Тримай ставку вище
Національний банк, який вже майже три місяці утримує облікову ставку на рекордно високому рівні, не планує її знижувати. Комітет з монетарної політики НБУ за підсумками засідання 27-28 травня ухвалив рішення рекомендувати правлінню зберегти її на рівні 30%.
Центробанк при цьому визнав «істотне прискорення споживчої інфляції – у квітні до 60,9% в річному вимірі». Значним чинником зростання стало підвищення тарифів на ЖКП та природний газ. «Члени комітету зазначили, що під час проведення монетарної політики НБУ повинен застосовувати наявні інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а враховуючи її прогнозну динаміку, інфляційні очікування населення та бізнесу. Є ймовірність, що інфляція після досягнення свого піку істотно сповільниться у наступні 12 місяців», – заявили в НБУ. Тому монетарна політика має обмежити наслідки від інфляційного шоку.
Члени комітету «прийшли до думки про доцільність збереження облікової ставки в 30%» з метою формування стійкої тенденції стабілізації грошово-кредитного ринку. За їхньою оцінкою, високий рівень облікової ставки «допомагатиме формуванню спадного тренду інфляції та стимулюватиме подальше повернення депозитів у банківську систему». Банки зараз беруть стабілізаційні кредити в НБУ під 30% річних і вище, тому зацікавлені залучати вклади населення навіть під ідентичний високий відсоток. У разі зниження ризиків для стабільності гривні НБУ вивчить можливість пом'якшення грошово-кредитної політики.
4 березня 2015-го Нацбанк збільшив облікову ставку з 19,5% до 30% річних. До цього ставка, яка утримувалася на рівні 14% з 13 листопада 2014 року, підвищувалася 6 лютого. Нинішнє значення облікової ставки є максимальним з 2000 року: з 24 березня 2000-го її було знижено з 35% до 32% річних, потім з 10 квітня – до 29%, з 15 серпня – до 27% річних.
Напередодні, 26 травня, президент Петро Порошенко на зустрічі з членами Американської торгової палати та Європейської Бізнес Асоціації висловив думку, що ситуація в економіці та фінансовій системі дозволяє поставити питання зниження облікової ставки для полегшення доступу підприємств до кредитів. «Прийшов час, я вважаю, що ставку можна знижувати», – сказав він.
Очікування зниження
Банкіри згодні з тим, що зараз немає причин для зниження облікової ставки, бо нинішній показник відображає ціну грошей і масштаб інфляції. «Поточний рівень облікової ставки відповідає тим цілям, для досягнення яких вона вводилася: стабілізації фінансового ринку та контролю рівня інфляції з метою переходу до інфляційного таргетування. Підвищення облікової ставки свідчить про посилення кредитно-грошової політики з боку регулятора, що загалом виправдано в поточній ситуації, – говорить FinMaidan перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. – Але вплив збільшення облікової ставки на інфляцію досить опосередкований, тому що інфляція викликана насамперед подорожчанням імпортних товарів внаслідок стрімкої девальвації гривні».
Коли ситуація на ринку зміниться, з'явиться можливість знизити рівень головного індикатора грошово-кредитного ринку, оскільки в довгостроковій перспективі дорогі кредити небезпечні для економіки, яка перебуває в рецесії. «Уже за один-два квартали негативний вплив високої ставки на економічну динаміку перевищить її первісний позитивний стабілізуючий ефект. Тому ми очікуємо, що влітку НБУ почне поступово знижувати облікову ставку до рівня 20-25%, – говорить директор департаменту організації банку та стратегії Кредобанку Роман Лепак. – Імовірність подальшого підвищення ставки дуже незначна. Це можливо лише в разі сильної дестабілізації валютного ринку, як в лютому цього року, коли підвищення ставки буде для НБУ, в першу чергу, інструментом «аварійного» реагування».
Як тільки падіння ВВП припиниться, облікова ставка може істотно знизитися, щоб полегшити відновлення кредитування. «У разі виявлення позитивних інфляційних тенденцій Нацбанк може знизити облікову ставку вже протягом найближчих трьох місяців, не чекаючи фактичного виходу інфляції на 30-відсоткову позначку. Є всі підстави вважати, що після підвищення тарифів на послуги ЖКГ у квітні-травні інфляція почне затухати. Якщо ситуація в країні не піднесе неприємних сюрпризів, через 12 місяців інфляція може впасти нижче 20%», – раніше повідомив FinMaidan головний економіст Альфа-банку Олексій Блінов.
Вікторія Руденко, Олена Губар
Банки зобов'язані зі своїх коштів повертати клієнтам гроші, вкрадені з їхніх карток шахраями, якщо немає доказів, що клієнти самі спровокували крадіжку своїми діями або бездіяльністю. Таке рішення ухвалив Верховний суд України. Банкіри говорять, що провина клієнтів у втраті грошей є досить поширеним явищем, і побоюються, що деякі з них тепер захочуть «організувати» крадіжку грошей заради компенсації.
Новий власник одеського Фінбанку Олександр Грановський потрапив під санкції Нацбанку. Він незаконно отримав контроль над фінустановою без узгодження з регулятором, стверджують в НБУ. За невиконання вимог закону пану Грановському загрожує втрата банку, якщо він не зможе отримати дозвіл НБУ (рос.).
Низький попит
Банки перестали бути для населення джерелом валюти. Обсяг валюти, яку кредитні установи в квітні продали фізичним особам, склав лише $32,6 млн, повідомили в Нацбанку. Це в 7,3 раза менше, ніж сума іноземних грошей, яку громадяни протягом місяця продали банкам – $238 млн. Таким чином установи змогли наростити свої валютні запаси на $205 млн. Значний продаж валюти спостерігався на тлі зміцнення гривні з рівня 23,44 грн/$ до 21,05 грн/$ (-10,2%).
Заступник голови Національного банку Владислав Рашкован тиждень тому пояснив, що «ринок починає підніматися: зростають обороти, збільшується пропозиція валюти». «Сьогодні не очікується подальше падіння гривні. Навпаки – все вказує на її можливе подальше зміцнення», – підкреслив він. Пропозиція валюти з боку населення в шість-сім разів перевищує попит. «У день громадяни купують близько $1,5-2 млн по всій системі, а продають банкам $11-12 млн», – зазначив він. «Обсяг продажу інвалюти населенню знизився, повернувся до рівня серпня-вересня минулого року. Панічні настрої залишили українців», – говорить начальник відділу підтримки продажів Укрсоцбанку Тетяна Кодрянська. У серпні та вересні 2014 року населення купило $585 млн і $540 млн відповідно.
Неофіційно учасники ринку припускають, що попит населення перемістився на чорний ринок і до небанківських обмінних пунктів, але є й інші причини, які призвели до зниження попиту. Наприклад, зниження реальних доходів громадян. «У порівнянні з березнем у квітні попит на іноземну валюту з боку населення знизився. Причиною цього є високий обмінний курс і додатковий податок, що збільшує вартість валюти додатково на 3,5% (при курсі 23 грн/$ це 80,5 коп. – FinMaidan), – говорить начальник департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник. – У той же час зріс обсяг продажу валюти населенням».
Збій курсу
Останніми місяцями курс високо волатильний, але розмір готівкового ринку обмежений заборонами НБУ: купити валюту можна тільки на суму до 3 тис. грн (близько $130), тоді як продавати можна без обмежень. «Наприкінці квітня був незначний ріст обсягу продажу іноземної валюти населенню. Однак обсяги ці порівняно невеликі через зарегульованість ринку, – говорить директор центру торгових казначейських операцій УкрСиббанку Олександр Дуда. – Крупні банки віддають перевагу широким спредам, щоб уникнути ситуації, за якої доводиться вирівнювати позиції за рахунок безготівкових операцій». В середньому спред становить близько 10%: банки виставляють діапазон 20/22,5 грн/$.
На інтерес громадян до валюти на легальному ринку впливає необхідність платити додаткові податки. У березні парламент поширив військовий збір у розмірі 1,5% на валютні операції. І оскільки він був скасований тільки в травні, в квітні деякі установи стягували його з громадян. Тому ціна валюти в їх відділеннях за фактом була вищою, ніж виставлені котирування. «Військовий збір у розмірі 1,5% стягується ПУМБ як під час купівлі валюти, так і під час продажу», – зазначає Антон Стадник. Багато кредитних установ не стягували такий податок. «Військовий збір під час валютообмінних операцій банк не стягує, оскільки у фізичної особи не виникає доходу», – зазначають в Укргазбанку. Аналогічно відповіли FinMaidan в Укрсоцбанку. Лише 2-відсотковий пенсійний збір покупці валюти зобов'язані платити в будь-якому банку або небанківській фінансовій установі.
Поки банки не роблять точних прогнозів майбутньої динаміки попиту на готівкову валюту, але сподіваються на довгостроковий позитивний тренд. «У квітні порівняно з березнем обсяг купленої іноземної валюти у населення, а саме долара США, збільшився більш ніж в 2,5 раза. Що стосується продажу долара США через каси банку, то обсяг знизився більш ніж на 20% в порівнянні з березнем, – підрахували в Укргазбанку. – Аналіз ринку показує, що довіра до національної валюти поступово повертається. Це стало можливо завдяки регулюючим крокам НБУ».
Українці в квітні вперше майже за рік принесли гривневі заощадження на банківські рахунки. Банкіри пояснюють несподіваний приріст портфеля на 4,2 млрд грн зміцненням гривні, яке погасило паніку вкладників. Але говорити про довгостроковий тренд припливу вкладів банки поки не можуть, особливо у світлі прийняття закону про введення термінових депозитів без права дострокового повернення коштів (рос.).
Перший на торг
Українська влада в результаті переговорів із зовнішніми кредиторами, МВФ і Світовим банком прийняла рішення йти шляхом зменшення кількості державних банків. Один із способів досягнення цієї мети – приватизація. Кабінет міністрів уже підтримав пропозицію Мінфіну і включив Український банк реконструкції та розвитку (УБРР), 99,9945% акцій якого належить державі, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. «Міністерство фінансів здійснює заходи щодо підвищення якості корпоративного управління в державних банках, а також аналізує доцільність збереження державної форми власності в найменших з них. Для збільшення ефективності державної присутності в банківському секторі міністерство прийняло рішення про приватизацію УБРР», – йдеться в повідомленні Мінфіну.
УБРР працює з 2003 року і зараз є найменшим банком – на 1 квітня посідав останнє (133-є) місце за активами серед платоспроможних банків (99,9 млн грн) із статутним капіталом 118 млн грн. Держава ніколи не займалася його розвитком, це підтверджується навіть нинішнім ставленням Мінфіну до банку. У повідомленні про «ключові факти про УБРР» зазначено, що банк за активами посідає 166-е місце. Таку позицію ця установа мала ще на 1 жовтня 2014 року.
УБРР створювався як банк другого рівня, тобто такий, який кредитує економіку не напряму, а через уповноважені банки
Офіційно УБРР створила Українська державна інноваційна компанія, яку через три роки передали в управління Держагентства з інвестицій та інновацій. Голова агентства Віктор Івченко в середині 2007 року намагався продати контрольний пакет банку малайзійській фінансовій групі Hong Leong, але переговори не увінчалися успіхом.
УБРР, створений подібно до ЄБРР, так і не почав займатися видачею довгострокових кредитів на інвестиційні та інфраструктурні проекти. Банк працював виключно з підприємствами, але вкрай неактивно. Поточний портфель кредитів юросіб складає всього 1,14 млн грн, а резерви сформовані на суму 14,59 млн грн. Його зобов'язання перед підприємствами складають всього 214 тис. грн. Банк не має відділень, а працюють у ньому 33 співробітника. УБРР має право працювати з іноземною валютою і має три ліцензії НКЦПФР.
Державна частка
На сьогодні у власності держави перебувають вісім банків. Кабінету міністрів належить по 100% акцій Ощадбанку, Укрексімбанку, УБРР і Держзембанку, Мінфіну – 92,99981% акцій Укргазбанку, 99,9937% Родовід Банку і 99,9369% банку «Київ», Нацбанку – 77,79% банку «Розрахунковий центр». Уряд намагається позбутися частини своїх активів на банківському ринку ще з часів кризи 2009 року, коли були націоналізовані Укргазбанк, Родовід і «Київ».
Після цього Світовий банк піднімав питання про приватизацію цих банків, але уряд затягував цей процес, а потім почалася нова криза. Ще в 2010 році Фонд держмайна пропонував продавати їх на аукціонах з мінімальним кроком торгів у 1% вартості пакета. Однак Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку почала вимагати продажу акцій рекапіталізованих банків тільки на фондових біржах. У 2012 році законом № 4524-17 було визначено, що вони можуть бути продані тільки стратегічним інвесторам. До того ж їхні колишні власники не зможуть бути покупцями. У результаті жоден з цих трьох держбанків так і не залучив якогось приватного інвестора. Для них навіть не вибрали радника.
Питання з банком «Київ» вирішене: його визнали неплатоспроможним, запровадили тимчасову адміністрацію і почали процес передачі активів до Укргазбанку. Після цього в капітал Укргазбанку може увійти IFC і ЄБРР, які ведуть перемовини з владою. Санаційний Родовід Банк після завершення роботи із проблемними активами буде ліквідований. Рішення про закриття Держзембанку влада ухвалила ще в 2014 році. НБУ готовий вийти з капіталу «Розрахункового центру». З урахуванням цих кроків у держави з восьми банків повинно залишитися лише два-три.
Стратегія розвитку
Експерти вважають, що знайти покупця на УБРР буде нескладно, оскільки купити банк, що вже працює, дешевше, ніж створювати банк – для цього інвесторові необхідно мінімум 500 млн грн. Головне, щоб рішення про його продаж було остаточним і процес пошуку інвестора не затягувався. «Зараз невеличкі банки, особливо ті, які не вели активної діяльності, будуть більш цікаві інвесторам. Банки, наповнені кредитами, ніхто не прагне купувати, тому що потрібно провести не тільки due diligence цих активів, але й передбачити, що з ними буде далі, – вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. – Крупні державні банки продати буде набагато складніше, ніж маленькі».
В цілому ринок M&A в Україні дуже обмежений
«В таких умовах навряд чи інвестори будуть пропонувати більше 0,2-0,5 капіталу за придбання 100% акцій банку. Навіть у січні 2014 року, до анексії Криму і війни на Донбасі, було заявлено про те, що Правекс-банк продадуть групі Фірташа всього за 74 млн євро або 0,6 капіталу, – говорить аналітик Empire State Capital Partners Євген Петруша. – До кінця I кварталу регулятивний капітал УБРР становив 75 млн грн, а показник його адекватності знаходився на рівні 98% при нормативі 10%. Через високі витрати банк показав чистий збиток в розмірі 0,5 млн грн. Виходячи з цього, банк теоретично можна продати за 20-25 млн грн».
Ціну угоди підніме остання інвестиція Укргазбанку. Для докапіталізації УБРР 28 квітня Укргазбанк вклав у нього 28 млн грн на шість років на умовах субординованого боргу. Відсоткова ставка дорівнює обліковій ставці НБУ плюс 1,5%. Також вартість УБРР буде залежати від розміру реальних активів. «Такий банк можна оцінити за розміром чистих активів мінус ризики і зобов'язання. Можливо, у власності банку також є майно та будівлі», – пояснює Віталій Шапран. З 99,9 млн грн активів УБРР грошові кошти склали всього 1,27 млн грн.
Через кілька років на ринку залишиться не більше трьох державних банків, кожний з яких матиме свою стратегію. «Передбачається, що Укрексімбанк виконуватиме функції банку розвитку і працюватиме з корпоративним сектором, Укргазбанк, швидше за все, займеться малим і середнім бізнесом, а Ощадбанк, як і звичайно, продовжуватиме обслуговувати в основному населення», – вважає головний радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв. Для вироблення стратегій для держбанків їх наглядові ради очолив заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Артем Шевальов.
Кадрова підтримка
Наглядову раду (НР) ПриватБанку очолив екс-глава Національного банку Володимир Стельмах. На цій посаді він змінив співвласника фінустанови Геннадія Боголюбова, який залишається в НР. Також до складу ради входять Ігор Коломойський, Олексій Мартинов і Віктор Лисицький. У ПриватБанку це призначення пояснили обов'язком банків до 10 липня забезпечити обрання незалежних членів наглядової ради банку в кількості не менше чверті її складу (згідно з новою редакцією закону «Про банки та банківську діяльність»).
Володимир Стельмах двічі очолював Національний банк – вперше з 21 січня 2000 року до 17 грудня 2002-го. Потім він залишив стіни регулятора і очолив наглядову раду Брокбізнесбанку. Проте через два роки повернувся в НБУ і очолював його з 16 грудня 2004 року до 23 грудня 2010-го. Після того як пан Стельмах залишив цей пост вдруге, він став радником президента Віктора Януковича. У ПриватБанку не змогли повідомити, чи отримає Володимир Стельмах акції фінустанови. Згідно зі статутом ПриватБанку, наглядова рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів кредитної установи.
Незалежне залучення
Перекваліфікація колишніх чиновників у топ-менеджери банків – не рідкість. Особливо часто так продовжують свою кар'єру колишні міністри. Так, наприклад, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник входив до наглядової ради УкрСиббанку, екс-міністр фінансів Ігор Мітюков очолює український офіс Morgan Stanlеy, Ігор Юшко – Сбербанк Росії. Колишній заступник міністра фінансів Віталій Лісовенко був директором з корпоративного бізнесу Альфа-банку, а екс-міністр економіки, член Ради НБУ Роман Шпек працював віце-президентом цього банку.
Ідея залучення незалежних членів до НР також вже впроваджувалася на банківському ринку. У 2006-2007 роках Міжнародна фінансова корпорація (IFC) працювала за програмою «Корпоративне управління в банківському секторі України», яка була спрямована на збільшення відкритості банків для клієнтів та інвесторів. Задля цього IFC рекомендувала залучати до наглядових рад банків незалежних від їх акціонерів директорів. У проекті взяли участь ТАС-Комерцбанк, Мегабанк, Укргазбанк, Родовід Банк, Укргазпромбанк і банк «Дністер».
Тоді ця програма допомогла банкам залучити нових власників: у березні 2006 року Мегабанк продав 20% акцій портфельним інвесторам, а в лютому 2007-го ТАС-Комерцбанк продав 99,98% акцій шведському Swedbank. Про намір продати частину або повний пакет акцій заявляли банки «Дністер» та Укргазбанк. Потім почалася фінансова криза. В результаті Укргазбанк і Родовід Банк були націоналізовані, «Дністер» – ліквідовано. В ході кризи 2014-2015 років Укргазпромбанк став неплатоспроможним, Омега Банк (раніше ТАС-Комерцбанк) кілька разів перепродавався, і зараз він також є неплатоспроможним.
Невизначене членство
Функції незалежних членів НР не відрізняються від обов'язків інших членів наглядових рад. У законі зазначено, що вони не можуть бути асоційованими особами з членами правління, акціонерами, їх афілійованими особами або родичами. Вимога наявності незалежних членів відповідає Принципам ефективного корпоративного управління Базельського комітету з банківського нагляду та міжнародної практики корпоративного управління. «Мета – адаптувати українське законодавство до законодавства ЄС. Такі зміни призведуть до підвищення захищеності кредиторів та інвесторів компаній шляхом поліпшення ефективності механізмів управління ризиками, – вважає начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін. – Наявність незалежних членів є особливо важливою у тих випадках, коли існує ризик конфлікту інтересів, наприклад, ризик того, що акціонер або пов'язана з банком особа примусить наглядову раду прийняти рішення в своїх інтересах, а не в інтересах банку».
Незалежні члени не повинні допускати прийняття незбалансованих рішень. «У класичному розумінні корпоративного управління незалежні члени наглядової ради потрібні для правильної побудови системи важелів і противаг. Завдяки тому, що вони незалежні в частині прийняття рішень, вони можуть, наприклад, стримувати прийняття рішень, які можуть завдати шкоди організації, а також зменшити ймовірність змови і необ'єктивної роботи банку на користь лише мажоритарних акціонерів, на шкоду інтересам міноритаріїв, – пояснює голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик. – Як правило, незалежними членами наглядової ради стають люди з ім'ям, значним досвідом на ринку. І крім, власне, підтримки у прийнятті правильних рішень, вони опосередковано можуть впливати на репутацію компанії».
Також незалежні члени повинні символізувати більшу відкритість банку, особливо якщо йдеться про держбанки. «Незалежні члени наглядової ради в першу чергу забезпечують прозорість і відкритість у фінансовій діяльності банку та його звітності, а також у розподілі бюджетних коштів. Наявність незалежного представника також сприяє розвитку банку, підвищенню якості прийняття рішень та стандартів корпоративного управління, що забезпечує стабільну діяльність фінансової установи», – упевнений директор департаменту інформаційної політики, маркетингу та реклами Укргазбанку Володимир Пікалов.
Девальвацію зарахували
Національний банк знову встановив «наглядові канікули» для підшефних установ. Постановою № 313 він вирішив не вживати заходів впливу до банків, які отримали збитки або у яких частка негативних активів перевищила 10%, якщо погіршення ситуації було викликане девальвацією гривні після 6 лютого 2014 року. Відтоді долар подорожчав у 2,5 раза – з 7,99 грн до 20,7 грн. Досі НБУ постановою № 129 обіцяв не вживати заходів впливу тільки до тих банків, у яких через девальвацію порушилися нормативи. Проблемні банки тепер мають подавати в НБУ не тільки план виконання нормативів, як раніше, а й план забезпечення адекватності регулятивного капіталу.
Це не перша спроба Нацбанку полегшити життя банкам. Наприкінці березня регулятор через депутатів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подав законопроект № 2449 з поправками до закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Документ пропонував дати центробанку право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними, якщо причиною порушення їхніх нормативів стала девальвація гривні. Поки цей законопроект не став законом, НБУ продовжує виводити кредитні установи з ринку – з початку минулого року з ринку пішли 48 банків.
Банкам полегшає
Через девальвацію багато банків отримали збитки, які зменшили їхні капітали нижче мінімальних позначок – норматив адекватності капіталу став менше 10%. Тому банкіри чекали на послаблення. «НБУ врегулював цю ситуацію, інакше до порушників потрібно було б застосовувати різні адміністративні заходи впливу. Але є розуміння, що ці порушення здебільшого є наслідком, якщо можна так сказати, форс-мажорних обставин, – говорить начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків. – У сьогоднішніх умовах деякі акціонери банків можуть миттєво збільшити капітали в обсязі, достатньому для виконання всіх економічних нормативів. НБУ це врахував і пішов назустріч власникам банків».
Постанова дає банкам тривалий термін – з 2016 до 2019 року, коли вони зобов'язані підвищити норматив адекватності свого капіталу до 5%, 7% і 10%. До того ж чим вищий капітал у проблемного банку зараз, тим швидше він має вийти на нормативний рівень 10%. До 1 лютого 2016 року у жодного банку не може бути норматив нижче 5%, навіть якщо на поточний момент він нижчий або навіть негативний. Такі пільги узгоджені з МВФ.
Існує також інший бік проблеми. До кризи багато установ вели дуже ризиковану діяльність, видаючи валютні кредити неперевіреним позичальникам. Зростання курсу долара позбавило позичальників можливості повернути ці позики, що збільшило портфель проблемних кредитів банків. І тепер НБУ фактично знімає з менеджменту і власників банків відповідальність за їхні дії. Однак банкіри вказують на те, що збитки через валютний фактор – не єдина проблема банківської системи. «Хоча ступінь загрози від неї є досить високою, в основі проблем неплатоспроможності лежить дефіцит ліквідності, що провокується низьким рівнем довіри між банками, з одного боку, та населення до банківської системи – з іншого. Цією постановою НБУ пом'якшує умови роботи банків у період кризи. Проте вона зовсім не означає, що регулятор готовий взагалі закрити очі на порушення нормативів. За кожним порушенням Нацбанк вимагає від таких банків детальний план-графік виходу на встановлені показники», – розповідає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Клієнтські ризики
Зменшення суворості нагляду Нацбанку за банками не повинно привести до того, що страждатимуть від цього вкладники. Банкіри вказують на те, що регулятор стежить за рівнем платоспроможності та виконання своїми підопічними зобов'язань перед клієнтами. «Банки, в яких виникають труднощі з поверненням депозитів клієнтам, відразу ж потрапляють на особливий контроль з боку Нацбанку. І труднощі з поверненням депозитів не обов'язково пов'язані з неповерненням кредитів клієнтами, а можуть бути наслідком відтоку коштів клієнтів, який розпочався після Революції гідності й триває досі. У будь-якому випадку в ситуації, коли банки тривалий час не виконуватимуть своїх зобов'язань перед клієнтами, до них з боку НБУ будуть застосовані заходи впливу, аж до введення тимчасової адміністрації та ліквідації самих банків», – говорить директор департаменту ринкового та операційного ризику Кредобанку Юрій Кубський.
А низька ліквідність автоматично не дозволяє розморозити кредитні програми, оскільки усі доступні кошти банки направляють на виконання своїх зобов'язань. «Додаткова капіталізація підвищила б ліквідність банків, але є й інші інструменти збільшення їхньої ліквідності. Наприклад, за необхідності банки менш активно розвиватимуть кредитні операції і направлятимуть грошові потоки від погашення кредитної заборгованості на повернення депозитів», – зазначає Микола Войтків.
Без права зняття
Банки досягли однієї зі своїх цілей – заборони громадянам достроково розривати депозитні договори і знімати гроші з рахунків до закінчення терміну «термінових» депозитів. Дотепер ст. 1060 Цивільного кодексу зобов'язувала банки повертати вкладникові депозит на першу вимогу, крім вкладів підприємств, які були розміщені на інших умовах. А будь-яка умова договору про відмову в поверненні грошей вважалася нікчемною. Відмова від такої практики обговорюється вже рік, але тільки вчора відповідний законопроект № 1195 було прийнято у другому читанні.
Після того як закон набуде чинності, безумовному поверненню на першу вимогу підлягають тільки вклади до запитання. Гроші за строковими договорами банки виплачуватимуть разом з відсотками після закінчення повного терміну, на який вони були розміщені, відповідно до умов договору. Дострокове повернення строкових вкладів буде можливим, тільки якщо таку умову банк спеціально пропише в договорі з клієнтом. Закон не має зворотної сили, тому не поширюватиметься на строкові депозити, розміщені в банках до набуття законом чинності.
Довгі можливості
Банкіри давно скаржилися на те, що громадяни мають право забрати свій депозит в будь-який момент до закінчення його терміну і часто користуються цією можливістю. А в момент кризи ця лазівка перетворює всі банківські вклади на «поточні рахунки», високі темпи відтоку грошей з яких не лише позбавляють банк ліквідності, але й загрожують йому введенням тимчасової адміністрації. До того ж гепи у строках залучених і виданих ресурсів скорочують можливості банків з видачі довгострокових кредитів. «Це правильна міра, її треба було прийняти давно. Зараз же у банків дуже велика частка депозитів розміщена на терміни до трьох місяців, тому поки вона навряд чи якось відчутно вплине, – відзначає заступник голови правління, фінансовий директор ПУМБ Ігор Кожевін. – Але в перспективі це може бути позитивом, тому що у банків буде більше довгострокових грошей для активізації кредитування».
Заборона на дострокове повернення строкових депозитів дозволить системі акумулювати ресурси, які не тиснутимуть на курс. «Строкові вклади додадуть стабільності банківській системи. Нарешті у банків з'явиться реальна термінова ресурсна база, яка меншою мірою тиснутиме на курс», – говорить заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський.
Фізичний вплив
Для вкладників втрата можливості дострокового зняття депозитів створює певні проблеми, оскільки тепер термін депозиту, зазначений у договорі, більше не буде формальністю. І люди, які не можуть планувати свої фінанси на тривалий термін, просто не розміщуватимуть депозити на термін 1-1,5 року. А якщо розмістять, то за форс-мажорних обставин вони навряд чи зможуть отримати гроші назад раніше зазначеного в угоді часу. Крім того, вкладники банків, після того як дізнаються, що їх банк почав відчувати проблеми з поверненням грошей, не зможуть «побігти», щоб вимагати дострокового повернення своїх заощаджень. Це допоможе кредитним установам, які НБУ вже визнав проблемними, але їм надано шанс виправити своє фінансове становище. «Проте це можна віднести скоріше до тих банків, які вже знаходяться на шляху до неплатоспроможності», – зазначає Ігор Кожевін.
Заборона на дострокове повернення депозитів допоможе банкам протистояти паніці населення, яке під час будь-яких політичних чи економічних криз знімає гроші з рахунків, вважаючи за краще зберігати їх вдома або в банківських скриньках. Під час кризи 2008-2009 років НБУ довелося встановити незаконний мораторій на дострокове повернення депозитів. Постановою № 413 від 4 грудня 2008-го НБУ зобов'язав банки «вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками». В НБУ вважали цю норму рекомендацією, але банки, посилаючись на неї, не повертали фізособам депозити з грудня 2008 року до травня 2009-го.
Під час кризи 2014 року НБУ не вводив мораторій, а лише обмежив щодобове зняття грошей: 150 тис. грн – у національній валюті та 15 тис. грн – в іноземній. Для того щоб банки впоралися з напливом клієнтів, НБУ масово надавав їм стабілізаційні кредити. Якщо ж банк не міг виконати понад 10% своїх зобов'язань, у нього вводили тимчасову адміністрацію.
Але й для клієнтів є «плюс» від прийнятого закону, щоправда, тільки один. За строковими вкладами банки можуть пропонувати більш високу прибутковість, ніж за вкладами з достроковим розірванням. На думку банкірів, клієнти придивлятимуться до нових правил, але нової хвилі відтоку клієнтів не повинно бути. «Значного відтоку депозитів не відбудеться, оскільки ті, хто хотів забрати свої гроші з банків, за півтора року вже забрали їх або поклали на більш короткі депозити. А враховуючи те, що банки платитимуть за довгими вкладами високі відсотки, значна частина клієнтів перейде на строкові вклади на більш тривалі терміни. Подовження термінів, на які розміщуватимуться вклади, відбуватиметься у міру того, як буде поліпшуватися економіка, тобто на початку 2016 року», – вважає заступник голови правління Вернум Банку Ростислав Дюк. Але клієнтам також варто пам'ятати, що якщо вони розмістять, наприклад, річний вклад з пролонгацією, а потім не встигнуть забрати свій вклад вчасно, то він буде автоматично продовжений ще на рік, і його відтепер не можна буде достроково розірвати.
Банки уникають конвертації
Незалежна асоціація банків України (НАБУ), за безпосередньою участю якої був підготовлений і підписаний 11 банками «Меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті», несподівано виступила проти початку пільгової конвертації кредитів. У середу в НАБУ заявили, що, незважаючи на набуття чинності меморандуму (FinMaidan описав його умови в матеріалі «Кому банки спишуть валютні іпотечні кредити»), «зобов'язання банків-підписантів здійснити реструктуризацію виникне з моменту скасування мораторію на звернення стягнення на заставне майно».
У НАБУ послалися на пункт 10 меморандуму, в якому дійсно є така умова. Дві інші вимоги банків – поправки до Податкового кодексу та нормативні акти НБУ – уже виконані. Ця лазівка дозволяє банкам, які підписали меморандум, в ручному режимі вирішувати, кому списати частину боргу, а кому – ні. «Одну з найважливіших умов – скасування мораторію на відчуження валютної іпотеки – не виконано. Відповідно, банки можуть приймати звернення клієнтів на врегулювання і приймати індивідуальні рішення в кожному окремому випадку доти, доки мораторій не буде відмінено. Тільки після цього банки будуть готові задовольнити заяви усіх клієнтів, які будуть підходити за умовами, описаними в меморандумі», – розповів журналістам директор департаменту зі стягнення кредитів Альфа-банку Олексій Тесленко.
Скромна компанія
Як повідомляв FinMaidan, меморандум передбачає конвертацію валютної іпотеки громадян на суму до $158 тис. на гривневі кредити за курсом НБУ на момент реструктуризації. Після цього банки мають списати 50% боргу у випадку, якщо кредит брався на купівлю «соціального» житла (площа квартири – до 60 кв. м, будинку – до 120 кв. м), або «від 25%» – для більшої за площею нерухомості.
На ці умови погодилися лише 11 установ, дві з яких – банк «Надра» та Дельта Банк – в лютому-березні стали неплатоспроможними і перейшли під контроль Фонду гарантування вкладів фізосіб. Підписи під документом на початку року поставили також ПриватБанк, Альфа-банк, Креді Агріколь Банк, Фідобанк, Платинум Банк, Український професійний банк, «Михайлівський», «Грант» і Регіон-банк. Ні обсяг валютних кредитів, який підпадає під умови реструктуризації, ні кількість «щасливчиків» банки не розкривають.
На банки, які відмовилися підписати меморандум, припадає понад 73% позик
На ці дев'ять платоспроможних банків на 1 січня припадало валютних кредитів фізосіб на $243 млн, що становило всього 6,4% від загального обсягу таких кредитів. На два неплатоспроможних банки припадало ще $1,34 млрд, або 35,2%. Після введення в них тимчасових адміністрацій під велику частину цих позик були сформовані резерви, тому портфель банку «Надра» і Дельта Банку статистично скоротився в 4,5 раза – до $298 млн, а частка в системі – втричі, до 11,6%. Частка «живих» банків, чиї підписи стоять під меморандумом, зросла до 14,9%. На банки, які відмовилися підписати меморандум, припадає понад 73% позик.
Проблемне переведення
Мораторій на стягнення житла у неплатників, прийнятий у червні 2014-го, різко скоротив платежі. «Введення мораторію було від самого початку недоцільним, оскільки спровокувало погіршення платіжної дисципліни позичальників-фізосіб на 30%. Позичальники ще минулого літа могли позбутися валютного ризику, конвертувавши валютні кредити в гривню: на дату прийняття мораторію курс становив 11,83 грн/$», – заявила виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.
На її думку, мораторій дав «помилковий сигнал суспільству», і треба якомога швидше «прийняти закон, який з певної дати – наприклад, з 1 листопада – скасує мораторій». Протягом найближчих півроку до скасування мораторію банки зможуть провести реструктуризацію. Ті, хто не відмовиться від валютного ризику і продовжить не платити банкам, відповідатимуть майном за своїми боргами, впевнена Олена Коробкова.
До цього моменту банки вводять солідарну відповідальність позичальників: поки кредитори не зможуть виселяти поганих позичальників усіх банків, на пільгову конвертацію не можуть розраховувати хороші позичальники 11 банків-підписантів, які продовжують платити. «Як тільки дані умови будуть виконані, банк буде готовий розпочати роботу з клієнтами з конвертації кредитів, згідно з описаними в меморандумі умовами. До цього моменту клієнти, що мають іпотечний кредит, можуть скористатися запропонованими банком інструментами реструктуризації», – говорить в. о. голови правління Платинум Банку Катерина Рожкова. У таких програмах, які є також у банків, які не підписали меморандум, традиційно пропонуються менш вигідні позичальникам умови реструктуризації кредитів.
Юридичні невизначеності
У банків повністю розв'язані руки: вони зможуть не виконувати меморандум, навіть якщо буде скасовано мораторій, оскільки документ має декларативний характер. «Жодних юридичних наслідків для підписантів, які не виконуватимуть меморандум, не передбачено. Проте підпис під даним меморандумом означає, що банк має намір виконати його умови, коли він дійсно набуде чинності», – зазначає Олексій Тесленко. Тобто йдеться про чесне слово банкірів.
Ще одним спірним для позичальників моментом є невизначеність дати обіцяного банками списання 25-50% боргу після конвертації кредиту в гривню. Кредитори це питання також залишають на своїй совісті. «Згідно з поточними умовами, банк може пробачити частину боргу за фактом обслуговування заборгованості позичальником після конвертації кредиту. Іншими словами, з певною регулярністю, якщо позичальник своєчасно і в повному обсязі виконує взяті зобов'язання за конвертованим боргом, банк може прощати пропорційно погашеної частину боргу, не чекаючи кінця терміну погашення кредиту», – розповів FinMaidan директор з управління ризиками Фідобанку Юлія Ворчак.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Релізи
ТОП-новости
