Нацбанк оголосив про те, що «почав діяти» Меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів у іноземній валюті. FinMaidan розібрався в тому, що це за документ, хто його підписав і що конкретно тепер отримають валютні іпотечні позичальники.
Набратися проблем
Антимонопольний комітет дозволив «Українській бізнес групі» (UBG) отримати контроль над перехідним банком, створеним Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для виведення з ринку неплатоспроможного Омега Банку. UBG отримав добро на купівлю понад 50% статутного капіталу перехідного банку. Спочатку UBG була створена Русланом Демчаком, але в 2011 році він вийшов зі складу її засновників. Зараз власником і керівником UBG є Олександр Стецюк.
У UBG не змогли пояснити FinMaidan причину інтересу саме до Омега Банку. «Це поки що попередня інформація. Має відбутися придбання як таке, після цього будуть відомі деталі за усіма процедурними моментами», – лише сказала FinMaidan директор департаменту маркетингу UBG Юлія Бенцлер. Агентство УНІАН також процитувало Юлію Бенцлер, яка як «прес-секретар депутата Руслана Демчака» спростувала зв'язок депутата з корпорацією UBG. Втім, фінансисти ще в кінці минулого року розповідали FinMaidan, що Руслан Демчак шукає банк для покупки. «Ми не зрозуміли навіщо йому банк, мабуть, він і сам не розуміє», – заявив FinMaidan один з провідних інвестбанкірів. Нагадаємо, що для UBG це не перша банківська інвестиція. Раніше в групу входив Ерде Банк. Однак у 2012 році його було визнано неплатоспроможним, а в січні 2013-го почалася його ліквідація.
Довга історія
Омега Банк був створений в 1991 році під назвою «Інтелект». У 1996-му його придбали засновники ПриватБанку і він змінив назву на «Київ-Приват». У 2001 році банк викупила страхова група «ТАС» Сергія Тігіпка, і установа стала ТАС-Коммерцбанком. У 2007 році шведський Swedbank купив 100% ТАС-Комерцбанку і ТАС-Інвестбанку у Сергія Тігіпка за $735 млн. Установи були об'єднані у Сведбанк. У 2013-му інвестор покинув Україну і продав «дочку» Миколі Лагуну, який перейменував її в Омега Банк. У 2015 році регулятивний капітал Омега Банку став негативним, власник не підтримав його, тому установа збанкрутувала.
Тоді ж неплатоспроможними стали й інші активи банківської групи Миколи Лагуна – Дельта Банк, Кредитпромбанк і Астра Банк. Придбання Омега Банку для UBG – це фактично купівля банківської ліцензії. Стратегія розвитку Дельта Банку передбачала переведення у нього всіх активів і пасивів Омега Банку, тому в цій установі на 1 квітня 2015-го майже не залишилося коштів фізосіб (2,29 млн грн) і юросіб (6,59 млн грн). Кредитний портфель у банку взагалі був нульовим.
На 1 січня 2015-го Омега Банк перебував на 102-му місці за активами – 768 млн грн, до 3 березня активи зросли до 920,8 млн грн через девальвацію. У структурі пасивів майже усі кошти припадали на субборг (901,8 млн грн). Сведбанк в 2008 році отримав дозвіл на облік у капіталі десятирічного субборгу від Swedbank на $30 млн. В активах найбільша частка – у грошових коштів та їх еквівалентів (611,2 млн грн). При статутному капіталі у 5,751 млрд грн непокритий збиток до 1 квітня зріс до 6,241 млрд грн. Регулятивний капітал став негативним – мінус 489,7 млн грн.
Проблеми придбання
Досі інвестори не виявляли великого інтересу до придбання активів та пасивів неплатоспроможних банків. А купівля збанкрутілої установи взагалі відбувається рідко. Від початку 2014 року неплатоспроможними було визнано 47 банків. Поки тільки три з них пішли іншим шляхом, ніж ліквідація. Першим піддослідним ФГВФО став банк «Золоті ворота» – у листопаді його активи і пасиви були передані банку «Стандарт». Однак цей експеримент провалився – через 2,5 місяця приймаючий банк було визнано неплатоспроможним. Спроба вирішити проблеми неплатоспроможного Промекономбанку виявилася більш успішною: його активи і пасиви були передані Фідобанку. На основі Терра Банку був створений перехідний Крісталбанк, який було продано Марині Ленінг – дружині колишнього заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Компанія «Екосіпан», яка володіє банком «Михайлівський», планує купити Всеукраїнський банк розвитку.
Купівля перехідного банку може виявитися дешевше, ніж створення нової установи з нуля
Низький попит на погані активи обгрунтований: зараз мало банків готові йти на великий ризик. «Ми ведемо досить консервативну політику розвитку. Тому не плануємо нарощувати обороти за рахунок купівлі кредитних і депозитних портфелів проблемних банків», – пояснює голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
У Фідобанку, який має досвід приєднання активів неплатоспроможної установи, кажуть, що рішення про придбання банку залежить від цілей інвестора. «Інвестор купує не тільки активи і пасиви, але й банківську ліцензію, мережу, програмне забезпечення тощо. Це суттєво збільшує вартість угоди. У такій операції є економічний сенс, але головний ризик – здатність повернути банк до повноцінної ефективної діяльності. Крім докапіталізації, йому знадобиться грамотна бізнес-стратегія щодо відновлення платоспроможності та прибуткової діяльності», – прокоментували в прес-службі Фідобанку.
Купівля перехідного банку може виявитися дешевше, ніж створення нової установи з нуля. Влітку 2014 року набув чинності закон, який дозволив створювати нові банки зі статутним капіталом мінімум 500 млн грн. Але перехідний Крісталбанк наприкінці 2014-го був заснований з капіталом усього 120 млн грн. Тобто на перехідні банки поширюються вимоги, як до діючих банків. А їм дається 10 років на збільшення капіталу до рівня 500 млн грн. У 2015 році він складе 200 млн грн.
Нестримний відтік
Найкрупнішим банкам в I кварталі не вдалося переломити тенденцію минулого року і зупинити відтік грошей населення. FinMaidan вивчив динаміку роздрібних портфелів в національній та іноземній валютах найкрупніших 30 банків. Наростити гривневі вклади вдалося лише державному Укргазбанку (+54,8 млн грн, або 1,8%). Навіть в Ощадбанку та Укрексімбанку у населення залишилося менше грошей, ніж на початку року. Формальний плюс показав також ІНГ Банк Україна, який ще в 2008 році закрив роздрібний напрямок. Залишки на рахунках зросли на 1 тис. грн (до 1,783 млн грн).
Решта установ більше вкладів віддали, ніж залучили нових. Лідером в цьому процесі передбачувано виявився ПриватБанк – з його гривневих рахунків українці зняли 2,309 млрд грн (-4,5%). «Основний відтік був пов'язаний з різким зростанням курсу долара і припадає на цей період. Плюс військові дії на сході, – розповідає прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. – У квітні ми запустили акцію, завдяки якій залучили 9,7 млрд грн, і продовжили акцію на травень». Друге місце з вилучення гривні посів Укрсоцбанк (-765 млн грн), третє – Укрексімбанк (-717 млн грн). «Після відтоку вкладів у I кварталі ми бачимо розворот тренду і зростання гривневих депозитів фізосіб на суму понад 100 млн грн у квітні. Це стало можливим завдяки стабілізації на валютному ринку і підвищенню довіри до нашого банку після оголошення про збільшення капіталу», – говорить фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі.
Лідером з відтоку став ОТП Банк – «дочка» угорського OTP Bank, з якого забрали 22,7% роздрібних вкладів в гривні
Фінансовий хаос
Статистика показує, що тільки частина населення на тлі масових банкрутств банків перейшла в державні установи. При цьому між ставкою за депозитом і динамікою портфелів не було прямої залежності. Ощадбанк закінчив минулий квартал зниженням портфеля на 0,4%, пропонуючи за річними депозитами 18,5%. А Укрексімбанк, який обіцяє 18,8%, втратив 9% гривневого портфеля. У той же час вилучення грошей з рахунків у «дочках» російських банків різко сповільнилося до 2,9-6%.
Лідером з відтоку став ОТП Банк – «дочка» угорського OTP Bank, з якого забрали 22,7% портфеля (-675,6 млн грн). «Відтік депозитів фізосіб в основному припав на січень, коли власники бізнесів знімали досить великі обсяги тимчасово вільних коштів, які були розміщені ними в ОТП Банку на період новорічних свят. В управлінні своєю ліквідністю ми спочатку класифікували ці кошти як тимчасово розміщені. І за результатами квітня ми вже зафіксували приплив», – запевняє FinMaidan член правління ОТП Банку Володимир Мудрий. Його банк зараз пропонує клієнтам 18%. А, наприклад, Райффайзен Банк Аваль і УкрСиббанк, які беруть річні вклади максимум під 13,3% і 14% відповідно, показали зниження своїх роздрібних гривневих портфелів усього на 4,5% і 2,1%.
В сегменті валютних вкладів постраждали усі банки
Найбільше валютних коштів втратили ПриватБанк (-$501 млн), Сбербанк Росії (-$89,6 млн) та Укрексімбанк (-$88 млн). У процентному співвідношенні в лідерах – російські банки: Сбербанк Росії та ВТБ Банк віддали фізособам по 16% їхніх валютних вкладів, Промінвестбанк – 14%. Такий же мінус у ПриватБанку. Решта найкрупніших установ повернули населенню від 4% до 13%.
Період турбулентності
Банки пояснюють ситуацію, що склалася, збереженням невизначеності у політиці та економіці. «Банкам дуже складно утримувати депозити, оскільки фактори впливу на поведінку клієнтів більшою мірою пов'язані з нестабільною ситуацією на сході країни і невизначеним ринковим середовищем. Ефективність використання цінового фактора – підвищення процентних ставок за депозитами для утримання депозитів істотно знизилася, – вважає начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків. – Банк використовує різні джерела ліквідності для повернення депозитів клієнтів, у тому числі залучаючи кредити від НБУ. При цьому банк також направляє на виплату депозитів кошти від погашення кредитів позичальниками, а також вливання з боку акціонерів». Установа повернула фізособам 10,1% гривневих вкладів (-621 млн грн) і 4% валютних ($21,5 млн).
За оцінками банкірів, II квартал повинен показати припинення відтоку. «У числі важливих факторів, що впливають на зміну депозитного портфеля, є ситуація з ліквідністю в банку і потреба в ресурсах для активних операцій. У I кварталі спостерігався відтік коштів населення, але вже за підсумками квітня приріст депозитного портфеля фізосіб у гривні від початку року у нас склав 215 млн грн», – каже начальник управління заощаджень і банківських послуг Райффайзен Банку Аваль Сергій Анніков.
При цьому на приплив коштів здебільшого впливатиме ситуація в економіці, ніж рішення проблем банків. «Повернення грошей в систему буде можливим за умови припинення банкрутств банків, стабілізації курсу гривні, припинення військової конфронтації і зниження глобальних економічних і геополітичних ризиків. Тільки загальна стабілізація в економіці та ліквідація загрози вторгнення можуть повернути гроші в банківську систему», – упевнений заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін.
Приватні продажі
Міністерство юстиції погодилося залучити приватні торгові майданчики для реалізації арештованого майна. Учора було опубліковано типовий агентський договір з ДП «Інформаційний центр» Мін'юсту, після підписання якого продажем майна зможуть займатися приватні компанії та фізособи-підприємці як агенти-посередники. Вони шукатимуть потенційних учасників торгів, забезпечуватимуть їм доступ до системи електронних торгів, надаватимуть консультації з оформлення документів, знайомитимуть їх з майном і його характеристиками, забезпечуватимуть рекламу. Сума винагороди агентів складе 20% від винагороди організатора торгів, тобто 1% вартості проданого майна.
Рішення уряду про те, що продаж арештованого майна буде проводитися на електронних торгах на всій території України на постійній основі, а не тільки в рамках експерименту, прийнято ще два місяці тому. Про це йшлося у розпорядженні Кабміну № 212-р від 11 березня. Проте досі ніхто з приватних електронних торговельних майданчиків не міг підключитися до Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), через яку Мін'юст проводить реалізацію майна. Тепер така можливість у них з'явилася – міністр юстиції Павло Петренко підписав відповідний наказ 29 квітня.
«Перехід до продажу в інтернеті арештованого Мін'юстом майна – дуже добре, але монополізація цього продажу – погано, а монополія державна – це дуже погано. Тому що монополія – це корупція, відсутність якості, повна безвідповідальність за будь-які порушення. Мін'юст пішов на поступку і віддав частину функцій з організації аукціонів приватникам, а саме прийом заявок від бажаючих учасників тощо. Тобто вони працюватимуть ніби-то вітриною, фактично ж аукціон проходить на сервері СЕТАМ, а ДП «Інформ’юст» приймає гарантійні внески, зберігає і демонструє майно», – пояснює FinMaidan голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський.
CETAM працює в експериментальному режимі з 1 травня 2014 року в Київській, Львівській, Вінницькій областях, Києві. З 1 липня експеримент розширено на Запорізьку, Івано-Франківську, Одеську, Харківську та Чернігівську області. З 1 серпня через систему електронних торгів продавалося майно по всій території України. За останніми даними, в СЕТАМ було введено 50 тис. лотів на загальну суму 5,5 млрд грн.
Конкурентний підхід
На ринку десятки торгових майданчиків технічно здатні працювати з СЕТАМ. Деякі з них вже кажуть, що готові зайнятися продажем арештованого майна на запропонованих ним умовах. «Нам буде цікаво брати участь у продажу арештованого майна на таких умовах. Ми від самого початку хотіли зайти у цей проект, але Мін'юст поки один працював у даному напрямку. У нас на майданчику йде реалізація майна банків-банкрутів за такими тарифами та навіть нижчими, і нас вони влаштовують», – сказав FinMaidan директор ТОВ «Універсальні електронні торгові системи» Віталій Козлов.
Такі майданчики займаються продажем майна банкрутів, заставного майна, державними і комерційними закупівлями, співпрацюють з товарними біржами. Доступ до продажу арештованого майна розширює перелік їх послуг для своїх клієнтів. «Ми («Українська палата арбітражних керуючих». – FinMaidan) також подаємо заявку на підключення до СЕТАМ і хочемо показати, як потрібно працювати, аби усі побачили різницю якості та відповідальності між державним монополістом і приватною компанією», – заявив пан Родзинський.
Більше продажів
Банки від початку кризи позбавляються від непрофільних активів, у тому числі через електронні майданчики. Але розширення каналів продажів дозволяє їм лише охопити в повному обсязі усіх потенційних покупців, тоді як загальна кількість покупців через кризу скоротилася, як і ціни на майно, що було у використанні. «Вартість багатьох об'єктів від початку кризи знизилася, тоді як зобов'язання позичальників у гривневому еквіваленті збільшилися. Нерідко виходить так, що ринкова вартість застави не покриває заборгованості повністю», – пояснює проблему голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Як повідомляв FinMaidan, на останньому аукціоні Брокбізнесбанку із загального обсягу заборгованості в 654 млн грн куплено усього один лот. Заборгованість у 3,74 млн грн (вартість застав склала 10,5 млн грн) була продана з 68-процентним дисконтом (див. «Покупців не видно»). На інше майно не були подані заявки покупців.
Аналогічні проблеми переживає СЕТАМ, тому розширення каналів продажів було неминучим. Участь приватних компаній має підвищити якість інформації про об'єкти продажу. «Проблема СЕТАМ – у відсутності інформації про майно: наприклад, може продаватися офіс у Києві без жодної фотографії приміщення. При цьому неможливо приїхати і подивитися саме майно, також є труднощі з його оформленням після аукціону, – каже Анатолій Родзинський. – Тепер буде більше каналів продажу майна. Приватні майданчики контролюватимуть СЕТАМ, оскільки зацікавлені у продажах своїм клієнтам».
Прощення боргу
Громадяни, які конвертують валютні кредити в гривню, звільнені від сплати податку на доходи фізосіб. Президент Петро Порошенко вчора підписав закон № 321-VIII від 9 квітня «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо кредитних зобов'язань». Цей документ було прийнято для виконання вимог закону «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». У ньому йшлося про те, що мораторій втратить силу, коли набуде чинності закон, який «врегулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті».
Відповідно до закону № 321-VIII, який набуде сили найближчими днями, сума боргу, яку банк пробачить позичальникові у розмірі різниці між розміром кредиту за курсом НБУ на дату реструктуризації валютного кредиту і за курсом на 1 січня 2014 року (7,99 грн/$), не вважається додатковим благом платника податків. Тому вона не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу, і позичальникові не доведеться платити 20% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору. Також не вважається додатковим доходом сума прощених кредитором відсотків, комісій та штрафних санкцій за такими кредитами. Банки спишуть за рахунок створених страхових резервів суму збитків, яка виникне в результаті анулювання частини боргу. Ці норми застосовуватимуться до непогашених до 1 січня 2014 року кредитів, але конвертація яких і прощення частини боргів відбулися після 1 січня 2015-го.
Здешевлення переведення
Списання боргу зараз прирівнюється Податковим кодексом до отримання доходу. Якщо сума невелика, йшлося про податок у 15%, якщо велика – 17%, потім було введено 1,5-відсотковий військовий збір, а з 2015 року 17-відсоткову ставку було підвищено до 20%. Таким чином, зараз із кожної 1 грн прощеного боргу позичальник сплачує податок 21,5 копійки. Це робило конвертацію позик і списання частини боргу дуже витратними.
Новий закон має спонукати кредиторів і позичальників прискорити конвертацію валютних боргів у гривню. «Питання рефінансування заборгованості за кредитом з іноземної у національну валюту обговорюється банком з позичальниками постійно. Але, на жаль, більшість позичальників відмовляються від рефінансування, аргументуючи це очікуванням прийняття закону про врегулювання питань, пов'язаних з валютними кредитами, – раніше пояснювала начальник управління організації та супроводу роздрібного бізнесу Укрексімбанку Вікторія Грецька. – Умови реструктуризації обговорюються безпосередньо з позичальником, і обирається найприйнятніший для обох сторін варіант. Для погашення заборгованості за валютними кредитами необхідна сума за дорученням клієнта купується на міжбанківському валютному ринку за офіційним курсом на момент здійснення купівлі валюти». Тому в законі вказано офіційний курс реструктуризації, який, наприклад, сьогодні становить 21,13 грн/$ при середньому роздрібному курсі продажу в 23,2 грн/$.
Додаткові вимоги
Однак це далеко не усі зміни до законодавства, які можуть здешевити для позичальників конвертацію валютних кредитів у гривню. Купуючи валюту, вони зобов'язані платити 2-відсотковий збір. «Необхідно звільнити позичальників від сплати збору до Пенсійного фонду з операцій реструктуризації іпотечних валютних кредитів», – упевнений начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.
Позичальникам недостатньо ухвалення лише одного закону, який полегшує податкові витрати на конвертацію валютних кредитів. Вони також вимагають прийняття законопроекту № 1558-1, який зобов'яже усіх кредиторів примусово провести конвертацію валютних роздрібних кредитів за курсом на момент видачі кредиту – 4,9-5,05 грн/$. Перспективи прийняття законопроекту в другому читанні поки не гарантовані, але мораторій на виселення позичальників має бути скасований. «Може, не відразу, але протягом двох-чотирьох місяців треба скасовувати мораторій», – вважає заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін.
Позичальників впізнають за обличчям
Україна створить центральний кредитний реєстр, повідомив регулятор за підсумками зустрічі голови НБУ Валерії Гонтарєвої та віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса. ЄС згоден видати країні третій пакет макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро, третина з яких надійде в 2015 році. «Серед умов отримання цих коштів – створення центрального кредитного реєстру з метою поліпшення оцінки банками кредитного ризику і зниження в середньостроковій перспективі частки негативно кваліфікованих кредитів», – повідомили в Нацбанку 30 квітня. Того ж дня з релізу зникла дана обіцянка. Поки в НБУ цей «монтаж» не прокоментували.
Створення реєстру вимагають не тільки європейські партнери. Таке ж зобов'язання Україна взяла на себе в рамках березневої угоди з МВФ. У розділі «Політика у фінансовому секторі» програми EFF йдеться «про створення кредитного реєстру в НБУ» для «посилення нагляду за банківськими ризиками». У документі уточнюється, що «конкретні заходи будуть розроблені за технічного сприяння МВФ». Місія Фонду відвідає Україну вже 12 травня. Але це питання вона підніме не вперше.
У підписаній рік тому угоді stand-by також йшлося про створення центрального реєстру кредитних ризиків, щоб полегшити нагляд над великими ризиками і проблемними позичальниками. «Для цього існуючі правові рамки для кредитного реєстру будуть переглянуті до кінця серпня 2014 року, аби він запрацював не пізніше серпня 2015-го», – обіцяла влада рік тому. Наприкінці липня 2014-го цю проблему обговорили в профільному парламентському комітеті, але потім робота зупинилася.
Проблемне питання
Проблема неповернених кредитів є однією з найболючіших на ринку – частка проблемних позик досягає 17,2% портфеля банків. Намагатися боротися з поганими позичальниками НБУ почав в 2001 році, коли створив єдину інформаційну систему (ЄІС) «Реєстр позичальників». Відтоді у «добровільному» порядку він підключив до неї всі банки. Вони повинні передавати в ЄІС інформацію про компанії, які мають прострочені кредити перед банками, в тому числі перед тими, що ліквідуються. У теорії, внесення юрособи до реєстру повинно позбавити її права отримати кредит у банку.
На практиці реєстр не виконує цю функцію: дані, які до нього потрапляють, лежать у ньому мертвим вантажем, говорить керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія» Євген Невмержицький. «Банки не в повному обсязі подають до нього інформацію, а те, що подається, робиться на неймовірно низькому рівні, – зазначає він. – Наприклад, нафтогазова компанія має мільярди заборгованості, то що, це поганий позичальник? Кожен банк мріє отримати такого клієнта!»
Тому, на думку експерта, необхідно переглянути систему параметрів, на підставі яких НБУ присвоює позичальникам статус проблемних, зробити зручний інтерфейс для роботи банків з реєстром, а також найняти в НБУ фахівців, які зможуть перезапустити роботу реєстру. «Що хоче від нас МВФ? Реєстр позичальників робиться для кредитної безпеки: за вивіреними параметрами від банків має передаватися інформація про поганих позичальників у НБУ. Це не можуть бути одиничні параметри, це має бути їх сукупність. Не можна називати «проблемними» усіх позичальників, які не повернули банку, наприклад, понад 100 тис. грн. Це насправді нічого не говорить про платоспроможність позичальника. Потрібна нова методологія, яка визначить нову систему критеріїв», – пояснює Євген Невмержицький.
Створення реєстру, в якому можна буде побачити історію платежів за проблемними позиками, може виявитися недостатньо для поліпшення кредитних портфелів банків, якщо не буде посилена відповідальність позичальників. «На законодавчому рівні досі немає змін у ключі захисту прав кредиторів – неплатники користуються тими ж схемами, вдаються до послуг тих же юридичних компаній, які допомагають обманювати кредиторів і виводити кошти», – розповідає FinMaidan директор центру корпоративного бізнесу Укрсоцбанку Георгі Заманов.
Ризики кредиторів
Банкіри майже не видають нові кредити, тому зацікавлені не в тому, щоб отримати зручний інструмент перевірки кредитної історії нових позичальників, а в тому, щоб стягнути гроші зі своїх нинішніх клієнтів. У цьому контексті вони найчастіше кажуть про кредити, видані в Криму та на Донбасі. «У нас в зоні АТО близько 80% корпоративного кредитного портфеля обслуговується і близько 80% роздрібного – не обслуговується. З клієнтами ми ведемо індивідуальну роботу, здебільшого надаємо кредитні канікули на обслуговування самого тіла кредиту або відсотків за ним», – розповідає голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
Другою важливою проблемою залишається питання валютних кредитів. «Варіанти виходу з ситуації з валютними кредитами повинні захистити банки від недобросовісних позичальників, які можуть повертати кредити, але не хочуть, чекаючи послаблень на законодавчому рівні», – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Андрій Осипов.
Але в майбутньому, коли банки знову займуться активним кредитуванням, реєстр проблемних позичальників буде гостро необхідний. В ідеалі усі банки повинні мати прямий доступ до реєстру, під час видачі кредитів керуватися його даними і не видавати позики, які не будуть повернені, каже пан Невмержицький. «На ринку є профільні фахівці, але потрібна політична воля для змін», – зазначає експерт.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Втрачені облігації
Конфлікт Фідобанку (23-е місце за активами) і Укрінбанку (31-е) через зірвану угоду з ОВДП перейшов у публічну площину. 28 квітня у ЗМІ була опублікована копія листа Фідобанку до НБУ, в якому він просив регулятора визнати Укрінбанк проблемною установою. FinMaidan розібрався, чому виник цей конфлікт.
З документів, які має FinMaidan, випливає, що 16 червня 2014 року Фідобанк (покупець) і Укрінбанк (продавець) уклали угоду з валютними ОВДП. Договір було оформлено через біржу «Перспектива». Йшлося про те, що Фідобанк пообіцяв викупити у Укрінбанку 2,5 тисячі цінних паперів номінальною вартістю $2,5 млн за 24,426 млн грн (курс 9,77 грн/$) через місяць – 16 липня. Офіційний курс з 16 червня по 16 липня змінився усього на 5 копійок – зміцнився з 11,748 грн/$ до 11,718 грн/$. Однак 16 липня сторони відклали виконання угоди на тиждень – до 23 липня, підвищивши її курс до 9,79 грн/$. Потім знову перенесли, і так понад 20 разів.
У цей період було укладено другу угоду: Фідобанк 7 листопада вирішив викупити у Укрінбанку 26 листопада 1,527 тис. валютних ОВДП номінальною вартістю $1,527 млн. Загальна ціна операції за договором – 21,889 млн грн (курс 14,33 грн/$). Виконання цієї угоди також постійно переносилося. Після усіх переносів вартість викупу держпаперів за першим договором підвищилася до 28,015 млн грн, другого – до 22,77 млн грн. Дата розрахунку була призначена на 15 квітня 2015 року.
Цього дня Фідобанк заблокував у системі біржі 48,785 млн грн для купівлі цінних паперів. Але Укрінбанк не поставив йому ці ОВДП. «Фідобанк у день взаєморозрахунків, згідно з договором з Укрінбанком і умовами проведення торгів на біржі, перерахував кошти в повному обсязі для завершення угоди, що було зафіксовано електронно-торговельною системою біржі. При цьому зобов'язання Укрінбанку перед Фідобанком з постачання цінних паперів залишаються невиконаними», – повідомили FinMaidan в прес-службі Фідобанку.
У Укрінбанку спростовують наявність боргу. В установі підтвердили, що протягом 2014 року Фідобанк мав намір купити у Укрінбанку ОВДП на загальну суму 48,8 млн. грн. Але у зв'язку з курсовими коливаннями терміни та умови угоди постійно змінювалися з ініціативи Фідобанку – було зафіксовано 23 таких переноси. «Ми вважаємо угоду недійсною і такою, за якою Фідобанк не може за фактом виконати свої зобов'язання, про що повідомили Фідобанк. 17 квітня ми отримали претензію Фідобанку про нібито невиконання нами своїх зобов'язань. Але через неможливість Фідобанком оплатити свої зобов'язання угоду фактично було зірвано», – розповів FinMaidan голова правління Укрінбанку Андрій Жуков.
У Укрінбанку кажуть, що мова не йде про угоди РЕПО, коли вони зобов'язані були б продати облігації контрагенту. «Це не РЕПО, ми купили ці папери і можемо робити з ними те, що вважаємо за потрібне, – заявив FinMaidan голова наглядової ради Укрінбанку Володимир Клименко. – З Олександром Адаричем (власник Фідобанку. – FinMaidan) ми всі питання вирішили». За однією з версій, регулярне перенесення термінів розрахунків за облігаціями відбувалося не з ініціативи Фідобанку, а у зв'язку з тим, що Укрінбанк використовував ці цінні папери для отримання рефінансування НБУ.
Втручання зверху
Після виникнення конфлікту Фідобанк звернувся до керівництва Нацбанку з проханням оцінити дії свого контрагента. «Відповідно до абзацу 5 ст. 75 закону «Про банки та банківську діяльність», одним з критеріїв для віднесення банку до категорії проблемних є невиконання банком вимоги вкладника або іншого кредитора, термін якої настав п'ять або більше робочих днів тому», – йдеться у зверненні банку на адресу керівництва НБУ. Фідобанк направив цього листа в НБУ, аби регулятор не мав до нього претензій щодо суми 48,8 млн грн.
Джерело FinMaidan в НБУ стверджує, що в банківському нагляді «не знають про конфлікт між цими банками», а питання, чи відносити Укрінбанк до категорії «проблемних», може бути розглянуте на цьому тижні.
Обидва банки готові судитися один з одним. «Інформація про умови проведення біржових операцій на фондовому ринку є комерційною таємницею, а вирішення спорів між контрагентами здійснюється в правовому полі – шляхом переговорів, а в разі відсутності рішення – у судовому порядку», – кажуть у прес-службі Фідобанку. До цього Укрінбанк готовий. «Якщо у Фідобанку залишилися претензії з приводу цієї угоди, то ми готові продовжити цю внутрішньоцехову дискусію в судовому порядку. Але вже сам факт винесення цієї історії в публічну площину говорить про те, що наші колеги по ринку могли мати не тільки комерційні, а й інші цілі», – зазначив пан Жуков.
Безперечне погашення
У Фідобанку уточнили, що перераховані ними 48,8 млн грн зараз заморожені на біржі, бо угода не була виконана. При цьому на біржі «Перспектива» FinMaidan повідомили, що не коментують дії контрагентів.
Незважаючи на суперечку, держпапери все одно будуть погашені емітентом – їх тримач, яким виступає Укрінбанк, отримає валюту від Мінфіну вже 27 травня. Можливо, в цьому ховається суть конфлікту, адже ОВДП – в іноземній валюті, а угоду збиралися проводити в гривні за курсом, який зараз не відповідає ринковому. «Мінфін платить суму за усім випуском. Нацбанк розкидує її по хранителях, ті – по клієнтах, у яких папери знаходяться на рахунках на цей момент. Тобто у кого папери на рахунку, той гроші й отримає. А хто кому повинен за них заплатити – це вже питання судового характеру», – пояснює аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович.
Олена Губар, Руслан Чорний
Майно відповідає
Громадяни, які не здатні повернути борги, зможуть отримати шанс пройти просту процедуру банкрутства. До парламенту подано законопроект № 2714, мета якого – чітко прописати процедуру банкрутства фізосіб, оскільки зараз закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить механізм банкрутства лише підприємців. Законопроект прописує процедури на усіх етапах банкрутства: порушення справи, затвердження реєстру кредиторів, черговість задоволення вимог, реструктуризація боргів, продаж майна боржника. Аналогічні положення про банкрутство вперше включать і до Цивільного кодексу.
Автори документа, депутати Денис Дзензерський («Народний фронт») і Сергій Рибалка («Радикальна партія Олега Ляшка») пропонують порушувати справи про банкрутство, якщо вимоги до фізичної особи становлять не менше трьохсот мінімальних зарплат (365,4 тис. грн). Враховуючи суму боргу, закон торкнеться практично усіх великих роздрібних боргів: іпотека, купівля автомобіля, кредити на розвиток бізнесу. Для боргів, що виникли через бізнес, застосовується термін прострочення на три місяці, для усіх інших боргів фізособи – шість місяців. До завершення судової процедури такі боржники не зможуть виїжджати з України.
Банкрутство фізособи буде можливо при сумі боргу понад 365 тис. грн
Одним з найважливіших і спірних моментів в процедурі банкрутства фізосіб є розмір їх майнової відповідальності. Законопроект пропонує не обмежувати її. Продажу підлягає все майно боржника, крім неліквідного та заставного. Застави можуть бути спрямовані на задоволення вимог не пулу кредиторів, а конкретного банку, зобов'язання перед яким забезпечені цим майном. Тобто якщо фізособа має бланкові борги перед пулом кредиторів, то вони можуть бути стягнуті лише за рахунок майна боржника, яке раніше він не передавав у заставу. Виручену суму пул кредиторів ділить пропорційно.
«У специфіці нашої країни є такі явища, як оформлення майна на третіх осіб-«родичів», зарплати в конвертах, неофіційне працевлаштування, що диктує нам вимогу встановити процедуру банкрутства максимально прозорою, щоб вона використовувалася тільки в якості механізму фінансової реабілітації фізособи, а не для ухилення від сплати боргів», – пояснив FinMaidan Денис Дзензерський. Ключовим позитивним моментом він вважає те, що після проходження процедури банкрутства фізособа, віддавши все своє майно, зможе почати жити з чистого аркуша. «З прийняттям закону практично усі зобов'язання боржника обмежаться лише його майном, тоді як зараз фізична особа – боржник несе довічний тягар сплати боргів незалежно від реалізації майна. До того ж усі ми знаємо, як проходять аукціони з продажу майна боржника: за мінімальною ціною, що часто навіть не забезпечує покриття третини його боргу. Решта боргу залишається «висіти» на боржнику до повного погашення», – говорить він.
Необхідна процедура
Інститут банкрутства громадян хаотично виник ще під час фінансової кризи 2008-2009 років, коли фізособи, які брали іпотечні кредити, реєструвалися як СПД, щоб потім оголосити банкрутство СПД. «Тоді списання боргів фізосіб зіграло дуже деструктивну роль для банківської системи. Зараз це запізніла, але вкрай важлива для подальшого розвитку ринкових відносин міра. Будь-який позичальник, у тому числі й фізична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями перед кредиторами своїм майном, у тому числі своєю часткою у спільному майні подружжя», – зазначає член наглядової ради Вернум Банку Сергій Євтушенко.
Юристи вважають, що цей закон збалансує права банків і боржників. «При укладанні договорів кредитори вносять в них пункти, якими намагаються повністю захистити свої права та інтереси. Тим самим банки нав'язують позичальникам кабальні умови і залишають їх в положенні боржників на довгі роки. Закон про банкрутство розширить права фізособи і способи захисту в процесі стягнення грошових коштів з нього, – пояснює керуючий партнер юркомпанії CH&K Associates Любомир Кузюткін. – Основними важелями в спілкуванні з кредиторами буде можливість погашення заборгованості після часткового списання, реструктуризація боргу, відстрочка платежу або комбінація декількох з цих інструментів відразу».
Однак норма про стягнення майна вимагає додаткового доопрацювання, щоб убезпечити кредиторів, вважають банки. «Запропонований законопроект надає теоретичну можливість отримати задоволення грошових вимог не тільки за рахунок заставного майна, а й у разі недостатності таких коштів – за рахунок решти майна, у разі його наявності, – повідомили в прес-службі ОТП Банку. – Але такі норми мають працювати комплексно: якщо позичальник – банкрут і банк може пред'явити претензії лише в обсязі застави, то позичальник повинен потрапляти до чорного списку, втрачаючи можливості надалі отримувати кредити в інших банках». Підприємцям заборонять брати кредити протягом п'яти років після їхнього банкрутства.
Складності стягнення
Запровадження інституту банкрутства фізосіб, втім, може бути передчасним через відсутність комплексного вирішення проблеми обслуговування валютних кредитів. «Немає жодних сумнівів, що процедуру банкрутства фізосіб можуть використати недобросовісні позичальники, щоб уникнути обслуговування боргу. А якщо за подібним прецедентом виникне повноцінний тренд, говорити про реструктуризацію валютних кредитів буде просто безглуздо, – упевнений в. о. голови правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик. – Краще спочатку завершити цей процес, а потім говорити про запровадження процедури банкрутства для фізичних осіб. Зрештою, реструктуризація валютних позик має ту ж мету – захистити позичальників, які постраждали через девальвацію гривні. До того ж якість роботи вітчизняної судової системи залишає бажати кращого, а процедури примусової реалізації заставного майна далекі від досконалості».
Треба буде врегулювати комплекс супутніх проблем, які точно виникнуть. «Йдеться про зростання соціальної напруженості під час стягнення боргів ЖКГ з малозабезпечених та пенсіонерів; складності адміністрування процедури банкрутства великої кількості фізичних осіб; зростання навантаження на суди; зростання корупційної складової під час оцінки майна та його реалізації», – зазначає Сергій Євтушенко.
Входження без попередження
Нацбанк продовжує боротьбу за прозорість структури власності банків. Він застосував санкції до акціонерів відразу двох установ, які не погодили купівлю істотної участі. 16 квітня Нацбанк оштрафував компанію ABH Ukraine Limited, що володіє Альфа-банком, за придбання Неос Банку (раніше Банк Кіпру) без узгодження з регулятором. «Розмір штрафу склав 0,1% від статутного капіталу Неос Банку. Під час визначення розміру штрафу НБУ взяв до уваги те, що порушник визнав цей факт і підтвердив готовність вжити заходів для усунення останнього правопорушення», – повідомили в прес-службі Нацбанку.
Власник Неос Банку визнав свою помилку. «Відразу після укладення договору про придбання економічних вигод і права управління акціями Неос Банку ABH Ukraine повідомив НБУ про це і займається підготовкою пакету документів, необхідного для отримання погодження регулятора», – повідомили FinMaidan в прес-службі Альфа-банку позицію ABH Ukraine Limited.
НБУ назвав суму штрафу в 0,1% від капіталу Неос Банку, а в ABH Ukraine Limited говорять про 0,5%. У грошовому вираженні штраф склав 699 тис. грн. Поки ABH Ukraine Limited не може безпосередньо управляти акціями. «Нинішні акціонери Неос Банку, які в сукупності володіють пакетом понад 99%, узгоджують свої дії щодо акцій установи з ABH Ukraine Limited. Ми виконуємо усі необхідні на вимогу НБУ дії і найближчим часом подамо пакет документів, передбачений законодавством, для узгодження істотної участі з боку НБУ. Відповідно, ми не очікуємо введення обмежень з боку НБУ щодо права керування акціями», – повідомили в ABH Ukraine Limited. Поки акціонерами Неос Банку залишаються 10 підприємств, кожне з яких володіє менше 10% акцій.
17 квітня 2014 року консорціум «Альфа Груп» закрив операцію з Bank of Cyprus Group про купівлю 99,77% Банку Кіпру за 202,5 млн євро. У червні 2014-го Банк Кіпру перейменовано в Неос Банк.
Нацбанк пояснює свій штраф до ABH Ukraine Limited тим, що, згідно зі ст. 34 закону «Про банки та банківську діяльність», потенційний або існуючий акціонер під час придбання частки істотної участі повинен попередити про це НБУ за три місяці до угоди. В іншому випадку власника можуть оштрафувати на суму до 10% від номінальної ціни покупки.
Проблеми входження
Другим порушником став акціонер невеликого Альпарі Банку (154-е місце за активами). НБУ відсторонив його власницю Анастасію Абрамову від управління банком і зажадав його продажу.
Анастасія Абрамова 19 грудня 2014 року купила 99,9% часток у капіталі ТОВ «Юркомпанія "Швидка правова допомога"» (власник Альпарі Банку) номінальною вартістю майже 125 млн грн. Джерела походження грошей для купівлі банку невідомі. Згідно з отриманою FinMaidan випискою з Єдиного держреєстру юросіб- та фізосіб-підприємців, пані Абрамова більше не є засновником в жодному іншому ТОВ. Єдине підприємство, в капіталі якого вона була станом на 23 квітня, – «Швидка правова допомога». Вона подала в НБУ пакет документів для погодження купівлі істотної участі, проте регулятор 19 березня відмовив у такому погодженні. І, у зв'язку з тим, що скупка акцій відбулася без узгодження НБУ, центробанк позбавив юркомпанію «Швидка правова допомога» права голосу від імені акцій банку.
Право голосувати акціями передано представнику НБУ. «Це санкція за купівлю банку без згоди регулятора. Передбачаю коментарі деяких «знавців», що, мовляв, купила б банк на 11 підставних осіб і не мала б проблем. У відповідь на ці коментарі скажу, що пані Абрамова з двох зол вибрала меншу, – порушила закон відкрито», – повідомив в блозі директор департаменту НБУ з реєстраційних питань і ліцензування Леонід Антоненко.
Для усунення порушення Анастасія Абрамова повинна перепродати акції на користь третьої особи, яка відповідатиме вимогам законодавства, або ж доопрацювати раніше поданий в НБУ пакет документів. У Альпарі Банку вчора не змогли прокоментувати FinMaidan ситуацію, що склалася, і свої плани щодо виходу з неї. Телефон юркомпанії був відключений.
Втрата контролю
Схожий конфлікт у НБУ виникав з новими власниками банку «Петрокоммерц-Україна». Регулятор заявив про намір оштрафувати їх на 10% номінальної вартості куплених акцій і позбавити права голосу, оскільки банк було продано 11 акціонерам замість узгодження купівлі істотної участі. У «Петрокоммерц-Україна» у відповідь заявили, що згода НБУ не була необхідною, оскільки не було спроби здійснити продаж істотної участі в банку.
Заборона на управління акціями, яка застосована щодо Альпарі Банку, має обмежений характер. Згідно з постановою НБУ № 346, рішення про тимчасову заборону власнику істотної участі використовувати право голосу і призначення довіреної особи приймає комісія НБУ. Повноваження власника істотної участі на загальних зборах акціонерів реалізує особа, вибрана НБУ. «Фактично це не означає, що поточне керівництво банком переходить до НБУ, однак права акціонерів банку є досить широкими, і до їхньої компетенції належать функції, пов'язані з обранням посадових осіб наглядової ради банку та затвердження умов договорів з ними, прийняття рішення про нарахування дивідендів, затвердження балансів банку і звітів його керівників. Інші функції акціонерів, у тому числі на отримання дивідендів, отримання інформації про діяльність банку, до уповноваженої особи НБУ не переходять», – пояснює партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.
Власники банку не зацікавлені у втраті контролю над активом. «Враховуючи широкі повноваження довіреної особи з управління, вона зможе впливати на життєдіяльність банку: блокувати прийняття важливих рішень чи приймати рішення, які суперечать цілям банку, керуючись своїм розумінням принципів кваліфікованого та зваженого управління», – говорить старший юрист юрфірми «Кушнір, Яким'як та Партнери» Юрій Павлишинець.
Нацбанк обіцяє і надалі суворо відстежувати порушення правил купівлі банків. Особливо це стосується акціонерів, які набувають прямо або опосередковано, через підставних осіб, істотну участь у банку без погодження з регулятором. У цьому випадку кредитні установи можуть зіткнутися з негативними наслідками. «Банки, права власності на які оформлені на номінальних власників або інших підставних осіб, будуть визнані банками з непрозорою структурою власності та віднесені до категорії проблемних», – попереджає НБУ.
Прощання з Росією
FinMaidan дізнався, чим закінчився конфлікт НБУ з «футбольною командою» нових акціонерів банку «Петрокоммерц-Україна» і що буде з ним після зміни його власників. Донедавна власником української установи на 96,5% був російський банк «Петрокоммерц», але 20 березня ці акції у нього викупили 11 фізичних осіб. У банку стверджують, що це була ринкова угода, але список інвесторів не розкривають до найближчих зборів акціонерів 21 квітня.
Ці 11 акціонерів-фізосіб володіють приблизно однаковими пакетами акцій (до 10% кожний), частка одного акціонера-юрособи – 0,5%, ще двох – сумарно 3,5%. Виконуючий обов'язки голови правління банку «Петрокоммерц-Україна» Олег Ігнатов запевняє, що нові акціонери не пов'язані ні з банком «Петрокоммерц», ні з холдингом «Откритіє», який нещодавно придбав цю російську установу. Він повідомив FinMaidan, що це «їх особисті інвестиції», але суму угоди не назвав.
«В Україні залишилося мало банків у хорошому стані. Ми подивилися багато варіантів і зрозуміли, що у «Петрокоммерц-Україна» невеликий портфель депозитів фізосіб, а отже, невеликі ризики відтоку коштів через паніку або девальвацію, – розповів FinMaidan один з нових акціонерів, голова наглядової ради банку Іван Шехавцов (дата призначення невідома). – Тут не було кредитів інсайдерам і не було «фроду» (шахрайських кредитів. – FinMaidan)».
Слід в НБУ
Зміна власників «Петрокоммерц-Україна» спричинила проблеми у відносинах з регулятором. Наприкінці березня директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко анонсував плани застосувати санкцію до «дочірнього банку однієї з російських банківських груп». Її розмір міг скласти до 30 млн грн: горе-«акціонерам» загрожував штраф до 10% номінальної вартості придбаних акцій та позбавлення права голосу (див. «Покарання за обхідний маневр»). За версією НБУ, банк було продано «футбольній команді» з 11 акціонерів у спробі обійти узгодження купівлі «істотної участі», тобто понад 10% акцій.
У «Петрокоммерц-Україна» запевняють, що ніякого конфлікту з Нацбанком у них немає. «Проблема могла бути пов'язана з тим, що минулого року російський банк «Петрокоммерц» подав у Нацбанк заявку на злиття з холдингом «Откритіє», що було зроблено через наявність активу в Україні, але не отримав згоди. Паралельно йшли переговори про продаж «Петрокоммерц-Україна», – сказав Олег Ігнатов. – Можливо, в НБУ вирішили, що це технічна угода і недобросовісний хід російського «Петрокоммерцу». Але український банк було просто продано новим акціонерам. Згоду Нацбанку на це отримувати не треба, тому що немає продажу істотної участі. Ніякі санкції до нас не застосовані, оскільки НБУ знає всю інформацію про нових акціонерів».
Про плани російської групи ІФД «Капітал» продати холдингу «Откритіє» банк «Петрокоммерц» стало відомо в листопаді 2013 року. Холдинг повинен був провести допемісію на 19,9% акцій для їх викупу ІФД «Капітал». Отримавши за акції 15 млрд руб., «Откритіє» викупив 95% банку «Петрокоммерц» за 18,5 млрд руб. (приблизно $572 млн). У червні 2014-го Антимонопольний комітет України дозволив «Откритію» купити понад 50% російського «Петрокоммерц».
Капітальні залучення
Ціна купівлі банку «Петрокоммерц-Україна» не називається, але угода включає «прощення» усіх боргів українського банку перед екс-материнською структурою. Цей спосіб структурування угоди вигідний для «Петрокоммерц», тільки якщо його майбутні витрати на підтримку «дочки» були б вищими, ніж сума вже вкладених у банк коштів у вигляді капіталу і кредитів. За словами Олега Ігнатова, «Петрокоммерц» у вигляді субординованого боргу, депозитів і міжбанківських кредитів вклав в український банк $19 млн. Ці кошти спрямовуватимуться на покриття втрат за кредитним портфелем в зоні АТО, який становить $18 млн. І хоча в банку запевняють, що «потреби в додатковому капіталі вони не мають», їхній капітал, який становить 319 млн грн, буде збільшено до 400 млн грн протягом трьох місяців за рахунок конвертації «прощених» боргів.
Також банк планує поповнити капітал за рахунок крупних вкладників – з ними вже ведуться переговори. Мета – зробити з «Петрокоммерц-Україна» кооперативну установу. «Людям цікавий банківський бізнес, але багато хто хоче додаткових гарантій. Акції – це краща гарантія, ніж депозит, – вважає Олег Ігнатов. – У перспективі ми хочемо, аби акції банку були у вільному доступі». На 1 січня роздрібний депозитний портфель «Петрокоммерц-Україна» становив 369 млн грн. Очікується, що заможних вкладників, які увійдуть в капітал, може бути «від 3 до 15». Незважаючи на зміну власників, банк готовий зберегти назву, тому що на російському ринку припиняє існування бренд «Петрокоммерц».
Інвестиційна реальність
Декларується повна зміна стратегії «Петрокоммерц-Україна»: відмова від роздробу і класичного корпоративного кредитування і перехід до інвестиційного банкінгу. «Ми працюватимемо з крупними компаніями з таких секторів, як сільське господарство, промислове виробництво, енергетика. Будемо допомагати їм залучати гроші з-за кордону. Банк не займатиметься класичним корпоративним кредитуванням, але ми хочемо надавати клієнтам овердрафти на поповнення оборотних коштів, займатися торговим фінансуванням, факторингом, працювати з експортом та імпортом», – говорить Олег Ігнатов. Не відмовиться банк від роботи на валютному міжбанку та інкасаторської діяльності. На зовнішньому ринку його мета – залучати ресурси під 10%. «Розумна ціна інвестицій від закордонних інвесторів становить 10% у валюті. Усе, що вище, – це спекулятивні операції», – зазначає Іван Шехавцов.
Ідею «відмови від роздробу» банкіри не вважають екстраординарною. «В даний час ми переживаємо масове зниження обсягу роздрібного кредитування. Банки здебільшого орієнтуються на внутрішні процеси реструктуризації, готуються до відновлення кредитування, а також реструктурують свої поточні кредитні портфелі через велику кількість простроченої заборгованості», – говорить директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музаксі. Але навряд чи це стосується «Петрокоммерц-Україна». Лише 2% його кредитного портфеля припадає на населення, решта 98% – на підприємства.
Компанії, що займаються інвестиційною діяльністю, нинішні можливості залучення коштів з-за кордону називають «середніми». «Найцікавіші галузі – це IT, медицина, порти, сільське господарство, особливо інфраструктура сільського господарства. Суми різні – є інвестори з тікетами $5-10 млн, тобто від $50 млн. Але їх дуже мало, – розповідає директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК Concorde Capital Віталій Провоторов. – Перспектив залучення фінансування для українських компаній у вигляді боргу скоріше нема. Вони є тільки для «блакитних фішок» – їх небагато, але вони є. Фінансування у вигляді капіталу – так, можливо, але за низькими оцінками. Інвестори в капітал шукають distress, і їх можна зрозуміти».
Ризики у залученні зовнішніх коштів існують як для кредиторів, так і для позичальників. «Прибутковість в розмірі 10% у валюті є дуже хорошою, враховуючи високі країнові ризики. Потреба в грошах у компаній сільського господарства та енергетики колосальна. Але при цьому потрібно розуміти, хто братиме на себе валютні ризики. Складно сказати, які компанії будуть готові отримувати такі кошти, все залежатиме від умов, – говорить FinMaidan радник ЄБРР Антон Усов. – Якщо це спекулятивна інвестиція, то це одна справа, оскільки інвестори розуміють, що вони ризикують. Але про стратегічних інвесторів, які готові зараз вкладати гроші надовго, я не чув. В основному вони відкладають такі угоди на майбутнє».
Релізи
ТОП-новости
