо деякі з них є некоректними», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва. НБУ не виключає інших обмежень.

Податки недоплатили
«Податкове» нововведення Нацбанку не повинно ускладнити операції всім підприємствам. Нарахувати платнику податкові зобов'язання – це не єдиний крок, який необхідно зробити податківцям, щоб у імпортера виник податковий борг. Таке податкове зобов'язання має бути узгоджене, але платник може почати тривалу процедуру оскарження.

«Платник повинен сплатити податкові зобов'язання або почати процедуру адміністративного або судового оскарження. В даному випадку ми розглядаємо ситуацію, коли фіскальний орган нараховує підприємству податкові зобов'язання, а не бізнес сам їх декларує. Якщо ж платник не виконує жодну з цих дій, то податкове зобов'язання вважається узгодженим і непогашеним і стає податковим боргом. Якщо ж платник не згоден з нарахуванням і починає оскаржувати його в судовому або адміністративному порядку, то ця неузгоджена сума не потрапляє до податкового боргу», – говорить юрист юридичної фірми FELIX Інна Плескач.

Однак якщо такий податковий борг вже є, то для купівлі валюти цей борг треба погасити. «Але навіть якщо у вас його немає, то дії з отримання довідки про відсутність боргу заберуть не менше п'яти робочих днів – саме за такий термін фіскальні органи розглядають заявки про видачу довідки. Отримувати її доведеться під час кожної купівлі валюти, оскільки термін дії довідки ДФС обмежений десятьма днями», – зазначає Інна Плескач.

У 2014 році погашення податкового боргу склало до зведеного бюджету 8,3 млрд грн, що на 44,3%, або 2,6 млрд грн більше, ніж у 2013-му. Протягом року платникам податків було надано розстрочку зі сплати боргу на 5,7 млрд грн, що на 25,6%, або 1,2 млрд грн більше, ніж у 2013 році.

Уповільнена реакція
Таку пильну увагу до покупців іноземної валюти підприємці розцінюють негативно. «Не знаю, хто зараз купує валюту за такою ціною. Але це виглядає так, що Нацбанк намагається будь-якими способами скоротити попит на неї. Це зниження вже відбувається, тому що для багатьох імпортерів навіть курс 16 грн/$ був непідйомним. Але при цьому поки ми не бачимо, що на ринку дуже велика пропозиція валюти», – говорить директор однієї з роздрібних мереж побутової техніки.

Зараз важко сказати, чи дадуть останні заходи Нацбанку серйозний позитивний ефект для курсу гривні. Після різкого стрибка напередодні вартість долара на міжбанку в п'ятницю знизилася на 2 грн – до 28,02 грн. Офіційний курс долара знизився на 2,25 грн, відштовхнувшись від планки у 30 грн/$. «Відсутність послідовності в імплементації норм НБУ, що виразилося у їх частковому скасуванні, знову призвело до зростання невизначеності на ринку. У нашій ситуації для досягнення результатів є вкрай важливими послідовність і логічність дій, а цього ми зараз, на жаль, не спостерігаємо», – зазначає голова правління Універсал Банку Ігор Волох.
 

В умовах дефіциту ліквідності та високих ставок за кредитами банки скоротили кредитну активність. При цьому бізнес, як і раніше, потребує кредитів, хоча б для підтримки операційної діяльності. Аби безресурсне фінансування стало альтернативою кредитуванню, учасники ринку просять НБУ піти їм на поступки. 

Бізнес вже рік намагається знайти альтернативу дорогому і недоступному фінансуванню. За 2014-й гривневий кредитний портфель юридичних осіб скоротився на 7,7%, валютний – на 21%. У січні поточного року негативна динаміка збереглася. Портфель у гривні втратив ще 0,6%, а у валюті – 2,1%. Обслуговувати гривневі кредити під 25-30% річних компанії не в змозі.

Тому банкіри просувають альтернативу кредитам – безресурсне фінансування: векселі, гарантії, торгові кредити, акредитиви. Одним з їх переваг є низька вартість такого фінансування – 4-6% річних. Ці інструменти є в лінійці майже усіх крупних банків, але їх популярність невелика. «На частку безресурсного фінансування припадає близько 10% нових кредитів», – підрахував заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков. У Райффайзен Банку Аваль до 25% кредитів агробізнесу видаються в бездокументарній формі.

ПриватБанк за два роки надав 86 тис. клієнтам фінансування на 3,75 млрд грн. «Робота підприємств в режимі відстрочки платежів призводить до завищення постачальником прогнозного курсу валют для перестраховки, а також до зростання вартості товарів на величину можливого ризику неплатежу», – говорить радник голови правління ПриватБанку Віктор Лисицький.

Нацбанк у поміч

Розвивати безресурсне фінансування непросто, є законодавчі обмеження. «Ми хочемо через НАБУ запропонувати Нацбанку внести зміни до постанов, щоб полегшити роботу з інструментами безресурсного фінансування», – каже Віктор Лисицький. Мова йде про зміни до постанови НБУ № 23 від 25 січня 2012 року «Про порядок формування та використання банками резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями». «Запропонуємо змінити порядок роботи кореспондентських рахунків банків в безресурсному (технічному) режимі, зокрема, скасувати обов'язкове резервування коштів за ними і вимоги щодо забезпечення заставою», – зазначив Віктор Лисицький. У Незалежній асоціації банків України повідомили, що поки цю ідею вони не розглядали. Віктор Лисицький є членом Ради НАБУ, тому сам може ініціювати цей процес.

Також банкіри пропонують дозволити клієнтам купувати валюту за рахунок кредитних коштів. «Оскільки для випуску валютних акредитивів, необхідних клієнтам для купівлі валюти на суму від $500 тис. (набула чинності 24 лютого, після прийняття постанови Нацбанку № 124. – FinMaidan), банки вимагають, щоб у компанії була достатня ліквідність, у тому числі валютна. А таку ліквідність більшість компаній не мають», – пояснює директор департаменту корпоративних продуктів та партнерства Райффайзен Банку Аваль Руслан Співак.

Плани на мирний час
Учасники ринку підтримують деякі ініціативи колег, але визнають, що вони поки не є першочерговими. «Для популяризації банківських послуг, навіть якщо це безресурсне фінансування, зараз, м'яко кажучи, не найкращий час. Думати про це можна, коли в економіці країни в цілому і в банківському секторі зокрема буде все добре», – зауважив топ-менеджер банку з іноземним капіталом. Наприклад, Віктор Лисицький запропонував розробити новий формат платіжного інструменту – аналог вже наявним гарантованим платіжним інструментам з виконанням у майбутньому, які використовуються в західних країнах.

До ідеї купівлі клієнтами валюти за рахунок кредитів банкіри ставляться обережно, пам'ятаючи, що НБУ назвав це одним з методів виведення валюти з країни. «Можливо, для деяких компаній така схема є виправданою. Але деяким клієнтам це протипоказано. Тому потрібно концептуально змінювати постанову № 124. І для того щоб пропонувати зміни, потрібно зрозуміти, що саме НБУ мав на меті», – вважає заступник голови правління великого банку.
 

Адміністративні обмеження, якими НБУ лякав валютний ринок лише день, не дали результату. Курс гривні залишається дуже низьким – офіційний індикатор сьогодні вперше перевищив позначку 30 грн/$. Банкіри кажуть, що «чорна» середа спонукала їх засумніватися в незалежності НБУ, а імпортери, готові скуповувати валюту за будь-яким курсом, з ринку нікуди не зникли. 

Перший млинець
Хаотичні несистемні зусилля Нацбанку щодо стабілізації валютного курсу гривні поки не дали результату. Напередодні, в середу вранці, НБУ постановою № 130 заборонив банкам купувати валюту за клієнтськими заявками. Однак уже ввечері того ж дня скасував її. Після цього в четвер вранці торги на міжбанку відкрилися на рівні 24,5 грн/$, а до кінця дня вартість валюти підвищилася до 30,17 грн/$ (вдень котирування досягали 33,06 грн/$). Вперше офіційний курс перевищив 30 грн/$. На готівковому ринку котирування трохи впали: у середньому банки продавали долар за 32-34 грн, а різниця між ціною купівлі та продажу валюти сягала 8-9 грн.

У середу міжбанк був фактично паралізований. Тому регулятор викупив $80 млн у експортерів. «Це був вимушений захід. Найближчим часом ми все продамо на ринку через інтервенції», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва. Вже в четвер цей обсяг валюти був проданий під клієнтські заявки банків за курсом 28 грн/$.

Відкат ринку
Через непослідовні дії регулятора бізнес не знижував котирування долара після відновлення торгів. «Курс не росте, він залишився на колишньому рівні. Просто 25 лютого необхідно викреслити з пам'яті, тому що цей день не дав ринку нічого, окрім демонстрації некомпетентних дій регулятора. Поява постанови № 130, потім її відміна. Купівля валюти за 21,7, потім «купівля» за 28,04 грн, – нарікає джерело в одному з банків. – Сьогодні ринок відкрився на рівні 31-33 грн, майже значення вівторка, але нічого не відбулося. Вихід НБУ з продажем валюти виглядав як вибачення перед ринком, але постраждали не імпортери, а експортери, яких учора просто покарав регулятор».

Порівняно з вівторком середньозважений курс долара на міжбанку не дуже знизився – опустився з 31,63 грн/$ до позначки 30,17 грн/$. «Передумови та умови зростання курсу ті ж. Просто продовжився девальваційний процес, який штучно призупинили на день», – говорить головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков.

Глибоке нерозуміння
Банки знову не розуміють, чого чекати. «Все виглядає дуже дивно. Постанова № 130, якою були введені обмеження, звичайно, дуже жорстка, і це вбивство імпорту. Але в тій ситуації, яка склалася, вона була хорошим виходом. Логічно було заморозити ринок для перепочинку, і ми очікували, що в понеділок правила роботи на міжбанку зміняться, – розповів один з банкірів. – Але таке відчуття, що наш прем'єр забув Конституцію, коли почав говорити про те, що НБУ ухвалив рішення, ні з ким не порадившись. Хоча Нацбанк є незалежним органом. Тому незрозуміло, чому обмеження були скасовані: або так було задумано, або це повна неспроможність нашого регулятора».

Скарбничі радять дивитися на динаміку декількох днів. «Ця криза занадто глибока, і однією постановою вирішити усі проблеми і усунути накопичений на ринку дисбаланс неможливо. Пройшов тільки один день з того моменту, коли зміни набули сили, і ще занадто рано оцінювати результати. За один день імпортери не можуть змінити принципи роботи, а банки фізично не встигли змінити процес обробки заявок на купівлю валюти», – зазначає начальник казначейства ВТБ Банку Станіслав Верхградський.

На ринок тисне паніка його учасників. «Основною причиною такої ситуації є панічна модель поведінки, яка активно підігрівається інформаційним полем. В результаті частина суб'єктів економіки готові купувати за будь-яку ціну і сіль, і валюту, і багато іншого, – пояснює голова правління Універсал Банку Ігор Волох. – Безумовно, що не додає оптимізму і відсутність добре скоординованих і спланованих дій для контролю за ситуацією з боку всіх інститутів влади». Для ефективного управління тим, що відбувається, він вважає за необхідне прийняття комплексу заходів уряду, Нацбанку і парламенту.

Національний банк на три дні фактично паралізував міжбанківський ринок. Найближчим часом він скуповуватиме долари в експортерів, щоб знизити ринковий курс, який перевищив рівень 30 грн/$. З 2 березня чиновники НБУ обіцяють жорстко контролювати усі імпортні контракти для зниження спекулятивного попиту на валюту. Це призведе до відновлення операцій бізнесу на чорному ринку, але в поточній ситуації це є найменшим злом. До завершення доби НБУ скасував частину обмежень.

Обличчя паніки
25 лютого став чорним днем валютного ринку України. Ситуація на ньому остаточно вийшла з-під контролю Нацбанку. З ранку банки виставили в касах котирування на продаж долара від 29,5 грн до 39 грн, фінансові компанії пропонували американську валюту навіть за 40 грн. Купували валюту у населення банки найчастіше з маржею в 10 грн на кожному доларі – за 26-34 грн/$. Кореспондент FinMaidan обійшов кілька обмінних пунктів у центрі Києва: або валюти не було навіть за таким курсом (каса працює в межах купленого), або продавали в рамках ліміту НБУ – до $78 в руки, або продавали без лімітів, але й без оформлення.

Вільний обвал гривні змусив НБУ вжити екстрених заходів. Постановою № 130 він фактично паралізував міжбанк на три дні – до кінця лютого банкам заборонено купувати валюту в інтересах клієнтів. При цьому зобов'язання експортерів продавати 75% валютної виручки залишилося в силі. Весь обсяг пропозиції валюти тепер купують НБУ і банки в своїх інтересах, але в межах встановлених лімітів відкритої валютної позиції в сумі, що не перевищує 0,5% розміру регулятивного капіталу банку протягом одного робочого дня.

Політичні дивіденди
Ситуацією скористався прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і, всупереч Конституції, вирішив «втрутитися» в дії Нацбанку. «НБУ самостійно, як завжди, без будь-яких консультацій, прийняв рішення про закриття міжбанківського валютного ринку, що аж ніяк не додає стабільності національній грошовій одиниці, за яку відповідає НБУ», – заявив він, попросивши парламент ухвалити закони, які «стабілізували б фінансову систему України». На його думку, валюта купувалася «для проведення спекулятивних операцій».

Не пропустив зручного випадку й лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко, який заявив, що якщо голову НБУ Валерію Гонтарєву не відправлять у відставку, його фракція залишить парламентську коаліцію. Ці ж вимоги висувають і протестувальники, які проводять безстроковий мітинг біля Нацбанку.

Вже в другій половині дня в Адміністрації президента відбулася екстрена нарада президента Петра Порошенка, прем'єр-міністра, голови НБУ і міністра фінансів Наталії Яресько. Після її завершення Наталія Яресько спростувала інформацію, що в АП обговорювалася можливість відставки Валерії Гонтарєвої.

Різкий обвал
Параліч міжбанку і публічні заяви політиків відразу ж відбилися на чорному ринку валюти. За даними порталу finance.ua, середня ціна продажу доларів у нелегальних дилерів впала з 42,5 до 35,5 грн/$. Курс купівлі також знизився приблизно на 7 грн – до 30 грн/$. Заявлений обсяг валюти на продаж учетверо перевищував обсяг заявок на купівлю. Банки також оперативно переглядали котирування, наприклад, картковий курс долара в ПриватБанку протягом дня знизився на 2 грн, а курс долара, що використовується інтернет-магазинами, – на 4 грн.

Міжбанк, згідно з даними компанії «Укрділінг», у вівторок закрився котируваннями 32-33,5, а в середу – 22-27 грн/$. Ф'ючерс «Української біржі» на валютну пару «долар – гривня» впав на 17,9% – з 34,6 до 29 грн/$. В системі Bloomberg, яка спирається на офіційні дані, було зафіксовано знецінення долара до гривні майже на чверть.

Офіційний міжбанк цілий день був практично нульовим: до 16:00 в систему ValCli було заведено 25 угод на $720 тис. за середнім курсом 24 грн/$. Що відбулося в останню годину торгів, в НБУ не повідомляють. Вдень дилери повідомили, що НБУ вийшов на ринок з купівлею валюти за 21,7 грн/$ (курс, закладений в нову редакцію держбюджету). До 17:00 обсяг торгів різко підскочив до $92,48 млн з середнім курсом 21,81 грн/$.

Проте на брифінгу після наради в АП Валерія Гонтарєва повідомила, що НБУ викупив $80 млн «за офіційним курсом». Офіційний курс становив 28,05 грн/$, зміцнившись за день всього на 25 копійок, хоча середньозважений курс долара впав майже на 10 грн. Несподівано після 17:00 в систему були заведені 8 угод, що підняли середній курс відразу на 6 грн. Для такого зростання ці угоди мали бути укладені при курсі 227 грн/$, але НБУ просто перерахував по 28 грн/$ куплені в експортерів $80 млн.

В умовах відсутності попиту на міжбанку Нацбанк може збільшити свої резерви. «За три дні э очікування, що НБУ може скупити $150-250 млн», – оцінював заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський. Це тактика центробанку. «Це була вимушена міра, і усі викуплені кошти надалі будуть спрямовані на валютні інтервенції для стабілізації курсу гривні», – заявила Валерія Гонтарєва.

Закріплення обмежень
Три дні «затишшя» на міжбанку потрібні НБУ, щоб вивчити всі заявки імпортерів. Для цього ж – отримати більше часу на аналіз документів – Нацбанк увів відстрочення платежу за клієнтськими купівлями валюти на один день. Тепер гривня, попередньо перерахована банком на окремий аналітичний рахунок для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням клієнта, може бути витрачена на купівлю іноземної валюти не раніше четвертого дня з дня її зарахування на цей рахунок. З такою ж затримкою здійснюються авансові платежі у валюті за імпортними контрактами клієнтів, загальна вартість яких перевищує $50 тис.

Банкіри пережили «шок», причому важко сказати, від чого більший: від розпочатої гіпердевальвації чи від «заморожування» міжбанку. Нові правила роботи на міжбанку стали для них раптовими, хоча Нацбанк попереджав, що не допустить неконтрольованої ситуації. «Попит на валюту нікуди не зникає, він просто відкладається, але за якийсь час він усе одно виллється на ринок. Клієнти просто даватимуть заявки на більші суми. При цьому експортери за останні кілька днів побачили, що курс зростає на кілька гривень в день, тому знову призупинили продаж валюти», – говорить начальник казначейства одного з великих банків. Влада обіцяє стежити за цими експортерами. «Уряд і Нацбанк спільно займатимуться тими, хто займається спекуляціями. Здійснюватимуть суворий контроль над поверненням валютної виручки експортерами», – сказала Наталія Яресько.

Учасники ринку чекають понеділка, який покаже, як тепер працюватиме міжбанк. «Якщо клієнтам заборонити купувати валюту на офіційному ринку, то зрозуміло, що вони підуть на неофіційний. Схоже на те, що ми знову повертаємося до того, що вже проходили: Нацбанк вводить обмеження, через них на міжбанку один курс, а насправді угоди проводять зовсім по іншому. Але подивимося, як буде в реальності», – зазначає заступник голови правління одного з банків.

До лібералізації ринку 5 лютого долар на неофіційному ринку був дорожчим всього на 25% – 20 грн за міжбанківських 16 грн/$. А протягом наступних трьох тижнів ринковий курс пробив рівень 30 грн/$. «Якщо ми панічну складову прибираємо, то курс повертається туди, де він повинен бути», – заявила Наталія Яресько. «Фундаментальних причин для такого стрімкого падіння немає. Ці всі нераціональні рухи пов'язані з поведінкою ринку, який більше керується страхами, ніж тим, то відбувається на ринку», – те ж саме каже Валерія Гонтарєва. Однак фактори, які викликали «страх», «паніку» і «втечу капіталу», одними діями Нацбанку з ринку усунути неможливо, навіть якщо 11 березня рада директорів МВФ ухвалить рішення про нову кредитну програму для України.

В'ячеслав Садовничий, Олена Губар

Пізно ввечері НБУ повідомив, що скасував частину обмежень. 26-27 лютого імпортери зможуть купувати валюту, а ліміт купівлі валюти банками підвищена з 0,5% до 1% від регулятивного капіталу. Правило чотирьох днів збережено.

Державна фіскальна служба в ході розслідування кримінальних проваджень відносно конвертаційних центрів почала підозрювати співробітників дев'яти банків у їхній причетності до скоєння цих злочинів. Як мінімум в трьох установах з дев'яти спростовують свою участь у конвертації коштів, а учасники ринку нагадують, що банки, викриті в цьому, можуть бути ліквідовані Нацбанком.

Фіскальна служба в пошуку
Державна фіскальна служба (ДФС) в ході розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів перевіряє причетність до їх функціонування співробітників дев'яти банків. «Під час розслідування кримінальних справ цієї категорії проглядається причетність до скоєння злочинів посадових осіб банківських установ: Реал Банку, Фідобанку, банку «Фінанси та Кредит», БТА Банку, Вернум банку, ВіЕйБі Банку, Ощадбанку, «Глобусу» та Українського професійного банку. Зараз слідчі дії щодо доведення причетності та встановлення міри вини посадових осіб банківських установ тривають», – заявив перший заступник голови ДФС Володимир Хоменко.

Всього у 2014 році слідчі податкової міліції розслідували 85 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, внаслідок чого припинили роботу 560 компаній. «Незаконні послуги «конвертів» були надані більш ніж 15 тис. суб'єктам господарювання, яким незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ на 6,3 млрд грн. В ході перевірок вигодонабувачів донараховано 1,6 млрд грн, компенсовано до держбюджету понад 200 млн грн», – зазначив Володимир Хоменко. За його словами, зараз розслідується 46 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, послугами яких скористалися понад 5 тис. підприємств – вони отримали штучний податковий кредит з ПДВ на суму 3,6 млрд грн.

Учора ж прем'єр-міністр Арсеній Яценюк після того, як заслухав доповіді керівництва ДФС, відсторонив його від виконання своїх обов'язків на час службової перевірки - на два тижні. У тому числі, серед відсторонених був і Володимир Хоменко.

Банківський подив
З дев'яти установ дві перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб: у ВіЕйБі Банку працює тимчасовий адміністратор, а в Реал Банку – ліквідатор. FinMaidan опитав інші установи щодо підозр ДФС. «Я був украй здивований цією заявою і висловленою в ній підозрою про причетність співробітників Фідобанку до діяльності конвертаційних центрів. Ніяких офіційних запитів з приводу розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів від відповідних держорганів у Фідобанк не надходило, як і не було пред'явлено жодних претензій, – повідомив FinMaidan директор фінансового моніторингу Фідобанку Сергій Дмитров. – Ми конвертаційні центри не обслуговуємо, а, навпаки, виявляємо і надаємо інформацію, відповідно до закону, у Держслужбу фінмоніторингу. Звідти ця інформація у вигляді узагальнених матеріалів потрапляє до ДФС. На сьогодні нами було припинено 187 спроб відмивання грошей. І всю інформацію надано відповідно до законодавства в держоргани».

Джерело в правлінні Фідобанку неофіційно пояснює, що, можливо, «якийсь начальник відділення міг мати приватну домовленість з клієнтом, який генерував великий кеш». «Звичайно, після гострої фази минулої кризи активізувалася боротьба за клієнтів. І деякі банки почали знижувати тарифи роботи з готівкою з 0,4% до 0,3%, а начальники відділень отримували премії за залучення нових клієнтів завдяки зниженню тарифів. Але керівництво банку з часом здатне вирахувати, що в якихось відділеннях проходять крупні операції. Це, як правило, закінчується звільненням посадових осіб банку і відмовою від роботи з такими корпоративними клієнтами», – пояснив співрозмовник.

В Українському професійному банку стверджують, що заява ДФС не відповідає дійсності. Аналогічної позиції дотримуються і в держбанку, який також потрапив до списку фіскальної служби. «Інформацією про слідчі дії відносно Ощадбанку ми не володіємо», – повідомили в прес-службі цієї установи.

Держорганам варто більш відповідально ставитися до своїх заяв, вважають банкіри. «Моя робота полягає у щоденному превентивному фінансовому моніторингу. Хотілося б чути від високопосадовців більш коректні заяви, особливо враховуючи поточні реалії ринку», – нарікає Сергій Дмитров.

Нацбанк отримав повноваження
Реагувати на такі ситуації може і Нацбанк, до того ж у нього тепер є для цього всі повноваження. 6 лютого набули чинності поправки до закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження», якими було дозволено регулятору ліквідувати за прискореною процедурою банки за відмивання ними грошей.

Це дозволить очистити ринок від установ, які займаються неправомірною діяльністю, але дії НБУ мають бути обґрунтованими. «В інструментарії Нацбанку мають бути різні методи боротьби з конвертаційними центрами. Це можуть бути як закриття фінансових установ, які допустили грубі та неодноразові порушення у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів, так і суттєві фінансові санкції за такі порушення, – вважає директор департаменту контролю та фінансового моніторингу Кредобанку Максим Ващук. – Оголошення регулятором неплатоспроможними банків, які допускали систематичні порушення в цій сфері, є потужним сигналом про його рішучість в боротьбі з банками – конвертаційними центрами. Регулятор повинен поступово очистити фінансовий ринок від такого виду організацій».

Олена Губар, Руслан Чорний