Василь Фурман: «Не всім банкам потрібна універсальна ліцензія»

Василь Фурман: «Не всім банкам потрібна універсальна ліцензія»

Банківська система України протягом 2014-2017 років пережила «ідеальний шторм», втратила половину банків, була докапіталізована і на сьогодні є оздоровленою і реформованою. НБУ протягом останніх років активно займається запровадженням нових стандартів банківського регулювання згідно з вимогами директив ЄС, Базельських стандартів та передових світових практик. Це однозначно позитивно впливає на фінансову стійкість банківської системи, пише в колонці для FinClub член Ради НБУ Василь Фурман.

Якщо звернути увагу на кількість банків в Україні протягом останніх років, то бачимо тенденцію до скорочення кількості комерційних установ: 2013 рік – 175 банків, 2016 – 109 банків, 2019 – 77 установ. Внаслідок цього зменшується конкуренція на банківському ринку, обмежується доступ підприємств та населення до банківських послуг, втрачаються робочі місця, витрачаються кошти ФГВФО при ліквідації банків тощо. Банківський капітал став перетікати до інших фінансових менш зарегульованих сфер, створюючи відповідні ризики для макроекономічної стабільності та самих людей через низький рівень державного регулювання цих секторів. Тому важливо розібратися, чому саме це відбувається і що треба зробити, щоб кількість банків не зменшувалася, капітал не перетікав до інших сфер, а люди не наражалися на небезпеку втрати своїх грошей.

Якщо проаналізувати вимоги до мінімального капіталу банків в Україні та країнах ЄС, то можна побачити одну дуже цікаву річ: сьогоднішні вимоги (необхідність мати статутний капітал банку 500 млн грн в 2025 році) не відповідають вимогам Директив ЄС та Ради Європи, де мінімальний початковий капітал будь-якої кредитної установи на території ЄС має бути не менше 5 млн евро. Тобто вимоги до мінімального капіталу в Україні більше ніж в три рази перевищують вимоги директиви ЄС! Коли я спілкувався з депутатами Верховної Ради України, ніхто з них не зміг відповісти мені чітко, чому так. Але всі погоджуються, що вимоги завищені та повинні бути такими ж, як у Європі.

У зв’язку з оздоровленням банківської системи та стабілізацією її роботи дуже необхідно послабити вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банків в Україні та залишити його на рівні 200 млн грн. Це має бути чітка спільна позиція НБУ та Верховної Ради України.

Аналіз організаційно-правової форми комерційних банків показує, що в нас усі банки сформовані як акціонерні товариства. В Україні відсутні такі важливі сегменти банківського сектору, як банки з базовою чи генеральною ліцензією; спеціалізовані, кооперативні чи комунальні банки (як це є в багатьох успішних країнах світу).

Наприклад, банківська система Польщі має таку структуру: юридичні особи, що здійснюють банківську діяльність, – більше 600, з них 36 – універсальні банки, 27 – закордонні банківські філії та понад 550 – кооперативні банки.

У Німеччині комерційні банки поділяються на чотири основні групи: кредитні банки (більше 250 приватних комерційних банків, в тому числі понад 80 філій іноземних комерційних банків; у їхній діяльності переважає надання короткострокових кредитів); кооперативні банки (близько 1300 кооперативних кредитних товариств на чолі з двома центральними кооперативними банками; у містах вони відносяться до групи Фольксбанк, у сільській місцевості – до групи Райффайзенбанку; основний напрямок діяльності – залучення коштів населення у вклади та надання кредитів); спеціалізовані банки (іпотечні житлові та інші кредитні установи, що надають під заставу майна кредити фізичним особам); публічно-правові кредитні установи (понад 450 муніципальних ощадних кас і низка земельних банків, що виконують функції універсальних комерційних банків).

У США, Японії та багатьох інших країнах успішно функціонують як національні банки, що мають право вести діяльність на території країни та за її межами, так і банки, які мають право працювати тільки в рамках свого штату (префектури, округу).

Для посилення конкуренції на банківському ринку, спрощення доступу населення та малого і середнього бізнесу (МСБ), органів місцевого самоврядування до банківських послуг, для активізації процесів кредитування на регіональному рівні, на нашу думку, є доцільним внести зміни до закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою поділу банків у країні на базові та універсальні.

Для комерційних банків з базовою ліцензією потрібно передбачити спрощене регулювання, зокрема зменшити кількість нормативів (їх має бути не більше п’ти замість 11, як зараз (з врахуванням двох нормативів з валютної позиції). Це не означає, що всі вони мають бути послаблені. Наприклад, максимальний розмір ризику на одного позичальника або групу пов’язаних позичальників для банків з базовою ліцензією встановити на рівні 20% від капіталу, тоді як для універсальних банків цей показник залишити на рівні 25%).

Для банків з базовою ліцензією передбачити менше звітності. Доцільним є затвердити більш лояльні вимоги щодо резервів (наприклад, запровадити знижені резерви за іпотечними кредитами або при кредитуванні програм фінансування для МСБ, які функціонують на рівні регіонів за фінансової (гарантійної) підтримки місцевих органів влади тощо) та залишити вимоги щодо мінімального статутного фонду на рівні 200 млн грн.

Банки з базовою ліцензією зможуть залучати гроші на вклади (можуть бути обмежені в цих операціях порівняно з банками з генеральною ліцензією або ж будуть сплачувати підвищені суми відрахувань до ФГВФО), відкривати і вести рахунки, здійснювати грошові перекази, продавати й купувати іноземну валюту, кредитувати населення та МСБ. Однак такі банки мають бути обмежені в операціях з великим бізнесом та іноземними клієнтами, зокрема щодо розміщення залучених коштів, видачі банківських гарантій та залучення у вклади дорогоцінних металів. Банки з базовою ліцензією не можуть відкривати рахунки в іноземних кредитних організаціях, якщо тільки вони не створюються для участі в зарубіжній платіжній системі. Крім того, у таких банків не може бути права відкривати за кордоном свої філії або дочірні організації. Мають бути обмеження щодо роботи банків з базовою ліцензією на фондовому ринку (наприклад, можуть лише проводити операції з ОВДП чи цінними паперами найвищого рівня лістингу).

Що стосується універсальних банків, то вони мають працювати, як і зараз (залишити для них вимоги щодо статутного фонду на рівні 500 млн грн і діючі вимоги щодо нормативів і резервів).

Таким чином, банк з базовою ліцензією може здійснювати ті самі операції, що й універсальний банк, але не з усіма типами клієнтів і не з усіма активами. Ну і, звичайно, текст ліцензії для конкретного банку буде відігравати важливу роль: він може бути як повним (з усіма без винятку банківськими операціями), так і тільки з частиною з них.

Поділ банків на базові та універсальні стимулюватиме банківський сектор до активнішого кредитування споживачів і малого та середнього бізнесу, конкуренції банків (а не їх закриття), а регулятор зможе більше зосередитися на тих сегментах регулювання, які несуть великі ризики для банківської системи України.