
Садовничий В'ячеслав

Стартувала перша з початку повномасштабного вторгнення росії повноцінна програма МВФ для України обсягом $15,6 млрд. Це частина загальної потреби в фінансуванні України на найближчі роки обсягом $115 млрд. Поки Мінфін буде слідкувати за бюджетною дисципліною, Нацбанк має продовжити внутрішні зміни та зберегти стабільність банківської системи.

Фінансова система України встояла під тиском повномасштабного вторгнення росії, хоча й не змогла уникнути негативних наслідків. Прискорення інфляції, збільшення вартості грошей, погіршення якості кредитів та зростання потреби українців в цілодобовому доступі до заощаджень – тренди, які лише загострилися в перший рік вторгнення. FinClub візуалізував їх.

Україна для перемоги над росією потребує не тільки зовнішньої військової підтримки, а й фінансової допомоги. Це довів 2022 рік, але й поточний рік буде не менш складним. США та ЄС пообіцяли Україні понад $29 млрд, хоча країні потрібно ще до $10 млрд. Нестачу коштів в 2023 році має покрити МВФ. Без цих грошей Україні буде складно профінансувати ключові видатки бюджету.

Сценарій стрімкої відставки голови НБУ Кирила Шевченка подібний до звільнення попереднього очільника Нацбанку. Як і Яків Смолій, який в 2020 році звинуватив владну команду Володимира Зеленського у «систематичному політичному тиску», аналогічні викриття зараз зробив і Кирило Шевченко: начебто кримінальна справа проти нього була лише спробою здобути доступ до «друкарського верстата». Загроза масштабної емісії буде найгострішою і для нового голови НБУ – Андрія Пишного, який, як і попередник, також походить з державного банкінгу.

Інфляція стала найбільшою економічною проблемою, яка нервує виборців і змушує політиків кожної країни шукати нестандартні способи її приборкання. Центральні банки наввипередки підвищують облікові ставки, щоб зупинити зростання цін, але їхні необачні дії можуть «знекровити» світову економіку та викликати рецесію. Водночас навіть без жорстких монетарних дій світ може зіткнутися із стагфляцією – висока вартість сировини сама собою охолоджує економічне зростання. Які країни вже потерпають від інфляції, дивіться в новій інфографіці FinClub.

З 1 липня імпортери почали в повному обсязі сплачувати податки – ПДВ та мита, а на автомобілі додатково повернуться акцизи. Пільговий режим протримався три місяці, та його скасування виявилося неминучим – бюджету, який зараз фінансує Захід і НБУ, хронічно не вистачає коштів. Тепер споживачам варто бути готовим до подорожчання імпорту.

З початку повномасштабної війни росії проти України банки в рамках програми «5-7-9%» видали вже понад 36,5 млрд грн пільгових кредитів, а їх загальна сума сягнула 126 млрд грн. Як розподіляються ці кошти – хто їх видає і на які цілі, і чи правда, що державні банки монополізували програму і витісняють з неї приватні банки. Про це в новій інфографіці FinClub.

Банки та їхні позичальники зіткнулися з проблемою, яку викликала війна: майна більше немає, а кредит – є. Влада почала пропонувати свої варіанти вирішення проблеми – від покриття збитків війни за рахунок банків до очікування відшкодування від рф. Банки рекомендують більш реалістичні механізми – від компенсації втрат емісією державних ОВДП до більш жорсткого відбору тих, кому все простять.

Сенсаційне для фінансової системи рішення НБУ підняти облікову ставку в 2,5 раза – до 25% – змусило банки переглянути власні процентні політики. Я вже прогнозував вплив на депозитні ставки (тут) і обговорював цю ситуацію із експертами (тут), але є важливий аспект, який суттєво впливає на депозитну політику банків, отже, дозволяє її прогнозувати більш точно – портфелі дешевого рефінансування НБУ, які раптово подорожчали до 27%.
ТОП-новости