Учора перший заступник голови НБУ Олександр Писарук представив журналістам пакет із шести законопроектів, розроблених «для удосконалення ефективності та умов роботи банківської системи». Втім, тексти цих документів не були роздані – їх будуть доопрацьовувати два місяці, після чого передадуть до парламенту через одного з депутатів.
НБУ сам в собі
Першим у цьому пакеті документів НБУ назвав законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо побудови інституційної спроможності НБУ». Він покликаний посилити незалежність регулятора від уряду. Центробанк не повідомлятиме Кабміну про можливий «прибуток» (перевищення доходів над витратами), не буде перераховувати його авансом до держбюджету, а буде направляти гроші уряду тільки після формування резервів.
Роль Ради НБУ посилять. Кількість її членів скоротять з 15 до 9, деякі з них працюватимуть за винагороду (розмір не розкривається), а не на громадських засадах. «Як мінімум буде десять засідань на рік – десь у п'ять разів більше, ніж сьогодні», – заявив журналістам директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новіков. «Це неправда, що два рази на рік. Рада збирається відповідно до свого плану роботи мінімум шість разів на рік. Вона збирається, як прописано в законодавстві, керуючись їм», – заявив FinMaidan член Ради НБУ Роман Шпек. Після прийняття закону повноваження нинішньої Ради будуть припинені: президент і парламент призначать нових членів на чотири або сім років. Серед нових повноважень згадані затвердження основ кадрової політики і політики ризик-менеджменту, а також створення аудиторського комітету при Раді.
Правління також торкнуться зміни. До нього увійдуть голова, перший заступник та чотири заступники. Частину повноважень правління віддадуть спеціально створеним комітетам. Із закону «Про НБУ» буде вилучено норму про «одноосібну відповідальність голови НБУ перед Верховною Радою і президентом». «Це підвищить статус колегіальності ухвалення рішень Нацбанку», – пояснив Віктор Новіков. Але перехід до колективної відповідальності не загрожуватиме правлінню відставкою, якщо глава НБУ залишить свій пост. «Навіть якщо глава Нацбанку піде, правління залишається, щоб була керованість НБУ», – запевнив Віктор Новіков. Члени правління будуть захищені від звільнення новим главою – їх призначатимуть на сім років.
Роман Шпек оцінив реформу позитивно. «Це нормальний крок у напрямку підвищення інституційної спроможності НБУ та зміцнення його незалежності, – заявив він FinMaidan. – Головне – сприймати це з натхненням і вірити, що реформу буде доведено до кінця». На його думку, це дасть позитивний ефект відновлення економічного зростання в Україні. «Національний банк не повинен бути театром одного або кількох акторів», – вважає він. Документ місяць тому було направлено на узгодження в МВФ.
«Ці норми, напевно, вже рік обговорювалися з міжнародними фінансовими організаціями. Хоча ще в 1999-му піднімалося питання скорочення чисельності до семи осіб. У нас завжди була проблема з кворумом – присутністю дев'яти-десяти чоловік. За Петра Олексійовича (Порошенка. – FinMaidan) складно збиралися. За Арбузова два роки ми взагалі не збиралися, бо їм Рада не потрібна була, – згадує колишній член Ради НБУ Василь Горбаль. – Активними були тільки три-чотири людини, тому в НБУ варто залучати тих, кому це цікаво з точки зору професійного зростання, а не для отримання статусу через кому ще й члена Ради НБУ».
Бонуси для ринку
Центробанк вже півроку обіцяє подати в Раду законопроект про захист прав кредиторів, але його текст досі не готовий. Віктор Новіков перерахував основні норми майбутнього документа: банки повинні отримати доступ до держреєстру, будуть введені вклади без права дострокового розірвання договору, планується змінити механізм перегляду судових рішень у Верховному суді й дозволити передачу непроданого предмета іпотеки кредитору за найнижчою ціною, а не ціною перших торгів. У ході процедури банкрутства усі кредитори мають отримати рівні права.
Також готуються законопроекти про спрощення процедури злиття банків (мета – зменшити термін злиття з року до кварталу), зниження податкового навантаження на операції з токсичними активами та списання боргів, посилення відповідальності акціонерів і топ-менеджменту банків за фальсифікацію звітності та операції з пов'язаними особами, які погіршили баланс банку. «Коли ми понесемо ці законопроекти в Раду, ми побачимо, наскільки змінився парламент. Тому що там багато власників банків», – сказав перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Валютний бій
Шостим законопроектом буде ініціатива щодо позбавлення «Укрпошти» і чотирьох фінансових компаній ліцензій на здійснення валютних операцій. Їх частка на ринку – усього 1% (за 11 місяців 2014 року вони купили $79,9 млн, продали – $79,6 млн), але вони «порушують чинне законодавство». У таких обмінних пунктах виставляються ринкові курси, які змінюються щодня, тоді як в банках котирування незмінні й занижені на 3 грн – 16,27-16,52 грн/$, і валюта у фінансових компаній буває частіше, ніж у банках. «Долар – це не товар, яким ми повинні торгувати цілодобово у всіх місцях. І від того, більше чи менше буде обмінних пунктів, доларів не побільшає», – упевнений Віктор Новіков.
Йдеться про ліквідацію 1107 підрозділів небанківських фінансових установ. «З чорним ринком вони не конкурують і особливо не допомагають. Економічної доцільності в їх існуванні немає, «головняка» – скільки завгодно. І до того моменту, коли вони припинять своє існування, а це три місяці після набуття законом сили, «трьох курсів», сподіваюся, вже не буде», – сказав Олександр Писарук.
У ліквідації мають бути зацікавлені банки, але навіть у банківському співтоваристві немає 100-відсоткової підтримки цієї ініціативи. «НБУ недооцінив ринок інтернету – він процвітатиме. Краще нехай будуть обмінники, які можна контролювати, ніж нерегульований ринок інтернету. Я дивуюся, коли поруч бачу вивіски 16,27 грн/$ і 19,8 грн/$. У нормальному ринковому середовищі такий арбітраж зникає протягом години. Може, Нацбанку просто треба задуматися, як краще регулювати фінансові компанії? – говорить заступник голови одного з банків з іноземним капіталом. – І якщо з'ясувалося, що обмеження НБУ на готівкові курси – відхилення 5% від офіційного – поширюється тільки на банки, то нехай вони приберуть цю лазівку і розповсюдять таке обмеження на усі обмінники. Треба уніфікувати правила і поставити усіх в одні рамки. Або прибрати це обмеження, тоді курс і обмінників, і банків буде на рівні 19 грн».
Скептично співрозмовник FinMaidan сприйняв і аргумент про неможливість боротьби влади з тіньовим ринком, який майже повністю перемістився в інтернет. «Кажуть, що раніше була кримінальна відповідальність за торгівлю валютою, а зараз немає навіть адміністративної, і ніхто нічого не може зробити. Але зараз є збір у 2% з операцій купівлі валюти, і якщо хтось на вулиці придбав валюту, то це підпадає під статтю Кримінального кодексу про ухилення від сплати податків, а це вже кримінальна відповідальність», – підказує банкір методи боротьби з міняйлами.
В'ячеслав Садовничий
Висновки зроблено
Нацбанк повідомив про введення тимчасової адміністрації у Профін Банк. Відповідне рішення № 35/БТ було прийнято правлінням НБУ 19 січня. Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, йдеться в повідомленні регулятора.
У Нацбанку уточнили, що за останні чотири роки регулятор неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. Зокрема, за результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлені факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні, встановлені окремі клієнти, які постійно здійснювали операції зі зняття цих коштів у значних обсягах.
Крім того, в НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку проводило ризикову політику: надавало кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться в повідомленні НБУ.
У банку незадоволені рішенням регулятора. «Банк має достатню ліквідність і працює в рамках законодавства. Зняття готівки відбувалося в межах лімітів, а після побажань регулятора воно було повністю зупинено. Усі роки НБУ не мав претензій до нашої діяльності, – заявило FinMaidan джерело в правлінні банку. – Про усі підозрілі операції ми регулярно й своєчасно інформували Держфінмоніторинг, але там не було реакції, і у них теж до нас ніколи не було претензій. Після останньої перевірки Нацбанку були деякі зауваження, але на кожне з них ми виклали мотивовані аргументи. Нам НБУ не зміг надати зведений акт перевірки, а замість цього раптом увів адміністрацію, яка для усіх стала несподіванкою».
Нацбанк заявив, що Профін Банк мав тісні взаємини з Міським комерційним банком, якого 20 листопада минулого року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Зокрема, Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ. «Між банками проводилися взаємозаліки», – розповіло джерело в Міському комерційному банку.
В НБУ з посиланням на сайт Профін Банку повідомили, що бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку». Сайт Профін Банку вчора уже не працював (ймовірно, був відключений тимчасовим адміністратором), а на сайті Нацбанку і в системі розкриття інформації бенефіціарами банку значаться Хрісостомос Італос, Георгій Капсалі, Теодорос Вердіс і Нектаріос Маркантоні (на кінець I і II кварталів 2014 року).
Повне стискання
У середині 2012 року Профін Банк, що належав французькій Societe Generale Group, продав Альфа-банку роздрібний кредитний портфель на суму 220 млн грн. На початку 2013-го власником установи стала кіпрська Xeronia Ltd. Тоді ж частину відділень було передано Міському комерційному банку. Банк знову почали розвивати. На 1 жовтня 2014 року Профін Банк посідав уже 128-е місце (536,1 млн грн) серед 166 установ. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – кошти фізосіб. Кредитний портфель склав 312,1 млн грн, з яких на частку фізосіб припадало всього 30,5 млн грн.
Профін Банк – не перша установа, яку було віднесено до неплатоспроможних через порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Зокрема, 17 вересня 2014 року неплатоспроможним було визнано АктаБанк, а 24 вересня – ГрінБанк. Зараз, щоб вивести такий банк з ринку, НБУ потрібно спочатку визнати його неплатоспроможним. Однак на початку лютого ситуація зміниться. «Дата, коли ми можемо відразу забирати ліцензії, – це три місяці після підписання президентом «антивідмивочного» закону. Це відбудеться 6-7 лютого. Але поки ми ще змушені спочатку визнавати неплатоспроможними. Сьогодні, до речі, один з банків за цією статтею буде виведено до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чекати до 7-го числа не виходило з різних причин», – сказав учора на зустрічі з журналістами перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.
«Нацбанк продовжує виводити з ринку невеликі установи, тоді як крупні банки, навіть ті, що не виконують зобов'язання перед клієнтами, продовжують працювати. У Фонду гарантування вкладів фізосіб просто не вистачить коштів, аби компенсувати вкладникам їхні заощадження», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. До того ж після виведення з ринку невеликих «відмивочних» банків ці операції, як і раніше, проводяться. «Але вже через крупні банки. А в загальному обсязі транзакцій такі операції губляться, тому не відразу потрапляють на очі регулятору», – розповів FinMaidan скарбничий одного з банків з іноземним капіталом.
Вікторія Руденко
Реальний курс долара, який банкіри вираховують окремо від офіційного міжбанку, вчора піднявся до позначки 21,5 грн/$. Експерти констатують, що це сталося через загострення ситуації на Донбасі та низькі обсяги торгів на міжбанку. До виділення грошей МВФ «фактор Донбасу» буде ключовим на валютному ринку.
Курсовий шпагат
Спред між офіційним та реальним валютним курсом стрімко розширюється. Учора ринкова вартість долара США досягла на міжбанку 21,5 грн/$, відзначають учасники ринку, тоді як середньозважене значення міжбанківського курсу за операціями, заведеними у ValCli, склало усього 15,89 грн/$. Зростання курсу відбулося на низьких обсягах: в суботу на міжбанку пройшло угод на $70 млн, а в понеділок – на $47,1 млн. Тоді як середній обсяг у попередні три дні склав по $216,3 млн.
Низький обсяг торгів спричинила неможливість провести поставку валюти через вихідні в США, в тому числі через святкування вчора дня Мартіна Лютера Кінга. Тому експортери та імпортери просто не виносили свої заявки на міжбанк. НБУ постійно декларує підтримку плаваючого курсу, хоча реальна ціна валюти вже кілька місяців на десятки відсотків перевищує офіційний курс. «Головним у нашій монетарній політиці буде продовження використання системи гнучкого обмінного курсу, тому що тільки плаваючий курс валюти є протидією зовнішнім викликам і шокам», – заявляла нещодавно голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Однак дисбаланси існують. У той час як банки виставляють котирування продажу доларів на рівні 16,52 грн/$, обмінні пункти фінансових компаній – 20,5 грн/$. На чорному ринку долари продаються міняйлами в широкому діапазоні – до 22,7 грн/$.
Військове загострення
Фінансисти пояснюють зростання курсу, як і колись, погіршенням ситуації на сході. «Загострення ситуації на Донбасі спровокувало появу додаткового попиту на інвалюту. Відкат відбудеться за умови швидкого зменшення напруженості. А найголовніше – це отримання міжнародної фінансової допомоги, і насамперед від МВФ, яке очікується в лютому. До цього моменту головними новинами будуть повідомлення з Донбасу», – вважає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.
Втім, істотних потрясінь експерти поки не очікують. «Все упирається у війну. Як тільки МВФ приймає рішення щодо кредиту, загострюються військові дії. Думаю, західні партнери вже встигли відзначити таку залежність», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Мінфін очікує курс у поточному році на рівні 17 грн/$, в НБУ відмовляються робити будь-які курсові прогнози і встановлювати «коридори».
За думкою експертів, пропозиція поки що не перевищить попиту на валюту. «Утримувати номінальний курс нижче за 16 грн/$ можна скільки завгодно, але реальний ринок це обмеження не цікавить – він торгуватиме за справедливим курсом, використовуючи усі доступні шляхи розрахунків. Якщо адміністративне стримування курсу продовжуватиметься ще тривалий час, значна частина операцій піде у тінь, зараз ми це й спостерігаємо», – говорить начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад.
Олена Губар
Різке зміцнення швейцарського франка більш ніж на 30% до ключових валют викликало побоювання погіршення кредитних портфелів європейських банків. Втім, для українських установ, які встигли скоротити портфелі у франках, ця проблема буде несуттєвою.
Президент відмовив мораторію
Вчора президент Петро Порошенко ветував прийнятий парламентом в грудні мораторій на стягнення іпотечного житла за виконавчим написом нотаріуса. На думку глави держави, цей механізм не вирішує проблем позичальників, а лише розширює діючу з червня заборону на стягнення майна неплатників. Закон лише відкладає вирішення проблеми погашення кредитів в іноземній валюті на невизначений термін, залишаючи позичальника наодинці зі зростаючим боргом.
Крім того, мораторій збільшуватиме ліквідаційну масу активів неплатоспроможних банків і створюватиме можливості для штучного доведення банків до банкрутства через третіх осіб, стверджує глава держави. Нагадаємо, що для вирішення питання валютних позик банкіри разом з НБУ підготували меморандум про реструктуризацію кредитів за докризовим курсом. Однак така конвертація позик можлива лише після внесення змін до Податкового кодексу.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко («Блок Петра Порошенка») сказав FinMaidan, що він не очікував, що президент застосує вето. «Я спробую вислухати тих, хто запропонував президенту накласти вето. Якщо їхні аргументи вагомі – прислухаємося, якщо ні – будемо наполягати на своїй позиції», – відповів депутат.
Кредитори незадоволені
Заборона на стягнення іпотечного житла порушує права кредиторів, вважають банкіри. «Законопроект № 1610 не передбачає введення мораторію, а вносить зміни до закону від 3 червня, яким запроваджено мораторій. Пропоновані зміни не полегшують банкам роботу з проблемною заборгованістю за іпотечними валютними кредитами фізосіб. Дії президента говорять про те, що нарешті подумали і про банківську систему, і про наслідки подібних законів», – говорить FinMaidan директор департаменту стягнення заборгованості в судовому порядку банку «Фінанси та Кредит» Олег Андрієвський.
Запровадження заборони на відчуження майна збільшило б і так вже досить великий проблемний портфель банків. «Він порушує право кредитора отримати кошти за рахунок заставного майна, що призведе до збільшення неповернень за кредитами. Навіщо позичальникові платити, якщо все одно банк нічого не зможе зробити? Якщо всю різницю між сьогоднішнім курсом і курсом 7,99 грн банк компенсуватиме самостійно, це додасть банківській системі ще більше проблем, яких і так вистачає після останніх подій в Криму й на Донбасі», – зазначає керівник управління обслуговування VIP-клієнтів Укрінбанку Олег Чорненький. У Незалежній асоціації банків України вже оцінили майбутні збитки банківської системи від конвертації валютних кредитів у гривню за пільговим курсом в $1,2 млрд.
Потреба в рішучості
Для вирішення проблеми валютних кредитів потрібне втручання влади. «Необхідно перевести питання з області чуток і голослівних заяв у реальну площину, а саме: президент, уряд і НБУ повинні підтримати програму врегулювання іпотечних кредитів. Програма НАБУ є зваженим компромісом між банками та позичальниками. З прийняттям програми мораторій треба скасовувати. Без таких дій навколо цього питання триватимуть спекуляції та спроби зірвати дешеві дивіденди, провокуючи соціальну напругу», – вважає начальник відділу методології та організації процесів контролю за кредитними ризиками ОТП Банку Євген Ратушнюк.
Учасники ринку вважають, що лише меморандуму між банкірами недостатньо для того, щоб домовитися з клієнтами щодо реструктуризації позик. «У першу чергу необхідно узгодити умови реструктуризації валютних кредитів між банками й споживачами. Виробити умови компромісу. Зараз НБУ узгоджує меморандум за валютними кредитами, в якому прописуються умови, що влаштовують обидві сторони – боржників та банки. Наступний крок – внесення необхідних змін на законодавчому рівні, що дозволить остаточно врегулювати це питання», – резюмує начальник управління по роботі з проблемними активами корпоративного та малого бізнесу ВТБ Банку Світлана Кулик.
Позичальники в соціальних мережах висловлюють невдоволення вето президента. На їхню думку, найближчими днями необхідно проводити черговий мітинг під парламентом.
Олена Губар
У Чорногорії найближчими тижнями запрацює банк Zapad, власниками якого, за даними FinMaidan, є власники українського Банку Восток. Учасники ринку вважають, що з урахуванням орієнтації України на Європу така інвестиція виправдана у довгостроковій перспективі: Чорногорія – кандидат на вступ до ЄС (рос.).
Ексголова наглядової ради Сенс Банку
Українські компанії та фізособи зможуть убезпечитися від валютних ризиків: фондові біржі ПФТС та «Перспектива» вчора отримали дозвіл регулятора на запуск торгів валютними деривативами. Цей інструмент має звести до нуля валютні ризики покупців ф'ючерсних контрактів, але для цього потрібен ліквідний строковий ринок.
Ставка на деривативи
Дві найбільші фондові біржі України, що контролюють 95% обсягу торгів на організованому біржовому ринку, підійшли до запуску валютних деривативів. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 13 січня ухвалила зміни до правил бірж ПФТС і «Перспектива», що дозволяють торгівлю похідними інструментами, базовим активом яких є валюта.
Біржа ПФТС (16,4% ринку в січні-листопаді 2014-го) зможе ввести в обіг ф'ючерсні контракти на курс долара США до української гривні. Інструментарій біржі «Перспектива» (78,6%) буде набагато ширшим: ф'ючерсні контракти на курси гривні до долара США і євро, а також опціони на ці контракти. Дозвіл НКЦПФР був останньою регуляторною перешкодою перед запуском торгів, але не найскладнішим. Протягом кількох років створення ринку валютних деривативів блокував Нацбанк. Але в грудні центробанк все ж погодив зразкові форми контрактів.
Базовим активом контрактів стане курс долара США і євро до гривні, а виконанням зобов'язань за контрактом – сплата сторонами гривневих коштів (варіаційної маржі та підсумкової варіаційної маржі), повідомили в НКЦПФР. На біржі ПФТС не змогли назвати терміни запуску торгів, на «Перспективі» говорять про «найближчий час». «Українська біржа» (1,4% ринку) учора ж оголосила про тестові торги ф'ючерсними контрактами на долар США та афіноване золото. Але їх зразкові форми ф'ючерсних контрактів ще не зареєструвала НКЦПФР. Банки отримають доступ до цього ринку після 3 березня.
Доступ до ринку деривативів зможе отримати будь-яка особа: достатньо укласти договір з торговцем і депонувати необхідну для торгівлі суму грошей. «Такий інструмент за умови правильної організації його обігу та погашення може служити непоганим засобом хеджування валютних ризиків, у першу чергу імпортерів і навіть вкладників банків, які тримають депозити в національній валюті», – зазначає начальник відділу роботи з цінними паперами Кредобанку Назар Багрій.
Лавка інвесторів
Традиційно на строковому ринку використовується гарантійне забезпечення в 10-20%, що дозволяє купувати контракти на суму в 5-10 разів більшу за наявні гроші. У підсумку, щоб втратити усі кошти, достатньо буде відхилення курсу на 10-20%. Нагадаємо, за останній рік долар подорожчав в Україні, тільки офіційно, удвічі.
Використання деривативів може знизити валютні ризики позичальників та імпортерів, але інтерес фізосіб та юросіб до нового інструменту залежатиме від його ліквідності. Низька ліквідність ринку буде стимулювати маніпуляції. «Не варто забувати про невдачі, які вже відбувалися на ринку похідних інструментів України, зокрема, про випадки маніпуляцій в 2010 році. Вони мали місце у зв'язку зі слабкістю базового активу – індексу UX – і недоліками в розрахунку ціни експірації. Наслідком став значний відтік капіталу з ринку похідних інструментів і зміцнення недовіри до фінансового ринку», – нарікає Назар Багрій. Альтернатив валютним деривативам всередині країни немає. На зовнішньому ринку в інвесторів є беспоставочний форвард (NDF) на гривню, який фіксує ціну долара на будь-яку дату в майбутньому.
Ризики девальвації, що зберігаються, роблять деривативи цікавим інструментом для банків, які зможуть торгувати від свого імені або за дорученням клієнтів. «Такий інструмент цікавий для ринку, особливо в умовах нестабільної ситуації з валютою останнім часом, коли потреба в зниженні ризиків зростає», – вважає начальник управління інвестиційної діяльності Авант-Банку Наталя Бабич.
Валютні деривативи можуть прибрати спекулятивну складову зі спотового ринку – не тільки міжбанківського, а й готівкового. «Останній, як відомо, практично повністю перейшов у тінь. Ф'ючерси на валютний курс та опціони не вимагають поставки базового активу – валюти, тому, в принципі, повинні дозволити заробляти на коливаннях валютних курсів усім зацікавленим, не створюючи навантаження на резерви НБУ і не забираючи валюту в імпортерів. Крім того, з'явиться можливість заробляти на падінні іноземної валюти», – розповідає Назар Багрій.
Основні проблеми виявлятимуться вже на етапі запуску торгів. Важливо, щоб учасники довіряли базовому активу. Але цього буде складно домогтися, якщо НБУ говоритиме про гнучкий курс, а утримуватиме офіційний курс на рівні 15,75 грн/$ за ринкового близько 19 грн/$. Наприклад, «Українська біржа» визначатиме курс виконання контрактів за валютним курсом Thomson Reuters та асоціації EMTA. Якщо ж його не буде, то візьме до розрахунків середньозважений курс міжбанку. А якщо і його не буде, то офіційний курс НБУ. Усі ці показники у той самий час можуть бути різними.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Уряд визначив механізм відбору банків для прямої бюджетної підтримки. Її зможуть отримати тільки крупні установи – з активами або депозитами понад 2% ринку, які за своєю згодою або рішенням тимчасового адміністратора повністю перейдуть під контроль держави. І хоча ніхто не хоче допустити банкрутства проблемних системних банків, участь держави в них має бути фінансово виправданою, вважають учасники ринку.
Критерії націоналізації
Уряд запровадив жорсткі правила входження держави в капітал банків. Оприлюднена учора постанова № 632 від 19 листопада визначає «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики». Новий документ прописує механізми як капіталізації Кабміном держбанків зі 100-відсотковим державним капіталом (Ощадбанк і Укрексімбанк), так і фінансової підтримки Мінфіном інших установ.
Мінфін зможе викуповувати акції банків трьох типів: неплатоспроможного, якщо держава виводить його з ринку; банку з держчасткою понад 75% (крім санаційного Родоводу) – це Укргазбанк і «Київ»; і банків з недостатнім рівнем капіталу. В останньому випадку йдеться про входження держави в приватний банк з дефіцитом капіталу, доки ще їм не зайнялася тимчасова адміністрація. Така установа для отримання держкоштів повинна відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків.
Але навіть цього буде замало. Загальні збори акціонерів проблемного банку мають дозволити державі отримати не менше 75% акцій. Перед цим його статутний капітал має бути зменшений на максимальну суму збитку, розрахованого за результатами стрес-тесту МВФ, і на суму збитків від поточної діяльності, підтвердженої аудитором. Власники понад 10% акцій банку і топ-менеджмент будуть зобов'язані конвертувати в акції всі свої депозити в банку. Роботу установи держава буде координувати через радника голови правління. Цей сценарій міг бути випробуваний на ВіЕйБі Банку Олега Бахматюка, але НБУ відмовився радити Мінфіну рятувати банк у зв'язку з «наданням банком значного обсягу кредитів економічно пов'язаним особам». Відмовити в націоналізації ВіЕйБі Банку, за даними FinMaidan, вимагали й представники МВФ.
Шлях через адміністратора
«Врятувати» такий банк уряд може спробувати навіть після визнання його неплатоспроможним. Але для цього активи установи повинні складати 2% від загального обсягу банківських активів та/або його депозити фізичних і юридичних осіб досягати 2% від загального депозитного портфеля. При цьому статутний капітал неплатоспроможного банку має бути зменшений до 1 грн. В НБУ кажуть, що регулятивний капітал ВіЕйБі Банку перед входженням адміністрації був негативним – «-1,5 млрд грн». Статутний капітал негативним бути не може.
Зазначеним критеріям Кабміну за обсягом активів відповідають 13 банків з групи найкрупніших, у тому числі Ощадбанк і Укрексімбанк. За обсягом депозитів підходять також 13 установ. У першій групі цій вимозі не відповідає ВТБ Банк, Промінвестбанк, «Надра» і Укргазбанк – у них від 1% до 1,87% депозитів усієї системи, а в групі крупних банків їй відповідають дві установи. У ВіЕйБі Банку на 1 жовтня частка активів була менше за необхідний рівень – 1,83% (23,97 млрд грн), але обсяг депозитів становив 2%.
Можливо, тому Мінфін натякнув, що у ВіЕйБі Банку ще є шанс. «Ми готові долучитися разом з НБУ і ФГВФО до процесу пошуку можливих шляхів задоволення вимог усіх вкладників, у тому числі понад гарантовану суму, ВіЕйБі Банку для забезпечення стабільності банківської системи», – йдеться в повідомленні Мінфіну. Документ дозволяє увійти Мінфіну в капітал ВіЕйБі Банку як прямо, так і опосередковано – через Укргазбанк.
Негативні наслідки
Попередній досвід націоналізації проблемних банків не був вдалим. Родовід Банк став санаційним і зазнає збитків, банк «Київ» втрачає позиції на ринку – обидві установи під загрозою ліквідації. Укргазбанк останніми роками є прибутковим, але й він поки заробив менше, ніж у нього інвестував Мінфін.
Те, що держава може отримати нові активи, банкіри вважають майже неминучим. Тільки за стрес-тестом МВФ найкрупніші банки повинні внести в свої капітали 56 млрд грн, а крупні – 10 млрд грн. І ці суми ще не враховують потреби у формуванні резервів під багатомільярдні збитки в Криму та зоні АТО. «Мінусами для держави можна назвати необхідність формування бюджетних витрат для докапіталізації, витрачання адміністративного ресурсу на контроль і управління, необхідність розробки реальних програм за умовами подальшого виходу з капіталу», – нарікає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси та Кредит» Дмитро Балун.
Оскільки держава вже має досвід роботи з проблемними активами, учасники ринку сподіваються, що надалі інвестиції держави будуть економічно доцільними. «Умови державної рекапіталізації мають створювати чіткі передумови для того, аби банк якомога швидше погасив свою заборгованість перед державою. Необхідно виключити варіант, коли таке фінансування дається безповоротно або безоплатно. Фінансові вливання з боку держави повинні зобов'язувати банк провести реструктуризацію активів і зменшення балансу», – упевнений голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Банкіри радять звернути увагу на європейський досвід надання допомоги. «Установа, яка отримує держпідтримку, має бути готовою до виконання ряду обмежень або punitive measures – штрафних санкцій. Наприклад, це обмеження зарплат топ-менеджменту банків, яким держава надала фінансову підтримку і які усе ще залишаються під її контролем. У європейських рекапіталізованих державою банках такі обмеження за грошовими виплатами діяли, поки банк не реалізовував план реструктуризації активів або не повертав кошти державі», – пояснює Тамаш Хак-Ковач.
Олена Губар
Долар зникає з очей
Дефіцит іноземної валюти, який викликав у листопаді чергову хвилю девальвації гривні та збереження адміністративних обмежень на купівлю валюти, знизив можливості населення купити долари і євро в банках. У листопаді чистий попит фізосіб на валюту склав лише $21,3 млн. Наприкінці ж літа – на початку осені щомісячний дефіцит готівкового ринку не опускався нижче $200 млн, а сумарно за чотири місяці він перевищив $1 млрд. Надлишок валюти на ринку був тільки у квітні- червні, а в цілому з початку року населення «вимило» з кас банків $2,36 млрд.
Умовне «збалансування» ринку відбулося на тлі падіння його обсягу: у листопаді він склав $373 млн (у тому числі купівля валюти населенням – $197,2 млн), що в 2,3 раза менше, ніж обсяг операцій купівлі-продажу валюти в жовтні, і в 6,6 раза – ніж у січні. Скорочення обсягу ринку було неминучим, адже статистику початку року завищив відтік валюти під час втечі з країни представників колишньої влади. Але вже з II кварталу динаміку ринку почали визначати економічні фактори.
Причини на вибір
До скорочення обсягу валютних операцій призвело відразу кілька причин. Одна з основних – відсутність валюти в касах банків після відмови НБУ проводити аукціони для їх підживлення. «Головною причиною низького чистого попиту став дефіцит іноземної валюти в Україні. По суті, банки продають з каси тільки той обсяг валюти, який купили у населення (це й забезпечує формальний баланс. – FinMaidan). Крім того, свою роль зіграло обмеження на продаж у касах готівкової валюти у розмірі 3 тис. грн в еквіваленті на людину на добу», – зазначає начальник управління торгових та казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко.
При цьому населення не прагнуло продавати валюту, придбану за курсом 8 грн або навіть 12 грн/$, оскільки саме в листопаді банкам дозволили відмовитися від фіксованого курсу 12,95 грн/$. Потім курс долара підскочив приблизно до 15,5 грн. Зараз його ціна підвищилася ще більше і становить у середньому 16,17 грн.
До того ж обмеження на продаж у розмірі 3 тис. грн через девальвацію призвело до зниження доларової суми угоди з $230 до $185. «Однозначно спрацювали обмеження. Крім того, залишився відкладений попит у населення на готівкову валюту ще з жовтня», – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов.
Велика частина операцій просто перейшла на чорний ринок, де дефіцитну валюту продають на 5-10% дорожче. Оцінити розмір цього сегмента ніхто не може, банкіри радять орієнтуватися на докризові показники, відзначаючи, що валютні доходи населення від грошових переказів і зарубіжних заробітків за рік не дуже скоротилися. «У місячному масштабі, вважаю, – до $1 млрд. Реально оцінити складно, назва цього ринку говорить сама за себе», – зазначає начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новости
