Дали менше

У 2022-му через війну плановий дефіцит бюджету, який спочатку прогнозувався у 188 млрд грн, упродовж року зріс до 1,5 трлн грн. Профінансувати цю «діру» за рахунок внутрішніх запозичень було неможливо. Навпаки, портфель ОВДП у банків та нерезидентів через війну скоротився на 95,7 млрд грн. Попри активну кампанію популяризації військових облігацій, територіальні громади, юридичні та фізичні особи збільшили вкладення в ОВДП лише на 31 млрд грн. Емісійне фінансування НБУ на 400 млрд грн через прямий викуп ОВДП у Мінфіну також не могло вирішити проблему гігантського дефіциту бюджету.

Уряду довелося звернутися до зовнішнього фінансування, масштаби якого стали безпрецедентними для України. Найбільшу підтримку бюджету в 2022-му надали США – $12 млрд, які перерахували їх у вигляді грантових коштів. Саме те, що гранти кваліфікуються як доходи держави і ці кошти не потрібно повертати, замаскувало реальний дефіцит бюджету, який був набагато вище, ніж фактичні 911,4 млрд грн за підсумками року. Офіційні трансферти від США, ЄС, інших країн та міжнародних організацій, які сягнули 481,1 млрд грн, не дозволили номінальному дефіциту бюджету перетнути межу в 1 трлн грн.

На відміну від США в ЄС пішли шляхом кредитування, хоча й на максимально довгий строк у 25 років, а також фактично без відсотків. Навесні, коли плановий макрофін на 1,2 млрд євро вичерпався, Євросоюз пообіцяв нову макрофінансову допомогу на 9 млрд євро, але до кінця року надав Україні на третину менше – 6 млрд євро. У підсумку Україна отримала 7,2 млрд євро макрофіну та 0,7 млрд євро гранту (сумарно $8 млрд).

Оскільки фінансування від ЄС не було ритмічним, уряду доводилося працювати з усіма можливими кредиторами та донорами. Окремі країни надали майже $6,4 млрд. Найбільшу суму Україна отримала від Канади – $1,89 млрд, тоді як Японія надала $0,58 млрд. В Європі найбільші обсяги підтримки були від Німеччини ($1,58 млрд), Великої Британії ($1,08 млрд), Франції ($0,44 млрд), Італії ($0,33 млрд) та Нідерландів ($0,32 млрд). Інші країни Європи надали $0,18 млрд.

Міжнародні фінансові організації стали ще одним вагомим джерелом фінансування державного бюджету. Міжнародний валютний фонд надав кредит на $2,69 млрд, які надійшли в Україну на початку вторгнення. Світовий банк надав $1,38 млрд «власних» кредитних коштів, а Європейський інвестиційний банк – $1,72 млрд.

Ці $32,14 млрд грантових ($14 млрд) та кредитних ($18 млрд) коштів майже повністю пішли на фінансування витрат бюджету. Виплати за зовнішнім боргом та витрати на його обслуговування були мінімальними, тому що Україна в липні домовилася про реструктуризацію кредитів від країн G7 та членів Паризького клубу кредиторів, а в серпні – єврооблігацій та ВВП-варрантів. В повному обсязі Україна розраховувалася лише з МФО, зокрема Міжнародному валютному фонду за 2022 рік виплатила $2,2 млрд.

Виключно західне фінансування бюджету дозволяло НБУ в 2022-му збільшувати валютні резерви після початку вторгнення у лютому: за 10 місяців міжнародні резерви НБУ зросли на 3,4%, або $942 млн.

Саме в ті місяці, коли Україна отримувала найбільші обсяги західної допомоги, резерви НБУ зростали. В місяці без цих вливань резерви скорочувалися, оскільки хронічно дефіцитний валютний ринок потребує щоденних інтервенцій НБУ. За весь минулий рік чистий продаж валюти Нацбанком сумарно становив $25 млрд. В 2023 році НБУ прогнозує збільшення дефіциту торговельного балансу.

За домовленістю із країнами-партнерами Україна лише власні кошти (йдеться про податкові надходження) спрямовує на війну – виплату зарплат військовослужбовцям, закупівлю та ремонт озброєння. Тоді як фінансова допомога використовується для фінансування цивільних витрат – зокрема зарплат в бюджетній сфері та виплат соціальної допомоги і пенсій.

Вимагай більше

І хоча на 2023 рік основні партнери України вже анонсували свої зобов’язання з підтримки і навіть почали їх виконувати, бюджетний рік очікується складним. Євросоюз, який в 2022-му затягував із наданням коштів, в 2023-му перший транш макрофіну надав вже 17 січня. ЄС перерахував Україні 3 млрд євро ($3,25 млрд), необхідні для фінансування січневих видатків бюджету. Решту 15 млрд євро із обіцяних 18 млрд євро (за поточним курсом це $19,28 млрд) ЄС планує надавати щомісячно рівними частинами.

Як і в 2022-му, ці кошти надаються як позика, тому продовжать збільшувати зовнішній борг України, який минулого року вже зріс на 33%. В гривневому еквіваленті зовнішній борг збільшився на 1 трлн грн, увесь державний борг – на 1,4 трлн грн.

Термін повернення макрофіну збільшено з 25 до 35 років. Відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України платитимуть країни ЄС, якщо Україна виконає узгоджені сторонами умови, які зокрема стосуються впровадження верховенства права, продовження структурних реформ та підвищення ефективності врядування, реформування сфери енергетики та збереження макрофінансової стабільності.

США пообіцяли цього року менше, ніж європейці – $9,9 млрд, але надходження грантів має бути регулярним – у січні вже надійшов перший $1 млрд. «Маємо приблизно $33,2 млрд на цей рік вже отриманих та обіцяних коштів. Це не покриває потреби повністю, але надходження також можуть бути від інших країн чи міжнародних фінансових організацій», – каже економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Інше потенційно можливе джерело зовнішньої підтримки – Міжнародний валютний фонд, від якого очікують на нову програму розміром $12-14 млрд. Але ці кошти досі не затверджені, тому не є «гарантованим» джерелом покриття витрат бюджету.

Ці три найбільші «донори» – США, ЄС та МВФ – мають надати $38 млрд Україні в 2023 році, повідомляв прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Відповідно щомісячний дефіцит бюджету очікувався у розмірі $3-3,5 млрд. Однак міністр фінансів Сергій Марченко у лютому оцінив непокритий дефіцит бюджету в $10 млрд із дефіциту у $38 млрд.

Навіть ця оцінка потреби бюджетного фінансування може втратити актуальність. «У жовтні українські урядовці заявляли, що у 2023 році Україна потребуватиме $38 млрд, але це було до початку російської кампанії з терористичного бомбардування енергосистеми, – каже Максим Самойлюк. – За оцінками МВФ, обсяги фінансової допомоги, яка знадобиться Україні у 2023 році, коливаються від $39,5 млрд до $57 млрд».

Потреба в додатковому фінансуванні може виникнути з різних причин. «Дефіцит може збільшитися, якщо до бюджету надійде менше податкових та митних надходжень, на що можуть вплинути, зокрема, перебої з електропостачанням чи розширення зони бойових дій. Дефіцит також може збільшитися, якщо незаплановано зростуть видатки – наприклад, через необхідність фінансування ремонтів енергосистеми, додаткових військових витрат тощо», – очікує Максим Самойлюк.

Причин розбалансування бюджету може бути багато. «Суми, які нам пообіцяли партнери, розраховані, виходячи з трендів 2022 року. Але оскільки в країні продовжується повномасштабна війна, все може бути. Уявімо, що раптом рашистам вдалося зруйнувати нашу енергосистему. Тоді будуть величезні податкові недонадходження, бо зупиняться підприємства. Або в разі, боронь Боже, успішного наступу – теж якась частина території може опинитися під окупацією. Відповідно з цих територій не будуть надходити податки. Ризики є величезні, бо ми в стані великої війни. З іншого боку, якщо нічого поганого не трапиться, навпаки, в нас зараз бізнес відновлюється, і, можливо, буде поступове економічне зростання», – каже старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

Хоча можуть бути і позитивні сценарії. «Податкові надходження можуть перевищити планові в разі девальвації. Крім того, інфляція може виявитися вищою за прогнозовану. Або в разі успішного наступу може бути звільнена Запорізька АЕС. Відповідно, у нас зростуть податкові надходження від цього», – зазначив Володимир Дубровський.

Розраховувати, що всю нестачу коштів в бюджеті, яка виникне протягом року, покриє МВФ, не доводиться. «Програма з МВФ цілком може бути затверджена цього року, але я б не розраховував на отримання за нею одразу великих сум допомоги. Найімовірніше, спочатку буде виділено декілька мільярдів доларів, а от для решти коштів доведеться здійснювати передбачені програмою реформи, незважаючи на війну», – впевнений старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Володимир Дубровський також не очікує «швидких» грошей. «Зазвичай програми МВФ розраховані на кілька років, і Україна багато разів не отримувала всі транші, а, наприклад, лише до трьох траншів, тому що не виконувала свої зобов’язання. МВФ видає кошти не однією сумою, а розтягує у часі, щоб мати важіль на виконання країною зобов’язань, які вона на себе взяла. Тому малоймовірно, що Україна отримає цього року $12-14 млрд. Найвірогідніше, йтиметься про декілька мільярдів», – зазначив експерт.

Виконання взятих перед МВФ зобов’язань не тільки буде гарантувати отримання чергових траншів Фонду, але й може бути синхронізовано з реформами, необхідними для вступу України до ЄС, а також стане сигналом для приватних інвесторів залишитися в країні. «Цінність співпраці з МВФ у першу чергу в тому, що вона слугує сигналом для інших потенційних кредиторів та грантодавців: український уряд стабільний, проактивний, з ним можна працювати та надавати йому фінансування», – пояснює Максим Самойлюк.

Щодо самих умов фінансування, то кошти МВФ є найменш вигідними в порівнянні із коштами США та ЄС. «Кошти МВФ самі по собі є менш вигідними для нас, ніж та сама допомога від США (грантове фінансування) чи ЄС (дуже пільгові кредити, повернення яких розтягнуто на десятиліття). Додаткові кредити МВФ збільшать борговий тягар України, бо їх точно треба буде повертати. Втім, наявність фінансування краще за його відсутність, і будь-які його обсяги стануть  корисними цього року», – вважає Максим Самойлюк.

Якщо Україна буде виконувати зобов’язання, які візьме перед МВФ, влада отримає мінімум $5 млрд. «І до кінця року країна може отримати $5-7 млрд. Але яка частина буде отримана саме в бюджет та на які цілі, буде зрозуміло вже після затвердження програми», – вважає Тарас Котович.

Вже обіцяне фінансування має надходити в Україну більш ритмічно, ніж це відбувалося в 2022-му. Саме більша прогнозованість зовнішнього фінансування в 2023 році є передумовою відмови уряду від продовження емісійного фінансування бюджету. «Головною проблемою з отриманням допомоги у 2022 році була нерегулярність надходжень. Обсяги переданих коштів змінювалися від місяця до місяця; це значно ускладнювало фінансування бюджетних видатків. До того ж кошти постійно затримувалися: ті $4,2 млрд, які нам надійшли у січні 2023 року, ми насправді мали отримати ще в 2022-му. І Україна, і наші західні партнери знають про цю проблему, тому до планування надходжень у 2023 році ставляться серйозно, і таких стрибків маємо уникнути», – впевнений Максим Самойлюк.

МВФ дозволив НБУ провести емісію на 50 млрд грн. Але відновлення більш суттєвого емісійного фінансування бюджету в 2023 році поки експертам видається малоймовірним – більш вірогідно, що Захід просто додатково збільшить вже затверджені обсяги підтримки. «В 2022 році проблема полягала в тому, що у наших партнерів не були заплановані ці видатки. Їм доводилося їх оформлювати як «екстравидатки», які треба було узгоджувати, затверджувати через парламенти. Це завжди важко і довго. Тому практично все емісійне фінансування НБУ припало на перші місяці, коли наші партнери ще не встигли пройти всі свої процедури. Зараз вони все зробили заздалегідь, тому я не бачу причин для затримок протягом 2023 року», – каже Володимир Дубровський.